Рішення

від 13.07.2018 по справі 539/170/18

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/170/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року

Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі головуючого судді Іващенка Ю.В.

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , треті особи приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, СФГ Надія про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ треті особи приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та СФГ Надія в особі голови ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) недійсним.

В позові вказав, що 14.04.2011 року між ним та СФГ Надія було укладено договір оренди земельної ділянки, що є його власністю кадастровий номер 5322883900:08:002:0794,строком на 5 років з моменту реєстрації договору. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держземагенства у Лубенському районі 21.12.2012 року, тобто термін його дії закінчився 21.12.2017 року.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 01.12.2016 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років. Строк оренди починається з 26.12.2017 року. 23.12.2016 року цей договір було зареєстровано приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 під номером 1839809.

Позивач стверджує, що вказаний договір не підписував, примірника договору у нього немає, про його існування він дізнався, отримавши інформаційну довідку із реєстру.

Позивач вважає, що укладаючи оскаржуваний договір без його відома, було порушене його право на укладення договору оренди землі на новий строк, який він хотів укласти із зовсім з іншим підприємством. Станом на момент укладання оскаржуваного договору оренди, дія первісного договору оренди тривала, предмет договору - земельна ділянка перебувала в оренді у СФГ Надія , земельну ділянку йому, як орендодавцю повернуто не було, а тому предмет договору не міг бути переданий відповідачу. Таким чином, незважаючи на те, що він є власником земельної ділянки, взагалі не мав права користування та володіння земельною ділянкою на момент укладання оскаржуваного договору, так як відповідні права були передані на користь СФГ Надія внаслідок укладення первісного договору оренди земельної ділянки.

Отже на момент укладення оскаржуваного договору була відсутня така істотна умова, як об'єкт оренди - право оренди земельної ділянки, так як з 14.04.2011 року до 21.12.2017 року саме СФГ Надія мало відповідне право, а він як власник не мав можливості на момент укладення оскаржуваного договору ні передати право земельної ділянки ні сам предмет - земельну ділянку, які на підставі чинного договору оренди від 14.04.2011 року перебували в оренді. Це в свою чергу свідчить, що укладаючи в односторонньому порядку оскаржуваний договір оренди, навіть за умов початку дії з 26.12.2017 року, було грубо порушено вимоги ст.ст.5,13,15,17,33 Закону України Про оренду землі , що в силу вимог ст.203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

На підставі вищевикладеного, позивач прохає суд визнати укладений між ним та відповідачем договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322883900:08:002:0794, площею 3,55 га., зареєстрований приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 під номером 1839809 недійсним.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідач ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ в судове засідання не з'явився повторно, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву щодо позову не надав. Виклик в судове засідання здійснювався за адресою місцезнаходження товариства зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.26,61).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України перелічені обставини дають суду право провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд враховує, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує.

Треті особи - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3В та СФГ Надія в судове засідання не з'явилися повторно, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про час ти місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином (а.с.36,37,57,60).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ № 148923 від 14.03.2006 року позивач є власником земельної ділянки розташованої на території Литвяківської (нині Засульської) сільської ради Лубенського району Полтавської області площею 3,55 га., кадастровий номер 5322883900:08:002:0794 (а.с.9).

14.04.2011 року між позивачем та СФГ Надія було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 5 років з моменту реєстрації договору. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держземагенства у Лубенському районі 21.12.2012 року, тобто термін його дії закінчився 21.12.2017 року (а.с.11-12).

01.12.2016 року між позивачем та відповідачем ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ було укладено договір оренди № б/н вищевказаної земельної ділянки, площею 3,55 га., кадастровий номер 5322883900:08:002:0794 строком на 7 років (а.с.53-55). Реєстрація договору здійснена 23.12.2016 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 під номером 1839809, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Звертаючись до суду з даним позовом позивач в своїй позовній заяві вказував, що такого договору з відповідачем не укладав, його примірника не має, про його існування дізнався з вищевказаної інформаційної довідки, однак належних доказів цім обставинам суду не надав.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважене право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частиною 1 ст. 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Судом встановлено, що станом на момент укладання оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, дія первісного договору оренди тривала.

Відповідно до п.8 первісного договору оренди спірної земельної ділянки від 14.04.2011 року після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строку.

Подібну позицію підтримує і Верховний Суд України, що відображено в текстах постанов Верховного Суду України від 12.10.2016 № 6-1282цс16, від 15.04.2016 № 6-55цс15, від 13.04.2016 № 6-2027цс15, від 25.02.2015 № 6-10цс15 та № 6-219цс14.

Так, об'єкт договору оренди - право користування земельною ділянкою, предмет договору - сама земельна ділянка, і на момент укладення оскаржуваного договору предмет договору - земельна ділянка перебувала у СФГ Надія , земельну ділянку позивачу повернуто не було, оскільки договір оренди був чинним і відповідно на момент укладання оскаржуваного договору предмет договору не був та не міг бути переданий ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ .

Договір оренди укладений 14.04.2011 року діяв до 21.12.2017 року, не був припиненим або розірваним та не визнавався недійсним. А відтак на момент укладання оскаржуваного договору оренди позивач, незважаючи, на те, що є власником земельної ділянки, взагалі не мав право користування та володіння земельної ділянкою, так як відповідні права були передані на користь СФГ Надія в наслідок укладання первісного договору оренди земельної ділянки, а тому і не міг передати право оренди відповідачу ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , що в свою чергу свідчить про недійсність оскаржуваного договору укладеного між сторонами.

Укладення оскаржуваного договору оренди могло відбутися виключно після припинення дії договору оренди землі укладеного між позивачем та СФГ Надія та виключно за умов внесення відомостей в реєстр речових прав на нерухоме майно інформації щодо припинення права оренди за останнім, що в свою чергу свідчило б про факт повернення права на володіння та використання земельної ділянки позивачу.

Так, в силу вимог ст. 17 ЗУ Про оренду землі повернення спірної земельної ділянки орендодавцю відбулося б з моменту державної реєстрації припинення договору оренди землі від 14.04.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статей 5, 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі передбачено вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі: Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Отже на момент укладення оскаржуваного договору була відсутня така істотна умова, як об'єкт оренди - право оренди земельної ділянки, так як до 21.12.2017 року саме СФГ Надія мало відповідне право, а позивач не мав можливість на момент укладання оскаржуваного договору ні передати право оренди земельної ділянки ні сам предмет - земельну ділянку. Це в свою чергу свідчить, що укладаючи оскаржуваний договір оренди, навіть за умов початку дії з 26.12.2017 року, сторонами було грубо порушено вимоги ст. 5, 13, 15, 17, 33 Закону України Про оренду землі , що в силу вимог ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи вищезазначене необхідно визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.12.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , по передачі в оренду земельної ділянки площею 3,55 га, кадастровий номер 5322883900:08:002:0794, що знаходиться на території Литвяківської (нині Засульської) сільської ради Лубенського району, зареєстрований Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Керуючись ст. ст.10-13, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ (місце знаходження м. Лубни просп. Володимирський, 106, код ЄДРПОУ 40983555), треті особи приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 (місце знаходження м. Кременчук, вул. Леніна, 32/29), СФГ Надія (місце знаходження ОСОБА_6, Лубенського району Полтавської області) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 грудня 2016 року, площею 3,55 га, кадастровий номер 5322883900:08:002:0794, яка розташована на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (с. Литвяки), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №148923, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Перспектива 2007 ЮЕЙ , зареєстрований приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 індексний номер 33268451 від 29.12.2016 року, номер запису про інше речове право 18398909.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення - за його письмовою заявою, поданою протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_7А.