Постанова

від 20.07.2018 по справі 470/24/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №470/24/18 20.07.2018

Провадження №22-ц/784/1192/18

Провадження №22-ц/784/1192/18

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 липня 2018 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.,

за участі позивача ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 470/24/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення , яке постановив Березнегуватський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Лусти Сергія Анатолійовича у приміщенні цього суду 21 травня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права на земельну частку (пай) ,

в с т а н о в и л а :

У січні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права на земельну частку (пай) .

Позов мотивовано тим, що згідно трудової книжки позивач у 1996 р. був прийнятий у члени КСП Буревісник різноробочим. Згідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. № 720/95 у КСП Буревісник відбулося розпаювання земель. 02 березня 2000 р. загальними зборами ТОВ Буревісник йому було виділено земельний пай площею 5,8 умовних кадастрових гектарів. Від свого права на земельну частку (пай) він не відмовлявся та заяви про вихід з КСП не писав. Протоколами загальних зборів колгоспників колгоспу Буревесник № 3 від 24 грудня 1998 р. та № 4 від 07 лютого 2002 р. затверджувались списки на майнові паї, однак такий список відсутній, але це не позбавляє його права на земельну частку (пай). У вересні 2017 р. він звернувся до голови районної державної адміністрації із заявою про виділ земельної частки (паю), на що йому було рекомендовано звернутися до суду.

Посилаючись на викладене, а також на те, що невнесення до списку, який додається до державного акту на право колективної власності на землю, особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її прав на земельну частку (пай), яка має бути надана із земель запасу створеного місцевою радою, позивач просив суд, визнати за ним право на земельну частку (пай) у розмірі 5,8 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу на території ОСОБА_3 сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області суду від 28 березня 2018 р. за заявою позивача первісних відповідачів - Березнегуватську районну державну адміністрацію Миколаївської області та відділ Держгеокадастру Березнегуватського району Миколаївської області було замінено належним відповідачем - ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

Позивач в судове засідання не з'явився, направив заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог позивача не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання також не з'явився, до суду направив відзив на позов, в якому, посилаючись на те, що позивач не надав доказів, підтверджуючих набуття права на земельну частку (пай), здійснення ним дій, спрямованих на отримання документів, підтверджуючих виділення йому земельної частки (паю) на підставі протоколу загальних зборів від 02 березня 2000 р., а також на пропуск строку позовної давності для звернення до суду, просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач на час отримання КСП Буревісник державного акту на право колективної власності на землю у 1995 році та затвердження списків додатків до нього 05 вересня 1997 р. не працював у колективному сільськогосподарському підприємстві, його членом не був і не міг бути, оскільки шістнадцятирічного віку досяг лише 17 вересня 1997 р. Також суд вважав помилковими посилання позивача на норми Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) як на підставу для забезпечення його правом на земельну частку (пай), оскільки за положеннями статті 1 цього Закону право на земельну частку пай мають зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств та пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; та громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Але позивач такого права не набув та сертифікату на земельну частку (пай) не отримував.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, при ухваленні рішення судом неповно з'ясовані обставини справи, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невірно зробив висновок про недоведеність позову, оскільки позивач довів своє право на земельну частку (пай) як член КСП Буревесник , який від такого членства не відмовлявся.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що доводи апеляційної скарги щодо неправильності рішення суду є необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ № 720/95) паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно п. 2 Указу № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом ст. 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу № 720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання колективним сільськогосподарським підприємствам державного акту.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_5 посилався не те, що має право на земельну частку (пай) із земель, виділених у колективну власність КСП Буревесник .

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що державний акт на право колективної власності на землю серії МК № 07 видано Колективному сільськогосподарському підприємству Буревісник 02 листопада 1995 року, на підставі рішення позачергової сесії ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів (а.с.41-42).

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 р. Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , право на одержання земельної частки (паю) у члена колективного сільськогосподарського підприємства, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набувається з дня видачі членам колективного сільськогосподарського підприємства державного акта на право колективної власності на землю.

За статтею 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (далі Закон) членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Як вбачається з трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_1, який народився 17 вересня 1981 р., позивача було прийнято до КСП Буревесник 01 липня 1997 р. різноробочим (а.с. 32-33).

Позивач на час отримання КСП Буревісник державного акту на право колективної власності на землю у 1995 р., до списку, який є Додатком до цього акту включений не був, членом колективного сільськогосподарського господарства також не був і не міг бути, в силу вказаного вище Закону, оскільки шістнадцятирічного віку досяг лише 17 вересня 1997 р.

За такого позивач не набув права на земельну частку (пай) із земель, виділених у колективну власність КСП Буревесник , а тому суд вірно дійшов висновку про недоведеність позову.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і ґрунтуються на неправильному застосуванні положень закону та оцінки наявних у справі доказах.

Так, пунктом 7 Указу № 720/95 передбачено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Як вже було зазначено, на час отримання КСП Буревесник державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_1 членом цього колективного господарства не був, до списку, який є додатком до цього акту, не внесений, не включено його і до додаткових списків членів КСП Буревесник (а.с. 46-48).

Зазначення прізвища позивача у протоколі № 2 загальних зборів ТОВ Буревісник від 02 березня 2000 р. у складі осіб, якім виділено земельні паї (а.с.35-39), не свідчить про набуття ним права на земельну частку (пай) відповідно до положень Указу № 720/95, оскільки це рішення прийнято після отримання державного акту на право колективної власності КСП Буревесник , а також прийнято юридичною особою, яка не є колективним сільськогосподарським підприємством і не мала права на розпорядження землями, виділеними у колективну власність членам такого підприємства. До того ж згідно запису КСП Буревесник у трудовій книжці колгоспника на ім'я позивача від 18 травня 1999 р. членство у господарстві припинено у зв'язку із реорганізацією КСП у товариство з обмеженою відповідальністю. Доказів того, що до припинення членства ОСОБА_1 у товаристві КСП Буревесник цим підприємством вирішувалося питання надання позивачеві земельної частки (паю) за рахунок резервного фонду, суду не надано. Тобто на 02 березня 2000 р. позивач членом колективного сільськогосподарського підприємства не був, отже не мав права на земельну частку (пай) у землях, виділених цьому товариству у колективну власність.

Також не впливають на право позивача на отримання земельної частки (паю) інформація про затвердження загальними зборами колгоспників списків на майнові паї, оскільки таке не впливає на право позивача на отримання земельної частки (паю).

За такого рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому в силу положень ст. 375 ЦПК України колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлений 20 липня 2018 року