Рішення

від 23.07.2018 по справі 903/308/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2018 р. Справа № 903/308/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БОГДАН-АВТО ЛУЦЬК"

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП"

про стягнення 15810грн. 47коп.

за відсутності представників сторін

встановив: позивач - ТОВ "БОГДАН-АВТО ЛУЦЬК" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «ВМП» 15810грн. 47коп., з яких: 11469грн. 60коп. - основного боргу, 1907грн. 87коп. - пені, 435грн. 85коп. - 3% річних та 1997грн. 15коп. - інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача 1762грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору на обслуговування транспортних засобів №14/1 від 01.02.2016р. щодо повної та своєчасної оплати за обслуговування та ремонт дорожнього транспортного засобу. Наявність заборгованості підтверджує актами виконаних робіт №ЛЦ-0000279 від 27.02.2017р. та №ЛЦ-0000379 від 16.03.2017р. та підписаним актом звірки взаєморозрахунків за перший квартал 2017р.

Ухвалою суду від 16.05.2018р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.06.2018р.

Ухвалою суду від 12.06.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 30.07.2018р., відкладено підготовче засідання на 05.07.2018р. та повторно встановлено відповідачу строк до 27.06.2018р. для подання відзиву на позов, із врахуванням вимог ст.165 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2018р.

Ухвали суду від 16.05.2018р., від 12.06.2018р. та від 05.07.2018р. що направлялися відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м.Нововолинськ, вул. Луцька,3), повернулися на адресу суду без вручення адресату.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позовна заява, яка була направлена відповідачу на ту ж адресу (м. Нововолинськ, вул. Луцька,3), отримана відповідачем 04.07.2018р., що підтверджується підписом представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення №4302005575851.

Суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді.

12.07.2018р. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якій представник позивача просить суд прийняти та задовольнити дане клопотання, а також розглянути справу по суті в судовому засіданні 17.07.2018р. об 11:00 год. без його участі.

В судове засідання 17.07.2018р. представники сторін не з'явилися.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім цього, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене та з врахуванням строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

01.02.2016р. між ТОВ "БОГДАН-АВТО ЛУЦЬК" (виконавець) та ТОВ ВМП (замовник) було укладено договір на обслуговування транспортних засобів №14/1.

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується здійснити роботи з обслуговування транспортних засобів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи.

Позивач - ТОВ БОГДАН-АВТО ЛУЦЬК виконав умови договору та здійснив технічне обслуговування дорожнього транспортного засобу HYUNDAI HD (державний знак НОМЕР_1).

За результатами виконаних робіт 27.02.2017р. та 16.03.2018р. між позивачем та відповідачем були підписані Акти виконаних робіт №ЛЦ-0000279 на суму 17 306,71грн. та №ЛЦ-0000379 на суму 2469,60грн. В даних актах також міститься застереження, що ТОВ ВМП транспортний засіб отримало, претензій відносно термінів та якості ремонту автомобіля немає.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата робіт має бути здійснена замовником на умовах 100% оплати вартості робіт не пізніше 15 днів після передачі автомобілів від виконавця замовнику.

Однак, в порушення п. 4.2 договору відповідач оплатив акт виконаних робіт №ЛЦ-0000279 частково в сумі 8306,71грн., що підтверджується платіжними дорученнями №533 від 23.05.2017р. та №560 від 26.05.2017р., а акт №ЛЦ-0000379 не оплатив взагалі.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 11469,60грн. (17306,71+2469,60-8306,71=11469,60), не погашена, не спростована відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного в Україні законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідноч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, йому нараховано 1997,15грн. - інфляційних втрат та 435,85грн. - 3% річних, які є підставні та підлягають до стягнення.

Крім того, згідно п. 6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати здійснених виконавцем робіт замовник несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

З врахуванням зазначеного, позивачем нараховано відповідачу пені у розмірі 1907,87грн.

Суд, перевіривши розрахунки позивача за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" встановив, що нарахування 1907,87грн. пені, 435,85грн. 3% річних та 1997,15грн. інфляційних втрат є підставними.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВМП (код ЄДРПОУ 36266887) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БОГДАН-АВТО-ЛУЦЬК (код ЄДРПОУ 37706964) 15810грн. 47 коп. (з яких: 11469грн. 60коп. - заборгованості, 1997грн. 15коп. - інфляційних втрат, 435грн. 85коп. - 3% річних, 1907грн. 87коп. - пені), а також 1762грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Згідно ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.07.2018р.

Суддя О. Г. Слободян