Рішення

від 10.07.2018 по справі 510/725/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/725/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2018 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Бошков І.Д.;

-за участю секретаря Занфір О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач, її представник ОСОБА_3 на задоволенні уточнених позовних вимог наполягали, просили розглянути справи у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів гр. України на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх РНОКПП; копії свідоцтв про народження ОСОБА_4 (рос. мов.) та ОСОБА_2 (рос. мов.); копія свідоцтва про шлюб; копії свідоцтв про смерть ОСОБА_5 та ОСОБА_6; копія державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 051168; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 077563; копія сертифікату акцій серії А № 0000276; копія довідки про право особистої власності на дім у зв'язку з оформленням спадщини; копія довідки № 295 від 12.02.2018р., копія довідки № 297 від 03.03.2010р., копія довідки про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.03.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є донькою нині померлої ОСОБА_5, за життя якої належало:

-земельна ділянка загальною площею 2,22 га., (площею 2,06 га. та площею 0,16 га.) розташована на території Лиманської сільської ради, масив № 7, 10 діл. № 98, масив № 26 діл. № 190, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 051168 від 21.11.2003 року.

-сертифікат акцій серії А № 0000276 ВАТ Насінницький радгосп Перше травня у кількості 4396 штук від 14 липня 2004 року.

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, 14.10.2005р. - померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк, ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак ОСОБА_6, чоловік спадкодавця, прийняв спадщину з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, ОСОБА_6 постійно проживав разом із спадкодавцем, протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, про відмову від спадщини він не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_5, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_6 прийняв спадщину, що залишилася після смерті дружини ОСОБА_5, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак не встиг її оформити на себе, у зв'язку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи припиняється у момент її смерті.

01.12.2013 року помер батько позивача, ОСОБА_6, за життя якому належало:

-земельна ділянка площею 2,41 га. (із кадастровими номерами: 5124181700:01:001:0335, 5124181700:01:001:0579), розташована на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, масив №№ 23-24, 26 діл. №№ 27,191, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 077563 від 09.02.2005 року.

-земельна ділянка загальною площею 2,22 га., (площею 2,06 га. та площею 0,16 га.) розташована на території Лиманської сільської ради, масив № 7, 10 діл. № 98, масив № 26 діл. № 190, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 051168 від 21.11.2003 року (успадкованої після смерті ОСОБА_5, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном).

-сертифікат акцій серії А № 0000276 ВАТ Насінницький радгосп Перше травня у кількості 4396 штук від 14 липня 2004 року (успадкованої після смерті ОСОБА_5, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном).

На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 01.12.2013р. - помер. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на вищезазначене майно у вигляді земельних ділянок, сертифікату акцій. Спадкоємство після його смерті здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його донька ОСОБА_2, позивач по справі та його син ОСОБА_2, який у встановлений законом 6-ти місячний термін після смерті спадкодавця, не звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, відмовився від прийняття спадщини на користь позивача. Таким чином, у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, позивач (як спадкоємець першої черги за законом), не звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак вона прийняла спадщину з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, позивач постійно проживав разом із спадкодавцем. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, позивач про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_6, в порядку ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном. Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів.

Таким чином, позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, та в порядку ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлих ОСОБА_5, ОСОБА_6 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інший спадкоємець першої черги за законом, відповідач ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовився на користь позивача, не заперечував, щоб позивач оформив право власності на спадкове майно на своє ім'я.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). У відповідний 6-місячний строк, ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак позивач, на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, протягом строку, встановленого для прийняття спадщини з моменту її відкриття, про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлих ОСОБА_5, ОСОБА_6, вступом в управління та володіння спадковим майном, в порядку ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_5, ОСОБА_6 було загублено оригінали державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на земельну ділянку, а зареєструвати право власності після смерті спадкодавців є неможливим, у звязку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи припиняється у момент її смерті, також чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту також не можливо оформити спадщину (згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю…видається відповідний дублікат , затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, при втраті (псуванні) державного акта на землю, власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат, так як набуте за спадкуванням право власності позивача не було оформлено, позивач не в змозі отримати дублікати державних актів на землю, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на вищевказані земельні ділянки, сертифікат акцій з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. ч. 3 та 5 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України

, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельну ділянку площею 2,41 га. (із кадастровими номерами: 5124181700:01:001:0335, 5124181700:01:001:0579), розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, масив №№ 23-24, 26 діл. №№ 27,191, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 077563 від 09.02.2005 року.

-земельну ділянку загальною площею 2,22 га., (площею 2,06 га. та площею 0,16 га.) розташовану на території Лиманської сільської ради, масив № 7, 10 діл. № 98, масив № 26 діл. № 190, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 051168 від 21.11.2003 року.

-сертифікат акцій серії А № 0000276 ВАТ Насінницький радгосп Перше травня у кількості 4396 штук від 14 липня 2004 року,

після смерті ОСОБА_5, померлої 14.10.2005 року, ОСОБА_6, померлого 01.12.2013 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Суддя: І.Д. Бошков