Постанова

від 18.07.2018 по справі 823/1224/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Справа № 823/1224/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Мельничука В.П., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Самофал М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_5

до Головного управління Держгеокадастру

у Черкаській області,

третя особа на стороні відповідача ,

яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору :

товариство з обмеженою відповідальністю Маяк+ ,

про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідачва, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Маяк+ про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача, оформленої листом від 12.09.2017 р. № 7950/6-17, щодо ненадання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- зобов'язання відповідача вчинити дії щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області;

- скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.11.2017 р. № 420 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах в частині включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 24,5 га, що знаходиться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, номер кадастрового квадрату - НОМЕР_1.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру України в Черкаській області здійснювати дії щодо проведення земельних торгів та розпорядження в будь-який інший спосіб земельною ділянкою, зазначеною в п. 5 Переліку, затвердженого наказом ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 21.11.2017 р. № 420 Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах .

Зазначене клопотання позивача вмотивовано тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову унеможливить захист її прав в разі проведення земельних торгів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року вказану заяву позивача про забезпечення позову було задоволено частково, а саме: заборонено ГУ Держгеокадастру у Черкаській області здійснювати дії для проведення земельних торгів щодо земельної ділянки, зазначеної у п. 5 Переліку, затвердженого наказом від 21.11.2017 р. № 420 Про визнання переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах площею 22,0853 га, розташованої в адміністративних межах Вергунівської сільської ради в частині земельної ділянки, на яку претендує позивач згідно з довідкою Держгеокадастру у Черкаській області від 21.07.2017 р. № 1452/180-17.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що подання нею такої заяви є наміром зірвати підготовку торгів, а також наголошуючи на тому, що оскаржуваним наказом її права не порушені, що позивач взагалі не має прав на земельну ділянку і підстави для задоволення її заяви про забезпечення позову відсутні.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.08.2017 р. позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

25.10.2017 р. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надійшла від ТОВ Маяк+ надійшла заява за № 32-11938/0/1-17 з вимогою вирішити питання щодо організації та проведення аукціону на земельні ділянки в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 21.11.2017 р. № 420 Про визнання переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах було включено шість земельних ділянок площею 123,2000 га в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області до переліку для продажу прав на них на земельних торгах, у тому числі і земельну ділянку яку мала намір отримати позивач.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення її позову та вживаючи відповідні заходи, суд першої інстанції виходив з того, що вчинення відповідачем дій щодо включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах земельної ділянки, яку має намір отримати позивач, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль, а також що заходом забезпечення позову, який відповідає предмету спору та не зумовлює фактичного вирішення спірних правовідносин, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, є заборона ГУ Держгеокадастру у Черкаській області здійснювати дії для проведення земельних торгів щодо земельної ділянки, на яку претендує позивач.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України у редакції (далі - КАС України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Частиною 4 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, аналіз положень земельного законодавства надає підстави стверджувати, що юридично можливим наслідком проведення земельного аукціону є відчуження прав на земельну ділянку.

Водночас, предметом судового захисту у цій справі є право позивача на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка оскаржуваним у цій справі наказом ГУ Держгеокадастру в Черкаській області включена до переліку земель, що підлягають виставленню на аукціон.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано інститут забезпечення позову, який покликаний зберегти існуючий стан спірних правовідносин до їх вирішення судом по суті та створити певні гарантії ефективного судового захисту, зокрема можливості фактичного виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що здійснення відповідачем до вирішення даної адміністративної справи по суті фактичної реалізації оскаржуваного наказу та проведення аукціону з продажу земельної ділянки, на яку претендує позивач, свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Таким чином, у даному випадку, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, наявні достатні та необхідні правові підстави для забезпечення адміністративного позову у цій справі, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заходом забезпечення позову, який відповідає предмету спору у цій справі та не зумовлює вирішення спірних правовідносин по суті, а спрямований на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, є заборона ГУ Держгеокадастру у Черкаській області здійснювати дії для проведення земельних торгів щодо земельної ділянки, на яку претендує позивач.

Крім того, у рішенні по справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини у зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

При цьому, Суд також наголосив на тому, що розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці Європейського суду з прав людини дістають правову охорону як майно.

У рішенні по справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини дійшов висноку, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Доводи апелянта про те, що подання позивачем до суду заяви про забезпечення її позову у цій справі є наміром зірвати підготовку торгів, що оскаржуваним нею наказом її права не порушені, що вона взагалі не має прав на земельну ділянку і правові підстави для задоволення її заяви про забезпечення позову відсутні, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на вищевикладене.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким дотримано норми матеріального та процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 18 липня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: