ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3758/17
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
до Колективного підприємства фірма «Айстра»
про стягнення 172952,70 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 2 від 02.01.2018 р.);
від відповідача : не з'явився
Обставини справи:
Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Колективного підприємства фірми Айстра (далі - КПФ Айстра , відповідач) про стягнення 172952,70 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди у зв'язку з неповерненням відповідачем позивачеві з оренди земельної ділянки, строк дії договору оренди щодо якої закінчився.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2017 р. у справі № 911/1728/17, яке набрало законної сили, було задоволено позовні вимоги Крюківщинської сільської ради до КПФ Айстра про зобов'язання повернути у придатному для подальшого використання стані земельну ділянку площею 0,3332 га, розташовану в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, передану в оренду за договором найму (оренди) земельної ділянки від 03.12.2004 р., за актом її приймання-передачі. Рішення у справі № 911/1728/17 мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 30.12.2014 р. Проте, КПФ Айстра продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, чим на протязі 3-х років спричиняє збитки бюджету органу місцевого самоврядування у вигляді неотримання плати за вказану землю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 р. було порушено провадження у даній справі та розгляд справи був призначений на 22.01.2018 р.
15.12.2017 р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147- VIII від 03.10.2017 р., відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2018 р. було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.03.2018 р.
22.01.2018 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 30-18 від 22.01.2018 р. (вх. № 1299/18 від 22.01.2018 р.) про ознайомлення з матеріалами справи.
14.02.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшов розрахунок № 170 від 06.02.2018 р. (вх. № 3116/18 від 14.02.2018 р.) суми заявленої до стягнення упущеної вигоди.
28.02.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 75-18 від 26.02.2018 р. на позовну заяву про стягнення упущеної вигоди, за змістом якого відповідач проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема, відповідач зазначає, що у відповідь на звернення позивача ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель ГУ Державного кадастру у Київській області було надано відповідь від 11.10.2017 р. № 18-10-0.46-16005/2-17, з якої слідує, що враховуючи наявність рішення сільської ради про передачу у користування земельної ділянки, твердження про самовільне зайняття земельної ділянки КПФ Айстра є необгрунтованим. Тобто, на думку відповідача, ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель ГУ Державного кадастру у Київській області чітко вказує, що наявних правопорушень щодо самовільного зайняття земельної ділянки у відповідача немає. Водночас, позивачем не надано до суду ані протоколу про адміністративне правопорушення щодо самовільного зайняття земельної ділянки, ані припису про усунення порушення земельного законодавства, ані розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
З приводу рішення господарського суду Київської області від 14.08.2017 р. у справі № 911/1728/17 відповідач зазначає про те, що останнє було оскаржено ним в апеляційному порядку.
Також відповідач зазначає, що наданий позивачем акт постійно діючої комісії Крюківщинської сільської ради з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології містить посилання на довідку Києво-Святошинського ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.03.2017 р., яка засвідчує борг зі сплати за землю станом на 21.03.2017 р., однак зазначений доказ не може встановлювати наявність заборгованості відповідача станом на день судового розгляду. Водночас, наданий позивачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2012 р., яка знаходиться в оренді, на переконання відповідача, не може бути прийнятий в якості належного доказу, оскільки з його змісту неможливо встановити факт наявності у відповідача заборгованості за договором оренди.
У судовому засіданні 05.03.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача проти позову заперечувала.
16.03.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано письмові пояснення № 289 від 07.03.2018 р. (вх. № 5321/18 від 16.03.2018 р.), за змістом яких Крюківщинська сільська рада заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві. Серед іншого, позивач посилається на те, що відповідач не здійснює жодних дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки та сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою, а договір оренди не укладається не внаслідок бездіяльності власника земельної ділянки (Крюківщинської сільської ради), оскільки відповідач не звертався до сільської ради або до суду про поновлення договору оренди земельної ділянки. На переконання позивача, оскільки такий договір укладено не було, то відповідач використовує зазначену земельну ділянку без належних правових підстав.
У судовому засіданні 29.03.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. було відкладено підготовче засідання на 16.04.2018 р.
11.04.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 400 від 06.04.2018 р. (вх. № 7121/18 від 11.04.2018 р.) про долучення доказів у справі.
У судовому засіданні 16.04.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2018 р. було закрито підготовче провадження у даній справі та розгляд справи по суті був призначений на 10.05.2018 р.
У судовому засіданні 10.05.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений в порядку, передбаченому ГПК України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 10.05.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Як слідує з позову, рішенням 17 сесії 24 скликання Крюківщинської сільської ради від 20.05.2004 р. було вирішено передати відповідачу КПФ Айстра у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3332 га.
03.12.2004 р. між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (наймодавець) та Колективним підприємством фірмою Айстра (наймач) укладено договір найму (оренди) земельної ділянки, відповідно до умов якого наймодавець, згідно з рішенням 17 сесії 24 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.05.2004 р., передає в найм (оренду), а наймач приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3332 га, яка перебуває в державній власності та знаходиться в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (3-тя економіко-планувальна зона), з правом подальшого викупу. Земельна ділянка передається в найом (оренду) для розміщення автомайстерні та кафе-бару (п.п. 1.1, 2.1.1 договору).
Згідно з п. 2.2.1 договору останній укладається строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.
По закінченню строку дії договору наймач має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий строк не пізніше ніж за два місяці до його закінчення (п. 2.2.2 договору).
Пунктом 2.4.1 договору було встановлено, що у разі припинення або розірвання договору наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівняні з тим, в якому він одержав її в найм на підставі акту-прийому передачі, оформленому належним чином обома сторонами.
Відповідно до п. 4.2 договору сторони погодили, що підставою припинення договору є: закінчення його строку, придбання наймачем земельної ділянки у власність, викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому чинним законодавством України; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від наймача або наймодавця (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України); ліквідації наймача.
Договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (п. 7.1 договору).
03.12.2004 р. вказаний договір був посвідчений державним нотаріусом Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3
Поряд з цим, договір найму (оренди) земельної ділянки від 03.12.2004 р. було зареєстровано у Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів 30.12.2004 р. за № 192.
Таким чином, строк дії договору оренди спірної земельної ділянки становив з 30.12.2004 р. по 30.12.2014 р., і, відповідно, з 31.12.2014 р. договір оренди земельної ділянки від 03.12.2004 р. є припиненим.
Зазначені обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2017 р. у справі № 911/1728/17, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 р.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також слід зазначити, що вказаним рішенням господарського суду Київської області від 14.08.2017 р. у справі № 911/1728/17, яке набрало законної сили, було задоволено позовні вимоги Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до КПФ Айстра про зобов'язання повернути у придатному для подальшого використання стані земельну ділянку площею 0,3332 га, розташовану в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, передану в оренду за договором найму (оренди) земельної ділянки від 03.12.2004 р., за актом її приймання-передачі.
З огляду на невиконання вказаного рішення суду відповідачем, враховуючи неповернення спірної земельної ділянки орендодавцеві, Крюківщинська сільська рада звернулась до суду з позовом у даній справі про стягнення з КПФ Айстра 172952,70 грн. збитків (упущеної вигоди) у вигляді орендної плати за спірну земельну ділянку за час користування нею відповідачем без правовстановлюючих документів після припинення дії договору оренди.
Слід зазначити, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно положень ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно статей 1, 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що КП фірмою Айстра земельну ділянку площею 0,3332 га, розташовану в адміністративних межах Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району, передану свого часу позивачем відповідачеві в оренду за договором найму (оренди) земельної ділянки від 03.12.2004 р., не зважаючи на припинення дії договору оренди, повернуто Крюківщинській сільській раді не було, що підтверджується, зокрема, актом від 17 листопада 2017 року постійної комісії Крюківщинської сільської ради з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології, оригінал якого з фотоматеріалами долучено до матеріалів справи.
Зазначеної обставини відповідачем не запечено та не спростовано, доказів звернення до сільської ради чи до суду за поновленням договору оренди спірної земельної ділянки, доказів поновлення договору оренди спірної земельної ділянки чи будь-яких доказів наявності інших правових підстав для користування цією ділянкою КПФ Айстра до матеріалів справи не надано.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з приписами ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу суб'єкту завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відтак, сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Водночас, упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход. Відтак, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Як слідує з матеріалів справи, Крюківщинська сільська рада наполягає на тому, що внаслідок неправомірних дій відповідача у вигляді неповернення спірної земельної ділянки після припинення дії договору оренди позивач втратив можливість на протязі 3-х років отримувати орендну плату за неї.
Так, згідно згадуваного вище акту постійної комісії Крюківщинської сільської ради, на вказаній земельній ділянці перебуває майно відповідача, використовувати земельну ділянку Крюківщинська сільська рада не має можливості, територія площею 0,3332 га огороджена парканом, має ворота, що закриваються, а сама територія використовується повністю, оскільки на ній розташоване нерухоме майно (ресторанний комплекс з тимчасовими спорудами, станція технічного обслуговування автомобілів) та здійснюється інша господарська діяльність.
Позивач наголошує на тому, що небажання відповідача укладати з Крюківщинською сільською радою договір оренди даної земельної ділянки унеможливлює нарахування та сплату земельного податку, що спричиняє бюджету органу місцевого самоврядування матеріальні збитки.
Слід зазначити, що відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо неповернення позивачеві спірної земельної ділянки з оренди, у тому числі - і на виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 911/1728/17, сільській раді були заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди шляхом неотримання орендної плати за вказану земельну ділянку через продовження користування нею відповідачем після припинення дії договору оренди та без відповідних правових підстав.
Стосовно розміру понесених Крюківщинською сільською радою збитків слід зазначити таке.
Згідно з положеннями статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, зокрема, і на час припинення дії договору оренди) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (на даний час - розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Також слід зазначити, що за змістом пункту 289.1 статті 289 ПК України і частини першої статті 13 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).
З матеріалів справи слідує, що позивачем розрахунок суми заявленої до стягнення упущеної вигоди здійснено за формулою: (0З х 12%) х 3, де 0З - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка згідно витягу № 15839 від 27.07.2012 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 480424,15 грн.; 12 % - розмір орендної плати за земельну ділянку у відповідності до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України; 3 - час (три роки користування земельною ділянкою після 30.12.2014 р.).
Таким чином, розмір орендної плати за спірну земельну ділянку, яку міг отримати позивач, становить 480424,15 грн. x 12% х 3 = 172952,70 грн.
З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Решта доводів учасників процесу, пояснень та документів, наданих до матеріалів справи, була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Колективного підприємства фірми «Айстра» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, 98, код 24893600) на користь Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10, код 04358566) 172952 (сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 70 коп. упущеної вигоди, 2594 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 31 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне рішення складене 23.05.2018 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2018 |
Оприлюднено | 23.07.2018 |
Номер документу | 75426004 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Бабкіна В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні