Рішення

від 20.07.2018 по справі 635/5689/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5689/17

Провадження № 2/635/627/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого суддi Бобко Т.В.

секретар судових засідань Грищук Р.В.,

учасники справи:

позивач: керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Яковлев А.С.,

прокурор Харківської місцевої прокуратури №6 Доценко Антон Юрійович,

позивач: Вільхівська сільська рада Харківського району Харківської області,

відповідачі: ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської

області Шило Ірина Вікторівна;

треті особи: Харківська районна державна адміністрація Харківської області,

Селянське (фермерське господарство) Обрій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни, треті особи: Харківська районна державна адміністрація Харківської області, Селянське (фермерське господарство) Обрій про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Яковлев А.С. пред'явив позов в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області шляхом подання позовної заяви до суду, в якій просить визнати недійними свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №86, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_6 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій та свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №88, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_7 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій ; стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позову посилався на те, що на виконання розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 21.07.2000 № 268 ОСОБА_9 виданий Державний акт на право постійного користування землею Серія НОМЕР_5 від 16.10.2001, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за НОМЕР_6 для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно якого останній надано у постійне користування земельну ділянку площею 15 га, розташовану на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області (кадастровий номер НОМЕР_7) вартістю згідно нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2017 484728,21 гривень. В подальшому ОСОБА_9 було створено Селянське (фермерське) господарство ОБРІЙ (ЄДРПОУ 31827231), місцезнаходження с. Вільхівка, Харківський район, Харківська область та 17.01.2002 здійснено його державну реєстрацію. Згідно Статуту Селянського (фермерського) господарства ОБРІЙ ОСОБА_9 є керівником, єдиним засновником та членом юридичної особи; господарство створено за волевиявленням його засновника фермера, який має 15 га землі, з метою більш ефективного використання земельних угідь та сільськогосподарської техніки, сівообороту і дотримання технології сільськогосподарського виробництва; господарство є користувачем земельної ділянки загальною площею 15 га, яка надана господарству за рахунок земель запасу Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області. Отже, метою створення юридичної особи є належне використання наданих у постійне користування 15 га земель і створене С(Ф)Г ОБРІЙ є лише користувачем земельної ділянки, яку раніше надано у постійне користування не самій юридичній особі, а безпосередньо його засновнику та керівнику - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 року чоловіку померлої - ОСОБА_6 та сину померлої - ОСОБА_7 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І.В. видані Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованих в реєстрі відповідно за № 86 та №88, спадкова справа № 3/2015 по ? частки С(Ф)Г ОБРІЙ , до складу якого входять всі види майна, що призначені для його діяльності, його продукція, одержані доходи, грошові кошти, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, всі інші майнові права. На підставі отриманих спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, 14.02.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни про юридичну особу, зокрема, щодо керівника, підписанта та засновників (учасників) С(Ф)Г ОБРІЙ , а також затверджено нову редакцію Статуту С(Ф)Г ОБРІЙ . Так, засновниками С(Ф)Г ОБРІЙ стали ОСОБА_6 та ОСОБА_7; головою (керівником) юридичної особи - ОСОБА_6. На даний час земельна ділянка НОМЕР_7 перебуває в користуванні С(Ф)Г ОБРІЙ , впродовж 2015-2017 року останнім сплачувався до місцевого бюджету податок. Згідно відомостей про наявність земельних ділянок до декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку на 2014-2015 роки та декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2016-2017 роки С(Ф)Г ОБРІЙ використовує земельну ділянку площею 15 га, розташовану на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, на підставі державного акту на землю від 16.10.2001 № НОМЕР_8, податкова заборгованість за С(Ф)Г ОБРІЙ відсутня. Впродовж 2014-2017 років С(Ф)Г ОБРІЙ до ГУ статистики у Харківській області подавало статистичні звіти за формами № 29-сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду і № 4-сг Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (лист ГУ статистики у Харківській області від 21.06.2017 № 03.6-42/99). Отже, С(Ф)Г ОБРІЙ продовжує здійснювати обробіток земельної ділянки, наданої у постійне користування ОСОБА_9, зазначена земельна ділянка є єдиною землею фермерського господарства та, з огляду на викладене, нерозривно з ним пов'язана. Видані чоловіку та сину померлої свідоцтва про право на спадщину та проведені на їх підставі зміни в установчих документах юридичної особи, фактично узаконили подальше використання С(Ф)Г ОБРІЙ земельної ділянки комунальної власності. Разом з цим, позивач вважає, що вказані свідоцтва про право на спадщину видані приватним нотаріусом із грубим порушенням вимог закону та підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, з огляду на наступне. Так, на час смерті ОСОБА_9 діяв Статут С(Ф)Г ОБРІЙ від 17.01.2002, згідно п. 4.7 якого спадкування майна та землі господарства здійснюється згідно із цивільним та земельним законодавством України. З часу набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (01.01.2002) особливістю права постійного користування є встановлене законом обмежене коло суб'єктів, які можуть його набути. Набуття земельних ділянок у постійне користування громадянами або фермерськими господарствами законом не передбачено. Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно (в даному випадку фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс), яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві, в тому числі на земельну ділянку. Земельна ділянка НОМЕР_7 загальною площею 15 га належить до земель комунальної власності та надана ОСОБА_9 на умовах постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства, виданого на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 21.07.2000 № 268. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про оформлені речові права на земельну ділянку НОМЕР_7. Рішення про відведення земельної ділянки НОМЕР_7 в органі місцевого самоврядування відсутні. Вільхівською сільською радою Харківського району Харківської області не укладався із ОСОБА_9 або іншою фізичною та юридичною особою договір, який передбачає право користування земельною ділянкою НОМЕР_7 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та можливість передачі в порядку спадкування такого права іншій особі. З огляду на викладене, право користування земельною ділянкою, що виникло в ОСОБА_9 лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припинилося з її смертю і не входить до складу спадщини, а тому прокурор вважає, що видані свідоцтва про право на спадщину за законом на С(Ф)Г ОБРІЙ грубо суперечать вимогам ст. ст. 182, 191, 1218 ЦК України, ст. ст. 22, 23 Закону України Про фермерське господарство , адже останнє не входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9 Видачею вказаних свідоцтв про право на спадщину здійснено, по-суті, протиправне розпорядження землями комунальної власності . Крім того зазначив, що підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області в суді є необхідність захисту комунальної власності на земельну ділянку НОМЕР_7, яка протиправно використовується у сфері товарного сільськогосподарського виробництва сторонніми особами на підставі виданих свідоцтв про право на спадщину. Видані приватним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_2 безпосередньо суперечать інтересам територіальної громади ради, оскільки стосуються питання протиправного розпорядження земельною ділянкою комунальної власності. Впродовж 2012-2017 років власником-розпорядником земельної ділянки - Вільхівською сільською радою Харківського району Харківської області, за наявності даних про використання земель С(Ф)Г ОБРІЙ , не вжито жодних дієвих заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на повернення 15 га земель комунальної власності у фактичне володіння та розпорядження органу місцевого самоврядування та припинення протиправного використання земельної ділянки, при цьому проведення інвентаризації земельної ділянки НОМЕР_7 із подальшим зарахуванням її до земель запасу комунальної власності не є належним способом захисту порушених прав. Орган місцевого самоврядування просить місцеву прокуратуру вжити передбачених законом заходів реагування на вказаним фактом. Повернення у розпорядження ради 15 га земель комунальної власності необхідне для задоволення потреб учасників АТО - жителів територіальної громади. Враховуючи встановлену бездіяльність органу місцевого самоврядування, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, місцева прокуратура звертається до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року відкрито провадження в даній справі.

У судовому засіданні прокурор Харківської місцевої прокуратури № 6 Доценко А.Ю, підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, просив визнати недійними свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №86, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_6 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій та свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №88, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_7 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій ; стягнути з відповідачів судовий збір.

Відповідач ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Прокурор не довів того факту, що Вільхівська сільська рада не може здійснювати або неналежним чином здійснює захист своїх інтересів, в даному випадку не існує жодних обставин, які перешкоджають останній самостійно захищати свої права в суді стосовно прав на спірну земельну ділянку, а тому відповідач вважає, що відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором та посилається на вимоги п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України. Щодо суті позовних вимог відповідач зазначає, що прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що право користування земельною ділянкою, яке виникло у ОСОБА_9 на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою припинилося з її смертю і не входить до складу спадщини. Разом з тим, у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому ОСОБА_6 вказано, що спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з селянського (фермерського) господарства ОБРІЙ , до складу якого входять всі види майна, продукція, доходи, грошові кошти, інше майно, право користування землею, всі інші майнові права. Тобто відповідач не розуміє, чому в позові прокурор ставить питання про незаконність свідоцтва про право на спадщину в цілому, а не в частині права користування землею. Вважає неправильним обраний прокурором спосіб захисту порушених прав, оскільки із позову не зрозуміло, про захист яких саме прав йдеться, з позовом про витребування майна (земельної ділянки) у СФГ ОБРІЙ , який на думку відповідача є належним способом судового захисту порушених прав, прокурор не звертається, обираючи в позові відповідний захист у справі, прокурор взагалі не ставить питання про компенсацію, намагаючись відповідачу завадити прийняти у спадщину фермерське господарство як цілісний майновий комплекс, чим фактично обмежує права останнього на майно і право на зайняття фермерською діяльністю. На даний час закон передбачає різні форми права користування землею фермерським господарством, зокрема: право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки, концесія на земельну ділянку та інші форми. Відповідач просить звернути увагу на те, що СФГ ОБРІЙ було створено та набуло статусу юридичної особи 17.01.2002, коли діяв Закон України Про селянське (фермерське) господарство (втратив чинність 29.07.2003), відповідно до ч. 4 якого, у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності. Тобто земельна ділянка на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області площею 15,55 га була надана ОСОБА_9 у постійне користування на законних підставах. Виходячи зі змісту ст.ст. 9,11,14,16, 17,18 ЗУ Про селянське (фермерське) господарство , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та ст.ст. 1,5,7,8,12 ЗУ Про фермерське господарство , після одержання державного акту на право приватної власності чи користування землею або укладання договору тимчасового користування землею, у тому числі на правах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов'язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася. З огляду на викладене вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Селянського (фермерське) господарства Обрій ОСОБА_10у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити.

Представник позивача Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, голова Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області Ємець Ю.І. надав суду письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити, а справу розглядати за відсутності представника сільської ради. В обґрунтування позову зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_7 належить до земель комунальної власності, в користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) а ні ОСОБА_9, а ні будь яким іншим фізичним або юридичним особам земельна ділянка сільською радою не передавалась. Видані відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину, яка складається з Сільського (фермерського) господарства Обрій , суперечать вимогам ст.ст. 182, 191, 1218 ЦК України, ст.ст. 22,23 Закону України Про фермерське господарство , адже юридична особа не входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9 через відсутність правовстановлюючих документів на Сільське (фермерське) господарство Обрій як цілісний майновий комплекс, в першу чергу на землю. Свідоцтва про право на спадщину суперечать інтересам органу місцевого самоврядування, оскільки безпосередньо стосуються питання протиправного розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву проти позову не надав.

Відповідач приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І.В. у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, письмового відзиву не надала.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_12 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 21 липня 2000 року № 268 ОСОБА_9 надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 15,00 га, яка розташована на території Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_9 від 16 жовтня 2001 ( а.с.13).

Право користування спірною земельною ділянкою для ведення селянського ( фермерського) господарства ОСОБА_9 набула у відповідності до ст.ст.7,11, 19 ЗК України в редакції 1992 року.

17 січня 2002 року зареєстровано селянське (фермерське) господарство Обрій , розташоване за адресою: с. Вільхівка Харківського району Харківської області, засновником і головою якого була ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 558463, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, статутом С(Ф)Г Обрій ( а.с.14-20, 21, 23-27).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 померла (а.с.22).

Спадкоємцями першої черги за законом є її чоловік ОСОБА_6 та син ОСОБА_7, які подали приватному нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило В.І. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

18 лютого 2015 року ОСОБА_6 приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 86, спадкова справа № 3/2015, на ? спадкового майна, яке складається з Селянського (фермерського) господарства Обрій , до складу якого входять всі види майна, що призначені для його діяльності, його продукція, одержані доходи, грошові кошти, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, всі інші майнові права (а.с. 28).

18 лютого 2015 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 88, спадкова справа № 3/2015, на ? спадкового майна, яке складається з Селянського (фермерського) господарства Обрій , до складу якого входять всі види майна, що призначені для його діяльності, його продукція, одержані доходи, грошові кошти, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, всі інші майнові права.

На підставі отриманих спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, 14 лютого 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни про юридичну особу, зокрема, щодо керівника, підписанта та засновників (учасників) С(Ф)Г ОБРІЙ , а також затверджено нову редакцію Статуту С(Ф)Г ОБРІЙ .

Так, засновниками С(Ф)Г ОБРІЙ стали ОСОБА_6 та ОСОБА_7; головою (керівником) юридичної особи - ОСОБА_6 (а.с. 30-43, 44-49)

На даний час в користуванні С(Ф)Г ОБРІЙ перебуває лише земельна ділянка НОМЕР_7.

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру від 29.06.2017 земельна ділянка НОМЕР_7 відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності (а.с. 50)

За інформацією Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області від 15 вересня 2017 року, між власником земельної ділянки (органом місцевого самоврядування) та ОСОБА_9 або будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою договір, який передбачає право користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), не укладався (а.с. 53).

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту ч. 2 ст. 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право користування земельної ділянки, та його державної реєстрації.

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз'яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Як встановлено судом державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_9 для ведення селянського (фермерського) господарства, надавав їй лише право користування землею.

Таке право користування землею припиняється у зв'язку зі смертю особи згідно до ч. 4 ст. 24 ЦК України, тобто право користування спадкодавця земельною ділянкою не може переходити спадкоємцю навіть за наявності задавнених правовідносин, оскільки діє лише до припинення цивільної правоздатності особи-спадкодавця.

Згідно із ч. 1 ст. 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Водночас встановлено, що спадкодавець користувався вищезазначеною земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_9, а не на підставі договору емфітевзису, положеннями якого передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а тому згідно вимог ч.1, ч.2 ст. 407 ЦК України у нотаріуса не було правових підстав для видачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину за законом на користування чужою земельною ділянкою.

А відтак, з врахуванням викладеного, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16, від 23 листопада 2016 року №6-3113цс16.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача ОСОБА_6 в частині, що прокурор безпідставно просить визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним в цілому, а не в частині права користування земельної ділянки, то суд відхиляє їх як необґрунтовані з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ Про фермерське господарство фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.

За ч.1 ст. 23 ЗУ Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частин) здійснюється відповідно до закону.

Як вбачається з витягів є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2017 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, та на час видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір складеного капіталу С(Ф)Г Обрій дорівнював 0,00 грн. Вказане свідчить про відсутність будь-якого майна, переданого до складеного капіталу, і як наслідок відсутність спадкового майна у вигляді майна, що призначене для діяльності С(Ф)Г Обрій , його продукції, одержаних доходів, грошових коштів, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом, майнових прав.

Доказів на підтвердження наявності такого спадкового майна не було надано і відповідачами під час судового розгляду.

Отже, з викладеного випливає, що спадщина, на яку видані свідоцтва про право на спадщину за законом фактично складається лише з права користування земельною ділянкою, що виникло в ОСОБА_9 на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, та яке як зазначено вище не входить до складу спадщини, оскільки припинилося зі смертю особи, якій належало таке право, а тому за вказаних обставин, свідоцтва про право на спадщину підлягає визнанню недійсними в цілому.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що після одержання державного акту на право приватної власності чи користування землею або укладання договору тимчасового користування землею, у тому числі на правах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов'язки власника чи землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася, оскількивони не впливають на висновки суду про те, що право користування спірною земельною за вище вказаних обставин не входить до складу спадщини.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо неналежного способу захисту порушеного права, оскільки прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави у спосіб, визначений законом.

Надаючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_6 в частині відсутності підстав для представництва прокурора у суді, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або належним чином не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, а також у разі відсутності такого органу.

Вільхівська сільська рада Харківського району Харківської області допустила бездіяльність в частині здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, впорядкування земельних відносин на території ради, не вжила заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист інтересів держави, що відповідно до чинного законодавства є підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Згідно платіжного доручення № 2161 від 27 вересня 2017 року при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Витрати по сплаті судового збору суд стягує з відповідачів в дохід держави по 1066,66 гривень з кожного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича, який діє в інтересах держави в особі Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни, треті особи: Харківська районна державна адміністрація Харківської області, Селянське (фермерське господарство) Обрій про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними- задовольнити повністю.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №86, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_6 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій - недійсним.

Визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 лютого 2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Іриною Вікторівною, зареєстроване в реєстрі за №88, спадкова справа №3/2015, видане на ім'я ОСОБА_7 на ? частку Селянського (фермерського) господарства Обрій - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 3200 гривень, по 1066,66 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Яковлев Андрій Сергійович, місцезнаходження: 61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52

Позивач - Вільхівська сільська рада Харківського району Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04396667, місцезнаходження: 62431, Харківська область, Харківський район, с. Вільхівка, вул. Центральна, 1.

Відповідач - ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Відповідач - ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Відповідач - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Третя особа - Селянське (фермерське господарство) Обрій , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 31827231, місцезнаходження: 62431, Харківська область, Харківський район, с. Вільхівка.

Третя особа - Харківська районна державна адміністрація Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04058775, місцезнаходження: 61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52

Повне рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко