Рішення

від 19.07.2018 по справі 809/960/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. справа № 809/960/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови неправомірною, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови неправомірною, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 16.11.2016 року йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86 % суддівської винагороди. Позивач вказує, що до його стажу роботи на посаді судді необхідно, крім стажу на посаді судді, зарахувати також календарний період проходження строкової військової служби (2 роки 00 місяці 4 дні) та половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі (2 роки 6 місяців 16 днів), що дає йому право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди. Однак, на його звернення відповідач відмовив у зарахуванні до стажу вказаних періодів. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та незаконними, оскільки відповідно до закону та наявного стажу він має право на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 01.12.2017 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.07.2018 року. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив суд в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що в управлінні відсутні правові підстави для зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку сідді та на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження строкової військової служби та половину строку навчання у вищому навчальному закладі, оскільки статтею 135 Закону України Про судоустрій та статус суддів зарахування вказаного стажу не передбачено. Вказав, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 23 роки 9 місяців 13 днів, а тому з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правомірно визначено грошове утримання позивача у розмірі 86 відсотків від заробітної плати.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 з 14.05.1976 року по 22.05.1978 року проходив службу в Збройних Силах СРСР, а у період з 25.08.1978 року по 27.09.1983 року навчався за денною формою навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету, що підтверджується військовим квитком № НОМЕР_2, дублікатом трудової книжки та дипломом № НОМЕР_3, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 10-14, 15, 16).

Рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 25.12.1992 року ОСОБА_1 обраний народним суддею Галицького районного суду Івано-Франківської області (а.с. 41).

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1660-VIII, ОСОБА_1 звільнений з посади судді (а.с. 42-44).

Наказом Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2016 року № 02-05/33 "Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1" на підставі Постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1660-VIII Про звільнення суддів відраховано суддю зі штату Галицького районного суду Івано-Франківської області з 07.10.2016 року та призначено виплату компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки (а.с. 45).

Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.10.2016 року № 1, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 07.10.2016 року становить 23 роки 9 місяців 13 днів на посаді судді Галицького районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до подання Галицького районного суду Івано-Франківської області про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.10.2016 року № 1, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 23 роки 9 місяців 13 днів. До вказаного стажу зараховано: стаж роботи на посаді народного судді та судді - 23 років 9 місяці 13 днів.

18.10.2016 року ОСОБА_1 подав до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії (а.с. 61).

Відповідно до розпорядження № 146013 від 03.02.2017 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці позивачу призначено в розмірі 86 відсотків від заробітку працюючого судді на відповідній посаді (а.с. 57).

При цьому, загальний трудовий стаж (повний) позивача складає 40 років 3 місяців 9 днів. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахований стаж на посаді судді - 23 роки 9 місяців 13 днів.

29.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив зарахувати при обчисленні щомісячного грошового утриманні допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки в розмірі посадового окладу, з якої утримувався податок з доходу фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок. Крім того, зазначив, що при призначенні грошового утримання судді йому не зараховано календарний період проходження строкової служби та половини строку навчання за денною формою навчання. До вказаної заяви позивач долучив довідку про розмір матеріальної допомоги № 147 від 19.03.2018 року (а.с. 23).

Крім того, слід зазначити, що довідка № 147 до матеріалів адміністративного позову позивачем не долучалась. ОСОБА_1 питання щодо не зарахування при обчисленні щомісячного грошового утриманні допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки в розмірі посадового окладу, з якої утримувався податок з доходу фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок, в межах цього позову не оскаржено.

Листом від 12.04.2018 року № 32/М-15 відповідач повідомив позивачу, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 86 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII. Зарахування до стажу роботи половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання статтею 135 Закону України Про судоустрій та статус суддів не передбачено. Також, статтей 133 вказаного закону в суддівську винагороду не включається допомога на оздоровлення (а.с. 24).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На момент звільнення ОСОБА_1 у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ (далі - Закон №1402-VІІ), який набрав чинності 30.09.2016 року.

Відповідно до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів", право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

З 05.01.2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-ХІІІ від 21.12.2016 року, яким врегульовано питання пенсійного забезпечення суддів у відставці.

Відповідно до п. 34 абз. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-19 від 21.12.2016 (набрання чинності з 05 січня 2017 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Окрім того, щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром.

Аналогічні положення містяться у пункті 11 Перехідних положень Закону України №2453-VІ "Про судоустрій та статус суддів"(редакція до 25.03.2015), які передбачали, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з розпорядження Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 03.02.2017 року № 146013, загальний страховий стаж роботи позивача складає 40 років 3 місяці 9 днів, з яких стаж роботи на посаді судді становить 23 років 9 місяці 13 днів та розпочинається 26.12.1992 року.

Так, на дату призначення ОСОБА_1 на посаду судді (26.12.1992) діяв Закон України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон України №2862-XII),

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закон України №2862-XII судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно з п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03.09.2005 №865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (далі - Указ №584/95), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше ніж 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (23 роки 09 місяців 13 днів), календарний період проходження строкової служби (2 року 4 дні), половину строку навчання у вищому учбовому закладі (2 роки 6 місяці 16 днів).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що не зарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження військової служби та половини строку навчання за денною формою, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є протиправними.

Аналогічна правова позиція щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №127/20301/17, від 06.03.2018 по справі №308/6953/17 та від 22.03.2018 по справі №520/5412/17 від 22.03.2018 по справі №9901/1382/18 від 20.02.2018.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді слід зарахувати календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 4 дні та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені І.Франка 2 роки 6 місяців 16 днів, який в свою чергу дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, починаючи з 01.12.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року № 192-VIІ (набрав чинності 29 березня 2015 року), яким внесено зміни до Закону № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Конституційний суд України в рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Враховуючи вищевикладене, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, період проходження строкової військової служби, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру та проведення відповідних виплат, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди при стажі роботи на посаді судді 23 роки 9 місяців 13 днів без урахування календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені І.Франка.

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 року 4 дні, з 14.05.1976 року по 17.05.1978 року та половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету імені І. Франка 2 року 6 місяців 16 днів з 25.08.1978 року по 27.09.1983 року.

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок починаючи з 01 грудня 2017 року, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів , без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з подальшим перерахуванням, у випадку зміни суддівської винагороди діючого судді у відставці та фактично виплаченою.

Зобов'язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області виплатити різницю між належною ОСОБА_1 до сплати сумою довічного грошового утримання судді у відставці та фактично виплаченою сумою за період з 01.12.2017 року до часу виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), вул. в. Стуса, 16/20, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111;

Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області: (код ЄДРПОУ 20551050), вул. вул. Шевченка, 10, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3