Рішення

від 20.07.2018 по справі 805/1986/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 р. Справа№805/1986/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНЗЕН УКРАЇНА до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАНЗЕН УКРАЇНИ" (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 13 грудня 2017 року № 0011994503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість з датою складання квітень-вересень 2017 року, було складено акт від 21 листопада 2017 року, якою відповідач дійшов висновку в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН. На підставі чого відповідачем прийнято повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної на суму 42 524,87 грн.

Проте, позивач із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, оскільки причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних відповідачем було здійснено блокування договору про визнання електронних документів, який став відомий при отриманні електронної квитанції про відмову прийняття декларації з податку на додану вартість від 19 квітня 2017 року, із позначкою можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Вважає, що відповідачем навмисно було здійснено блокування накладних, з метою здійснення перереєстрації позивача на підконтрольну Україною територію, оскільки місцем реєстрації є місто Макіївка Донецька область. В зв'язку з тим, що позивач на той період часу знаходився на непідконтрольній території, ним була направлена телефонна скарга на урядову гарячу лінію від 01 червня 2017 року щодо неправомірного блокування договору про визнання електронних документів, де їм було повідомлено, що платник податків має право подати звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що технічна неможливість подачі податкової декларації в електронній формі, яка виникла з вини відповідача, не відповідає критерію пропорційності, зазначеному в пункті 2 частини 2 статті 2 КАС України, а тому вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 42 524,87 грн. Зазначає, що дія договору про визнання електронних документів була не припинена, відповідач фактично здійснив розірвання договору в односторонньому порядку, тим самим порушив умови договору, що в свою чергу унеможливило позивачу здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних. За таких обставин, посилаючись на те, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось не з вини товариства, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503, про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму 42 524,87 грн.

Ухвалою суду від 27 березня 2018 року відкрито провадження по адміністративній справі та призначено у підготовче судове засідання на 24 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року поданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та зазначив, що при проведенні камеральної перевірки щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість позивача за період складання за квітень-вересень 2017 року, встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна реєстрація податкових накладних на загальну суму ПДВ 122 026,98 грн., на підставі чого винесене податкове повідомлення - рішення. Вважає, що відповідач діяв виключно на підставі і в межах повноважень, та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 001199450 у повному обсязі (арк. справи 40-41).

24 квітня 2018 року по справі оголошена перерва до 10 травня 2018 року.

10 травня 2018 року по справі оголошена перерва до 05 червня 2018 року.

24 травня 2018 року позивачем подана відповідь на відзив, в якому зазначив, що дія договору не була припинена, відповідно до умов визначених законодавством, а тому платник податків не мав права подавати звітність в паперовому вигляді, оскільки вважає, що податковий орган безпідставно розірвав договір про визнання електронних документів, що обумовило неможливість своєчасного виконання позивачем обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних за період вимушеної перереєстрації позивача на підконтрольну Українській владі території, в зв'язку з чим просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року № 001199450 (арк. справи 110-113).

05 червня 2018 року продовжений строк підготовчого провадження за ініціативою суду, по справі оголошена перерва до 14 червня 2018 року.

14 червня 2018 року відповідачем подані додаткові пояснення до позову, в яких зазначено, що за даними інформаційних систем ДФС України, 14 березня 2016 року між позивачем та Макіївською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Гірницьке відділення) укладено договір про визнання електронних документів. Згідно з інформацією з журналу прийому електронних документів, з переліку вищезазначених податкових накладних відповідачем встановлено, що позивачем надсилались для реєстрації тільки три податкові накладні, а саме: від 19 квітня 2017 року № 1 (дата направлення 24 квітня 2017 року), від 07 травня 2017 року № 1 (дата направлення 09 липня 2017 року), від 11 травня 2017 року № 3 (дата направлення 09 липня 2017 року), по яким отримано квитанцію Можливо, припинено дію Договору про визання електронних документів . По інших податкових накладних відповідачем встановлено, що позивачем вони були надіслані для реєстрації в ЄРПН тільки 18 жовтня 2017 року та були зареєстровані датою надіслання до ДФС, а по податковим накладним від 24 червня 2017 року № 8 (дата направлення та ресторації 25 жовтня 2017 року), від 02 червня 2017 року № 2 (дата направлення та реєстрації 9 жовтня 2017 року), від 02 червня 2017 року (дата направлення та ресторації 19 жовтня 2017 року). Тому, у зв'язку з порушенням термінів реєстрації посадкових накладних в ЄРПН, відповідач вважає винесене податкове повідомлення рішення правомірним, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 125-127).

14 червня 2018 року по справі оголошена перерва до 21 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 21 червня 2018 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті. Розгляд справи, за клопотанням сторін, призначений в порядку письмового провадження в межах строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи (арк. справи 174).

У додаткових поясненнях від 21 червня 2018 року позивач надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що підприємством не подавались звіти з ПДВ, прибутку, ЕСВ, ПДФО та інше, як подаються до податкових органів в період блокування податковим органом договору про визнання електронних документів, оскільки це було наслідком саме спірного договору зі сторони відповідача, та пояснити можливість подавати бухгалтерську звітність до органів статистики позивач не може. Вважає, що оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, позовні вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права (арк. справи 176-177).

Представник позивача під час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, пояснив суду, що підприємством фактично подавались три податкові накладні, а саме: від 07 травня 2017 року, від 11 травня 2017 року, 19 квітня 2017 року, інші податкові накладні не подавались для реєстрації, оскільки попередні документи податковим органом були заблоковані, а також не були надані відповідні пояснення щодо можливості зареєструвати відповідні податкові накладні. Також представник зазначав, що Договір про визнання електронних документів ним був укладений і не розірваний. У зв'язку з отриманням електронної квитанції про відмову прийняття декларації з податку на додану вартість від 19 квітня 2017 року, в якій було зазначено: Можливо припинення дію Договору про визнання електронних документів , а також неможливістю зареєструвати податкові накладні ним спрямовувалось на гарячу лінію скарга щодо неправомірного блокування договору про визнання електронних документів. Вважає, що позивачем були прийняті всі міри заходу для своєчасного декларування податкових накладних, а тому, враховуючи добросовісну поведінку позивача, як платника податків, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ХАНЗЕН УКРАЇНА є юридичною особою, зареєстровано 01 березня 2005 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 333364412, місце знаходження юридичної особи: 85300, Донецька область, місто Покровськ, вул. Європейська, буд. 51 (арк. справи 15).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

21 листопада 2017 року відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за квітень - вересень 2017 року (арк. справи 32-35).

За результатами перевірки складено акт від 21 листопада 2017 року № №441/05-99-45-03/33364412, яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації податкових накладних. (арк. справи 32-35).

На підставі акта, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4 519,99 грн., застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 452,00 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 810,00 грн., застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 162,00 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60календарних днів на суму ПДВ 47 679,33 грн., застосовано штраф в розмірі 30 % у сумі 14 303,80 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 69 017,66 грн., застосовано штраф в розмірі 40 % у сумі 27 607,07 грн., а всього загальна сума штрафу становить 42 524, 87 грн. (арк. справи 13-14).

З розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), вбачається наступне:

- податкова накладна №4 від 22 вересня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 3 дні;

- податкова накладна № 1 від 05 вересня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 18 днів;

- податкова накладна № 2 від 06 вересня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 18 днів;

- податкова накладна № 3 від 15 вересня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 18 днів;

- податкова накладна № 4 від 05 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 110 днів;

- податкова накладна № 3 від 24 квітня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 156 днів;

- податкова накладна № 4 від 13 травня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 140 днів;

- податкова накладна № 1 від 19 квітня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 156 днів;

- податкова накладна № 5 від 26 вересня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 3 дні;

- податкова накладна № 7 від 24 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 95 днів;

- податкова накладна № 3 від 03 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 110 днів;

- податкова накладна № 5 від 07 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 110 днів;

- податкова накладна № 6 від 07 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 110 днів;

- податкова накладна № 5 від 22 травня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 125 днів;

- податкова накладна № 1 від 23 липня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 64 днів;

- податкова накладна № 1 від 02 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 19 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 111 дні;

- податкова накладна № 1 від 10 серпня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 48 днів;

- податкова накладна № 1 від 07 травня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 140 днів;

- податкова накладна № 2 від 11 травня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 140 днів;

- податкова накладна № 2 від 19 квітня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 156 днів;

- податкова накладна № 2 від 02 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 19 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 111 днів;

- податкова накладна № 2 від 16 серпня 2017 року зареєстрована в реєстрі 18 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 33 днів;

- податкова накладна № 8 від 24 червня 2017 року зареєстрована в реєстрі 25 жовтня 2017 року, з порушенням терміну реєстрації - 102 дні (арк. справи 14).

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням - рішенням від 13 грудня 2018 року, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503 (арк. справи 19-23).

По результатам розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 13 грудня 2017 року, Державною фіскальною службою України винесене рішення 27 лютого 2017 року за № 7142/6199-99-11-03-07-25, яким залишено без змін рішення ППР ГУ ДФС у Донецькій області від 13 грудня 2017 року, а скарга позивача - без задоволення (арк. справи 17-18).

Не погодившись із рішенням податкових органів, позивач, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503 щодо накладення штрафних санкцій у зв'язку із порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що 24 квітня 2017 року відповідачем було направлено позивачу податкову накладну №1 від 19 квітня 2017 року. Відповідно до квитанції № 1 документ не прийнято виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 33364412, можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів . (а.с.120)

Відповідач у судове засідання зазначив, що спроба зареєструвати була ще по двом податковим накладним, що позивачем надсилались три податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено, де серед зазначеної ще податкова накладна від 07 травня 2017 року №1 (дата направлення 09 липня 2017 року) та від 11 травня 2017 року №3 (дата направлення 09 липня 2017 року) та відмовлено за тих же підстав в реєстрації.

Позивач визнає ту обставину що, спроба зареєструвати була не по всіх податкових накладних, та зазначає, що не намагався далі зареєструвати податкові накладні, які були складені у травні, червні, липні, вересні 2017 року, оскільки податковим органом навмисно блокувався Договір, як вважає позивач, з метою змушення здійснення перереєстрації позивача на підконтрольну українській владі територію, оскільки товариство здійснювало свою діяльність у місті Макіївка Донецької області, тобто на не підконтрольній українській владі території.

Позивач зазначає, що з метою дотримання вимог законодавства щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних, позивач 01 червня 2017 року зверталось на Урядову гарячу лінію, у якому просило надати інформацію щодо підстав розірвання Договору про визнання електронних документів та повідомили про неможливість подання декларацій у відповідності до вимог Податкового Кодексу України (арк. справи 16).

Відповідач стверджує що дія договору не припинялась, а відмова в реєстрації це була технічна помилка.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ (в редакції, чинній на момент складання позивачем податкових накладних, по яким виник спір), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПКУ, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності з пункту 201.8 статті 201 ПКУ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПКУ, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, складені позивачем податкові накладні підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом наступних 15 календарних днів.

Як вже зазначалось, спроба зареєструвати у встановлений законом строк позивачем була лише за трьома податковими накладними. Фактична реєстрація податкових накладних було здійснена 18 жовтня 2017 року, тобто з порушенням строку для реєстрації.

Пунктом 120-1 статті 120 ПКУ, зазначені порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

Разом з тим, вирішуючи даний спір, суд враховує наступне.

Як вже зазначалось, було встановлено та визнано сторонами, що позивачем направлялись на реєстрацію податкові накладні від 19 квітня 2017 року №1 (спрямовувалось 24 квітня 2017 року), податкову накладну від 17 травня 2017 року № 1 (спрямовувалось 09 липня 2017 року), від 11 травня 2017 року №3 (спрямовувалось 09 липня 2017 року) однак за результатами обробки документи не прийнято, з причин: виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 33364412, можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .

У судовому засіданні з'ясовано, та визнано відповідачем, що дія договору про визнання електронних документів не припинялась. Вказане також підтверджується наданою позивачем квитанцією №1 від 18 квітня 2017 року, яка була надіслана позивачу, при спробі зареєструвати новий договір. В квитанції зазначено, що документ не прийнято, оскільки дія договір про визнання електронних документів від 14 березня 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. (далі Порядок №1246)

Згідно з пунктом 8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 9 далі Порядку №1246, за операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Пунктом 12 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу.

Пунктом 13 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. (п.14)

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.(п.15)

Таким чином, відмову в реєстрації податкових накладних відповідач зробив з підстав які не існували.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено всіх заходів, для того щоб зареєструвати три податкові накладні, які з порушенням законодавства було відмовлено в реєстрації позивачем. Доводи позивача, що наявна ситуація, коли податковий орган неправомірно блокує дію Договору, що тягне за застосування штрафних санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних знайшло документальне підтвердження тільки у відношенні податкових накладних від 19 квітня 2017 року №1 (спрямовувалось 24 квітня 2017 року), податкову накладну від 17 травня 2017 року № 1 (спрямовувалось 09 липня 2017 року), від 11 травня 2017 року №3 (спрямовувалось 09 липня 2017 року). Предметом спору є податкове повідомлення - рішення за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Тому суд розглядає справу в межах проведеної перевірки відповідача, та встановлює факти що стали підставою для застосування штрафних санкцій.

Суд не приймає довід відповідача, що орган ДФС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь - яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків, оскільки вказані ті податкові накладні, які надсилались позивачем, відповідачем були отримані та не прийняті, що не може бути наслідком несправності будь-яких засобів тощо.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, рішення якого оскаржено, не довів його правомірність у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, обставини даної справи свідчать про те, що позивачем приймались міри щодо реєстрування трьох податкових накладних і затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, відповідач перевищив межі повноважень, діяв не на підставі і не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також не відповідності критерію пропорційності з дотримання необхідного балансу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням №0011994503 від 13 грудня 2017 року у вигляді штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та підлягає частковому скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 104 від 16 березня 2018 року (арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача у розмірі 299,54 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись 2, 6, 7, 8, 9, 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНЗЕН УКРАЇНА до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13 грудня 2017 року № 0011994503 Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині застосування штрафних санкцій визначених за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 1 від 19 квітня 2017 року, сума штрафних санкцій складає 335,61 грн., податкової накладної № 1 від 07 травня 2017 року, сума штрафних санкцій складає 3 319,20 грн., податкової накладної № 2 від 11 травня 2017 року, сума штрафних санкцій яка складає 3595,20 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРОПУ 39406028, юридична адреса: вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНЗЕН УКРАЇНА (ЄДРПОУ 33364412, місцезнаходження: 85300, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Європейська, буд. 51) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 299, 54 гривень (двісті дев'яносто дев'ять) гривні 54 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення виготовлений 20 липня 2018 року.

Суддя Шинкарьова І.В.