Рішення

від 18.07.2018 по справі 816/2035/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2035/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №816/2035/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області (надалі - відповідач, УСЗН Чорнухинської РДА) , в якій просить визнати протиправними дії щодо відмови у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пояснював, що участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він брав саме в складі Цивільної оборони, у зв'язку з чим та відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

02.07.2018 відповідач надав заперечення проти адміністративного позову, в якому вказує на безпідставність позовних вимог, оскільки заявник не надав документів на підтвердження обставин його залучення до складу формувань Цивільної оборони.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Клопотань чи заяв від учасників справи не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 9-10).

У зоні відчуження (м. Прип'ять, станція "Толстий Лес") позивач перебував у період з 09.05.1986 по 20.05.1986. Був відряджений у вказаний населений пункт з основного місця роботи на Чорнухинському районному державному будівельно-монтажному об'єднанні "Райагробуд". На підприємстві працював на посаді водія ІІ класу вантажного автомобіля (а.с. 13, 22).

Як стверджує позивач, перебуваючи у зоні відчуження, працював біля реактора та виконував роботу водія цементовоза.

19.04.2018 позивач звернувся до УСЗН Чорнухинської РДА із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, долучивши документи, які засвідчують факт його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі Цивільної оборони.

Листом №Л-05/02 від 03.05.2018 начальник Управління Молдован О.В. повідомив позивача про факт розгляду його звернення та роз'яснив йому перелік документів необхідних для встановлення статусу інваліда війни, зазначивши про необхідність надання розпорядчого документа по лінії Цивільної оборони щодо залучення підприємств, установ (наказ чи розпорядження) до вказаного формування та експертного заключення про встановлення причинного зв'язку захворювань (а.с. 19).

Розцінивши такі дії, як відмову у наданні йому відповідного статусу, позивач звернувся до суду з вимогою про поновлення порушеного права шляхом зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення та видати посвідчення встановленого зразка.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступних міркувань.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3551-XII цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2249-VIII від 19.12.2017, який набрав чинності 20.01.2018, внесено зміни до Закону №3551-XII, що стосується зміни статусу з "інваліда війни" на статус "особи з інвалідністю внаслідок війни".

Так, стаття 4 Закону №3551-XII визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею ж 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках-не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менш 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить на користь висновку про те, що особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, якщо особа була залучена до складу формувань Цивільної оборони та стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, вона належить до числа осіб з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання відповідного посвідчення.

Як стверджує відповідач у своєму запереченні на позов, позивач 19.04.2018 звернувся до Управління з відповідною заявою, до якої додав: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_2 с, видане Полтавською обласною державною адміністрацією 17.12.2010, копію вкладки НОМЕР_3 с до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії НОМЕР_2, виданого Полтавською облдержадміністрацією 17.12.2010, копію довідки МСЕК серії 7-66 ТЕ №0398967, виданої Полтавською обласною МСЕК №1 09.12.2010 та довідку Чорнухинського районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про роботу в населеному пункті м. Прип'ять у період з 09.05.1986 по 20.05.1986 та про виплачену заробітну плату.

Тож, як видно з вищенаведеного переліку, звертаючись до відповідача, ОСОБА_1 не надав лише документ, що підтверджує факт залучення його до складу формувань Цивільної оборони. Натомість, на підтвердження факту залучення до участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач надав лише копію довідки Чорнухинського районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання "Райагробуд" про роботу в населеному пункті м. Прип'ять у період з 09.05.1986 по 20.05.1986 та про нараховану заробітну плату.

З огляду на цю обставину суд погоджується з думкою відповідача щодо неприйнятності вказаного доказу, оскільки такий свідчить лише про факт роботи позивача у м. Прип'ять на станції "Толстий Лес" та виплачену за місцем його роботи заробітну плату.

В той же час, згідно з Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06.07.1975 №90, "в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет. Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников".

Отже, відповідно до законодавства з питань цивільної оборони чинного на момент участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на усіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи, та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Своїми листами від 28.11.2005 №02-10047/271 та від 30.12.2008 №02-17796/284 Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснило, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 28.11.2005 міститься висновок про те, що підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тож, виходячи з вимог діючого законодавства, задля отримання довідки на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони позивач має звернутися до Управління з питань цивільного захисту Полтавської обласної державної адміністрації, після чого повний пакет документів разом із заявою подати до УСЗН Чорнухинської РДА для розгляду по суті.

З огляду на виявлені прогалини у наданих відповідачу документах в частині документального підтвердження факту залучення ОСОБА_1 до складу формування Цивільної оборони, суд визнає заявлені позовні вимоги передчасними, а дії відповідача правомірними.

Відтак, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37100, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Центральна, 28, смт. Чорнухи, Полтавська область, 37100, код ЄДРПОУ 03195180) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун