Рішення

від 23.07.2018 по справі 909/408/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/408/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прикарпатхлібсервіс"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Колос"

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17 у розмірі 24 048,96 грн, з яких основна заборгованість - 19 986,49 грн, 3% річних - 275,97 грн, інфляційні втрати - 1 059,28 грн, пеня - 2 727,22 грн,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

Розглядається справа за позовом ТОВ "Прикарпатхлібсервіс" до ТЗОВ "Колос" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17 у розмірі 24 048,96 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження від 22.05.2018).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

2.2 Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті "Судова повістка» на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та яка підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ від 21.05.2018 №1003999754 (сформований на електронний запит Господарського суду Івано-Франківської області). Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на звороті цієї ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Як слідує зі статусу рекомендованого поштового відправлення на веб-сайті Укрпошти за №7601844932943, за місцем виконання операції відділенням зв'язку "Калуш 4" 24.05.2018 було здійснено невдалу спробу вручення цієї поштової кореспонденції адресату.

На адресу суду 31.05.2018 повернулося поштове відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням встановленого строку зберігання".

У разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про розгляд даної справи судом (даний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.02.2018 у справі № 910/12099/17, від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, від 07.06.2018 у справі № 922/3396/17).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1 Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 02.01.2015 № 17 щодо оплати у встановлений строк поставленого товару. Зазначає, що внаслідок нездійснення відповідних проплат у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 19 986,49 грн. Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України позивач на дану заборгованість нарахував інфляційні втрати у розмірі 1 059, 28 грн та 3% річних у розмірі 275, 97 грн. Крім того, за порушення виконання зобов'язань відповідно до приписів законодавства та умов договору нарахував 2 727, 22 грн пені. Свою позицію обґрунтовує положеннями ст. 193 ГК України, ст. 526, 530, 625, 629, 692 ЦК України.

3.2 Відповідач відзиву на позов не надав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 ТОВ "Прикарпатхлібсервіс", як постачальник, та ТЗОВ "Колос", як покупець, уклали договір купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17.

4.2 Умови договору такі.

- Постачальник зобов'язується передати у встановлений в даному договорі термін у власність покупцю сировину для випічки хлібобулочних і кондитерських виробів (надалі "товар"), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1).

- Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором визначається у специфікаціях, у розумінні ст. 266 ГК України, рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору, та/або видаткових накладних (п. 1.2).

- Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані у рахунку-фактурі постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив товар, прийнятий покупцем за видатковою накладною або узгоджений сторонами в рахунку, переданому по факсу або електронною поштою, не підлягає поверненню з ініціативи покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену покупцем (п. 1.3).

- Сторони домовилися, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, вважаються отриманими на виконання цього договору, якщо не обумовлено інше (п. 1.8).

- Загальна сума цього договору складає загальну вартість постановленого товару, яка зазначена у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору (п. 2.1).

- Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах і видаткових накладних. Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або дата внесення готівкових коштів у касу постачальника (п. 2.2).

- Товар постачається на умовах оплати по факту поставки (п. 2.3).

- Якщо товар було відпущено без повної попередньої оплати - то покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 10 календарних днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі (п. 2.5).

- Датою поставки товару вважається при поставці автомобільним транспортним постачальника - дата видаткової накладної постачальника або товарно-транспортної накладної; при самовивозі товару покупцем зі складу постачальника - дата видаткової накладної постачальника (п. 3.2).

- Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної або в інший момент відповідно до умов поставки, з урахуванням особливостей, встановлених у відповідному договорі (п. 4.1).

- Постачальник передає, а покупець приймає товар за кількістю - відповідно до ваги та кількості, зазначеної у видатковій накладній; за якістю - відповідати діючим ГОСТ, ДСТУ і ТУ, які діють на момент поставки товару (п. 4.2).

- У разі незгоди покупця з фактично відвантаженою кількістю товару проти кількості товару, вказаної у товаросупровідних документах, виклик представника постачальника для складання акту прийомки є обов'язковим (п. 4.3).

- В разі незгоди покупця з якістю відвантаженого товару проти якості товару, вказаної у товаросупровідних документах, виклик представника постачальника для складання акту прийому є обов'язковим (п. 4.4).

- У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п. 5.1).

- За прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, покупець, на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки (п. 5.3).

- Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну цього договору жодна із стороні не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік (п. 8.1).

4.3 Відповідно до виписки позивача по контрагенту ТЗОВ «Колос» та накладних, які підписані представниками ТОВ "Прикарпатхлібсервіс" і ТЗОВ "Колос" та скріплені їх печатками, позивач поставив ТЗОВ "Колос" товару на загальну суму 88 305,72 грн.

4.4 Згідно з випискою про рух коштів по рахунку відповідач сплатив на користь позивача на виконання договору від 02.01.2015 №17 68 319,14 грн.

4.5 Позивач надсилав відповідачу претензію від 22.03.2018 №26 з вимогою сплатити заборгованість за договором (повідомлення про вручення поштового відправлення №7730405046745). Відповіді на дану претензію відповідач не надав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 При вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наведеного договір, укладений між позивачем і відповідачем, є договором поставки.

5.2 На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 88 305,72 грн, а відповідач відповідно до умов договору повну оплату товару не провів. Заборгованість за поставлений товар становить 19 986,49 грн.

5.3 Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 275,97 грн 3% річних за період з 01.12.2017 по 18.05.2018 (168 прострочених днів). Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд встановив, що за вказаний період (фактично 169 прострочених днів) їх розмір становить 277,62 грн. Однак, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому стягнути з відповідача належить 3% річних у розмірі 275,97 грн.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року. Перевіривши правильність розрахунків позивача щодо нарахування інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими.

5.4 Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Сторони в договорі передбачили, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Суд здійснив перерахунок пені відповідно до приписів законодавства, враховуючи кожний прострочений платіж і визначений позивачем період нарахування. Було встановлено, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує належний. Враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення з відповідача пені в тому розмірі, яка визначена позивачем - 2 727,22 грн.

6. Висновки суду.

6.1 Суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і необхідність стягнення з ТЗОВ «Колос» на користь ТОВ «Прикарпатхлібсервіс» заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17 в загальному розмірі 24 048,96 грн.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

7.1.1 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

7.1.2 До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 128 ГПК України).

При поданні позовної заяви ТОВ «Прикарпатхлібсервіс» просило стягнути 34,24 грн витрат на відправлення відповідачу поштової кореспонденції (претензії та позовної заяви).

Даний розмір підтверджує:

фіскальним чеком від 06.04.2018 №7601906923857 на суму 19 грн, згідно з яким було відправлено претензію;

накладною від 18.05.2018 №7601844886151 на суму 15,24 грн, згідно з якою було відправлено позовну заяву з додатками.

Оскільки надані докази підтверджують понесені позивачем витрати на відправлення поштової кореспонденції, пов'язаної з розглядом справи, у розмірі 34,24 грн, суд вважає за необхідне покласти такі витрати на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прикарпатхлібсервіс" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Колос" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17 у розмірі 24 048,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Колос" (вул. Фабрична, 2, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300, ідентифікаційний код 23800654) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Прикарпатхлібсервіс" (вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 32076809) заборгованість за договором купівлі-продажу від 02.01.2015 № 17 у розмірі 24 048,96 грн (двадцять чотири тисячі сорок вісім гривень дев'яносто шість копійок), з яких основна заборгованість - 19 986,49 грн, 3% річних - 275,97 грн, інфляційні втрати - 1 059,28 грн, пеня - 2 727,22 грн, а також судові витрати у розмірі 1 796,24 грн (одну тисячу сімсот дев'яносто шість гривень двадцять чотири копійки), з яких судовий збір - 1 762 грн, витрати на відправку поштової кореспонденції - 34,24 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Івано-Франківської області.

Повне судове рішення складено 23.07.2018.

Суддя О. В. Малєєва