Рішення

від 19.07.2018 по справі 906/84/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/84/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

прокурор: Вихристюк О.Л., посвідчення №043741 від 14.07.16р;

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від ОСОБА_1 ОДА: ОСОБА_2, представник за довіреністю №3008/49/2-18

від 24.05.2018р,

від Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

1) Райківської сільської ради (с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область)

2) Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (с.Мирославка, Бердичівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" (м.Коростишів, Житомирська область)

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- ОСОБА_1 обласна державна адміністрація (м.Житомир)

- Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області

про стягнення 164024,82грн, розірвання договору оренди земельної ділянки №104-14 від 15.12.2014р та зобов'язання повернення земельної ділянки.

Бердичівська місцева прокуратура звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Райківської сільської ради та Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області до ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" про:

- стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 164024,82грн;

- розірвання укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" договору оренди №104-14 від 15.12.2014 земельної ділянки з кадастровим номером 1820885300:04:000:0425, площею 24,842га;

- зобов'язання ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" повернути земельну ділянку площею 24,842га, з кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 14.02.2018 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 обласну державну адміністрацію; розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, в підготовчому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2018 відмовлено у задоволенні клопотань Бердичівської місцевої прокуратури №(06-34)/1-2687-вих-18 від 12.04.2018 та №(06-34)/1-2903-вих-18 від 20.04.2018 про об'єднання справ.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2018 залучено до участі в справі третю особу, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Бердичівську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області; підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 906/84/18 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.07.2018р прокурор позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 20.04.2018р (т.1 а.с.226-230).

Позивач-1 - Райківська сільська рада в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В заяві №176 від 19.07.2018р, що надійшла 19.07.2018р на електронну пошту суду, представник позивача просила здійснювати розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначила, що заперечень проти позову не має (т.2, а.с.187).

Позивач-2 - Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В листі №02-9/1385 від 13.07.2018р, що надійшов 18.07.2018р на електронну пошту суду, позивач не заперечив проти задоволення позовних вимог та розгляд справи по суті просить здійснювати без участі їх представника (т.2, а.с.186).

Відповідач в судове засідання 19.07.2018р свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №1000230093036 (т.2,а.с.185). У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 71-97), запереченнях (т.1, а.с.178-188), письмових поясненнях щодо орендних платежів (т.2, а.с.81-98) відповідач проти позову заперечував, просив у позові відмовити. Зазначив, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва Райківської сільської ради та Бердичівської районної державної адміністрації та не доведено неспроможність їх самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права. Вказує на відсутність заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди у даній справі посилаючись на те, що ним була сплачена орендна плата за землю у 2017 році в повному обсязі, а тому вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки безпідставними.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судовому засіданні 19.07.2018р позовні вимоги Бердичівської місцевої прокуратури підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав наведених в поясненнях №256 від 09.09.2014р.

Третя особа - Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області в судове засідання 19.07.2018р не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином (розписка т.2, а.с.177).

При вирішенні спору у даній справі, судом також враховується, що відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р, ратифікованої Україною 17.07.1997р, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно п.31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007р у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.

Зважаючи на викладене, маючи на меті забезпечити розгляд справи за результатом дослідження усіх доказів по справі в їх сукупності та вжити передбачених законом засобів для встановлення належності і допустимості доказів по справі, неодноразово для надання можливості сторонам подати відповідні докази в наступне слухання справи, призначене на іншу дату, суд дійшов висновку, що розумним для розгляду даної справи є саме строк, що мав забезпечити як реалізацію процесуальних прав сторін по справі, так і повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи та правильне вирішення господарського спору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року між Бердичівською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 09.09.2014 №256 та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" укладено договір оренди земельної ділянки №104-14, площею 24,8420га, кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (т.1, а.с.14-15).

Згідно з п.8 зазначеного договору оренди землі, договір укладено строком до 18.10.2033р.

Відповідно до п.9 договору, орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Райківської сільської ради виключно у грошовій формі та розмірі 328049,64 грн. за всю площу в рік, що становить 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата переглядається сторонами в обов'язковому порядку один раз на рік починаючи з дати підписання цього договору.

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частками не пізніше останнього дня звітного місяця, але не пізніше ніж у терміни встановлені чинним законодавством України (п.11 договору).

Пунктом 20 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-ти денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар в десятиденний термін повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що складається акт приймання передачі. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку (п. 21 договору).

Відповідно до п.28 договору, орендодавець має право, серед іншого, контролювати та вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної у пункті 15 цього договору, забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства державних та місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п.44 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п.38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за період з 30.06.2017 по 04.10.2017 на суму 164 024,82грн (т.1, а.с. 230), що за змістом позовної заяви є порушенням істотних умов договору, прокурором в інтересах позивачів заявлено вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 164024,82грн; розірвання укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" договору оренди №104-14 від 15.12.2014 земельної ділянки з кадастровим номером 1820885300:04:000:0425, площею 24,842га; зобов'язання ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" повернути земельну ділянку площею 24,842га, з кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підпунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ст.627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст.1 Закону України "Про оренду землі", ст.93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 188 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі").

Загалом, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Статтею 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до поданої податкової декларації ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" за 2017 рік, річна сума орендної плати за договором оренди земельної ділянки №104-14 від 15.12.2014р становить 622 377,58грн (т.1, а.с.198-200).

Прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з 30.06.2017р по 04.10.2017р в сумі 164024,52грн (622377,58 річна орендна плата в 2017 році (згідно поданої декларації за договором 104-14) / 365 (днів у 2017р) = 1705,144грн в день. В межах позовних вимог заборгованість в розмірі 164024,82/1705,144 (платіж в день) = 96,19 днів) (розрахунок т.1, а.с.230).

Відповідач заперечуючи наявність заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди №104-14, посилається на те, що ним була сплачена орендна плата за землю у 2017 році в повному обсязі на підтвердження чого надано копії меморіальних ордерів від 22.02.2017 № H0118S87ZD на суму 1335,31грн, №H0222VFFZT на суму 5056,71грн, від 22.03.2017 №H0322ROFH3 на суму 8,00грн, від 30.03.2017 №H0330VSTPL на суму 12,59грн, від 13.04.2017 № H04139ALTF на суму 6,50грн, від 14.04.2017 № H0414GKCNG на суму 86,75грн, від 06.06.2017 №H0606RDP10 на суму 25,00грн та платіжних доручень від 10.02.2017р №405 на суму 63561,52грн, від 13.06.2017р №472 на суму 500000,00грн, від 30.08.2017р на суму 73072,54грн, від 13.12.2017р №632 на суму 274000,00грн (т.1, а.с.83-84, т.2, а.с.85-93), (розрахунок т.2, а.с.82-83).

Представники Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області в судовому засіданні 09.07.2018р пояснили, що сплачені кошти за поданими відповідачем платіжними документами, погасили заборгованість по орендних платежах за договорами оренди за попередні періоди, у тому числі за судовим рішенням, а також штрафні санкції та пені (розрахунки т.1, а.с.192-194, податкові повідомлення рішення - а.с.169-170). Зазначили, що сплачена відповідачем сума в розмірі 274000,00грн (платіжне доручення №632 від 13.12.2017р) також погасила заборгованість ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" за період з березня 2017р по травень 2017р за договорами оренди. Вказали, що заборгованість відповідача за спірний період по договору оренди земельної ділянки №104-14 від 15.12.2014р становить 164024,82грн і на теперішній час заборгованість ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" по сплаті орендних платежів за спірним договором значно збільшилась.

Також, матеріали справи містять постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №826/19137/16, якою стягнуто з ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за землю в сумі 338 063,68грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника (т.2, а.с.167-168).

Слід також зазначити, що копії меморіальних ордерів ордерах від 22.03.2017 №H0322ROFH3, від 30.03.2017 № H0330VSTPL, від 13.04.2017 № H04139ALTD, від 14.04.2017 № H0414GKCNG, від 06.06.2017 № H0606RDP10 та платіжне доручення від 13.06.2017 № 472 у графі призначення платежу містять посилання на судову справу №826/7967/16 у якій, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 стягнуто з ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" на користь Державного бюджету України суму податкового боргу 130 796,70 коп. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника (т.1 а.с.101).

Відповідно до листа Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 13.06.2018 №682/10/10 за рахунок коштів сплачених ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" згідно платіжного доручення №632 від 13.12.2017, погашено заборгованість, яка виникла за період з березня 2017 по травень 2017 включно (т.2, а.с.166).

Згідно з п.п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Таким чином враховуючи, що позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості по орендній платі, яка виникла з 30.06.2017 по 04.10.2017, суд не вважає надані відповідачем копії платіжних документів належним доказом сплати заявленої заборгованості за визначений прокурором період, оскільки сплачені відповідачем кошти за вказаними вище меморіальними ордерами та платіжними дорученнями, зараховані податковим органом відповідно до п.п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, в рахунок погашення заборгованості по орендних платежах за договорами оренди за попередні періоди.

Пунктом 11 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частками не пізніше останнього дня звітного місяця, але не пізніше ніж у терміни встановлені чинним законодавством України (п.11 договору).

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення вищевказаних вимог ТОВ "Райківський гранітний кар'єр", як орендар, обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаним договором у повному обсязі не виконало, внаслідок чого за період з 30.06.2017 по 04.10.2017 виникла заборгованість із виплати орендної плати у розмірі 164 024,82 грн.

В добровільному порядку ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" заборгованість по орендній платі не сплатило.

Враховуючи вищевикладені встановлені обставини та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини в їх сукупності, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку згідно договору №104-14 від 15.12.2014р за період з 30.06.2017 по 04.10.2017 обґрунтовані; позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги керівника Бердичівської місцевої прокуратури про розірвання укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" договору оренди №104-14 земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути спірну ділянку, суд зазначає наступне.

Згідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як було зазначено вище, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата є істотною умовою договору.

Пунктом 38 договору передбачено, що дія договору припиняється рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

За змістом п.39 договору умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання орендарем умов договору в частині оплати орендної плати.

Приписами ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Абзацом 3 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Пунктом 2.20. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 зазначено, що під час вирішенні спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 висловлено позицію, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами договору передбачено припинення його за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п.38) та розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням орендарем умов договору в частині оплати орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що порушення відповідачем зобов'язань за договором у вигляді несплати орендної плати є систематичним та істотним порушенням.

Враховуючи викладене та те, що сторонами договору оренди земельної ділянки від 15.12.2014 №104-14 є Бердичівська районна державна адміністрація (орендодавець), яка згідно з клопотанням від 13.07.2018р не заперечила проти задоволення позовних вимог, та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" (орендар), умовами договору передбачено його розірвання внаслідок невиконання орендарем умов договору в частині оплати орендної плати, вимога прокурора про розірвання укладеного між Бердичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Райківський гранітний кар'єр" договору оренди №104-14 від 15.12.2014 земельної ділянки з кадастровим номером 1820885300:04:000:0425, площею 24,842 га є обґрунтованою.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.21 договору, після припинення дії договору орендар в десятиденний термін повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з ти, у якому він одержав її в оренду, про що складається акт приймання передачі. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно із статтею 96 Земельного кодексу України закріплено обов'язок землекористувачів, до яких належить обов'язок щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати. Систематична тривала несплата відповідачем орендної плати за договором є підставою для його припинення шляхом розірвання, в наслідок чого земельна ділянка підлягає поверненню позивачу у стані, в якому вона була одержана.

У відповідності до ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; та інше.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди від 15.12.2014 №104-14, вимогу прокурора про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" повернути земельну ділянку площею 24,842га, кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області слід задовольнити.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доводи прокуратури, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що прокурор не мав права звертатись до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з відповідним позовом, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 3,4,5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч.1 ст.5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, і, з огляду на зазначені норми прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування.

При цьому, підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивачів, оскільки останні належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення орендної плати та розірвання спірного договору.

Окрім того, варто зауважити, що в матеріалах справи наявне повідомлення Бердичівської місцевої прокуратури №06-34/1-905вих-18 від 08.02.2018, адресоване позивачам, яким останніх поінформовано про намір прокурора звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким чином, прокуратурою виконані передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Бердичівською місцевою прокуратурою до позовної заяви надано належні та допустимі докази на доведення обставин справи, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) до місцевого бюджету Райківської сільської ради ( 13333, Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код 13560835; р/р 33214812700080, МФО 811039, ЄДРПОУ 37752874, отримувач: Бердичівське УДКСУ/ с. Райки) - 164024,82грн заборгованості по орендній платі.

3. Розірвати укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією (13300, Житомирська область, м.Бердичів, пл.Соборна, 23) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б) договір оренди №104-14 від 15.12.2014р, земельної ділянки площею 24,842га, кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) повернути земельну ділянку площею 24,842га, кадастровий номер 1820885300:04:000:0425, яка знаходиться на території Райківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райківський гранітний кар'єр" (12501, Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул.Гелевея, 16Б, ідентифікаційний код 37671722) на користь прокуратури Житомирської області (10002, м. Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, р/р №35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950) 5984,37грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.07.18

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - прокуратурі Житомирської області,

3 - Бердичівській місцевій прокуратурі,

4,5 - позивачам (рек. з пов.),

6,7- відповідачу за двома адресами: - (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Гелевея, 16Б )(рек. з пов.),

- (61057, м.Харків, вул.Скрипника, 14-А) (рек. з пов.),

8 - ОСОБА_1 обласній державній адміністрації (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 1) (рек.),

9 - Бердичівській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (13312, м. Бердичів вул. Богдана Хмельницького, 24-а)(рек.з пов.).