Рішення

від 13.07.2018 по справі 912/818/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 рокуСправа № 912/818/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/818/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Борис Груп", 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Дмитрівська, 84

про стягнення 219 770,67 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 138 від 27.04.18 ;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Покровський ГЗК", позивач) подано позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борис Груп" (надалі - ТОВ "Борис Груп", відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 219 770,67 грн за порушення термінів виконання робіт за договором № У4629/03 від 08.11.2017, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем умов договору № У4629/03 від 08.11.2017 на виконання робіт "Планово-попереджувальне технічне обслуговування покрівлі будівель ПАТ "Покровський ГЗК" в частині виконання робіт в обумовлений договором строк.

Ухвалою від 16.04.2018 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/818/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.05.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи. Крім того, даною ухвалою зобов'язав позивача надати докази, необхідні для розгляду даної справи.

10.05.2018 господарський суд розпочав підготовче провадження.

10.05.2018 позивачем, на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 16.04.2018, надано заяву №101-344 від 08.05.2018 з додатками.

Протокольною ухвалою від 10.05.2018 на підставі статті 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.05.2018.

25.05.2018 позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення від 23.05.2018 №101-392.

Ухвалою від 25.05.2018 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №912/818/18, справу призначив до судового розгляду по суті на 13.06.2018.

13.06.2018 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 13.06.2018 на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні до 13.07.2018.

Відповідач участь повноважного представника в засіданнях суду не забезпечив, відзив на позов не подано, про причини вказаного суду не повідомлено. Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі повернуто до суду без вручення адресату (ТОВ "Борис Груп") з причин: "За закінченням терміну зберігання", "З інших прчин".

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом вчинено всі належні дії для повідомлення відповідача про призначенні засідання суду, оскільки ухвали суду у даній справі надсилались на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена у позові та за якою ТОВ "Борис Груп" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Дмитрівська, будинок 84 (а.с. 26-27). Відомості щодо іншої адреси місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

За приписами пунктів 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 між ТОВ "Борис Груп" (Виконавець) та ПАТ "Покровський ГЗК" (Замовник) укладено договір №У4629/03 на виконання робіт "Планово-попереджувальне технічне обслуговування покрівлі будівель ПАТ "Покровський ГЗК" (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, Виконавець зобов'язується виконати роботи "Планово-попереджувальне технічне обслуговування покрівлі будівель ПАТ "Покровський ГЗК", а Замовник з метою здійснення господарської діяльності зобов'язується поставити виконавцю для виконання робіт ремонтний фонд, а потім прийняти та оплатити виконані роботи за актом приймання-передачі (КБ-2в) згідно з Договором (а.с. 9-13).

До Договору між сторонами підписано Локальний кошторис, в якому передбачено перелік робіт та витрати на їх виконання (а.с. 53-61).

Згідно пункту 2.1. Договору загальна вартість робіт 350 000,00 грн, ПДВ-70 000,00 грн, всього вартість робіт з ПДВ складає 420 000,00 грн. Розрахунки здійснюються по факту виконаних робіт з відстрочкою платежу на 60 календарних днів (пункт 2.6. Договору).

Строки виконання робіт: початок робіт - 01.11.2017, закінчення робіт - 30.11.2017 (пункт 3.1. Договору).

Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

Додатковою угодою №1 від 29.11.2017 до Договору внесено зміни до пункту 3.1. Договору та встановлено наступні строки виконання робіт - початок робіт - 01.11.2017, закінчення робіт - 31.12.2017 (а.с. 14).

Як зазначає позивач, ПАТ "Покровський ГЗК" виконало взяті на себе зобов'язання та надало доступ ТОВ "Борис Груп" до об'єктів, де мають виконуватися відповідні роботи.

За наявними в матеріалах справи документами слідує, що ПАТ "Покровський ГЗК" було передано ТОВ "Борис Груп" матеріали, необхідні для здійснення робіт, що підтверджується Актами на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядної організації і залучення їх у виробництво (а.с. 49-51).

За твердженням позивача, відповідач роботи за Договором виконав частково на суму 27 552,36 грн, на підтвердження чого надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року (форма № КБ-3) (а.с. 62), а також акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року (форма №КБ-2в) (а.с. 63-64).

Вказані роботи оплачено позивачем 30.01.2018, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 30.01.2018 по 30.01.2018 (а.с. 16).

Проте, роботи в повному об'ємі згідно умов Договору відповідачем в установлений Договором строк не виконано. Вартість невиконаних робіт за розрахунком позивача склала 392 447,64 грн (420 000,00 грн. - 27 552,36 грн.).

Як зазначає позивач, відповідно до пункту 12 Договору, посадові особи та представники ПАТ "Покровський ГЗК" провели ряд зустрічей та перемови з представниками ТОВ "Борис Груп" щодо врегулювання питання невиконання умов Договору в досудовому порядку. Однак, жодні домовленості виконані не були. Крім того, на адресу ТОВ "Борис Груп" поштою було направлено претензію №101-12/3 від 11.01.2018, копія цієї претензії направлялась і на електронну адресу посадових осіб відповідача. Будь-яка відповідь не претензію не надавалась.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт у строк відповідно до умов Договору та Додаткової угоди № 1, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 219 770,67 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно пункту 9.2 Договору за порушення строків виконання робіт.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаним положенням кореспондують норми статті 526 Цивільного кодексу України.

Отже, належне виконання зобов'язання - це передусім його виконання відповідно до умов закону та договору.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно укладеного між сторонами Договору, з урахуванням внесених до нього змін, встановлено строки виконання робіт - початок робіт - 01.11.2017, закінчення робіт - 31.12.2017.

Відповідно до пункту 4.1. Договору здавання-приймання робіт проводиться відповідно до діючих норм і правил та оформляється актом приймання-здачі виконаних робіт (КБ-2В).

Між тим, матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем робіт за Договором лише на суму 27552,36 грн, про що складено відповідний акт.

Докази виконання відповідачем робіт у повному об'ємі у відповідності до умов Договору та Локального кошторису в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України передбачено право сторін встановлювати в договорі розмір та порядок нарахування штрафу. Так, передбачено, що розмір штрафних санкцій щодо окремих видів зобов'язань встановлюється законом, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2 Договору сторони встановили, що у разі порушення термінів виконання робіт за цим Договором Замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. У разі прострочення понад 10-ти календарних днів замовник має право додатково стягнути з виконавця штраф у розмірі 10% від суми вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.

Господарський суд зазначає, що визначення поняття неустойки наведено в статті 549 Цивільного кодексу України. За наведеною нормою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, за змістом пункту 9.2. Договору сторони під поняттям штраф в розмірі 0,5% від вартості робіт визначили штрафну санкцію, що нараховується за кожний день прострочення. Таким чином, даний пункт Договору встановлює таку форму неустойки, яка своїми ознаками підпадає під поняття пені, що закріплене статтею 549 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 3 статті 213 Цивільного кодексу України закріплено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Між тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 року у справі № 910/29752/15).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що помилкова кваліфікація сторонами як штрафу заходу відповідальності, механізм нарахування якого відповідає нормативно-правовому визначенню пені, не є підставою для відмови від її застосування.

Окрім цього суд зазначає, що оскільки обов'язок відповідача щодо виконання робіт не є грошовим зобов'язанням, а та обставина, що за порушення строку виконання робіт за договором виконавець зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, не перетворює визначену договором пеню у пеню за порушення грошового зобов'язання, то до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Також суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08, від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.

Таким чином, враховуючи, що роботи за Договором не були виконанні вчасно, позивачем на підставі пункту 9.2 Договору нараховано пеню 0,5% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за період з 01.01.2018 по 02.04.2018 на суму 392 447,64 грн (вартість невиконаних робіт) у розмірі 180525,91 грн та штраф 10% від суми вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання в розмірі 39244,76 грн., які він просить суд стягнути з відповідача згідного наданого розрахунку.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, відповідачем не надано до суду доказів виконання робіт за Договором. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності обставин, незалежних від Виконавця та які перешкоджали виконанню робіт в установлений Договором термін.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій встановлено, що розмір останніх відповідає умовам Договору, фактичним обставинам та є арифметично правильним.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 219 770,67 грн штрафних санкцій нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борис Груп" (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Дмитрівська, 84, ідентифікаційний код 37342221) на користь Публічного акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11, ідентифікаційний код 00190928) 219770,67 грн. штрафних санкцій, а також 3296,56 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Борис Груп" за адресою: 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Дмитрівська, 84.

Повне рішення складено 23.07.2018

Суддя В.В.Тимошевська