Рішення

від 19.07.2018 по справі 916/919/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/919/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/919/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” до Житлово-будівельного кооперативу “Моряк-7” про стягнення 31 425,44 грн. в порядку ч.13 ст.8, ч.ч.2, 5 ст.252 ГПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Моряк-7” стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 31 425,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

01.11.2000р. між ЖБК “Моряк-7” та Комунальним підприємством “Одесводоканал” укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №4064/1.

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-XXIV від 17.12.2003р. та договору оренди цілісного майнового комплексу,

КП «Одесводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі - ТОВ “Інфокс”). ТОВ «Інфокс» є правонаступником всіх прав та зобов'язань КП «Одесводоканал» (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п.1.1 його Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія „Інфоксводоканал”, що діє на підставі Положення про філію.

Відповідно до п. 5.3 Договору він укладений строком на 5 років та діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Пунктом 10 Додаткової угоди №310/1 від 01.01.2010р. до Договору викладено п 5.3 у такій редакції: Договір діє з моменту його укладення до 31.12.2015р. у частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір у частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 років, якщо за місяць до його закінчення Сторони не прийдуть до згоди внести зміни чи припинити його дію. У частині розрахунків за отримані послуги договір діє до повного погашення заборгованості по даному договору.

Сторонами не було узгоджено зміну чи припинення Договору, отже, він вважається чинним.

Відповідно до п. 7 Угоди про зміну договору від 01.01.2010р. пункту 2.3.8 Договору викладено у такій редакції: щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця в письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання Боржника. При їх ненаданні в установлений строк (але не більше 2-х місяців), “Виробник” здійснює розрахунок послуг водопостачання-водовідведення за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці. Подальше визначення об'єму водокористування здійснюється за нормами споживання.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди від 01.01.2010р. до договору із змінами п.2.2.3.1 Заявник має право вимагати своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг від Боржника.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору облік спожитої холодної води та скинутих стоків, а також споживання холодної води для гарячого водопостачання та водовідведення гарячої води здійснюється за показниками приладів обліку води та стоків, встановлених на об'єктах відповідача. Оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача.

Так, згідно з умовами Договору № 4064/1, розрахунки заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірний період здійснювались позивачем відповідно до акту контрольної зйомки №4736 від 22.12.2017р., звітів водоспоживання за лютий - грудень 2017 року, також за тарифами затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016р. № 1141, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.07.2017р. №907, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017р. № 1343.

Нарахування за грудень 2016 року та січень 2017 року здійснювалися за нормою водоспоживання холодної води визначеною рішенням виконкому Одеської міської ради від 25.02.2010р. №30 - 220 л. на 1 особу за добу (0,22 м3/добу), з урахуванням кількості мешканців будинку - 105 осіб (дані про кількість мешканців зазначена в наданих звітах водокористування).

Так, щоденна норма водоспоживання будинку, розташованого за адресою: вул. Космонавта Комарова, 10/3 у м. Одесі становить 105*0,22м3=23,1м3/добу.

Щомісячна норма водоспоживання будинку, з урахуванням середньої кількості днів місяця 30,44 дня ((365*3+366)/48=30,44) становить 23,1*30,44= 703,16 м3/місяць.

З урахуванням спожитої гарячої води та її водовідведення нарахування за грудень 2016 склали 736,05 м3 за послуги водопостачання та 743,01 за послуги водовідведення.

З урахуванням спожитої гарячої води та її водовідведення нарахування за січень 2017 склали 703,16 м3 за послуги водопостачання та 710,44 за послуги водовідведення.

Нарахування за лютий 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування і розрахункові дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 255,7 м3.

Нарахування за березень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 270,7 м3.

Нарахування за квітень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування і розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 276,7 м3.

Нарахування за травень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування і розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 280,7 м3.

Нарахування за червень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування          і розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 285,7 м3.

Нарахування за липень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування          і розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК не обладнаним домовими водомірами і становить 280,7 м3.

З 28.07.2017 року набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від

11.07.2017 року №907 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення”, зокрема для ТОВ “Інфокс” філії “Інфоксводоканал”, були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 7,79 грн. за їм3 без ПДВ (9,348 грн. за їм3 з ПДВ); на централізоване водовідведення - 5,68 грн. м3 без ПДВ (6,816 грн. за їм3 з ПДВ).

Нарахування за серпень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування і розрахункові          дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 295,7 м3.

Нарахування за вересень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористування і розрахункові дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 301,7 м3.

Нарахування за жовтень 2017 здійснювалися на підставі звіту про водокористуванні і розрахункові дані по жилим будинкам ЖБК, не обладнаним домовими водомірами і становить 346,7 м3.

Нарахування за листопад 2017 здійснювалося за звітом водоспоживання та склали 361 м3.

Нарахування за грудень 2017 здійснювалося за звітом водоспоживання та склали 462 м3.

З 17.12.2017 року набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017 року №1343 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення”, зокрема для ТОВ "Інфокс” філії “Інфоксводоканал”, були встановлені наступні тарифи: на централізоване водопостачання споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 7,77 грн. за їм3 без ПДВ (9,324 грн. за 1куб.м. з ПДВ); на централізоване водовідведення - 5,67 грн. за їм3 без ПДВ (6,804 грн. за їм3 з ПДВ).

Нарахування за січень 2018 здійснювалося за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці та склали 412 м3.

Нарахування за лютий 2018 року здійснювалися за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці з урахуванням наступного коригування.

22.12.2017р. за адресою надання послуг була здійснена контрольна зйомка з показаннями водолічильника 728 м3. З моменту встановлення приладу обліку до контрольної зйомки пройшло 46 днів. Таким чином, 728м3/46=15,83м3 (середньодобове споживання на один день).

Тому у лютому 2018 року було здійснено перерахунок за період з 01.12.2016 по 05.11.2017 за середньомісячним споживанням на один день та склала 19824,95 грн.

Нарахування за березень 2018 здійснювалося за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці та склали 412 м3.

Однак, у зв'язку з тим, що відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у нього за період з 01.12.2016 р. по 01.04.2018 р. склалась заборгованість на суму 31425,44 грн. відповідно до “Розрахунку суми боргу”.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2018р., позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” (вх.№988/18) було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2018р. позовну заяву позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” (вх.№988/18) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/919/18, справу призначено до розгляду в порядку ч.13 ст.8, ч.ч.2, 5 ст.252 ГПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження по справі було направлено на юридичні адреси сторін.

Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою, про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду із відміткою про вручення.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою, про що свідчить поштове повідомлення, повернуте на адресу суду з відміткою про вручення.

Відповідач подав до суду відзив на позов (вх.№11937/18), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Частиною 1 ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 5.23. Правил №190 розрахунки за використану воду згідно з показами засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з'єднувальних частин до вузла обліку представником виробника.

Зважаючи на той факт, що вказані 79 приладів обліку, на які посилається відповідач, не були прийняті на баланс та опломбовані Водоканалом, показання даних приладів обліку не можуть братись до уваги.

Оскільки у грудні 2016-січні 2017 року був відсутній прилад обліку, кількість спожитої води визначалась на підставі встановлених нормативів водоспоживання відповідно до умов договору та чинних Правил №190.

Відповідно до приписів Протоколу №1 від 31.01.2017 р. Одеської обласної ради було призупинено нарахування по нормативу споживання за послуги водопостачання та водовідведення з лютого 2017 року у зв'язку зі зверненням про розробку проектної документації та подальшого встановлення загального будинкового засобу обліку води.

Оскільки водомір не був встановлений, тимчасово до його встановлення нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснювалися на підставі звітів про водокористування і розрахункових даних по жилим будинкам, не обладнаним домовими водомірами.

Згідно п.3 Протоколу №1 від 31.01.2017 р. Одеської обласної ради Філія “Інфоксводоканал” взяла на себе зобов'язання здійснити перерахунок за послуги водопостачання та водовідведення за період нарахувань по нормативу, відповідно до 15-денної роботи показників контрольного засобу обліку.

Так, відповідно до звернення відповідача за вх.№ 1829 було надано відповідь стосовно перерахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2016 по 05.11.2017.

Керуючись п.3. Протоколу №1 від 31.01.2017 р. Одеської обласної ради від 31.01.2017 позивачем було здійснено перерахунок об'ємів споживання питної води у лютому 2018 р.

Відповідно до п. 5.26. Правил № 190 тривалість роботи контрольних засобів обліку має бути не менше ніж 15 днів.

Так, об'єми водоспоживання були зафіксовані загальним прибором води та його показники відображені за період з 06.11.25017 по 22.12.2017 в актах № 3946 від 06.11.2017 та № 4736 від 22.12.2017.

Середнє водоспоживання за добу на підставі показників обліку води склали: (1534 M3 (акт №4736) - 806 M3 (акт № 3946))/46 діб (з 06.11.25017 по 22.12.2017) = 15,83 мЗ/добу.

За період з 01.12.2016 по 27.07.2017:

239 діб * 15,83 м3/добу = 3783,37 M3.

За даний період було нараховано за нормою — 3025,53 м3.

Різниця складає: 3783,37 M3 - 3025,53 M3 = 757,84 M3.

Враховуючи, що до 27.07.2017 були встановлені тарифи згідно Постанови НКРЕКП №1141 від 16.06.2016, донарахування за даний період склали:

757,84 M3 * 12,984 грн. - 9839,8 грн.

За період з 28.07.2017 по 05.11.2017:

101 доби * 15,83 м3/добу = 1598,83 M3.

За даний період було нараховано — 981,09мЗ.

Різниця склала: 1598,83 M3 - 981,09 M3 = 617,74 M3.

Враховуючи, що з 28.07.2017 були встановлені тарифи згідно Постанови НКРЕКП № 907 від 11.07.2017, донарахування за даний період склали:

617,74 M3 * 16,164 грн. = 9984,15 грн.

Всього за період з 01.12.2016 по 05.11.2017 у відповідності з діючим тарифом було донараховано:

(9839,8 грн. + 9985,15 грн.)/16,128 грн. = 1229,2 M3.

Отже, у лютому 2018р. було донараховано 1229,2 M3 у зв'язку з показаннями встановленого водолічильника.

Щодо нарахувань за грудень 2017р., то вони здійснювалися позивачем на підставі звіту водоспоживання, наданому відповідачем.

Посилання відповідача на показання, які зафіксовані актом № 21293 від 31.01.2018 року є некоректними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що водомір на момент виведення його з експлуатації вже був несправним.

При здійсненні перерахунку заборгованості позивачем у лютому 2018 було враховано період з грудня 2016 по січень 2017 року.

Тому період, який відповідач наводить у відзиві для перерахунку, вже був врахований позивачем при перерахунку водоспоживання у лютому 2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг водопостачання та водовідведення не виконані належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.12.2016р. по 01.04.2018р. в сумі 31 425,44 грн.

При цьому, з поданих відповідачем платіжних доручень вбачається, що відповідачем в рахунок погашення боргу було сплачено:

- 19.04.2018р. – 1 000,00 грн.;

- 11.05.2018р. – 1 000,00 грн.;

- 22.05.2018р. – 500,00 грн.;

- 29.05.2018р. – 863,25 грн.;

- 04.06.2018р. – 1 000,00 грн.;

- 13.06.2018р. – 1 843,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З врахуванням здійснення відповідачем часткової оплати суми в боргу в сумі 6 206,25 грн., провадження в цій частині підлягає частковому закриттю в порядку п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Отже, з врахуванням закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 6 206,25 грн. у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості, встановлена судом в розмірі 25 219,19 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” в особі філії “Інфоксводоканал” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 76, 86, 202, 231, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Моряк-7” 6 206,25 грн. – закрити.

Позов – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Моряк-7” (вул. Космонавта Комарова, буд. №10, корпус №3, м. Одеса, 65101, код ЄДРЮОФОПГФ 20997159) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІНФОКС” (вул. Шулявська, буд. №5, м. Київ, 04116) в особі філії “Інфоксводоканал” (вул. Басейна, буд. №5, м. Одеса, 65039) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 25 219 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 19 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський