Рішення

від 26.06.2018 по справі 910/3988/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2018Справа № 910/3988/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Град

про розірвання договору № 1/211016 від 21.10.2016 та стягнення 1.264.847,32 грн.

суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача Савченко О.М., довіреність № б/н від 25.01.2018

від відповідача Федоров О.С., директор

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Град про розірвання договору № 1/211016 від 21.10.2016 та стягнення 1.264.847,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами 21.10.2016 було укладено договір підряду № 1/211016. Загальна ціна договору з ПДВ складає 1.501.301,14 грн. Позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 1.049.480,00 грн., який мав бути відповідно до п. 4.4 договору освоєний відповідачем протягом 90 календарних днів, тобто не пізніше 31.01.2017, надавши відповідні документи позивачу. Пунктом 5.1 договору передбачається, що відповідач зобов'язується розпочати виконання робіт не пізніше як через 150 днів з дати отримання передоплати на власний рахунок згідно п. 4.4. договору та виконати роботи у термін до 31.05.2017. Тобто, відповідач мав не пізніше як з 01.04.2017 (150 днів з дати останнього авансового платежу 01.11.2016) розпочати виконання робіт, і завершити їх 31.05.2017. Жодного підтвердження на виконання п. 4.4. договору відповідачем до позивача не надходило і жодних документів передбачених договором не надано, більше того, досі не були виконані жодні роботи. Позивачем була направлена претензія вх. № 26/09-1 від 26.09.2017 з вимогою протягом 10 календарних днів з дати отримання даної претензії надати позивачу докази належного виконання відповідних робіт, передбачених договором та надати акти № КБ-2в, довідку № КБ-3 (передбачені п. 4.1., 12.1. договору) за відповідні періоди або повернути суму авансового внеску у розмірі 1.049.480,00 грн.. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та без виконання. Вказана обставина й зумовила звернення позивача з позовом про розірвання договору № 1/211016 від 21.10.2016 та стягнення 1.264.847,32 грн., з яких: 1.049.480,00 грн. становить сума невикористаного авансового внеску, штраф за невиконання договору у розмірі 68.684,52 грн. та 146.682,80 грн. процентів за користування авансовим внеском.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3988/18; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.05.2018.

Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.04.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103045738055 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 05.04.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 17.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045738055, а отже відповідач мав подати відзив до 02.05.2018.

Відповідачем 02.05.2018 до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне. Відповідач вважає, що позивач порушив вимоги п. 4.4 договору, оскільки авансовий платіж в розмірі 80% від договірної ціни - 1.501.301,14 грн., яку мав позивач перерахувати відповідачу становить 1.201.040,00 грн. В свою чергу позивач перерахував на рахунок відповідача лише 1.049.480,00 грн., що дорівнює 70% від договірної ціни. Отже позивач на виконання п. 4.4 договору має доплатити відповідачу залишок авансового платежу в розмірі 10%, що становить 151.560,00 грн. Надання позивачу документів, що підтверджують використання сум авансових платежів та обов'язок відповідача розпочати роботи за договором виникає після того, як позивач виконає своє зобов'язання щодо сплати авансового платежу, що становить 1.201.040,00 грн. Відповідач вважає, що не порушував вимоги п. 4.4 та п. 5.1 договору, оскільки позивач не виконав свого обов'язку визначеного в п. 4.4 договору, а тому відповідач скористався своїм правом щодо зупинення виконання свого обов'язку до моменту повного виконання позивачем свого обов'язку сплатити авансовий внесок. В силу положень п. 17.1 договору строк дії договору не закінчений. Вважає, що не має підстав для розірвання договору оскільки зобов'язання має припинитися виконанням проведеним належним чином. Вважає, що від сплати процентів за договором відповідач звільняється, оскільки позивач не виконав свого обов'язку щодо перерахування авансового внеску в повному обсязі, тобто має місце прострочення кредитора з вини позивача. Вважає, що прострочення боржника не відбулось, а тому вимоги про стягнення штрафу не визнає. Зазначає, що 02.11.2016 відповідачем з метою виконання зобов'язань за догово закуплено необхідні матеріали на суму 1.941.000,00 грн. згідно договору поставки № 090916/01 від 09.09.2016. Не зважаючи на прострочку позивача відповідачем було замовлено згідно договору № 157-17 від 05.06.2017 наукові дослідження технології та матеріалу, які мали використовуватись при виконанні робіт за договором. Зазначає, що відповідач не бажає ухилятись від виконання своїх зобов'язань за договором, якщо позивач в свою чергу виконає свої зобов'язання та перерахує залишок несплаченої суми авансового платежу.

Позивачем 07.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/3988/18 на ознайомлення. Представник позивача 07.05.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.

Позивачем 08.05.2018 до відділу діловодства суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій зазначає, що за умовами п. 4.4 договору позивач перераховує відповідачу авансову виплату 80% від запланованої суми на бюджетний період придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом... Отже в п. 4.4 договору не є прив'язки 80% авансового платежу до договірної ціни. Запланована сума на бюджетний період придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом має визначатись відповідно до додатку № 1 до договору, яка складає 1.251.084,28 грн. та від цієї суми позивачем було перераховано відповідачу авансовий внесок. Податок на додану вартість становить 250.216,86 грн., отже всього договірна ціна з ПДВ становить 1.501.301,14 грн. Сума податку на додану вартість буде перераховано до бюджету і не може тлумачитись як запланована сума на бюджетний період придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом. Вважає, що зазначення у відзиві на позов тих обставин, що позивач не виконав своїх зобов'язань за п. 4.4 договору і ще має доплатити якусь суму коштів є необґрунтованим. Не вбачається, що зазначені відповідачем договори № 090916/01 від 09.09.2016 та № 157-17 від 05.06.2017 пов'язані з договором який позивач вимагає розірвати. Довідка від відповідача про те, що кошти перераховані позивачем як авансовий внесок за договором підряду були використані під час виконання договору поставки не є достовірною.

В підготовчому засіданні 08.05.2018 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.05.2018.

10.05.2018 від позивача до суду поштою надійшла відповідь на відзив, зміст якої повністю відповідає змісту відповіді на відзив поданої до суду 08.05.2018.

Позивачем 22.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/3988/18 на ознайомлення. Представник позивача 23.05.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.

Відповідачем 22.05.2018 до відділу діловодства суду подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач зазначає, що позивач обгрунтовував свою позовну заяву, саме тією обставиною, що він перерахував 83,9% від договірної ціни в якості авансового платежу на рахунок відповідача. Але вже у відповіді на відзив він фактично перекручує обставини та зазначає, що сума авансу має вираховуватися не від договірної ціни визначеної в кошторисі в сумі 1.501.301,14 грн., а від п. 1-12 даного кошторису, що начебто становить заплановану сума на бюджетний період для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом і становить 1.251.084,28 грн. Відповідач не погоджується, з такою правовою позицією позивача та вважає, що відповідь на відзив позивача, не спростовує жодної обставини на яку відповідач посилався у відзиві на позовну заяву. Фактично позивач в поза процесуальний спосіб намагається, змінити підстави своєї позовної заяви в зв'язку з тим, що позивач розуміє, що даний спір виник саме з його вини, оскільки він не в повній мірі виконав свої зобов'язання по договору підряду в частині оплати суми авансових платежів яка визначалася на підставі ціни договору та договірної ціни визначеної, як безпосередньо в договорі так і в додатках до договору (кошторисі). Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих же підстав на які він посилався у відзиві на позовну заяву та з врахуванням цих заперечень.

В підготовчому засіданні 22.05.2018 судом з'ясовані питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.06.2018.

Відповідачем 05.06.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання призначене на 05.06.2018 не відбулось.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/3988/18 від 07.06.2018 позивача та відповідача викликано у судове засідання для розгляду справи по суті, що відбудеться 19.06.2018.

Позивачем 18.06.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 19.06.2018 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.06.2018.

В судовому засіданні 26.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Град (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 1/211016 (далі - договір підряду).

Відповідно до п. 1.1 договору підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором термін закінчені роботи з гідроізоляції та підсилення труби водостічного колектору по проспекту Перемоги, 24-26 (далі - роботи), а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Спір виник внаслідок того, що позивач у визначений умовами договору підряду строк роботи не виконав, а отже має повернути сплачену суму авансу в розмірі 1.049.480,00 грн. Також за користування авансом позивачем нараховано проценти в сумі 146.682,80 грн. та штраф за невиконання робіт за договором в сумі 68.684,52 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п. 17.1 договору підряду він набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до 31.05.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору підряду договірна ціна становить 1.501.301,14 грн. та визначається сторонами в кошторисній документації.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.4. договору підряду сторони погодили, що замовник перераховує підряднику авансову виплату 80% від запланованої суми на бюджетний період для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом у термін 10 (десять) робочих днів після підписання даного договору. Протягом 90 календарних днів підрядник зобов'язується освоїти кошти та представити відповідні документи замовнику (акт виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3 та/або видаткові накладні на закупівлю матеріалів).

Позивач дійшов висновку, що 80% авансового платежу слід вираховувати від запланованої суми на бюджетний період для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів передбачених кошторисом, а саме від суми 1.251.084,28 грн. (договірна ціна без ПДВ).

У зв'язку з чим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено попередню оплату в загальному розмірі 1.049.480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 27.10.2016 на суму 300.000,00 грн., платіжним дорученням № 40 від 27.10.2016 на суму 250.000,00 грн., платіжним дорученням № 41 від 31.10.2016 на суму 200.000,00 грн., платіжним дорученням № 42 від 31.10.2016 на суму 230.000,00 грн., платіжним дорученням № 43 від 01.11.2016 на суму 69.480,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Відповідно до п. 5.1 договору підряду підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт не пізніше як через 150 днів з дати отримання передоплати на власний рахунок згідно п. 4.4 даного договору та виконати роботи у термін до 31.05.2017 За згодою замовника підрядник має право достроково завершити виконання робіт та здати їх замовнику у порядку, встановленому цим договором.

Тобто, відповідач мав не пізніше 01.04.2017 (150 днів з дати останнього авансового платежу 01.11.2016) розпочати виконання робіт та відповідно завершити їх 31.05.2017.

Посилання відповідача на те, що саме не виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду щодо сплати авансу в розмірі 80% виходячи з ціни договору 1.501.301,14 грн., що становить 1.201.040,91 грн. стало наслідком зупинення виконання відповідачем свого обов'язку визначеного п.п. 4.4, 5.1 договору підряду не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Дана норма встановлює випадки коли підрядник може порушити строки виконання роботи. Для цього необхідно два пов'язаних елементи: 1) замовник не надав матеріалу, устаткування або речі, що підлягає переробці; 2) цим створена неможливість виконання договірних обов'язків підрядника.

Суд приходить до висновку, що незначна недоплата позивачем авансового платежу порівняно із сумою яку він вже сплатив відповідачу не є тією обставиною за якої відповідач не міг закупити матеріали та розпочати виконання робіт за договором підряду.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з листом в якому він звернув би увагу позивача на недоплачену суму авансового платежу з вимогою сплатити ці кошти. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про зупинення виконання робіт за договором підряду до сплати авансу в повному розмірі.

Посилання відповідача на те, що ним з метою належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду 02.11.2016 на підставі договору поставки № 090916/01 від 09.09.2016 було придбано необхідні матеріали на суму 1.941.000,00 грн., а також укладено договір № 157-17 від 05.06.2017 на дослідження технології та матеріалу, які мали використовуватись при виконанні робіт за договором не приймаються судом до уваги, оскільки

Договір поставки № 090916/01 від 09.09.2016 матеріалів на суму 1.941.000,00 грн. укладено на 4 місяці раніше ніж укладено договір у даній справі. Вартість придбаних матеріалів перевищує договірну ціну за договором підряду. Отже дані обставини не підтверджують вчинення дій з боку відповідача з метою виконання договору підряду.

Навіть якщо допустити, що матеріали все ж таки було придбано з метою виконання договору підряду суд вважає, що ніщо не перешкоджало відповідачу розпочати роботи за договором підряду та закінчити їх у встановлений строк.

Договір № 157-17 від 05.06.2017 взагалі укладено вже після встановлених договором підряду строків виконання робіт.

Відповідно до п. 12.1 договору приймання-передача виконаних робіт з боку замовника здійснюється відповідальним інженером технагляду, який призначається відповідним наказом, в термін не більше 7 календарних днів з дня отримання від підрядника повідомлення про закінчення робіт або етапу робіт та підписаних ним актів виконаних робіт форми №КБ-2в.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 26/09-1 від 26.09.2017, в якій позивач вимагав протягом 10 календарних днів з дати отримання цієї претензії надати докази належного виконання будівельних робіт або повернути грошові кошти в сумі 1.049.840,00 грн.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав претензію 10.10.2017, що також не було заперечено відповідачем.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

Тоді як згідно з п. 6.3.5 договору підрядник зобов'язаний на вимогу замовника негайно (на протязі одного календарного дня) надавати інформацію, що стосується питань виконання робіт, обставини, що перешкоджають їх виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; про залучення субпідрядників, забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами тощо.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6.3.1 договору підрядник зобов'язався забезпечити виконання робіт у термін, встановлений договором.

Матеріали справи не містять жодних доказів виконання відповідачем робіт за договором, а саме відсутні підписані сторонами акти виконаних робіт форми №КБ-2в.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 1.049.840,00 грн. однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений договором строк - до 31.05.2017, чим порушив таку істотну умову договору, як предмет.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Таким чином, укладаючи договір підряду позивач мав на меті та розраховував отримати роботи з гідроізоляції та підсилення труби водостічного колектору. Проте, не виконавши їх відповідач істотно порушив умови договору, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при його укладенні.

Враховуючи встановлені судом обставини невиконання відповідачем умов договору у встановлений строк, що є істотним порушенням прийнятих на себе зобов'язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про розірвання договору підряду № 1/211016 від 21.10.2016.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 1.049.840,00 грн. авансового платежу, докази освоєння якого відсутні, тобто сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк роботи не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.1 договору підряду підрядник забезпечує виконання робіт згідно з календарним графіком. У випадку порушення термінів виконання робіт, підрядник несе відповідальність, встановлену у розділі 14 даного договору.

Згідно з п. 14.2 договору підряду у разі невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань при закупівлі робіт, в тому числі, за несвоєчасне виконання робіт в терміни, передбачені погодженим сторонами графіком виконання робіт, підрядник сплачує штраф у розмірі 0,025% від загальної вартості невиконаних робіт за кожний прострочений день.

Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 68.684,52 грн. штрафу (за обґрунтованими розрахунками у період з 01.06.2017 до 01.12.2017).

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.5 договору підряду передбачено, що у разі невиконання підрядником договірних зобов'язань, зазначених п. 4.4 цього договору, протягом встановленого терміну з дня отримання авансового платежу, замовник має право застосувати штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України від різниці вартості авансового платежу та освоєними коштами, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 4.4 договору підряду протягом 90 календарних днів підрядник зобов'язується освоїти кошти та відповідні документи замовнику (акт виконання робіт форми КБ-2в, КБ-3 та/або видаткові накладні на закупівлю матеріалів).

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивач помилково розцінює, що пунктом 4.5 договору підряду передбачено нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в порядку ст. 536 Цивільного кодексу України, оскільки фактично даним пунктом передбачений штраф за неналежне виконання зобов'язань щодо надання документального підтвердження освоєння коштів, а не за користування цими коштами.

Договір не містить положень якими було б передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу проценти за користування чужими грошима, зокрема авансовим внеском та їх розмір.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 146.682,80 грн. процентів за користування авансовим внеском необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду № 1/211016 від 21.10.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд та Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Град .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Град (03110, м. Київ, вул. Соломнська, 3, код ЄДРПОУ 32768790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еліт-Буд (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, код ЄДРПОУ 39872480) 1.049.480 (один мільйон сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. невикористаного авансового внеску, 68.684 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп. штрафу, 18.534 (двадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12.07.2018.

СуддяВ.В.Сівакова