Ухвала

від 17.07.2018 по справі 2-н-294/11

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-294/11

провадження №4-с/562/25/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"17" липня 2018 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області скаргу Комунального підприємства Міське будинкоуправління на неправомірні дії та рішення державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Рівненській області, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду скарзі представник КП Міське будинкоуправління просить визнати дії державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС Головного територіального управління у Рівненській області ОСОБА_1 неправомірними та скасувати, винесену 30 березня 2018 року постанову про повернення стягувачу виконавчого документу, зобов'язавши прийняти виконавчий документ №2-н-294/11 від 26 квітня 2011 року для повторного примусового виконання.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості не вжито всіх необхідних заходів, не перевірено наявність майна за місцем проживання, не вжито заходів щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У судове засідання стягувач, боржник та державний виконавець не з'явилися, хоча повідомлялися про розгляд справи завчасно та належним чином, їх неявка відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджають розгляду скарги.

З'ясувавши обставини справи та вивчивши матеріали справи суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд згідно ч.2 ст.451 ЦПК України визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Установлено, що 26 квітня 2011 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано судовий наказ по справі №2-н-294/11 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь КП Міське будинкоуправління заборгованості в сумі 661,02 грн. та 30 грн. судових витрат, а також 25 ,50 грн. судового збору на користь держави.

Указаний вище судовий наказ державним виконавцем Здолбунівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 постановою від 14 квітня 2017 року прийнятий до виконання.

30 березня 2018 року постановою державного виконавця Здолбунівського районного ВДВС ОСОБА_1 указаний вище виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , тобто за відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до положень ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у зв'язку з чим здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем 19 березня 2018 року було складено акт про те, що під час виходу за місцем проживання боржника майна, яке належить йому на праві власності для подальшої передачі на реалізацію в рахунок погашення боргу не виявлено.

Відповідно до змісту п.8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, зареєстрованої в Мін'юсті за №489/20802, акт державного виконавця є документ, що підтверджує певні встановлені факти або події, який підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Проте, відомості про те, що боржник ОСОБА_2 чи будь-які інші проживаючі з нею особи приймали участь в огляді державним виконавцем майна за місцем проживання останньої не містить, указаний акт боржником не підписаний та адреса його місця проживання, за якою проводив огляд не зазначена, відмітки про відмову боржника від підпису акту відсутні, а тому такий документ не є належним доказом, що підтверджує указані в ньому обставини відсутності в квартирі майна боржника.

Крім того, державним виконавцем не надано суду відомості про вжиття у визначеному законодавством порядку заходів щодо примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи, про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлень про виклик.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що дії державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу є неправомірними, порушують права стягувача, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України , суд

у х в а л и в:

Скаргу Комунального підприємства Міське будинкоуправління задоволити.

Визнати дії державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 30 березня 2018 року по виконавчому провадженню №53780080 про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними.

Постанову державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 30 березня 2018 року по виконавчому провадженню №53780080 про повернення стягувачу виконавчого документа (судового наказу від 26 квітня 2011 року по справі №2-н-294/11) скасувати.

Зобов'язати Здолбунівський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області прийняти для повторного примусового виконання виконавчий документ - судовий наказ Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2011 року по справі №2-н-294/11 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь КП Міське будинкоуправління заборгованості в сумі 661,02 грн. та 30 грн. судових витрат, а також 25,50 грн. судового збору на користь держави.

Про хід і виконання ухвали повідомити Здолбунівський районний суд Рівненської області та стягувача Комунальне підприємство Міське будинкоуправління не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди ( п.п.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року).

Суддя: