Рішення

від 13.07.2018 по справі 177/649/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/649/18

Провадження № 2/177/599/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2, Придніпровська товарна біржа, про визначення часток та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.04.2018 звернулася до суду з указаним позовом, який в послідуючому уточнила та просила суд визнати, що їй належить, а її чоловікові, ОСОБА_3, померлому 06.08.2017 , за життя належала на праві власності ? частка у праві спільної сумісної власності житлового будинку, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27 та визнати за нею право власності на ? частину даного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, померлого 06.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, 06.08.2017 помер її чоловік, ОСОБА_3, з яким за життя вони набули в спільну сумісну власність, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.05.1999, житловий будинок, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області, вул. Шевченка, 27.

Після смерті чоловіка позивач звернулася до державного нотаріуса з питання оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на вищевказане нерухоме майно, у зв?язку з чим позивач звернулася з даним позовом до суду

Позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю, ОСОБА_4, до суду не з'явилися, надали заяву про розгляд справи з їх відсутності (а.с.60).

Відповідач, Вільненська сільська рада Криворізького район Дніпропетровської області участі свого представника у судовому засіданні не забезпечила, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с.46).

Третя особа, ОСОБА_2, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с.59).

Третя особа, Придніпровська товарна біржа, участі представника у судовому засіданні не забезпечила. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин, а також пояснень по суті позовних вимог, до суду не надали.

У зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 05.02.1968 перебували в зареєстрованому шлюбі, що слідує зі свідоцтва про одруження серії ІІ-ЯК № 0196877 (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 761359 (а.с.13), ОСОБА_3 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема і на житловий будинок, що за адресою: Дніпропетровська області, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За приписами ст. 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкоємство згідно з законом мають, серед іншого, батьки спадкодавця.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 за життя заповіту не складав, а отже позивач у справі, ОСОБА_1, в силу ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка, як дружина спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має у визначений для прийняття спадщини шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про її прийняття.

Як слідує з матеріалів спадкової справи № 604/2017 щодо спадщини ОСОБА_3, померлого 06.08.2017, ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки у визначений законом строк після смерті чоловіка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці, окрім позивача по справі до нотаріуса із заявами про прийняття або відмовою від прийняття спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину за законом не видавалися.

При зверненні позивача до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, померлого 06.08.2017, їй було відмовлено у видачі такого, відповідно до постанови від 20.02.2018 (а.с.14), оскільки згідно з законодавством, яке діяло на момент придбання спадкового майна, угода про набуття права власності підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно з копією договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 18.05.1999 на Криворізькій філії Придніпровської товарної біржі, між ОСОБА_2, ОСОБА_5, як Продавцем з однієї сторони та ОСОБА_3, як Покупцем з іншої сторони, останній придбав глинобитний житловий будинок, загальною площею 49,00 кв.м, жилою площею 20,10 кв.м, літньою кухнею Б, гаражем В, Ж, підвалом Б п/д, сараєм Г, вбиральнею З, огорожею № 1, воротами № 2, водо колонкою І, замощенням ІІ, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27 (а.с.8).

Відповідно до пункту 1 договору, вказаний житловий будинок належав Продавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.06.1994, посвідченого державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори, номер в реєстрі 2-2402, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 15-24-5037 від 21.04.1995

Пунктом 4 цього договору визначено, що житловий будинок продано за 8460,00 грн., які продавець отримав від покупця при підписанні договору.

Зазначений договір відповідно до вимог, передбачених ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991, зареєстровано на товарній біржі 18.05.1999 за № 181-Н/99 та не підлягав нотаріальному посвідченню.

Отже, суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору між сторонами досягнуто згоди по всім істотним його умовам, які сторони повністю виконали, а саме, продавець отримав грошові кошти, а покупцю передано нерухоме майно і до нього перейшло право власності на жилий будинок.

Біржове оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості не суперечило діючому на час його укладання діючому законодавству, що також підтверджується реєстрацією права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 в Криворізькому бюро технічної інвентаризації (а.с.9, зворот).

Статтею 153 ЦК УРСР 1963 року визначено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦК УРСР 1963 року, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За положеннями ст. 227 ЦК УРСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Разом з тим, згідно з ст. 15 Закону України Про товарні біржі № НОМЕР_1 від 16.02.1993, в редакції, яка діяла на час укладання спірного договору, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Враховуючи те, що угода купівлі - продажу від 18.05.1999 фактично відбулася, сторони всі свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконали, нерухоме майно належним чином зареєстровано на час укладання угоди, але в наступному нотаріальне посвідчення угоди не відбулося, суд вважає, що дана угода є дійсною.

Крім того, судом встановлено, що право власності на нерухоме майно набуто подружжям ОСОБА_3 в період їх спільного життя в зареєстрованому шлюбі (а.с.7,8).

До складу домоволодіння, вартість якого станом на 14.05.2018 складає 60270,00 гривень (а.с.26), входять житловий будинок, загальною площею 49,00 кв.м, жилою площею 20,10 кв.м, з господарським спорудами, а саме, літньою кухнею Б, гаражем В, Ж, підвалом Б п/д, сараєм Г, вбиральнею З, огорожею № 1, воротами № 2, водо колонкою І, замощенням ІІ, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27 (а.с.8).

Спірне домоволодіння зареєстровано за померлим ОСОБА_3 в КП Криворізьке БТІ в реєстровій книзі 01.03.2001 за № 15-24-5037 (а.с.9).

Відповідно до ст. 22 КЗпШС Української PCP, який діяв на момент виникнення права власності подружжя на зазначений житловий будинок з господарчими будівлями, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. А відповідно до ст. 28 цього ж Кодексу, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Отже вищезазначений житловий будинок, за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3, кожному з яких належить по ? частці, що і необхідно визнати.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,

З огляду на викладені обставини та виходячи з положень ч. 5 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, приймаючи до уваги, що розмір часток у спільному сумісному майні подружжя ОСОБА_3 не змінювався, спадкоємці розмір частки у спадщині не змінювали, право власності на нерухоме майно набуто правомірно, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Вільненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Меліоративна, 1А, ідентифікаційний номер 04525047), треті особи: ОСОБА_2 (місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3), Придніпровська товарна біржа (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 15 А, ідентифікаційний номер 13420399), про визначення часток та визнання права власності - задовольнити.

Визнати, що житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3, померлого 06.08.2017 та ОСОБА_1, та визначити, що ОСОБА_3, померлому 06.08.2017 за життя належало, а ОСОБА_1 належить, кожному окремо, право власності на ? частку вказаного житлового будинку А-1 , загальною площею 49,00 кв.м, житловою площею 21,00 кв.м, з господарчими побудовами: літньою кухнею Б, гаражем В, Ж, підвалом Б п/д, сараєм Г, вбиральнею З, огорожею № 1, воротами № 2, водо колонкою І, замощенням ІІ.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 49,00 кв.м., жилою площею 20,10 кв.м, літньої кухні Б, гаражів В, Ж, підвалу Б п/д, сараю Г, вбиральні З, огорожі № 1, воріт № 2, водоколонки І, замощення ІІ.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, вул. Шевченка, 27, який складається з житлового будинку А-1, загальною площею 49,00 кв.м., жилою площею 20,10 кв.м, літньої кухні Б, гаражів В, Ж, підвалу Б п/д, сараю Г, вбиральні З, огорожі № 1, воріт № 2, водоколонки І, замощення ІІ, в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка, ОСОБА_3, померлого 06.08.2017

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя: