Постанова

від 20.07.2018 по справі 695/604/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1269/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Красногірське на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року (ухвалене 31 травня 2018 року в приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Таратіна В.О., повний текст якого виготовлений 05 червня 2018 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Красногірське до ОСОБА_3, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровський край про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та визнання договору оренди поновленим.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд, -

в с т а н о в и в :

28 лютого 2018 року ТОВ Красногірське звернулося з позовом до ОСОБА_3, СТОВ Придніпровський край про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та визнання договору оренди поновленим.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що між ТОВ Красногірське та ОСОБА_3 01 травня 2012 року був укладений договір оренди землі, відповідно до якого позивачу в користування була передана відповідачем земельна ділянка загальною площею 3,13 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Антипіської сільської ради.

Державна реєстрація цього договору була проведена Золотоніським міськрайонним управлінням Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 листопада 2012 року за № 712158044011530-531.

Позивач належним чином у відповідності з умовами та строками передбаченими договором та діючим законодавством проводив розрахунок з відповідачем за користування земельною ділянкою.

Маючи намір продовжити договірні відносини із ОСОБА_3, ТОВ Красногірське листом-повідомленням за вих. № 140 від 18 листопада 2017 року звернулося до неї з пропозицією поновити договір оренди землі. Відповідне повідомлення на адресу ОСОБА_3 було направлено 08 листопада 2017 року, фактично до закінчення дії договору, оскільки директор товариства перебував у відпустці з 06 жовтня по 05 листопада 2017 року і не мав змоги офіційно, у відведені законодавством строки повідомити орендодавця про продовження договору оренди та підписання нового договору.

Позивач, як законний орендар землі, що належним чином виконував усі свої зобов'язання по договору, сподівався на належне ставлення до нього орендодавця і розраховував на поновлення договору, тому восени 2017 року здійснив відповідний обробіток спірної земельної ділянки. Акт прийому-передачі земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_3 для підписання не подавався і не підписувався сторонами.

У відповідь на запропоновані умови щодо підписання нового договору оренди, ОСОБА_3 ніяким чином не відреагувала і відмови на адресу ТОВ Красногірське не надіслала.

08 лютого 2018 року на адресу товариства надійшов лист від СТОВ Придніпровський край про те, що СТОВ Придніпровський край уклало договори оренди в тому числі і з ОСОБА_3 і станом на 08 лютого 2018 року провело їх державну реєстрацію.

ТОВ Красногірське вважає, що на даний час діє попередній договір оренди землі ОСОБА_3, який був укладений 01 травня 2012 року на той строк і на тих же умовах.

З надісланого листа від СТОВ Придніпровський край позивачу стало відомо про реєстрацію 22 листопада 2017 року договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером № 7121580400:04:001:0013, яка фактично перебуває в оренді ТОВ Красногірське з іншою юридичною особою СТОВ Пальміра .

Позивач стверджує про порушення з боку відповідача ОСОБА_3 переважного його права орендаря землі на поновлення договору, шляхом вчинення дій по укладенню договору оренди землі з відповідачем СТОВ Придніпровський край .

Просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Придніпровський край , що зареєстрований виконкомом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за номером запису про право в державному реєстрі прав № 23493024 від 22 листопада 2017 року; визнати договір оренди між ТОВ Красногірське та ОСОБА_3 поновленим; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог ТОВ Красногірське відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивач не в повній мірі дотримався всіх процедур передбачених статтею 33 ЗУ Про оренду землі для реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки менше ніж за місяць до закінчення дії договору оренди повідомлено орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та не враховано, що орендодавець листом від 15 серпня 2017 року повідомляв його про наявність заперечень та відмову продовжити договір оренди.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду ТОВ Красногірське оскаржило його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги, особа, що її подає вказала, що ОСОБА_3 перебуваючи в орендних відносинах із позивачем, підписала договір із СТОВ Пальміра від 06 жовтня 2017 року терміном на 7 років, тоді, коли договір оренди з ТОВ Красногірське не закінчився. Такими діями ОСОБА_3 порушила цивільні права позивача щодо переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки, що підпадає під правове регулювання статті 33 ЗУ Про оренду землі , статей 203, 215, 228 ЦК України.

Крім того, суд необґрунтовано не взяв до уваги пояснення позивача щодо причин не направлення листа ОСОБА_3 в передбачені законом строки. Сам лист був надісланий 08 листопада 2017 року до закінчення строку дії договору. Директор товариства перебував у щорічній відпустці з 06 жовтня 2017 року по 05 листопада 2017 року, тому у визначений законом строк не міг підписати листа орендодавцю щодо поновлення договору оренду, така обставина є поважною, однак суд належної уваги цьому факту не приділив.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від СТОВ Придніпровський край останній вказав, що рішення суду є законним, а доводи апеляційної скарги необґрунтовані та не спростовують його висновки. В обгрунтування своїх доводів СТОВ Придніпровський край зазначив, що позивач помилково вважав, що договір оренди землі з ОСОБА_3 є поновлений, хоча остання не бажала продовжувати договірні відносини з ТОВ Красногірське . Крім того, позивач не дотримався процедури, необхідної для поновлення строку оренди землі, що є підставою для відмови в задоволенні його позовних вимог.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ Красногірське було укладено договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 3,13 га було надано в оренду строком на 5 років. Земельна ділянка була передана орендодавцем та прийнята в орендарем по акту прийому-передачі земельної ділянки, який являється Додатком № 1 до договору оренди землі. Даний договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському р-ні 15 листопада 2012 року за № 712158044011530531.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа-повідомлення від 15 серпня 2017 року (а.с. 44), ОСОБА_3 повідомила директора ТОВ Красногірське про відмову в поновленні договору оренди з ТОВ Красногірське . Зі змісту листа ОСОБА_3 повідомила, що не має наміру укладати новий договір з товариством та вимагала не утримувати земельну ділянку та повернути її. Факт отримання такого листа сторонами не оспорюється та підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45).

Згідно інформаційної довідки № НОМЕР_1 від 16 лютого 2018 року встановлено, що ОСОБА_3 06 жовтня 2017 року передала СТОВ Пальміра в оренду строком на 7 років належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,9523 га (кадастровий номер 7121580400:04:001:0013). Державна реєстрація права оренди здійснена 17 листопада 2017 року виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради Золотоніського р-ну Черкаської обл. (а.с. 18-19).

СТОВ Пальміра протоколом загальних зборів учасників товариства від 26 грудня 2017 року змінило назву на СТОВ Придніпровський край . Дані зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, що стверджено випискою з Єдиного державного реєстру (а.с. 46-55).

Листом № 76 від 08 лютого 2018 року СТОВ Придніпровський край повідомило директора ТОВ Красногірське про те, що між СТОВ Придніпровський край та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі (кадастровий номер земельних ділянок 7121580400:04:002:0017 та 7121580400:04:001:0013) (а.с. 20).

Листом № 140 від 08 листопада 2017 року ТОВ Красногірське користуючись переважним правом на укладення договору оренди на новий термін, запропонувало ОСОБА_3 станом на 14 листопада 2017 року підписати новий договір. До даного листа було додано проект нового договору оренди земельної ділянки від 08 листопада 2017 року та акт прийому-передачі земельної ділянки від 08 листопада 2017 року, який являється Додатком № 1 до договору оренди землі (а.с. 22-29).

Даний лист ОСОБА_3 отримала 11 листопада 2017 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, ЗУ Про оренду землі .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Статею 33 ЗУ Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди землі поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Частинами 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має преважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами, 8, 9 ст. 33 ЗУ про оренду землі визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За таких обставин, аналізуючи вищеприведені норми закону, встановлений наступний висновок, що законодавець закріпив у положенні ст. 33 ЗУ Про оренду землі можливість реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі лише за умови дотримання встановлення цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Конструкція ст. 33 ЗУ Про оренду землі вказує на обмежені строки укладання додаткової угоди при реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, тим самим визначає часові межі узгодження сторонами істотних умов майбутнього договору, це місяць з моменту початку переговорів (узгодження), але не більше ніж до спливу строку договору оренди землі.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції достовірно встановив, що позивач 08 листопада 2017 року (менше ніж за місяць до закінчення дії договору оренди) повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, про що саме товариство не заперечило, тобто є доведеним факт, що ТОВ Красногірське не дотрималося процедури, передбаченої статтею 33 ЗУ Про оренду землі щодо реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі. Також, судом було встановлено і дану обставину сторони не спростували, що орендар не надсилав орендодавцю проекту додаткової угоди, а натомість з порушенням строку надсилав проект договору оренди земельної ділянки, що не узгоджується з вимогами діючого законодавства щодо процедури поновлення переважного права орендаря.

Крім того, районним судом при ухваленні рішення було правильно також враховано ту обставину, що орендадовець повідомив завчасно орендаря про наявність своїх заперечень та про відмову продовжити договір оренди.

Тому, посилання ТОВ Красногірське в своїй апеляційній скарзі на ту обставину, що під час дії договору, ОСОБА_3 незаконно уклала ще один договір з іншим орендарем щодо однієї й тієї ж земельної ділянки є недоведеним, оскільки дії орендодавця в даному випадку відповідають її волі та встановленій процедурі зміни орендодавця.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк для надіслання свого листа орендодавцю про поновлення переважного права з поважних причин через відпустку директора товариства також не є підставою для скасування чи зміни рішення районного суду, оскільки ст. 33 ЗУ Про оренду землі встановлює чітку процедуру поновлення переваженого права, дотримання якої є підставою для такого поновлення. Особа, що подає апеляційну скаргу визнала факт пропуску строку на надіслання такого повідомлення, як в апеляційній скарзі так і під час розгляду справи в районному суді, а факт відпустки директора не може бути визнаний судом як обгрунтована причина пропуску строку, оскільки не є підставою для поновлення переважного права і орендар міг вжити всіх необхідних заходів для поновлення свого переважного права у визначений законом строк, однак не зробив цього, чим втратив таке право.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наявні матеріали справи, надані сторонами докази як в підтвердження вимог позовних заяв так і їх заперечення, давши належну оцінку кожному доказу окремо та оцінивши їх в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову. Доводи апеляційної скарги були належним чином оцінені судом апеляційної інстанції і визнані такими, що не дають підстав для визнання рішення суду першої інстанції незаконним.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Красногірське залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Красногірське до ОСОБА_3, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровський край про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та визнання договору оренди поновленим залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2018 року.