Рішення

від 18.07.2018 по справі 908/1076/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/66/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 Справа № 908/1076/18

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соловйової А.С., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПРОКУБ» (юридична адреса: 69120, АДРЕСА_1, поштова адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 2; код ЄДРПОУ 13604751)

До відповідача: Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12-а, код ЄДРПОУ 33570414)

про стягнення 20 077,00 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.06.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 01.06.2018 (вх. №1143/08-07/18 від 06.06.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКУБ» до Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради про стягнення 20 077,00 грн.

06.06.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1076/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 06.06.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1076/18 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження - 5/66/18, розгляд якої призначено на 18.07.2018 без повідомлення (виклику) сторін. У судовому засіданні 18.07.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: листом від 22.09.2017 за вих. №303 відповідач звернувся до позивача із гарантійним листом в якому просив провести ремонт автомобіля Chevrolet Evanda, державний номер НОМЕР_1 та гарантував проведення оплати. Ремонт автомобіля було проведено згідно наряду-замовлення №ПРзН000144 від 28.09.2017. Виконані роботи були прийнято замовником згідно акту №ПР09/30/01 від 02.10.2017. Вартість робіт склала 28 077,00 грн. 23.10.2017 відповідачем було перераховано кошти на рахунок позивача у розмірі 1 000,00 грн. Станом на 31.10.2017 між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно якого відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в розмірі 27 077,00 грн. В подальшому відповідачем сплачено суму заборгованості у розмірі 7 000,00 грн. Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №6 від 02.02.2018, яка залишена останнім без відповіді. Станом на дату подачі позову сума заборгованості становить 20 077,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 20 077,00грн., судові витрати покласти на відповідача.

19.06.2018 на адресу суду від позивача надійшла інформаційна довідка № б/н, б/д (вх. № 08-08/11106/18 від 19.06.2018), в якому останній надає орієнтовний розрахунок судових витрат позивача стосовно розгляду даної справи у першій, другій та касаційній інстанції з урахуванням оплати наданих послуг адвокату та його участі у судових засіданнях.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 16.07.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву № б/н від 16.07.2018 (вх. № 08-08/12721/18 від 16.07.2018), в якому останній підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 20 077,00 грн. та зазначає, що вказана заборгованість виникла у зв'язку з фінансовими збитками КП Автогосподарство ЗОР.

Також, 16.07.2018 до суду від відповідача надійшло письмове клопотання № б/н від 16.07.2018 (вх. № 08-08/12716/18 від 16.07.2018), в якому останній зазначає, що КП Автогосподарство ЗОР не відмовлялось від зобов'язання стосовно погашення заборгованості, проте у зв'язку з наявністю збитків відповідача за І квартал 2018 у розмірі 332,5 тис. грн., просить суд при прийнятті рішення розстрочити його виконання строком до грудня 2018 включно зі сплатою щомісячно відповідних сум згідно з поданим графіком.

18.07.2018 через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від позивача надійшла письмова заява № б/н, б/д (вх. № 08-08/12953/18 від 18.07.2018) в якому останній заперечує стосовно задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у зв'язку з його недоведеністю та відсутністю бухгалтерської довідки.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПРОКУБ» надійшов гарантійний лист від 22.09.2017 за вих. №303, у якому Комунальне підприємство «Автогосподарство» Запорізької обласної ради просить провести ремонт автомобіля марки Chevrolet Evanda (державний номер НОМЕР_2), цим листом відповідач гарантував провести оплату в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до наряду-замовлення №ПРЗН000144 від 28.09.2017 позивачем було проведено ремонт автомобіля марки Chevrolet Evanda (державний номер НОМЕР_2) на загальну суму 28 077,00 грн.

Вказаний факт підтверджується актом здачі-приймання робіт №ПР09/30/01 від 02.10.2017, в якому зазначено, що позивачем були проведені ремонтні роботи автомобіля марки Chevrolet Evanda (державний номер НОМЕР_2) та загальна вартість проведених робіт склала 28 077,00 грн. Зазначений акт без зауважень було підписано та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача.

Також у матеріалах справи міститься акт звірки станом на 31.10.2017, яким відповідач підтвердив наявну заборгованість у розмірі 27 077,00 грн., про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства.

Банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи, встановлено, що відповідачем було здійснено часткову оплату за виконанні роботи, а саме: 23.10.2017 на суму 1 000,00 грн., 14.11.2017 на суму 3 000,00 грн., 28.11.2017 на суму 3 000,00 грн., 27.12.2017 на суму 1 000,00 грн.

03.02.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №6 від 02.02.2018, в якій позивач просить відповідача здійснити оплату за виконанні ремонтні роботи на суму 20 077,00 грн. Однак, відповіді від відповідача позивачем не отримано.

На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПРОКУБ» заборгованості за актом здачі-прийняття робіт № ПР09/30/01 від 02.10.2017 у розмірі 20 077,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1076/18, відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який надав послуги за актом здачі-прийняття робіт, та дій відповідача, який ці послуги прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за надані послуги, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманих послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, гарантійним листом № 303 від 22.09.2017 КП «Автогосподарство» ЗОР просило ТОВ НВП ПРОКУБ провести ремонт автомобіля марки Chevrolet Evanda (державний номер НОМЕР_2) та гарантувало здійснити оплату в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ НВП ПРОКУБ .

02.10.2017 згідно з нарядом-замовлення № ПРЗН000144 від 28.09.2017, ТОВ НВП ПРОКУБ надало КП «Автогосподарство» ЗОР послуги з ремонту автомобіля марки Chevrolet Evanda (державний номер НОМЕР_2) на загальну суму 28 077,00 грн.

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ПР09/30/01 від 02.10.2017 на загальну суму 28 077,00 грн. (а.с. 10-12).

Відповідно до банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, 23.10.2017 відповідачем була здійснена часткова оплата за актом здачі-прийняття робіт № ПР09/30/01 від 02.10.2017 на суму 1 000,00 грн.

В подальшому відповідачем здійснені часткові оплати за надані послуги на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму 7 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а саме: 14.11.2017 на суму 3 000,00 грн. (БВ-0000195); 28.11.2017 на суму 3 000,00 грн. (БВ-0000205) та 27.12.2017 на суму 1 000,00 грн. (БВ-0000224).

03.02.2018 позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія № 6 від 02.02.2018 про погашення заборгованості за актом здачі-прийняття робіт № ПР09/30/01 від 02.10.2017 на суму 20 077,00 грн. протягом п'яти днів з дати отримання вказаної претензії.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплата в повному обсязі наданих позивачем послуг відповідачем здійснена не була, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за надані послуги в сумі 20 077,00 грн., факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань доведено позивачем та підтверджено матеріалами справи, відповідач вказану заборгованість визнає у відзиві на позовну заяву та не заперечує щодо її розміру.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості повністю або частково.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5).

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру» , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового наказу, боржник посилається на обставини, які вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають на час вирішення справи у суді сплатити борг на користь позивача без поетапного погашення заборгованості, а саме: заявник вказує на існування кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 253,4 тис. грн., заборгованості за розрахунками з бюджетом у розмірі 116,7 тис. грн., заборгованості по розрахункам зі страхування у сумі 47,4 тис. грн.., заборгованості по розрахункам з оплати праці у розмірі 226,3 тис. грн., наявністю збитків КП Автогосподарство ЗОР за І квартал 2018 на суму 332,5 тис. грн. та відсутністю коштів на рахунках для сплати заборгованості.

В свою чергу, підприємство зі свого боку не відмовляється від виконання зобов'язань зі сплати заборгованості ТОВ НВП ПРОКУБ , проте наявна заборгованість перешкоджає відповідачу на даний час сплатити заборгованість у повному обсязі.

На підтвердження тяжкого фінансового становища до заяви надано, зокрема: копію фінансового звіту за І квартал 2018 щодо збитків КП Автогосподарство ЗОР за І квартал 2018 на суму 332,5 тис. грн. та копію довідки АТ КБ Приватбанк про залишки коштів на поточному рахунку у розмірі 1 032,86 грн.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне або фінансове становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд має врахувати вищенаведені обставини, які обґрунтовують необхідність реалізації судом права на надання розстрочки виконання рішення суду.

За змістом ст. 331 ГПК України, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, може бути реалізоване і після набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В силу приписів ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Оцінюючи доводи заявника та подані документи суд зазначає, що самі по собі доводи про наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, наявністю довідки про відсутність залишків коштів на одному розрахунковому рахунку не свідчать про скрутне фінансове становище заявника та не підтверджують ускладення/неможливість виконання судового рішення. Інших доказів в підтвердження обставин, які ускладнюють або можуть в подальшому ускладнити виконання рішення відповідачем суду не надано.

Також суд враховує, що надання розстрочки відповідачу може негативно вплинути на фінансове становище позивача внаслідок інфляційних процесів у державі у вигляді знецінення суми боргу.

Крім цього, судом прийнято до уваги, що починаючи з січня 2018 відповідачем не здійснено жодного погашення існуючої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство «Автогосподарство» Запорізької обласної ради, посилаючись на конкретні обставини не довело суду їх винятковість та не надало належних та допустимих доказів, на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 720 від 01.06.2018, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 12-а, код ЄДРПОУ 33570414, р/р №26002702930107 ПАТ ОСОБА_1 Аваль , м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ПРОКУБ» (юридична адреса: 69120, АДРЕСА_1, поштова адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 2; код ЄДРПОУ 13604751, р/р 26000000095830 ПАТ Укрсоцбанк м. Запоріжжя, МФО 300023) суму заборгованості у розмірі 20 077 (двадцять тисяч сімдесят сім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 23.07.2018.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.