Рішення

від 16.07.2018 по справі 448/2212/13-ц

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/2212/13-ц

Провадження № 2/448/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16.07.2018 р. м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2 міська рада Львівської області,

представник позивача ОСОБА_3,

представник третьої особи-Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області-Чопко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Львівської області, треті особи - Комунальне підприємство ОСОБА_2 районне бюро технічної інвентаризації , Відділ містобудування та архітектури ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та ОСОБА_2 районна державна адміністрація Львівської області, про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

18.12.2013 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:01:003:0401), що знаходиться за адресою: м. Мостиська, вул. Є.Патона, 1, Львівської області, та на якій рішенням ОСОБА_2 міської ради № 11 від 20.09.2006 року надано дозвіл на виготовлення будівельного паспорту під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Мостиська в районі вул. Загороди (тобто за вищевказаною адресою).

Вказує, що позивач з метою сприяння розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадської злагоди в суспільстві, діючи за своїм духовним покликанням та для реалізації своїх прав, забезпечених зокрема ст.35 Конституції України, збудував у 2010 році за власні кошти і на власній вказаній вище земельній ділянці нежитлову будівлю (культову споруду) - церкву, загальною площею 184, 40 кв.м.

Стверджує, що на даний час будівництво церкви є завершеним, але будівельні споруди здійснювалися без виготовлення і погодження робочого проекту, оскільки такий позивачем не виготовлявся, а також без відповідного документа, який би давав право виконувати будівельні роботи, відтак вказаний вище об'єкт нерухомого майна вважається самочинним будівництвом.

Зазначає, що у відповідності до висновків ліцензованої організації ДП «Львівський промбудпроект» , церква (каплиця) ОСОБА_4 Хомишина та ОСОБА_5 відповідає державним будівельним нормам, стандартам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарного законодавства, не перешкоджає обслуговуванню та використовуванню майна сусідніх ділянок, відповідає вимогам надійності і безпечності експлуатації.

З огляду на наведене, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю церкви (каплиці), що побудована на земельній ділянці площею 0,1000 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:01:003:0401), що знаходиться за адресою: м. Мостиська, вул. Є.Патона, 1, Львівської області.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Львівської області подав до суду письмові заперечення проти позову (а.с.55, 102,103), в яких вимоги позивача вважає безпідставними і необґрунтованими, заперечує проти задоволення таких в повному обсязі, з таких підстав. Зокрема зазначає, що: право власності на культову споруду (церкву, каплицю) мала б набувати релігійна організація, створена відповідно до Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , а не фізична особа - позивач; відсутність належного цільового призначення земельної ділянки є підставою для невизнання за позивачем права власності на самочинно збудовану на ній культову споруду; ні генеральним планом забудови міста ОСОБА_2, ні будь-якою іншою містобудівною документацією не передбачено відведення території у м.Мостиська в районі вул. Загороди для будівництва та обслуговування культової споруди, призначеної для проведення богослужінь, і навіть при наявності такої документації у позивача вона підлягала б громадським слуханням щодо врахування громадських інтересів, в тому числі суміжних землекористувачів. Оскільки спірна будівля церкви (каплиці) споруджена без дозвільних документів, без реєстрації релігійної громади, її статуту, без віросповідної приналежності, без надання дозволу громади та з порушенням законодавства України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В ході розгляду даної справи, ухвалою суду від 10.01.2014року за клопотанням представника позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Ухвалою суду від 05.05.2015року провадження у справі відновлено.

Крім того, ухвалою суду від 24.06.2015року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №813/1501/13-а. Ухвалою суду від 04.07.2018року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ОСОБА_2 міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився, а подав заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі та врахувати подане раніше письмове відношення до позову.

Представник третьої особи - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що Департаментом ДАБІ у Львівській області було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, у зв'язку із чим на даний час вищевказана будівля церкви не є самочинним будівництвом.

Представник третьої особи - ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не з'явився проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Комунального підприємства ОСОБА_2 районне бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.07.2006року (а.с.8) належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована у м.Мостиська Львівської області по вул.Загороди, з цільовим призначенням земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер земельної ділянки - 4622410100:01:003:0401), що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №513080 від 30.08.2006року (а.с.9).

Рішенням ОСОБА_2 міської ради Львівської області №11 від 20.09.2006року (а.с.10) позивачу ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення будівельного паспорта під будівництво індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Загороди на вищевказаній приватизованій земельній ділянці.

Як вбачається із матеріалів справи, на зазначеній земельній ділянці на замовлення позивача ОСОБА_1, у 2010році було зведено будівлю церкви (каплиці), однак виконання будівельних робіт з будівництва культової споруди було здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети (цільове призначення земельної ділянки - для будівництва індивідуального житлового будинку), без затвердженої, згідно вимог чинного законодавства, проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, у зв'язку із чим зазначений об'єкт нерухомого майна слід вважати самочинним будівництвом в розумінні ст.376 ЦК України.

20.02.2013р., ОСОБА_1, уклав з підприємцем ОСОБА_7, замовлення-угоду на створення ескізного проекту каплички на 50чол., по вул.Загороди у м.Мостиська, Львівської області.

25.03.2013р.,ОСОБА_1, звернувся до голови міської ради м.Мостиська щодо надання дозволу на розробку детального плану території для будівництва каплиці на вул.Загороди в м.Мостиська, як духовного осередку і елемента громадського центра в новоствореному житловому кварталі.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 21.08.2008р., №8 Про присвоєння назв новим вулицям м.Мостиська , присвоєно назву в кварталі забудови в районі вул.Загороди, зокрема вул.Є.Патона.

Довідкою ОСОБА_2 міської ради від 04.03.2014р., 2.17-313 підтверджено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1, на підставі Державного акта про право власності на землю серія ЯГ 513080 знаходиться за адресою: м.Мостиська, вул.Є.Патона,1.

Згідно даних технічного паспорта на громадський (виробничий) будинок - церкву за адресою: м.Мостиська, вул. Є.Патона, 1, Львівської області, виготовленого станом на 03.10.2013року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.6,7), вищезазначена нежитлова будівля - церква складається з трьох приміщень загальною площею 184,4м.кв., в тому числі: притвор площею 38,6 кв.м. частина вірних площею 106,7 кв.м. захристія площею 39,1 кв.м.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 міської ради №2.17-1391 від 21.10.2013року (а.с.29) вищевказана будівля церкви знаходиться по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області.

Відповідно до висновку технічного обстеження церкви (каплиці) ОСОБА_4 Хомишина і ОСОБА_5 по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області (а.с.11-15), проведеного ліцензованою організацією (ліцензія ДАБІ серії АВ №514024) ДП Львівський промбудпроект у 2013 році, при огляді конструктивних елементів вищевказаної будівлі церкви встановлено, що така знаходиться в нормальному стані, відповідає державним будівельним нормам, стандартам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарного законодавства, не перешкоджає обслуговуванню та використанню майна сусідніх ділянок, відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації.

Крім того, про відсутність порушень прав мешканців м.Мостиська, які проживають поряд з вищевказаною церквою (каплицею), свідчать також надані до суду заяви членів територіальної громади м.Мостиська - мешканців прилеглих до церкви вулиць, відповідно до яких останні підтримують відкриття та функціонування культової споруди - церкви (каплиці) за адресою: м.Мостиська, вул.Є.Патона, 1, Львівської області.

Згідно експертного висновку ТОВ Галавтоматика Вих.№126 від 06.11.2013року (а.с.22) проведеною експертизою протипожежного стану приміщень церкви (каплиці) ОСОБА_4 Хомишина і ОСОБА_5 по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області, не виявлені порушення вимог протипожежних норм та правил.

Згідно технічного звіту №44 електротехнічної лабораторії Мостиського району електромереж ПАТ Львівобленерго від 01.11.2013року (а.с.23-26) стан силових та освітлювальних мереж, ізоляції електромереж, заземлювального пристрою повністю відповідає вимогам ПТЕ і ПТБ електроустановок і допускається в експлуатацію.

Згідно акту про відповідність протипожежного стану об'єкту нормативним актам з питань пожежної безпеки №26/357 від 06.12.2013року (а.с.27) стан пожежної безпеки церкви (каплиці) ОСОБА_4 Хомишина і ОСОБА_5 по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області, добрий, дозволяється експлуатація церкви при умові суворого дотримання протипожежних норм та правил.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №175 від 30.03.2015року (а.с.64-69) будівництво будівлі церкви (каплиці) ОСОБА_4 Хомишина і ОСОБА_5, що побудована ОСОБА_1 на власній земельній ділянці по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області, практично завершено. Будівля церкви відповідає вимогам п.п.2.4, 2.5,2.6,2.19, 3.10, 3.11, 6.4, 7.24,727 та 7.28 Посібника з проектування культових будинків та споруд різних конфесій , який схвалений і рекомендований для застосування на території України рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 14.12.2001року №70, п.3.8 дод.3тб.1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та п.1.8, 2.8, 3.1.4,5.2.3 Правил пожежної безпеки для культових споруд , затверджених наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.05.2009року №339.

24.04.2015року Департаментом ДАБІ у Львівській області було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Будівництво церкви (каплиця) ОСОБА_4 Хомишина і ОСОБА_5 на вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області , відповідно до якої вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації .

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Згідно ст.375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК України).

Разом із цим, відповідно до ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, частиною 5 статті 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами ст.376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно п.14 даної Постанови на підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК).

Також судом приймається до уваги, що умови, які мають значення при прийнятті рішення та визначені у ч.7 ст.376 ЦК України, у даному випадку відсутні цілковито, тобто відсутні:

-істотне відхилення від проекту;

- суперечність суспільним інтересам або порушення прав інших осіб;

-істотного порушення будівельних норм і правил;

-неможливість проведення відповідної перебудови.

Враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини, зокрема те, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна - будівлі церкви (каплиці) здійснено позивачем ОСОБА_1, на власній земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, однак без порушення будівельних, архітектурних і технічних норм, протипожежних та інших норм і правил, а також те, що судом не здобуто доказів того, що таке будівництво церкви суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб, також з огляду на те, що дане питання до пред'явлення даного позову було предметом розгляду компетентного державного органу, суд вважає, що є достатньо підстав для задоволення позову і визнання за позивачем права власності на самочинно побудовану будівлю церкви (каплиці) по вул.Є.Патона, 1 в м.Мостиська Львівської області, у відповідності до положень ст.376 ЦК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер- НОМЕР_1), що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на будівлю церкви (каплиці), що побудована та розташована за адресою: м.Мостиська, вул.Є.Патона, 1, Львівської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Повний текст рішення виготовлено 17.07.2018року.