Рішення

від 12.07.2018 по справі 905/905/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.2018р. Справа №905/905/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Нарожній М.С.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж (49049, м. Дніпро, пров. Добровольців, будинок 15, квартира 3, код ЄДРПОУ 38677589)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком (87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, будинок 121, прим. 2, код ЄДРПОУ 35794116)

про стягнення 124009,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Горб Ю.Я., довіреність № б/н від 23.01.18

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж , м.Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Транс Ком , м.Маріуполь про стягнення 116000 грн заборгованості, 6380 грн інфляційних втрат, 1629,63 грн 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду на демонтажні роботи №13 від 20.10.2017р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 116000 грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою Транс Ком було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, будинок 121, прим. 2.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 17.05.2018р., 05.06.2018р., 25.06.2018р. були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

Крім того, зазначений витяг містить інформацію щодо адреси засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком - ОСОБА_2 (81053, АДРЕСА_2), на яку також були спрямовані, зокрема, ухвали суду від 05.06.2018р., 25.06.2018р.

Судові акти від 17.05.2018р., 05.06.2018р., які були направлені на юридичну адресу підприємства відповідача, повернулись на адресу суду з рекомендованими повідомлення про вручення із відмітками адресат вибув .

В той же час, ухвали суду від 05.06.2018р., 25.06.2018р., які були спрямовані на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком , ухвала від 25.06.2018р., яка направлена за відомим суду місцезнаходженням відповідача, або докази їх вручення вказаному учаснику господарського процесу до місцевого суду не повернулись.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком , які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 вказаного нормативно-правового акту для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відтак, господарський суд зауважує, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами у цій справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми ст.43 цього кодексу зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, 20.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Ком (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж (підрядник) був підписаний договір підряду на демонтажні роботи №13.

За приписами п.1.1 укладеного сторонами правочину генпідрядник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах цього договору роботи з ліквідації основних засобів на території Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча в обсязі та на умовах, вказаних у специфікації.

На виконання укладеного договору підряду, генпідрядником та підрядником було підписано специфікацію б/н від 20.10.2017р. у відповідності до якої сторони визначали найменування відомості, об'єктів, робіт та їх вартість, а саме: демонтаж цегляної труби отм. +22,000 м до отм. +5,000 м у сумі 180000 грн з ПДВ, перебазування гусеничного екскаватора типу Komatsu PC450 з подовженою стрілою 20 м у сумі 36000 грн з ПДВ.

За змістом п.3.1 договору №13 від 20.10.2017р. ціна робіт за цим договором 216000 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 36000 грн.

Договір діє до 31.12.2017р. Закінчення строку дії вказаного договору не звільняє сторони від виконанням прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п.10.5 договору №13 від 20.10.2017р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.2.1 укладеного сторонами правочину строки виконання робіт за цим договором - 5 робочих днів з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт та отримання підписаного наряду-допуску.

За приписами п.п.6.1 - 6.3 договору №13 від 20.10.2017р. не пізніше 1 робочого дня з моменту закінчення виконання робіт за цим договором, підрядник направляє генпідряднику акт виконаних робіт. Належним чином оформлені оригінали актів передаються генпідряднику у двох примірниках, після підписання та скріплення печаткою кожного з примірників підрядником. Генпідрядник зобов'язаний протягом 1 календарного дня з моменту отримання актів підписати їх. У випадку не підписання генпідрядником протягом зазначеного строку актів або не надання письмової вмотивованої відмови від підписання актів, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими у повному обсязі.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, у жовтні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж були виконані роботи з ліквідації основних засобів на території Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча , про що оформлений акт №1 від 23.10.2017р. приймання виконаних робіт на суму 216000 грн з ПДВ.

Вказаний документ підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень стосовно якості та обсягу виконаних робіт, скріплений печатками підприємств, містить посилання на договір підряду на демонтажні роботи №13 від 20.10.2017р.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання у погоджені сторонами строки обумовлених договором підряду №13 від 20.10.2017р. робіт на загальну суму 216000 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.854 вказаного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За правилами розділу 4 договору №13 від 20.10.2017р. оплата генпідрядником виконаних робіт здійснюється наступним чином:

- передплата у сумі 96000 грн протягом 1 банківського дня з моменту підписання цього договору (п.4.1.1);

- остаточний розрахунок здійснюється у строк, що не перевищує 3 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.4.1.2).

Оплата генпідрядником виконаних підрядником робіт здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Як зазначалось, акт №1 від 23.10.2017р. приймання виконаних робіт на суму 216000 грн з ПДВ був підписаний сторонами 23.10.2017р.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, зобов'язання з оплати підрядних робіт за договором №13 від 20.10.2017р. на суму 116000 грн мали бути виконані відповідачем до 26.10.2017р. включно.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.4.1.1 наведеного договору підряду, генпідрядник перерахував на користь підрядника у якості передплати за виконані у подальшому роботи грошові кошти у сумі 100000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №510 від 20.10.2017р.

Листом №567/11 від 28.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж просило генпідрядника здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи за договором №13 від 20.10.2017р.

Проте, як вказує позивач, відповідач за виконані роботи у встановлений строк та у повному обсязі не розрахувався.

15.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж звернулось до генпідрядника з претензією №2 від 11.12.2017р. сплатити заборгованість за вказаним вище правочином.

Зазначена претензія була надіслана на юридичну адресу генпідрядника та отримана Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Ком 20.12.2017р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В той же час, за твердженням позивача, означена вимога підрядника щодо погашення заборгованості за виконані роботи з ліквідації основних засобів на території Приватного акціонерного товариства ММК ім.Ілліча за договором №13 від 20.10.2017р. залишена відповідачем без відповіді.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 17.05.2018р. господарського суду відповідача було зобов'язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву.

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж , не представив.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №13 від 20.10.2017р. виконав належним чином, зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт за вказаним договором від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком про стягнення 116000 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 1629,63 грн за період з 27.10.2017р. по 15.04.2018р. (171 день).

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 6380 грн за період з листопада 2017 року по березень 2018 року.

Здійснивши перевірку розрахунків процентів річних та інфляційних, суд встановив, що їх суми є фактично більшими, ніж заявлені позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаних частинах підлягають задоволенню на визначені позивачем суми, а саме 1629,63 грн та 6380 грн відповідно.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1860,14 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Дослідивши докази, які наявні в одному томі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком про стягнення: 116 000,00 грн. основного боргу - задовольнити повністю; 6 380,00 грн. інфляційних втрат - задовольнити повністю; 1 629,63 грн. 3% річних задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж 116 000,00 грн. - основного боргу, 6 380,00 грн. - інфляційних втрат, 1 629,63 грн. - 3% річних та суму судових витрат в розмірі 1 860,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТБМ - Строймонтаж (49049, м. Дніпро, пров. Добровольців, будинок 15, квартира 3, код ЄДРПОУ 38677589).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Ком (87501, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, будинок 121, прим. 2, код ЄДРПОУ 35794116).

Суддя О.М. Сковородіна