Постанова

від 10.07.2018 по справі 820/217/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/217/16 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017, суддя Заічко О.В., (повний текст складено 19.12.17) по справі № 820/217/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.01.2016 звернувся до суду з вимогами про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000042201 по податку на додану вартість на загальну суму 383125 грн. та № 0000032201 по податку на прибуток на загальну суму 307312 грн. 50 коп., прийнятих ГУ ДФС у Харківській області 28.12.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2016 адміністративний позов було задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2016 було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 820/217/16, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтування прийнятого рішення суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли до передчасних висновків про прийняття відповідачем оскаржених податкових-повідомлень рішень за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосуванні норм законодавства. Зокрема, мотивувальна частина судових рішень не містила посилань на відповідні норми чинного податкового законодавства, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат за наслідками операцій з ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", ТОВ "САЛЕС ОІЛ", ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД", ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП". Крім того, судом було вказано на необхідність при новому розгляді справи з'ясувати процесуальні наслідки кримінального провадження за № 32012110030000021 від 29.11.2012, в ході якого було допитано гр. ОСОБА_1, яка вказана директором ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" та при допиті показала, що зареєструвала підприємство за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 позовні вимоги ТОВ БІОТЕК були задоволені в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обгрунтованості судового рішення, зокрема: неповне з'ясування обставин справи та недосконалість здійсненого аналізу доказів. Стверджує, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено спірні податкові повідомлення - рішення, є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам у справі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в самій скарзі та додаткових письмових поясненнях.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій стверджує про законність та обгрунтованість судового рішення. Просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень щодо необгрунтованості висновків перевірки про порушення норм законодавства. Звертає увагу суду на ту обставину, що всі спірні господарські операції мали реальний характер та були вчинені з діловою метою, оскільки за наслідками їх проведення в кінцевому позивач отримав прибуток. Також, вказує на наслідки кримінального провадження за № 32012110030000021 від 29.11.2012, за якими було постановлено вирок від 18.03.2016, який стосується виключно ТОВ БК Сучасні технології України , з яким позивач не мав жодних взаємовідносин та не був зазначений в акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної Головним управлінням ДФС у Харківській області планової виїзну перевірки підприємства ТОВ "БІОТЕК" було складено акт № 33/20-40-22-01-07/34015129 від 16.12.2015 року "Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК" (код ЄДРПОУ 34015129) за період з 01.01.2013 по 31.12.2014" (т.1 а.с. 14-108).

Згідно висновків акту перевірки, ТОВ "БІОТЕК":

- в порушення п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п.138 ст. 138. п.п. 138.2 8. п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України безпідставно завищено задекларовані показники у рядку 04 Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06 Податкової декларації) на 1365833,00 грн., що зумовило заниження податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у сумі 245850 грн. за 2014 рік;

- в зв'язку з проведенням операцій з ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ" (податковий номер 38920669), ТОВ "САЛЕС ОІЛ" (податковий номер 38876861), ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" (податковий номер 38992995), ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" (податковий номер 39422605) в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 306500 грн., що спричинило заниження податку на додану вартість з 01.01.2014 по 31.12.2014 року - 306500 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 28.12.2015 року №0000042201 по податку на додану вартість на загальну суму 383125,00 грн., з них сума основного зобов'язання 306500,00 грн., штрафні санкції 76625,00 грн., у зв'язку з порушенням п. 198.1. п. 198.3. п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, та № 0000032201 по податку на прибуток на загальну суму 307312,50 грн., з них сума основного зобов'язання - 245850,00 грн., штрафні санкції - 61462,50 грн., у зв'язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138. п.п. 138,2 ст. 138, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (т.1 а.с. 12-13).

Підставою здійснених позивачу донарахувань податкових зобов'язань відповідачем було визначено безпідставність віднесення до складу витрат та податкового кредиту сум ПДВ на придбання вказаного товару (робіт, послуг) у зазначених контрагентів позивача, за операціями по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", ТОВ "САЛЕС ОІЛ", ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД", ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП", зважаючи на отриману податкову інформацію щодо таких контрагентів позивача щодо наявності у них ознак нереальності здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з наявності в матеріалах справи договорів, видаткових накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень та інших первинних документів, які доводять реальність здійснених господарських операцій ТОВ "БІОТЕК" та його контрагентів, на підставі яких позивачем було правомірно сформовано дані податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин та фактичні обставини справи.

При здійсненні апеляційного перегляду справи щодо здійснених відповідачем донарахувань податкових зобов'язань колегія суддів враховує, що підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, крім вимог чинного податкового законодавства щодо включення до складу податкового кредиту лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічні вимоги до правомірності визначення податку на прибуток містяться в пункті 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, згідно якого платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, надано визначання витратам, як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про реальність вчинення платником податків господарських операцій може свідчити наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. За наслідком таких операцій має відбутися зміна зобов'язань чи власного капіталу платника, що має відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому, відомості, що містяться у податкових накладних, так і в інших первинних документах, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, що є визначальним при вирішенні заявлених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП".

На підтвердження реальності укладеного договору купівлі-продажу №11122014 від 01.12.2014 (т. 1 а.с. 179-180) до суду першої інстанції було надано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" (код ЄДРПОУ - 39422605) щодо його перебування у зазначеному реєстрі з 02.10.2014 за вказаним місцезнаходженням юридичної особи: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2 (т. 1 а.с. 146-148);

- специфікацію №1 від 01.12.2014, якою визначено предметом договору - "Оснастка для NGP - 800 № 1" у кількості 2 шт., "Оснастка для NGP - 800 № 2" у кількості 1 шт., "Оснастка для NGP - 800 № 3" у кількості 1 шт. на загальну суму 200000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.) (т.1 а.с. 181);

- видаткові накладні № РН-1201/03 від 01.12.2014; № РН-1203/03 від 03.12.2014; № РН-1205/02 від 05.12.2014; № РН-1208/03 від 08.12.2014;

- податкові накладні № 46 від 01.12.2014; № 47 від 03.12.2014; № 48 від 05.12.2014; № 49 від 08.12.2014 (т.1 а.с. 184-191);

- копії наказів №17 від 17.11.2014 щодо перебування директора ОСОБА_2 у відрядженні з 01.12.2014 по 05.12.2014 з метою відрядження - укладення договору на поставку комплектуючих до обладнання та їх отримання (т.2 а.с. 198);

- копію наказу №18 від 08.12.2014 щодо перебування директора ОСОБА_2 у відрядженні з 08.12.2014 по 09.12.2014 з метою відрядження - отримання комплектуючих на обладнання (т.2 а.с. 197);

- копію договору найму (оренди) транспортного засобу від 08.07.2014 (т.2 а.с. 220-221).

- дані реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2014 (дата подання реєстру 19.01.2015) щодо реєстрації під № 15 податкової накладної № 46 від 01.12.2014, під № 16 податкової накладної № 47 від 03.12.2014, під № 17 податкової накладної № 48 від 05.12.2014, під № 18 податкової накладної № 49 від 08.12.2014, отриманих від ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" (т. 1 а.с. 192-193);

- договір відступлення права вимоги №1012201414 від 10.12.2014, укладений між ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП", ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "КАРТ-БЛАНШ ЛТД", відповідно до умов якого до ТОВ "КАРТ-БЛАНШ ЛТД" (новий кредитор) перейшло право вимоги ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" (первісний кредитор) від ТОВ "БІОТЕК" (боржник) належного виконання зобов'язань за договором №11122014 від 01.12.2014 року (т.1 а.с. 182);

- лист №б/н від 10.12.2014 за підписом директора ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП", яким повідомлено генерального директора ТОВ "БІОТЕК" щодо заміни первісного кредитора на нового кредитора з переданням права вимоги від боржника належного виконання своїх зобов'язань (т.1 а.с. 183);

- копію платіжного доручення № 671 від 11.12.2014 на підтвердження проведення оплати за договором №11122014 від 01.12.2014 на суму 200000 грн. (т.1 а.с. 194);

- в якості підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" товару позивачем надано до суду договір купівлі-продажу № 25052015 року від 25.05.2015, укладений з ТОВ "ТЕХНОБІО" (т. 1 а.с. 197-198), специфікацію № 1 від 25.05.2015 до цього договору (т.1 а.с. 199), видаткові накладні № РН-0000021 від 27.03.2015; № РН-0000030 від 25.04.2015 (т.1 а.с. 195-196).

В апеляційній скарзі відповідач, на підтвердження нереальності господарських операцій, вказує на факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань запису про відсутність підтвердження відомостей щодо місцезнаходження ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" та отриману податкову інформацію від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №920/7/10-06-22-02/39422605 від 13.03.2015р. щодо ймовірно фіктивних господарських відносин за грудень 2014 року по ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" з його постачальниками ПП ЕГОЗ , ТОВ МІДВЕСТ ХОЛДИНГ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АНТЕЙ , які виписували податкові накладні зумисне на суму не більше 10 тис. грн., що, на думку податкового органу, свідчить про умисне подрібнення податкового кредиту контрагентами контрагента позивача (2 ланка по ланцюгу постачання) з метою уникнення податкового контролю.

Такі доводи апеляційної скарги щодо відсутності відомостей про місцезнаходження контрагента, інформації щодо наявності ознак фіктивності по постачальника такого контрагента, не покладає жодних зобов'язань на позивача утримуючого характеру при здійсненні операцій з продажу товару відносно такого контрагента.

Крім того, необхідно врахувати вимоги ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , згідно яких внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Отже, зважаючи на перебування контрагента позивача в Єдиному державному реєстрі, що не заперечувалось відповідачем, ТОВ "БІОТЕК" правомірно використовував у своїх документах первинного бухгалтерського обліку, які фіксували спірну господарську операцію, даних щодо зареєстрованого місцезнаходження ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП".

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що з огляду на зміст, характер та умови укладеного договору купівлі-продажу товару з ТОВ ГАЛІОТ ГРУП (інших угод з таким контрагентом не укладалось), позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань чи інші їх самостійні дії, вчинені ними поза межами завершеної з позивачем господарської операції. Добросовісність платника податку не передбачає наявність у нього повноважень податкового контролю, який би давав можливість отримати повну інформацію про покупця товару, зокрема щодо виконання ним податкових та інших зобов'язань. А тому, за відсутності доказів узгоджених дій позивача та його контрагента задля отримання незаконної податкової вигоди, ТОВ "БІОТЕК" не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В той же час реальність переміщення товару підтверджується наданими позивачем доказами його отримання та перевезення директором ТОВ "БІОТЕК" ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_2. При цьому враховуються пояснення позивача, що оснастки для NGP, є частинами до автоматизованої машини моделі NGP-800 для наповнення капсул порошкоподібними продуктами, які мають специфічну форму, та є малогабаритним вантажем.

Фактичне досягнення позивачем ділової мети за наслідками вчинених господарських операцій з придбання товару у ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" на суму 200 000 грн. (у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.) підтверджується фактом подальшої реалізації такого товару ТОВ "ТЕХНОБІО" на загальну суму 445 400 грн. (у т.ч. ПДВ 74 233,33 грн.)

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "САЛЕС ОІЛ" (код ЄДРПОУ - 38876861)

На підтвердження реальності укладеного договору купівлі-продажу № 20032014 від 20.03.2014 (т.2 а.с. 1-4) позивачем надано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "САЛЕС ОІЛ" щодо його реєстрації 04.09.2013 з місцезнаходженням юридичної особи: 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Маршала Бажанова, буд. 21-23 (т. 1 а.с. 149-150);

- специфікацію №1 від 20.03.2014, згідно предметом договору є конвенційна сушильна шафа (а.с. 193 т. 2) у кількості 1 шт. вартістю 175000 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67 грн.) (т. 2 а.с. 5);

- видаткову накладну № РН-000001 від 31.03.2014, податкову накладну № 2 від 31.03.2014 (т.2 а.с.6; 7);

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні № 10012014 від 10.01.2014, укладеного з ТОВ "Технобіо" та заявки № 27/03/14 від 27.03.2014 року (т.2 а.с. 194 - 196), щодо переміщення придбаного товару автомобілем НОМЕР_3 у супроводі представника ТОВ "БІОТЕК" - ОСОБА_2

- дані реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року (дата подання реєстру 16.04.2014), щодо реєстрації під № 26 податкової накладної № 2 від 31.03.2014, отриманої від ТОВ "САЛЕС ОІЛ" (т. 2 а.с. 8-11);

- довідку про наявність кредиторської заборгованості в розмірі 175000,00 грн. перед ТОВ "САЛЕС ОІЛ" на рахунку 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) (т. 3 а.с. 7);

Дотримання ділової мети при виконанні такого правочину доводиться позивачем з посиланням на укладений в подальшому договору купівлі-продажу № 30092014 від 30.09.2014, видаткову накладну № РН-0000056 від 30.09.2014, відповідно до яких конвенційну сушильну шафу у кількості 1 шт. в подальшому було продано ТОВ "Технобіо" з позитивним для позивача фінансовим результатом.

На підтвердження реальності укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "САЛЕС ОІЛ" договору на наладку обладнання від 12.03.2014 № 12032014 на загальну суму 470 000 грн. (т. 1 а.с. 243-244) до суду надано:

- специфікацію №1 від 12.03.2014, зі змісту якої предметом договору є наладка обладнання, а саме: "машини для наповнення та запайки алюмінієвих труб Модель RGF-60" на підприємстві ТОВ "ФІТО-ЛЕК";

- зазначене обладнання було реалізовано ТОВ "БІОТЕК" за договором купівлі-продажу № 06092013 від 06.09.2013 на адресу ТОВ ФІТО-ЛЕК за видатковою накладною № РН-0000023 від 12.03.2014;

- акт виконаних робіт від 28.03.2014 (т.1 а.с. 244б);

- податкова накладна від 28.03.2014 ( т. 1 а.с. 245);

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних ( т.1 а.с. 246, 247)

- довідку про кредиторську заборгованість в розмірі 470000 грн перед ТОВ "САЛЕС ОІЛ" на рахунку 3772 (розрахунки з іншими дебіторами), що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора ТОВ "БІОТЕК" (т. 3 а.с. 7).

З пояснень представника позивача, які не були спростовані відповідачем, наладка обладнання відбувалася на території виробничих приміщень ТОВ ФІТО-ЛЕК , та складалася з таких основних етапів: установка програмного забезпечення та адаптація програмного забезпечення під конкретні виробничі процеси відповідно до технічної документації на обладнання та вимогам замовника щодо використання обладнання; налагодження вузлів завальцювання та наповнення туб; доробка та підгонка інструментів обладнання під виробничі процеси відповідно до умов технічної документації та вимог замовника щодо виробничих процесів; перевірка обладнання на готовність до роботи; перевірка виробничого циклу обладнання на відповідність технічним умовам експлуатації обладнання.

Відповідач не надав жодних заперечень щодо наявності такого обладнання у контрагента позивача ТОВ "ФІТО-ЛЕК", яке було налагоджене та використовується у його виробничої діяльності за допомогою задіяного у ланцюгу постачання послуг контрагента позивача ТОВ "САЛЕС ОІЛ".

Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги пояснення позивача щодо здійснення ним попереднього аналізу пропозицій на виконання аналогічних робіт з боку інших суб'єктів господарювання, згідно якого було встановлено, що саме ТОВ "САЛЕС ОІЛ" надавало найбільш вигідну з точки зору співвідношення ціни та якості пропозицію з можливістю розстрочки оплати за виконані роботи (а.с. 210 т. 5).

В апеляційній скарзі в якості єдиного обгрунтування сумнівності господарських операцій з ТОВ "САЛЕС ОІЛ" зазначається лише про внесення запису у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань щодо відсутності такого контрагента позивача за місцезнаходженням (а.с. 145 т. 5).

Такі доводи податкового органу не можуть бути достатніми для висновку про безтоварність здійснених господарських операцій, оскільки свідчать лише про самостійні дії чи бездіяльність контрагента щодо підтвердження своєї зареєстрованої адреси місцезнаходження. При цьому сам факт перебування такої особи у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

В порушення покладеного на податковий орган обов'язку доказування правомірності свої дій, згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач не надав належних та достатніх доказів відсутності реального характеру задокументованих позивачем господарських операцій з ТОВ "САЛЕС ОІЛ". При цьому зауважується, що в основу прийнятого рішення про донарахування податкових зобов'язань за такими операціями відповідачем було покладено лише один факт відсутності контрагента за своїм місцезнаходженням (про що зазначається як в описовій частині акту перевірки, так і в поданій апеляційній скарзі), що позбавляє податковий орган можливості посилатися на інші докази.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД".

На підтвердження реальності укладеного договору на тестування та ремонт механічного обладнання від 10.03.2014 № 20140310 (т.1 а.с. 208-209) щодо механічного обладнання "Автоматична блістерно-пакувальна машина DCF-240" до суду надано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" (код ЄДРПОУ - 38992995) про його реєстрацію з 26.11.2013 за місцезнаходженням юридичної особи: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 43 (т. 1 а.с. 143-145);

- бухгалтерська довідка про знаходження автоматичної блістерно-пакувальної машини DCF-240 на балансі ТОВ "Біотек" на рахунку 104 з 01.02.2012 як основний засіб (т.2 а.с. 12);

- акт виконаних робіт від 11.04.2014 № ОУ-0411/01 на загальну вартість робіт 55200 грн. (т.1 а.с. 210);

- податкова накладна № 70 від 11.04.2014 (т.1 а.с. 211);

- акт виконаних робіт від 15.04.2014 № ОУ-0415/02 на загальну вартість робіт 55800 грн. (т.1 а.с. 212);

- податкова накладна № 73 від 15.04.2014 (т.1 а.с. 213);

- акт виконаних робіт від 25.04.2014 № ОУ-0425/02 на загальну вартість робіт 51000 грн. (т.1 а.с. 214);

- податкова накладна № 74 від 25.04.2014 (т.1 а.с. 215);

- акт виконаних робіт від 30.04.2014 № ОУ-0430/04 на загальну вартість робіт 51000 грн. (т.1 а.с. 216);

- податкова накладна № 75 від 30.04.2014 (т.1 а.с. 217);

- платіжні доручення № 348 від 23.05.2014 на суму 139000 грн.; № 351 26.05.2014 на суму 74000 грн. (т.2 а.с. 213-214);

- договір оренди нежитлового приміщення №б/н від 22.06.2013, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та ФОП ОСОБА_2, а також акт приймання приміщення від 22.06.2013 року (т. 2 а.с. 199-202), на підтвердження отриманих послуг за договором у виробничих приміщеннях ТОВ "БІОТЕК", що розташовані за адресою: Харківська область, сел. Вільхівка, вул. Студентська, 13-а.

На підтвердження укладеного з ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" (виконавець) договору про надання консультаційних послуг з питань управління та комерційної діяльності № 2014.01.21 від 21.01.2014 на загальну суму 111000,0 грн. (т.1 а.с. 224-222) було надано:

- акти виконання робіт від 15.04.2014 № ОУ-0415/01, від 02.04.2014 № ОУ-0402/01 (т.1 а.с. 223; 225);

- податкові накладні № 72 від 15.04.2014, № 67 від 02.04.2014 (т.2 а.с. 224; 226);

- платіжні доручення від 21.05.2014 № 341 в сумі 50000 грн., від 23.05.2014 № 347 в сумі 61000 грн. (т.2 а.с. 215; 216);

- копію контракту № АРМ-S-131026 від 11.01.2014, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та SHANGHAI ALIGNED MACHINERY MANUFACTURE ? TRADE CO. LTD з додатками до нього;

- копію вантажної митної декларації № 807100000/2014/007421 від 26.02.2014;

- копію контракту № ІSLL/01/14 від 17.02.2014, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та IND-SWIFT LABORATORIES LTD з додатками до нього;

- копію вантажної митної декларації № 807100000/2014/017905 від 05.05.2014 та докази розмитнення (т. 2 а.с. 128-164).

На підтвердження укладеного з ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" договору про надання юридичних послуг від 01.12.2013 № 2013.12.01 на загальну суму 300 000 грн. (т.1 а.с. 230-231) було надано:

- акти виконаних робіт від 30.04.2014 № ОУ-0430/05, від 01.04.2014 № ОУ-0401/01, від 10.04.2014 № ОУ-0410/01, від 14.04.2014 № ОУ-0414/01, від 08.04.2014 № ОУ-0408/01, в яких конкретизовано зміст наданих послуг щодо надання консультацій та представництво інтересів позивача у митних органах з питань очистки вантажу та в органах сертифікації, правового обслуговування переговорів, консультацій з питань правильності застосування комерційних міжнародних термінів;

- податкові накладні № 76 від 30.04.2014, № 66 від 01.04.2014, № 69 від 10.04.2014, № 71 від 14.04.2014, № 68 від 14.04.2014 та реєстр виданих і отриманих податкових накладних (т. 1 а.с. 232-241);

- платіжні доручення від 21.05.2014 № 340 в сумі 150000 грн., від 16.05.2014 № 328 в сумі 100000 грн.; 13.05.2014 № 318 в сумі 50000 грн. (т. 1 а.с. 242б-242в);

- копію контракту № УК201401221 від 17.02.2014, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та Wuxi YK Automation Technology Co Ltd з додатками до нього;

- копію вантажної митної декларації № 807100000/2014/017095 від 28.04.14;

- копію контракту № КН130122001 від 20.12.2013, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та HUMANWELL KANGHUA MEDICINAL MATERIALS (HUBEI) CO, LTD з додатками до нього;

- копію вантажної митної декларації № 807100000/2014/007410 від 26.04.14;

- копію контракту № 05072013 від 05.07.2013, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та ВАТ "Сорбент" з додатками до нього;

- копію вантажної митної декларації № 807100000/2014/005932 від 18.02.2014 (т. 2 а.с. 87-127);

- штатний розклад по ТОВ БІОТЕК , в якому відсутня посада юриста у періоді 2013-2014 р.р. (а.с. 169-172 т. 2), що зумовило видання доручень на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на представництво інтересів ТОВ БІОТЕК у митних органах та органах сертифікації, відповідно до укладених договорів на надання консультаційних та юридичних послуг.

В апеляційній скарзі відповідачем в якості обгрунтування своєї позиції про фіктивність здійснених позивачем господарських операцій з ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" вказується лише на 3 підстави: внесення запису в ЄДР про відсутність такого контрагента за місцезнаходженням, наявність свідчень ОСОБА_1, відібраних в ході кримінального провадження №32014100080000042, та відсутність економічної доцільності використання таких послуг (а.с. 146 т. 5).

Що стосується відсутності контрагента за місцезнаходженням, колегія суддів не вважає такі доводи апеляційної скарги обгрунтованими, виходячи з вищевикладених міркувань неможливості визнання такого доказу достатнім підтвердженням фіктивності укладених угод. При цьому враховуються правові висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 27.02.2018 року справа №813/5852/1, згідно яких посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи свідченням ОСОБА_1, відібраних в ході кримінального провадження №32014100080000042 слідчим податкової міліції та закріпленим у протоколі допиту від 12.09.2014 (а.с. 66 - 70 т. 2), щодо реєстрації ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності, колегія суддів вважає, що такі посилання податкового органу на інформацію з досудового кримінального провадження, в якому відсутній вирок, що набрав законної сили, не є доказом нереальності спірних господарських операцій. Свої висновки суд апеляційної інстанції приймає з врахуванням відповідної правової позиції, висловленої у постановах ВС від 15.05.2018 по справі № 815/423/17, від 05.06.2018 у справі №809/1139/17. Зокрема, Верховний Суд наголосив та тому, що доводи контролюючого органу щодо посилання на допит особи, який був керівником підприємства та пояснив, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а також йому невідомі дані підприємства, зокрема і позивача, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача чи його посадових осіб, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. При зауважується, що станом на час прийняття постанови апеляційного суду в Державному реєстрі судових рішень була відсутня інформація про результати судового розгляду кримінальної справи за провадженням №32014100080000042.

Окремо слід відзначити вибірковість посилань податкового органу на свідчення, здобуті в ході кримінальних проваджень за участі контрагентів позивача. Зокрема, в матеріалах справи (а.с. 114-116 т.3) міститься постанова від 30.06.2015 про закриття кримінального провадження № 12015220000000470 від 09.06.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України щодо неправомірних дій з боку посадових осіб ТОВ Біотек . В цій постанові містяться посилання на свідчення директора та працівників контрагента позивача ТОВ ТЕХНОБІО , які підтвердили реальність здійснення транспортування товару на виконання укладених угод з ТОВ БІОТЕК . В постанові прямо зазначається, що проведеними слідчими діями безтоварності господарських операцій не було встановлено, а навпаки, підтверджено наявність товару, який в дальшому реалізовувався ТОВ БІОТЕК .

Крім того, само по собі встановлення факту взаємовідносин позивача з ймовірно фіктивними суб'єктами господарювання (що є лише припущенням податкового органу) не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ "БІОТЕК", оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту та валових витрат від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Щодо економічної доцільності здійснених позивачем господарських операцій, колегія суддів відмічає відсутність будь-яких доказів на підтвердження відповідних заперечень податкового органу щодо дотримання позивачем ділової мети при укладанні та виконанні спірних угод з ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД". В той же час, на виконання вимог суду податковий орган надав наявні у нього дані щодо видів діяльності ТОВ "БІОТЕК" (а.с. 23 т. 3), які повністю відповідають характеру та змісту здійснених спірних господарських операцій.

Контролюючим органом не спростовано ствердження позивача, що завдяки використанню наданих послуг ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД", які мали на той час найбільш конкурентну ціну на ринку, ТОВ БІОТЕК здійснило розмитнення товарів вчасно та без додаткових витрат на експертні дослідження, спорів про митну вартість товару і інші втрат від ризиків підприємницької діяльності за вперше здійсненими міжнародними контрактами, особливість яких зумовлювалася як країною походження товару, так і специфікою доставлення вантажу. При цьому, позивач наполягає на тому, що завдяки вдалому виконанню міжнародних контрактів на сьогодні ТОВ БІОТЕК продовжує співпрацю з тими ж суб'єктами зовнішньо-економічної діяльності, які були залучені до співпраці за допомогою ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД".

Спираючись на дані бухгалтерського обліку представник позивача у судовому засіданні стверджувала про очевидний економічний ефект в результаті здійснених господарських операцій за зовнішньо-економічними контрактами, оскільки витрати на придбання та реалізацію товарів за ними, в тому числі витрати на послуги ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД", були значно менші відносно виручених коштів з продажу такого товару. Такі ствердження позивача про отримання економічного зиску за допомогою послуг ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД" не спростовані відповідачем, незважаючи на покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доведення обгрунтованості підстав прийнятого рішення.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БІОТЕК" та ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ".

На підтвердження укладеного договору на наладку обладнання (організації та виконання робіт з технічного обслуговування, фармацевтичного обслуговування) від 24.02.2014 № 24022014 на загальну суму 370 000 грн. (т.1 а.с. 200-201) було надано:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ" (код ЄДРПОУ - 38920669) про реєстрацію з 01.10.2013 за місцезнаходженням юридичної особи: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Жовтнева, буд. 8 (т. 1 а.с. 151-153);

- додаток до договору №1 від 24.02.2014, згідно якого предметом договору є наладка обладнання - "Машини для наповнення та запайки алюмінієвих труб модель RGF-60" у кількості 1 шт. (т.1 а.с. 202);

- договір купівлі-продажу № 06092013 від 06.09.2013, додаткові угоди до нього від 11.02.2014 та 21.02.2014, спеціфікація №2 від 21.02.2014 та видаткова накладна № РН-0000015 від 28.02.2014, які свідчать про подальшу реалізацію на користь ТОВ "ФІТО-ЛЕК" машини для наповнення та запайки алюмінієвих труб модель RGF-60 вартістю 619 500 грн. (а.с. 155 - 160 т. 3), яка була завезена позивачем за зовнішньоекономічним контрактом№ АРМ-S-131026 від 11.01.2014, укладеного між ТОВ "БІОТЕК" та SHANGHAI ALIGNED MACHINERY MANUFACTURE & TRADE CO. LTD з додатками до нього, що підтверджується копією вантажної митної декларації № 807100000/2014/007421 від 26.02.2014 (а.с. 135 - 154 т. 3);

- акт виконаних робіт від 28.12.2014 № ОУ-0228/02, зі змісту якого встановлено, що у приміщеннях ТОВ "Фіто-Лек" з боку ТОВ "Промі-Лайт" було виконано наладку обладнання у період з 24.12.2014 по 28.12.2014 (т.1 а.с. 203), яка полягала у підготовці місця та встановленні на ньому машини, встановлення вузлів та агрегатів, програмного забезпечення, налаштування вузлів завальцювання та наповнення труб, доробка та підгонка інструментів обладнання, перевірка обладнання на готовність до роботи, перевірка виробничого циклу, навчання персоналу та спільний прогін виробничого циклу;

- податкова накладна № 664 від 28.02.2014 (т.1 а.с. 204);

- платіжне доручення від 13.03.2014 №223 щодо здійснення часткової оплати в сумі 25900 грн.;

- бухгалтерська довідка про наявність у ТОВ "БІОТЕК" кредиторської заборгованості перед контрагентом у сумі 344100 грн. на рахунку 3772 (розрахунки з іншими дебіторами) (т. 1 а.с. 207, т. 3 а.с. 3).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відображений у документах первинного бухгалтерського обліку рух активів у процесі здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", очевидність отримання ним економічного ефекту від таких операцій, які були зумовлені необхідністю виконання взятих на себе зобов'язань з постачання обладнання ТОВ "ФІТО-ЛЕК", реальність завезення на митну територію якого не заперечується відповідачем, є свідченням про спричинення спірними господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків.

Податковий орган, в свою чергу, в апеляційній скарзі в обгрунтування своєї позиції про сумнівність таких господарських операцій зазначає про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", податкову інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", а також аналіз його податкової звітності (а.с. 147 т. 3).

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача недостатніми для підтвердження належного виконання ним, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язку доказування правомірності своїх дій, оскільки такі доводи базуються виключно на припущеннях, а не на фактичних обставинах відсутності реального характеру спірних господарських операцій.

Так, інформація про порушення справи про банкрутство контрагента жодним чином не свідчить про наявність змовини з позивачем на отримання податкової вигоди, а є лише підтвердження платоспроможності такого контрагента.

Щодо податкової інформації, відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва зустрічної звірки ТОВ ПРОМІ-ЛАЙТ від 14.05.2014 щодо підтвердження господарських правовідносин за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, згідно якого було встановлено відсутність такого товариства за місцезнаходженням. Такі доводи податкового органу теж не можуть бути визнані належним та достатнім доказом фіктивності господарських операцій, про що зазначалося вже колегією суддів при аналізі обставин справи за іншими контрагентами позивача. Покладення на позивача відповідальності за не виконання його контрагентами вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суперечить вимогам діючого законодавства України.

Надана на вимогу суду податковим органом 12.05.2016 облікова податкова інформація (а.с. 30 - 31 т. 3) свідчить не лише про припинення такого контрагента, але й про здійсненні нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб у 1 кварталі 2014 року ТОВ ПРОМІ-ЛАЙТ (1 особа, керівник). Можливість здійснення господарських операцій у такому обсязі трудових ресурсів та за відсутності обладнання, сировини і матеріалів, про що стверджує відповідач, є лише припущенням податкового органу, оскільки договором про наладку обладнання (організації та виконання робіт з технічного обслуговування, фармацевтичного обслуговування) від 24.02.2014 № 24022014 не передбачено виконання його умов виключно власними силами ТОВ ПРОМІ-ЛАЙТ , а не за допомогою залучення іншої сторони (субпідрядника).

В той же час, позивач, наполягаючи на реальності виконання спірної угоди, звертає увагу на періоді (грудень 2014) та місці виконання (у приміщеннях ТОВ ФІТО-ЛЕК ) послуг з наладки обладнання, які були придбані у ТОВ ПРОМІ-ЛАЙТ лише після проведеного аналізу пропозицій з виконання аналогічних робіт з боку інших суб'єктів господарювання, згідно якого вони були найбільш вигідними з точки зору співвідношення ціни та якості, можливості розстрочки оплати за виконанні роботи. При цьому наводить розрахунок отриманих сум прибутку за наслідками реалізації придбаного за зовнішньоекономічним контрактом обладнання на користь ТОВ ФІТО-ЛЕК , в тому числі з урахуванням послуг з його налагодження, отриманих у ТОВ ПРОМІ-ЛАЙТ (а.с. 211 - 214 т. 5)

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що всі спірні правовідносини позивача з контрагентами мали ділову мету та були реально здійсненні з дотриманням норм діючого законодавства, в тому числі податкового, зважаючи на повну правоздатність та дієздатність таких юридичних осіб, відсутність недоліків документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, які за формою та змістом не суперечить закону, а предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. При цьому звертається увага на те, що відповідач не заперечував проти правильності оформлення податкових накладних, їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

За таких обставин суд апеляційної інстанції виходить з презумпції добросовісності платника податків, яка означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України, у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень та частина 2 ст. 77 КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII). Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 813/6663/14

На виконання вимог суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.10.2017 року, якою було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 у цій справі, щодо з'ясування процесуальних наслідків кримінального провадження за №32012110030000021 від 29.11.2012 року було залучено до матеріалів справи вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.03.2016 у кримінальному провадженні №32012110030000021 від 29.11.2012, який набрав законної сили 19.04.2016 (а.с. 87 - 90 т. 5).

Як вбачається зі змісту вказаного вироку, що кримінальне провадження №32012110030000021 від 29.11.2012 стосується ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка значиться засновником та директором суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "БК "Сучасні Технології України" (код ЄДР 38492802), створеного без справжнього наміру здійснювати підприємницьку діяльність, яка передбачена Статутом вказаного ТОВ, а з метою прикриття незаконної діяльності.

Проте, взаємовідносини позивача з ТОВ "БК "Сучасні Технології України" під час проведення перевірки позивача не досліджувалися, вони не були зазначені у висновках акту перевірки в якості підстави для винесення спірних повідомлень - рішень. При цьому враховуються ствердження позивача про відсутність жодних взаємовідносин з ТОВ "БК "Сучасні Технології України" та відсутність доказів про їх існування.

Таким чином, всі доводи апеляційної скарги податкового органу щодо сумнівності спірних господарських операцій позивача з ТОВ "ПРОМІ-ЛАЙТ", ТОВ "САЛЕС ОІЛ", ТОВ "ЕРІДАН СІСТЕМ ЛТД", ТОВ "ГАЛІОТ ГРУП" грунтуються виключно на припущеннях, зважаючи на певні порушення такими контрагентами діючого законодавства щодо податкової звітності та обліку, що, з огляду на приписи ст. 61 Конституції України, не може бути достатньою підставою для обгрунтування правомірності здійснених відповідачем донарахувань податкових зобов'язань.

З огляду на такі обставини, колегія суддів визнає доречним посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 57 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009. За висновками суду, у випадку не доведеності відповідачем обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами, наявність належно задокументованих підтверджень здійснення спірних господарських операцій з діловою метою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність доводів податкового органу та протиправність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог апеляційного скарги про скасування судового рішення.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду справи, вимоги ст. 139 КАС України, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/217/16 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя М.І. Гуцал Судді Л.В. Мельнікова Л.О. Донець Повний текст постанови складено 19.07.2018.