Постанова

від 16.07.2018 по справі 910/23444/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р. Справа№ 910/23444/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу №92-04 від 16.04.2018 (вх. №09.1-04.1/2709/18 від 11.05.2018) Публічного акціонерного товариства Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018

у справі №910/23444/17 (суддя Демидова В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи

до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг

про стягнення 61 975,08 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг про стягнення 61 975,08 грн., з яких 53 981,62 грн. пені, 7 993,46 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було виконано перший етап підрядних робіт (розробку, виготовлення та проходження експертизи проектно-кошторисною документацією) з порушення строків, визначених умовами договору № 1 від 01.11.2015, у зв'язку з чим на підставі п. 9.1 договору позивачем нараховано пеню та штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 (повний текст рішення складено 27.03.2018) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг на користь Публічного акціонерного товариства Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи 15 418,28 грн пені, 7 993,46грн штрафу і 604,42 коп. судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 525, 526, 546, 629, 837, 887 ЦК України та встановлення факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, встановивши, що позивачем невірно було проведено розрахунок пені, задовольнив позов в цій частині частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ПАТ Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи , 16.04.2018 подав апеляційну скаргу №92-04 від 16.04.2018 (вх. №09.1-04.1/2709/18 від 11.05.2018), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/23444/17 скасувати частково та прийняти нове, яким стягнути з відповідача пеню в розмірі 38 563,34 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам, які мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Так, позивач зазначає, що при вирішенні даного спору судом неправильно надано оцінку умовам п. 9.1 договору, яким встановлено, що настання відповідальності за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань визначається виходячи з ціни договору, а не від ціни кожного етапу робіт. Також апелянт вказує на порушення місцевим господарським судом приписів ст. ст. 179, 180 ГК України, що, за його переконанням, зумовило ухвалення незаконного рішення про часткову відмову в задоволенні позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2018 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 910/23444/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно приписів ст. ст. 8, 12, 270 ГПК України, встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

31.05.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 09.1-13/9604/18 від 31.05.2018), в якому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Так відповідач зазначає, що між сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт, за змістом якого у замовника відсутні претензії до виконавця. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що згідно приписів ч. 1 ст. 853 ЦК України позивач втрачає право у подальшому посилатися на обставини відступлення від умов договору. Відповідач також вказує на несвоєчасне виконання Філією Південні магістральні нафтопроводи обов'язку щодо надання необхідної документації для проходження експертизи, що вплинуло на строки отримання позитивного висновку експертизи.

11.06.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій сторона вказує на те, що поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу не відповідає встановленим ст. 263 ГПК України вимогам, оскільки в ньому порушено питання про скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю. Також апелянт наполягає на тому, що відповідач виконав умови договору з порушення строку 21.06.2017, тоді як, перший етап робіт - проходження експертизи проектно-кошторисної документації у відповідності до вимог ДСТУ-Н з отримання позитивного висновку - повинен бути здійснений відповідачем до 21.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 10 статті 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд виходить з наступного.

01.11.2015 між Публічним акціонерним товариством Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи (замовник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг (виконавець за договором, відповідач) укладено договір № 1, за яким виконавець зобов'язався виконати власними силами та засобами обсяги робіт під ключ з влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка твердопаливними котлами за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Кобзарці, НПС Снігурівка (пункт 1.1 договору).

В п. 1.2 договору сторонами визначено обсяги робіт, що включають:

• проектні роботи: 1) розробку та виготовлення проектно-кошторисної документації згідно з Завдання на проектування Влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка твердопаливними котлами (додаток 1, що ж невід'ємною частиною Договору); 2) проходження експертизи проектно-кошторисної документації у відповідності до вимог ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво з отриманням позитивного висновку;

• будівельно-монтажні роботи: затвердження кошторисів на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт шляхом оформлення додаткової угоди до Договору з можливим коригуванням вартості робіт, на умовах, визначених Договором; закупівлю виконавцем обладнання та матеріалів; виконання комплексу будівельно-монтажних робіт; виконання пусконалагоджувальних робіт та введення об'єктів в експлуатацію (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору загальна ціна Договору становить 799 160,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 133 193,37 грн., а саме: проектні роботи (згідно з підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 Договору) - 114 192,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 19 032,03 грн.; будівельно-монтажні роботи (згідно з підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 Договору) - 684 968 грн., в тому числі ПДВ 20% - 114 161,33 грн.

В п. 4.1 договору сторонами узгоджено, що оплата здійснюється шляхом поетапної оплати замовником виконаних робіт у вигляді авансу та остаточної оплати по кожному етапу окремо.

- І етап - Проектні роботи:

• замовник здійснює оплату авансу виконавцю по І етапу в розмірі 30% від вартості проектних робіт, що складає 34 257,66 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5 709,61 грн., протягом 20 банківських днів з моменту виставлення правильно оформленого рахунку (п. 4.2.1 договору);

• наступні оплати по І етапу замовник здійснює протягом 20 банківських днів з моменту отримання замовником від виконавця правильно оформленого рахунку після виконання виконавцем таких робіт: після узгодження проектно-кошторисної документації з відповідними відділами філії ПМН - в розмірі 50% від вартості проектних робіт, що складає 57 096,10 грн., в тому числі ПДВ 20% - 9 516,02 грн.; після проходження експертизи проектно-кошторисної документації - в розмірі 20% від вартості проектних робіт, що складає 22 838,44 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 806,41 грн. (п. 4.2.2 договору);

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору роботи виконуються у встановлені строки згідно з календарним планом, але введення об'єкту в експлуатацію не пізніше 31.08.2016. Строки виконання робіт, що встановлені в календарних планах, можуть бути переглянуті сторонами та змінені шляхом укладання додаткової угоди, як при наявності обставин непереборної сили, так і з інших причин, в тому числі, що виникли не з вини сторін.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, в тому числі порушення строків виконання робіт за Договором, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни Договору за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня; нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання; якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни невиконаних зобов'язань (пункт 9.1 Договору).

Згідно платіжного доручення № 0000055711 від 01.12.2015 замовником перераховано виконавцю авансований платіж за проектні роботи з влаштування опалення в сумі 34 257,66 грн (а.с. 40 том І), а за платіжним дорученням № 45070 від 20.10.2016 - 50% оплати вартості проектних робіт в сумі 57 096,10 грн (а.с. 41 том І).

30.12.2016 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої внесено зміни в п. 13.2 договору та викладено його в наступній редакції: Цей договір діє до 30 червня 2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с. 48-49 том І).

24.04.2017 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 92-20/740 з вимогою про сплату пені та штрафу за порушення строків виконання робіт згідно договору № 1 від 01.11.2015 (а.с. 47-50 том І).

У відповідь на претензію відповідач листом № 05/24/17 від 24.05.2017 повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що замовник також частково винен в отриманні Експертного звіту щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації замість позитивного експертного звіту, так як помилки стосувалися замовника, а ТОВ ГК Термоінжинірінг не могло самостійно їх виконати. У зв'язку з цим, виконавцем запропоновано зробити знижку у вартості проведених робіт шляхом підписання додаткової угоди (а.с. 51 том І).

21.06.2017 між сторонами підписано Акт прийому-передачі № 616, за яким виконавцем виконано в повному обсязі роботи з розробки проекту Реконструкція котельні для теплопостачання об'єктів НПС Снігурівка філії Південні магістральні нафтопроводи ПАТ Укртранснафта (а.с. 43 том І).

18.08.2017 укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої сторони керуючись п. 2.6 договору досягли згоди припинити дію договору після виконання замовником зобов'язань, передбачених п. 4.2 договору (а.с. 73 том І).

Платіжним дорученням № 0000033008 від 17.08.2017 позивачем на рахунок відповідача перераховано 22 838,44 грн за проектні роботи з влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка (а.с. 42 том І).

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1 від 01.11.2015 в частині строків їх проведення, що стало підставою для пред'явлення позову у даній справі.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст договору № 1 від 01.11.2015, який укладений між Публічним акціонерним товариством Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи та Товариством з обмеженою відповідальністю Група компаній Термоінжинірінг , колегія суддів дійшла висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, правове регулювання якого здійснюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За змістом ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

У відповідності до п. 7.2 договору замовник зобов'язується надавати необхідні вихідні дані для проектування (п.п. 7.2.1 договору); замовник має право вносити зміни у проектно-кошторисну документацію до початку робіт, або під час їх виконання за умови, коли не змінюються істотні умови Договору; якщо замовник вносить зміни у проектно-кошторисну документацію після того, як вона була узгоджена з відповідними відділами філії ПМН , він повинен підписати додаткову угоду до Договору з виконавцем на збільшення об'ємів виконання робіт та виконати оплату додаткових робіт (п. 7.2.3 договору).

26.11.2015 відповідач листом № 11/26/02 звернувся до керівника Філії Південні магістральні нафтопроводи про надання вихідних даних для проектування (а.с. 159 том І).

Позивач листом № 92-03/2215 від 27.11.2015 погодив допуск на територію НПС Снігурівка співробітників ТОВ ГК Термоінжинірінг з 04.12.2015 на весь період виконання робіт (а.с. 37 том І).

Також листами № 03/21/01 від 21.03.2016, № 03/22/02 від 22.03.2016 відповідачем надіслано на розгляд і узгодження креслення з внесеними змінами по зауваженням по робочим проектам Влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка твердопаливними котлами та опис причин збільшення кошторисної вартості будівництва (а.с. 157-158 том І).

Листом № 92-03/234 від 11.04.2016 Філія Південні магістральні нафтопроводи просила внести зміни в специфікацію обладнання, а також повідомила, що кошторисна частина проектно-кошторисної документації проходить перевірку (а.с. 154-156 том І).

08.09.2016 замовник листом № 92-03/1596 повідомив відповідача про те, що проектно-кошторисна документація перевірена і погоджена відповідними відділами Філії Південні магістральні нафтопроводи (а.с. 160 том І).

13.09.2016 позивач листом № 92-03/1620 у відповідь на запит відповідача надано дозвіл на проведення експертизи за даним проектом в місті Києві (а.с. 163 том І).

20.09.2016 між ТОВ ГК Термоінжинірінг та ДП Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи укладено договір на виконання експертизи проекту будівництва. В п. 4.1 названого договору визначено строк проведення експертизи - 90 днів (а.с. 164-167 том І).

За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно додатку № 4 до договору № 1 від 01.11.2015 сторонами було погоджено календарний план виконання робіт: проектні роботи - 1 місяць, експертиза проекту - 2 місяці, закупівля обладнання і виконання монтажних робіт - 2 місяці (а.с. 36 том І). При цьому чіткої календарної дати початку виконання кожного наступного етапу робіт договір не містить. Додаткової угоди щодо строків виконання робіт між сторонами не укладалось.

Натомість, в п. 5.3 договору (порядок виконання робіт) сторонами було узгоджено, що виконавець приступає до виконання робіт по кожному етапу після отримання від замовника платежів згідно п. п. 4.2-4.3 даного договору та письмової заявки про готовність до кожного етапу договору.

На виконання п. 4.2.2 договору замовником згідно платіжного доручення № 45070 від 20.10.2016 перераховано виконавцю 50% оплати вартості проектних робіт в сумі 57 096,10 грн (а.с. 41 том І).

Відтак, позивач вважає, що початок строку виконання робіт з проходження державної експертизи є 21.10.2016 та завершення, згідно календарного графіку через 2 місяці, 21.12.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач з листом № 10/28/01 від 28.10.2016 звернувся до позивача з вимогою про надання необхідних документів для проходження експертизи та погодження зміни назви проекту (а.с. 168 том І).

07.11.2016 відповідач листом № 11/07/01 повторно звернувся до позивача з проханням погодити зміну назви проекту та надати перелік документів згідно листа № 10/28/01 від 28.10.2016 (а.с. 169 том І).

02.12.2016 ТОВ ГК Термоінжинірінг повідомило, що від позивача не отримані оригінали документів для ДП Укрдержбудекспертиза за запитом № 10/28/01 від 28.10.2016, що виключає можливість надати відповідь на зауваження експертів за робочим проектом Влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка твердопаливними котлами , зняти зауваження та отримати позитивний експертний звіт. Також відповідач просив прискорити підготовку документів та надіслати їх в найкоротші терміни (а.с. 170 том І).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів в розумінні приписів ст. ст. 75, 76 ГПК України в підтвердження обставин виконання позивачем, як замовником проекту, вимог по наданню документів, необхідних для проходження експертизи.

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем вчинялись необхідні дії щодо належного виконання обов'язку з отримання позитивного експертного висновку по проектно-кошторисній документації, яка, зокрема, є предметом договору № 1 від 01.11.2015.

22.12.2016 ДП Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи надано Експертний звіт щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання проектної документації Влаштування опалення виробничих та адміністративних будівель НПС Снігурівка твердопаливними котлами . Зокрема, у вказаному звіті було вказано на помилки в назві об'єкта будівництва, про необхідність надання ситуаційного плану розташування підприємства, площі забудови котельні, яка підлягає реконструкції і технічних споруд, про відсутність звітів з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій, про відсутність проектних рішень обліку електроенергії та інше. Тобто підставою відмови в проведенні державної експертизи за вказаним об'єктом, зокрема, була і бездіяльність замовника, оскільки відповідач, згідно листа № 10/28/01 від 28.10.2016, просив надати необхідні документи та узгодити зміну назви проекту. Вищенаведеним обставинам судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки.

Статтею 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора .

У відповідності до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, з представлених відповідачем доказів в суді першої інстанції вбачається, що у зв'язку із бездіяльністю замовника у вигляді ненадання запитуваних виконавцем документів, за відсутності яких боржник не міг виконати свого обов'язку, державною експертизою було відмовлено в наданні позитивного експертного звіту.

Враховуючи вище встановлені обставини, судова колегія вважає, що у даному випадку має місце наявність прострочення кредитора в контексті приписів ст. 613 ЦК України, що, в свою чергу, є відкладальною умовою для виконання боржником свого обов'язку. При цьому, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів надання позивачем витребуваних відповідачем документів, а також наявності підписаного між сторонами акту прийму-передачі виконаних робіт згідно умов договору, судом апеляційної інстанції підстав для задоволення позову про стягнення штрафних санкцій у даному випадку не встановлено.

За таких обставин, висновки місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, їх часткове задоволення є такими, що були зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності. Наведені порушення зумовили незастосування судом до спірних правовідносин вищенаведених норм матеріального право, а тому, в силу приписів ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції в даному випадку не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

Також, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За змістом п. 6.1, 6.2 договору передача виконаних виконавцем робіт по першому і другому етапам і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін. Акт приймання-передачі виконаних по першому етапу робіт готує виконавець і надає його замовнику для підписання.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.05.2017 ДП Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи надано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Реконструкція котельні для теплопостачання об'єктів нафтоперекачувальної станції Снігурівка Філії Південні магістральні нафтопроводи ПАТ Укртранснафта (а.с. 242-248 том І).

21.06.2017 між сторонами підписано Акт прийому-передачі робіт № 616, згідно якого виконавцем виконано проектні роботи на суму 114 192,20 грн, замовник не має претензій до виконавця (а.с. 249 том І). Будь-яких зауважень та/або застережень вказаний акт не містить. Крім того, як свідчать представлені позивачем докази вартість робіт з проектування в повному обсязі були оплачені замовником.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на час підписанні акту приймання-передачі виконаних робіт у позивача були відсутні заперечення щодо строків їх виконання, суд апеляційної інстанції, з урахуванням присів ст. 853 ЦК України, вважає, що у ПАТ Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи відсутнє право посилатись на ці обставини в обґрунтування доводів з прострочення боржника, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову у даній справі.

Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо невірності розрахунку суми пені не заслуговують на увагу, оскільки за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції судом встановлено відсутність правових підстав для стягнення сум штрафних санкцій. За наведеного відхиляються посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом приписів матеріального права щодо визначення сторонами на власний розсуд умов свого правочину в частині штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, проте, у зв'язку з встановленням неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що зумовило незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, та, відповідно, і неправильне вирішення спору, рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. У даній справі ухвалюється нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Судові витрати як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укртранснафта в особі філії Південні магістральні нафтопроводи на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/23444/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/23444/17 скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

3. Справу №910/23444/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко