Постанова

від 18.07.2018 по справі 200/21760/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1208/18 Справа № 200/21760/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Кошара О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д право власності на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, буд. 4, що складаються з:

Виробничий корпус літ. АБ-2 загальною площею 4 223,7 кв.м., що складається з: на першому поверсі - холодильник 1 площею 52,0 кв.м., холодильник 2 площею 41,3 кв.м., цех 3 площею 234,2 кв.м., приміщення 4 площею 5,3 кв.м., тамбур 5 площею 157,0 кв.м., холодильник 6 площею 195,2 кв.м., холодильник 7 площею 188,8 кв.м., склад 8 площею 45,1 кв.м., склад 9 площею 81,1 кв.м., склад 10 площею 19,8 кв.м., склад 11 площею 44,2 кв.м., склад 12 площею 127,1 кв.м., ТП 13 площею 23,9 кв.м., цех 14 площею 310,5 кв.м., санвузол 15 площею 4,0 кв.м., санвузол 16 площею 4,4 кв.м., коридор 17 площею 36,7 кв.м., санвузол 18 площею 6,8 кв.м., санвузол 19 площею 3,0 кв.м., роздягальня 20 площею 40,3 кв.м., машинне відділення 21 площею 122,5 кв.м., цех 22 площею 272,4 кв.м., санвузол 23 площею 11,2 кв.м., санвузол 24 площею 9,0 кв.м., коридор 25 площею 21,1 кв.м., роздягальня 26 площею 103,7 кв.м., санвузол 27 площею 3,1 кв.м., санвузол 28 площею 7,5 кв.м., холодильник 29 площею 196,0 кв.м., приміщення 30 площею 20,2 кв.м., коридор 31 площею 4,7 кв.м., цех 32 площею 170,9 кв.м., цех 33 площею 577,5 кв.м., цех розморожування 34 площею 46,2 кв.м., холодильник 35 площею 332,6 кв.м., коридор 36 площею 4,7 кв.м., склад 37 площею 76,2 кв.м., мийка 38 площею 161,7 кв.м., цех 39 площею 130,9 кв.м., навіс 40 площею 115,6 кв.м., сходи I площею 15,2 кв.м.; на другому поверсі - коридор 41 площею 11,0 кв.м., приміщення 42 площею 41,9 кв.м., приміщення 43 площею 53,6 кв.м., котельня 44 площею 25,2 кв.м., санвузол 45 площею 5,2 кв.м., санвузол 46 площею 5,2 кв.м., приміщення 47 площею 42,8 кв.м., сходи II площею 15,2 кв.м.; Насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1 загальною площею 69,2 кв.м., що складається з: приміщення 1 площею 57,4 кв.м., приміщення 2 площею 11,8 кв.м.; Склад літ. Б-1 загальною площею 185,7 кв.м., що складається з: приміщення I площею 102,6 кв.м., що складається з: склад 1 площею 51,4 кв.м., склад 2 площею 51,2 кв.м.; приміщення II площею 53,4 кв.м., що складається з: склад 1 площею 45,4 кв.м., приміщення 2 площею 8,0 кв.м.; приміщення III площею 29,7 кв.м., що складається з: приміщення 1 площею 29,7 кв.м.; Вбудова літ. Б'-1 загальною площею 35,9 кв.м.; Навіс літ. б'-1 загальною площею 17,5 кв.м.; Навіс літ. б2-1 загальною площею 7,7 кв.м.; Виробничий цех літ. Г-1 загальною площею 399,0 кв.м., що складається з: приміщення I площею 41,7 кв.м., що складається з: слюсар 1 площею 41,7 кв.м.; приміщення II площею 41,7 кв.м., що складається з: слюсар 1 площею 41,7 кв.м.; приміщення III площею 117,0 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 10,8 кв.м., вакуум 2 площею 34,5 кв.м., роздягальня 3 площею 52,7 кв.м., кабінет 4 площею 6,2 кв.м., роздягальня 5 площею 12,8 кв.м.; приміщення IV площею 155,2 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 7,7 кв.м., мийка 2 площею 6,7 кв.м., фасовочна 3 площею 56,1 кв.м., роздягальня 4 площею 37,6 кв.м., холодильник 5 площею 31,8 кв.м., склад 6 площею 15,3 кв.м.; приміщення V площею 24,3 кв.м., що складається з: тамбур 1 площею 6,0 кв.м., кабінет 2 площею 18,3 кв.м.; приміщення VI площею 19,1 кв.м., що складається з: мийка 1 площею 19,1 кв.м.; Прибудова Г'-1 загальною площею 56,5 кв.м.; Прибудова Г2-1 загальною площею 7,4 кв.м.; Навіс г'-1 загальною площею 8,8 кв.м.; Склад літ. Д-1 загальною площею 324,8 кв.м., що складається з склад 1 площею 324,8 кв.м.; Склад-холодильник Е-1 загальною площею 1359,7 кв.м., що складається з: приміщення I площею 254,2 кв.м., що складається з: склад 1 площею 127,1 кв.м., приміщення 2 площею 11,4 кв.м., склад 3 площею 115,7 кв.м.; приміщення II площею 325,5 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 59,6 кв.м., склад 2 площею 131,4 кв.м., склад 3 площею 130,4 кв.м., приміщення 4 площею 4,1 кв.м.; приміщення III площею 581,9 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 103,2 кв.м., склад 2 площею 351,0 кв.м., склад 3 площею 30,5 кв.м., склад 4 площею 97,2 кв.м.; приміщення IV площею 198,1 кв.м., що складається з: приміщення 1 площею 198,1 кв.м.; Прибудова Е'-1 загальною площею 281,0 кв.м.; Прибудова Е2-1 загальною площею 206,2 кв.м.; Навіс е2-1 загальною площею 210,5 кв.м.; Будівля охорони літ. М-1 загальною площею 17,2 кв.м., що складається з: приміщення 1 площею 17,2 кв.м.; Ґанок з козирком літ. м1-1 загальною площею 1,6 кв.м.; Операторська літ. О-1 загальною площею 10,2 кв.м., що складається з: приміщення 1 площею 10,2 кв.м.; Будівля охорони літ. П-1 загальною площею 14,8 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 3,5 кв.м., приміщення 2 площею 11,3 кв.м.; Цех літ. Т-1 загальною площею 377,4 кв.м., що складається з: приміщення I площею 22,7 кв.м., що складається з: опалювальна 1 площею 22,7 кв.м.; приміщення II площею 354,7 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 7,6 кв.м., приміщення 2 площею 22,5 кв.м., коридор 3 площею 2,1 кв.м., приміщення 4 площею 5,6 кв.м., приміщення 5 площею 1,3 кв.м., приміщення 6 площею 1,3 кв.м., комора 7 площею 12,2 кв.м., холодильник 8 площею 57,1 кв.м., приміщення 9 площею 81,8 кв.м., приміщення 10 площею 152,9 кв.м., приміщення 11 площею 10,3 кв.м.; Адміністративний будинок літ. У-1 загальною площею 30,9 кв.м., що складається з: коридор 1 площею 4,0 кв.м., кабінет 2 площею 12,5 кв.м., приміщення 3 площею 14,4 кв.м.; Прибудова літ. У'-1 загальною площею 18,2 кв.м.; Трансформаторна літ. Тр-р загальною площею 6,9 кв.м.; Трансформаторна літ. Тр-р1 загальною площею 6,9 кв.м.; Кіоск літ. Я-1 загальною площею 15,3 кв.м.; Літній душ тимчасовий АА-1 загальною площею 4,2 кв.м.; Ганок літ. ав загальною площею 4,9 кв.м.; Споруди, вимощення № 1-12, I.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д права власності на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус літ.АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ганок літ. Ав, загальною площею 4,9 кв.м. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині.

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року просить винести рішення на підставі норм чинного законодавства.

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д на апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року просить апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року у справі № 200/21760/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д (Код ЄДРПОУ 40207335) до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без задоволення, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року у справі № 200/21760/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без змін.

У відповідності до п.8 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та ч.2 ст.147 Закону України Про судоустрій та статус суддів , до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Логістік груп-Д , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, буд. 4, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 14 квітня 2016 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТОВ Логістік груп-Д було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передали у власність ТОВ Логістік груп-Д комплекс нежитлових будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, буд. 4.

Предметом укладеного договору не були нежитлові будівлі, а саме: виробничий корпус літ. АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ґанок літ. ав, загальною площею 4,9 кв.м.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що вищевказане нерухоме майно дійсно належало на праві власності або іншому речовому праві відповідачу або померлому батьку ОСОБА_4, оскільки правовстановлюючі документи на нього відсутні.

Вказане також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2017 року № 101568126, відповідно до змісту якої, відсутні відомості про реєстрацію права власності на зазначені будівлі і споруди за відповідачем, а також за ОСОБА_4

Згідно з ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони будовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Тобто, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за особою, яка є власником чи користувачем земельної ділянки, на час винесення рішення суду.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на наявність Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2010 року, що укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_4 (батьком відповідача), зі строком дії на десять років, за умовами якого у користування передана земельна ділянка площею 1,7765 га, з цільовим призначенням: підприємства іншої промисловості (для фактичного розміщення адміністративно-побутових та виробничих будівель і споруд), яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, буд. 4.

Крім того, на підставу своїх позовних вимог, ТОВ Логістік груп -Д посилався на те, що померлий 05.05.2014 ОСОБА_4, який є батьком відповідача, за свого життя, маючи на праві користування вказану земельну ділянку, здійснив реконструкцію належних йому на праві власності нежитлових приміщень, але не встиг зареєструвати за собою право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до п. 12.3. укладеного Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2010 року, його дія припиняється, в тому числі і у разі смерті орендаря земельної ділянки.

Факт смерті ОСОБА_4 не заперечувався сторонами по справі.

Крім того, з технічного паспорту на спірні будівлі та споруди, який виготовлено станом на 30.11.2016 року вбачається, що виробничий корпус літ. АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ґанок літ. ав, загальною площею 4,9 кв.м., побудовані в 2016 році, тобто вже після смерті ОСОБА_4 та є самочинним будівництвом.

Таким чином, будівництво спірних нежитлових приміщень здійснено вже після смерті ОСОБА_4 та дії Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2010 року припинились також після його смерті.

Окрім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що земельну ділянку, загальною площею 1,7765 га, надано ОСОБА_4 в користування по фактичному розміщенню адміністративно-побутових та виробничих будівель і споруд, а не для будівництва нових.

Поміж іншого, листом Дніпровської міської ради від 24,10.2017 № 12/11-307 прокуратуру області повідомлено про те, що документи, які б підтверджували право користування ТОВ Логістік груп-Д земельною ділянкою за вказаною адресою під спірним нерухомим (реконструйованим) майном, відсутні.

Таким чином, суд не дослідивши наявності правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, в порушення ст. ст. 375, 376 ЦК України, безпідставно визнав за позивачем право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Окрім того, відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 9 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 408) Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації, скасовує їх реєстрацію).

Відповідно до п.п. 2 п.4 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671, орган держархбудконтролю приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

При цьому виключно власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст.13,14), Земельного кодексу України (ст.78, 92,93, 102-1, 116.118, 119, 123, 125, 126 ЗК України), а також інших законів, що видаються відповідно до них (Закону України Про оренду землі , Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, Дніпровська міська рада, як власник самовільно забудованої земельної ділянки, всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України, не залучена до участі у справі в якості відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради необхідно задовольнити, а рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року скасувати в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д права власності на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус літ.АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ганок літ. Ав, загальною площею 4,9 кв.м.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус літ.АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ганок літ. Ав, загальною площею 4,9 кв.м. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в розмірі 16033,23 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року - скасувати в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д права власності на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус літ.АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ганок літ. Ав, загальною площею 4,9 кв.м.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: виробничий корпус літ.АБ-2, загальною площею 4 223,7 кв.м., насосно-каналізаційна станція літ. АВ-1, загальною площею 69,2 кв.м., ганок літ. Ав, загальною площею 4,9 кв.м. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістік груп-Д на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в розмірі 16033,23 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_5