Ухвала

від 20.07.2018 по справі 926/1318/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ У Х В А Л А п р о   в і д м о в у   у   в и д а ч і   с у д о в о г о   н а к а з у м.Чернівці 20 липня 2018 року               Справа № 926/1318/18 Суддя господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., розглянувши заяву (вх.№1318 ) Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" , м. Київ До  Благодійної організації "Крим – Україна", м.Чернівці Про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 8398, 20 грн. Представники сторін не викликались В С Т А Н О В И В 17.07.2018 року Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (код 14333937,                       вул.Лейпцизька, 15, м.Київ) звернулося до господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Благодійної організації                               "Крим – Україна" (код 39237885, вул.Севастопольська, 18, м.Чернівці) грошової заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 8398, 20 грн. Згідно з протоколом автоматичного розподілу від 17.07.2018 року здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 926/1318/18 та визначено до розгляду судді Гушилик С.М. Розглянувши  заяву заявника про видачу судового наказу  у справі та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Приписами частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.   Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової  заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.   Заявник, ПАТ "ВФ Україна" звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Благодійної організації "Крим – Україна"  заборгованості в сумі 8398,20 грн., яка виникла за кількома письмовими договорами про надання послуг рухомого (Мобільного) телефонного зв'язку (далі  – договір), зокрема: – за договором №6687620/1.12643196 від 25.06.2014 року на номер телефону                      +380503747757 (контракт №395380182708); – за договором №6687612/1.12643196 від 25.06.2014 року на номер телефону                     +380503774725 (контракт №395380182574) ; – за договором №6726958/1.12643196 від 11.08.2014 року на номер телефону                     +380503770551 (контракт №395380182742) ; – за договором №6726856/1.12643196 від 11.08.2014 року на номер телефону                   +380503755756 (контракт №395380182591) ; – за договором №6726954/1.12643196 від 11.08.2014 року на номер телефону                     +380503778807 (контракт №395380182683) ; – за договором №6731261/1.12643196 від 19.08.2014 року на номер телефону               +380503775287 (контракт №395380182656) ; – за договором №295378895524/395384852739 від 20.05.2015 року на номер телефону +380503770722; – за договором №295378895524/395385185661 від 27.05.2015 року на номер телефону +380503770575; – за договором №295378895524/395385326773 від 29.05.2015 року на номер телефону +3803770575. Проте, наказне провадження у розумінні статті 148 ГПК України не передбачає об'єднання декількох договорів. Аналогічне положення випливає зі змісту пункту 3 частини 3 статті 150 ГПК України, відповідно до якого до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій ( в тому числі електронні) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Тобто, певний судовий наказ видається за грошовою вимогою, що виникла за одним договором. Можливість об'єднання  в одній заяві  про видачу судового наказу вимог за двома або більше договорами розділом II ГПК України не передбачена. Поряд з цим, у своїй заяві про видачу судового наказу стягувач, ПАТ "ВФ Україна" не зазначає норми Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено стягнення на підставі судового наказу. Згідно з пункту 1 частини  1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє заявнику у видачі судового наказу на підставі п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, оскільки заяву по видачу судового наказу подано з порушеннями вимог ч. 1 ст. 148, п.3 ч. 3 ст. 150 ГПК України. Суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 1 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 148, ст. ст. 150, 152, 153, 154, 234, 235  Господарського процесуального кодексу України, суд – У Х В А Л И В : Відмовити Публічному акціонерному товариству "ВФ Україна" (код 14333937, вул. Лейпцизька, 15, м.Київ, 01601) у видачі судового наказу про стягнення з Благодійної організації "Крим – Україна" (код 39237885, вул. Севастопольська, 18, м.Чернівці, 58000) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 8398, 20 грн. Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 1 сатті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Відповідно до статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб – порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.                                                    Суддя                                                                    С.М  Гушилик