Ухвала

від 04.07.2018 по справі 910/6437/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.07.2018Справа № 910/6437/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Фермерського господарства "Агростар" про забезпечення позову

за позовом Фермерського господарства "Агростар" (09800, обл. Київська, р-н Тетіївський, м. Тетіїв, вул. Соборна, 22, кв. 2; ідентифікаційний код 32573152)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро" (03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 26, офіс 82; ідентифікаційний код 37514877)

про стягнення 607 880, 05 грн.

Представники сторін:

від позивача: Чулов Г.В. - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство "Агростар" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 607 880, 05 грн., з яких 426 725, 70 грн. - основного боргу та 181 154, 35 грн. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що виконав добросовісно і повністю зобов'язання обумовлені умовами договору, а саме, відповідно до його п. 1.1. передав у власність відповідача майно за переліком, визначеним у додатку № 1 до договору.

Проте, відповідач своє зобов'язання передбачене п. 4.2. договору, а саме щодо оплати за поставлене майно не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 позовну заяву Фермерського господарства "Агростар" залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

11.06.2018 до Господарського суду міста Києва від Фермерського господарства "Агростар" надійшло підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6437/18 підготовче засідання призначено на 04.07.2018 за участю представників сторін.

23.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро" (ідентифікаційний код 37514877), що знаходиться за адресою: 03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 26 та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 26005001347178 АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 заяву про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

03.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро" (ідентифікаційний код 37514877), що знаходиться за адресою: 03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 26, кв. 82 та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 26005001347178 АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528.

У підготовчому засіданні 04.07.2018 суд за клопотанням позивача розглядав заяву про забезпечення позову, що надійшла до суду 03.07.2018.

Представник позивача надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд про її задоволення.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення даної заяви.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Агростар" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Подана заява мотивована тим, що як про це вказує позивач, оскільки, відповідач тривалий час не виконує свої зобов'язання за договором купівлі-продажу майна від 28.07.2017, кошти в добровільному порядку не сплачує, направлений позивачем акт звірки взаємних розрахунків від 03.05.2018 отримувати відмовився, а також ухиляється від контакту з позивачем та в майбутньому може намагатися ухилятися від виконання рішення суду шляхом зняття коштів зі свого розрахункового рахунку та приховування майна.

Також, позивач зазначає, про те, що відповідач згідно інформації з сайту Державної фіскальної служби України має податковий борг.

Так, приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Суд вказує, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро" (03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 26, офіс 82; ідентифікаційний код 37514877), які знаходяться на його рахунку, відкритих в установі банку, в межах суми 607 880,05 грн., може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак, суд зазначає, що в поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову, а також, не наведені достатні обставини з якими заявник пов'язує порушення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, оскільки, заявником не було надано достатніх доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Фермерського господарства "Агростар" про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Директагро" (ідентифікаційний код 37514877), що знаходиться за адресою: 03065, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 26 та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку 26005001347178 АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528., необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Агростар" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 05.07.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов