Постанова

від 17.07.2018 по справі 904/6835/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/6835/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гетьман Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

від 12.04.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мед-Сервіс"

про визнання договору оренди дійсним, -

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Мед-Сервіс" про визнання дійсним договору оренди № 171 від 23.10.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, зі змінами до нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору та додаткових угод до нього і такі дії відповідача перешкоджають позивачу провести державну реєстрацію права оренди приміщення строком до 31.12.2026 та порушують визначені законодавством права орендаря на користування орендованим приміщенням, що є підставою для визнання договору оренди за змінами до нього дійсним на підставі статті 220 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 позов у даній справі задоволено в повному обсязі. Визнано договір оренди № 171 від 23.10.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Мед-Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент" щодо нежитлового приміщення площею 551,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дунайська, буд. 41 В, зі змінами до нього - дійсним. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю всіх необхідних умов, передбачених частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України для визнання спірного договору дійсним, а саме: між сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору оренди з додатковими угодами до нього та здійснені дії, направлені на його виконання; об'єкт оренди передано відповідачем та прийнято позивачем, що є свідченням укладення договору оренди. Однак, між сторонами не було узгоджено в добровільному порядку питання щодо нотаріального посвідчення спірного договору оренди, строк оренди за яким перевищує три роки, відповідач перешкоджає позивачу в реалізації набутих за цим договором оренди прав та охоронюваних законом інтересів, тому для відновлення порушених прав позивача, а саме для державної реєстрації права оренди нерухомого майна, суд визнав дійсним спірний договір оренди.

06.02.2018 особа, яка не брала участь у справі - Фізична особа-підприємець Лисяк Віктор Анатолійович звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що рішення місцевого господарського порушує його права та інтереси, просив скасувати зазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду у цій справі впливає на права та обов'язки Фізичної особи-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича, як нового власника, до якого перейшли права та обов'язки наймодавця, оскільки станом на момент звернення позивача з позовом у цій справі та вирішення судом першої інстанції цього спору власником орендованого майна та дійсним орендодавцем був не відповідач, який втратив права та обов'язки наймодавця, а Фізична особа-підприємець Лисяк Віктор Анатолійович. Однак, місцевий господарський суд не з'ясував дійсних обставин щодо особи, якій належить право власності орендованого позивачем майна, та всупереч частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України та статті 24 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття місцевий господарським судом рішення у цій справі, не залучив Фізичну особу-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича в якості належного відповідача.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2018, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом в період розгляду справи місцевим господарським судом, та статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції. Скаржник зокрема зазначає, що апеляційний господарський суд в порушення зазначених норм, пославшись лише на порушення норм процесуального права, які допустив місцевий господарський суд, не здійснив апеляційний розгляд справи по суті позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О.М. - головуючого, Ткача І.В., Мамалуя О.О. від 31.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2018. Призначено до розгляду касаційну скаргу на 17.07.2018 о 10 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.07.2018.

У зв'язку з відпусткою суддів Ткача І.В. та Мамалуя О.О. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 904/6835/14. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2018 для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Вронська Г.О.

Від відповідача та Фізичної особи-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду не надходили.

Представники сторін в судове засідання 17.07.2018 не з'явилися, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Статтею 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 254 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційного скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Тобто, особи, яких не було залучено до участі у справі, звертаючись до суду апеляційної чи касаційної інстанції повинні довести, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав та обов'язків.

За наслідками розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що рішення місцевого господарського суду, яким було задоволені позовні вимоги про визнання спірного договору оренди № 171 від 23.10.2013 зі змінами до нього, укладеного між сторонами у справі, дійсним, стосується прав та обов'язків Фізичної особи-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича, як нового власника, до якого перейшли права та обов'язки наймодавця, який не був залучений до участі у справі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Тобто, метою апеляційного перегляду справи є перевірка апеляційним судом правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

Згідно з частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Однак, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що рішення місцевого господарського стосується прав та обов'язків заявника апеляційної скарги та місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права, прийняв у зв'язку з цим нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, не здійснивши при цьому розгляд справи по суті позовних вимог та не визначивши належний склад учасників справи, про що правильно було зазначено позивачем в касаційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції в порушення норм статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено повноваження суду апеляційної інстанції здійснити апеляційний перегляд справи, не визначив належний склад учасників справи та зокрема не вирішив питання процесуального статусу заявника апеляційної скарги, як учасника справи, прав та інтересів якого стосується рішення місцевого господарського суду, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та чи існують підстави для залучення Фізичної особи-підприємця Лисяка Віктора Анатолійовича до участі у справі як співвідповідача, чи його заміни як належного відповідача з урахуванням положень статті 770 Цивільного кодексу України та в порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясував позицію позивача щодо процесуального статусу заявника апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог та в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не дослідив чи мали місце обставини, на які посилаються сторони у справі та заявник апеляційної скарги та які були встановлені судом першої інстанції, та якими доказами вони підтверджуються, чи є такі докази належними та допустимими, не надав оцінки поясненням сторін у справі та заявника апеляційної скарги по суті позовних вимог. Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції не містить мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив приймаючи нове рішення по суті позовних вимог про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на те, що порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті позовних вимог, були допущені судом апеляційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Девелопмент" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 у справі № 904/6835/14 скасувати.

3. Справу № 904/6835/14 направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко