Рішення

від 13.07.2018 по справі 912/1456/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 рокуСправа № 912/1456/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1456/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт парк"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт"

про розірвання договору і стягнення коштів за договором.

Представники :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.07.2018;

від відповідача - участі не брали.

встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт парк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" про розірвання договору і стягнення коштів за договором, яка містить наступні позовні вимоги:

- розірвати договір поставки №280218 від 28.02.2018;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" вартість поставленого товару у сумі 116 319, 00 грн., пеню у сумі 4 388, 25 грн., 3 % річних у сумі 774, 39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №280218 від 28.02.2018 в частині своєчасної і повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1456/18, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 13.07.2018 о 12 год. 00 хв., встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи, на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у відповідача підписаний останнім Договір поставки №280218 від 28.02.2018.

У відповідності до вимог ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали про відкриття провадження у справі направлені сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві.

У судовому засіданні 13.07.2018 представник позивача підтримав поданий позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав. Поштовий конверт, яким на адресу відповідача направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі, повернувся з поштовою відміткою про невручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 97-99). При цьому, адреса відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: 25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка, буд. 213 А, підтверджена випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.30-31).

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, якою господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону, надіслав копію судового рішення у даній справі за належною адресою є обставиною, яка зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу. На підставі викладеного, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Варто зазначити також, що отримавши позовну заяву позивача, належні докази направлення якої відповідачу наявні в матеріалах даної справи (а.с. 16-17), товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" не було позбавлено можливості дізнатись інформацію щодо зазначеного позову шляхом ознайомлення з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, телефонограмою №1090 від 09.07.2018 господарський суд повідомив посадову особу відповідача про судовий розгляд справи №912/1456/18, призначений на 13.07.2018 о 12 год. 00 хв. (а.с. 100).

Виходячи із викладеного, господарський суд вважає, що ним дотримано вимог чинного законодавства щодо вручення сторонам судових рішень, а також вжито заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" своїм правами на подання відзиву та на участь у судовому засіданні не скористалось, у зв'язку з чим господарський суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт парк" (далі - ТОВ "Смарт парк" або Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" (далі - ТОВ "ТД Продекспорт" або Покупець) велось листування електронною поштою з приводу укладення договору поставки товару та було досягнуто домовленості щодо порядку його укладення.

Так, в замовленні №1 відповідач підтвердив готовність придбати вантажну гуму на н/причіпи 385/65 R22,5 в кількості 28 штук та просив надіслати прайс-лист позивача для ознайомлення з цінами на товар (а.с. 21).

Сторони шляхом ведення переговорів досягли згоди щодо повної оплати за поставлений товар протягом 2 робочих днів після його прийняття відповідачем.

28.02.2018 на адресу електронної пошти позивача надійшов лист №44-02/18 від 28.02.2018, зміст якого становить комерційна заявка №1, згідно якої відповідач просить поставити на його адресу товар - вантажну гуму в наступному асортименті:

- рульова - 315/70 R22,5 в кількості 8 шт.;

- провідна - 315/70 R22,5, в кількості 16 шт.;

- причіпна - 385/65 R22,5 в кількості 48 шт.

Окрім того, в комерційній заявці №1 відповідачем запропоновано наступний формат співпраці: укладення дострокового договору (річного контракту), оформлення замовлення (комерційна заявка), виставлення відповідного рахунку - фактури під постачальника, доставка постачальником товару по договору в пункт призначення за адресою: м. Кропивницький, вул. Ярослава Мудрого, 231 А, приймання товару за кількістю і якістю на товарному складі Покупця, оплата товару на протязі 2-х банківський днів з моменту фактичного отримання товару (а.с. 34).

За доводами позивача, останнім засобами електронного та поштового зв'язку було надіслано відповідачу відскановану копію та два примірника оригіналу договору поставки №280218 від 28.02.2018 (далі - Договір, а.с. 37-43) з підписом та печаткою позивача.

Згідно положень п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті, кількості та за ціною, погодженою сторонами у рахунку-фактурі та видатковій накладній. Підтвердження факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару за видатковою накладною, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.

Відповідно до розділу 2 Договору, загальна сума Договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних; Покупець зобов'язаний здійснювати оплату вартості кожної партії товару на поточний рахунок Постачальника на умовах передоплати, часткова оплата допускається за узгодженням сторін; зобов'язання Покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент перерахування на поточних рахунок Постачальника суми, вказаної у видаткових накладних.

Згідно розділу 3 Договору, поставка товару Покупцю здійснюється окремими партіями на умовах EXW (відповідно до Інкотермс 2010); строк поставки товару 5 днів з дати оплати та може змінюватись за усним погодженням сторін; датою відвантаження товару вважається дата, вказана у видатковій накладній або інша, погоджена сторонами, перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару Покупцеві та підписання уповноваженими особами сторін видаткової накладної.

Розділ 8 Договору передбачає строк дії договору до 31.12.2018 року.

28.02.2018, на підставі Договору, позивачем на електронну адресу відповідача було направлено рахунок на оплату №1228 від 28.02.2018, згідно якого загальна сума за товар, зазначений у комерційній заявці №1, складає 681 160, 00 грн. (а.с. 44-45).

Як стверджує позивач, ним на виконання умов Договору здійснено поставку товару - гумових шин 385/65R22,5 KORMORAN T TL 160J M+SK у кількості 12 шт., сукупна вартість яких складає 116 880,00 грн.

Поставка вищезазначеного товару позивачем та прийняття товару Покупцем підтверджується сканованою копією видаткової накладної №1131 від 02.03.2018, що містить підпис повноважної особи Покупця про отримання - директора ОСОБА_2 на підставі довіреності №40-03/18 від 02.03.2018. При цьому, скановані копії видаткової накладної №1131 від 02.03.2018 та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей містять посилання на Договір та були направлені відповідачем на електронну адресу позивача (а.с. 46-53).

На підтвердження виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором, позивачем надано до суду також роздруківку податкової накладної №119 від 02.03.2018 та квитанції № 1 про її направлення Постачальником органу Державної податкової служби України (а.с. 54-55).

12.03.2018 на електронну адресу позивача від відповідача надійшла сканована копія акту приймання-передачі від 07.03.2018 р., складеного згідно Договору, який містить підпис і печатку відповідача, та зі змісту якого вбачається, що Постачальник передав, а Покупець прийняв товар - гумові шини 385/65R22,5 KORMORAN T TL 160J M+SK у кількості 12 шт. на загальну суму 116 880,05 грн., а також сканована копія акту взаєморозрахунків від 07.03.2018, згідно якого заборгованість відповідача станом на 07.03.2018 за Договором становить 116 880,05 грн. (а.с. 56-65).

Враховуючи попередні домовленості сторін щодо оплати Покупцем поставленої партії товару протягом 2-х банківських днів з моменту фактичного отримання товару, позивач вважає, що строк оплати за поставлений на підставі Договору товар настав у відповідача 13.03.2018 (з урахуванням вихідних та святкових днів), що не суперечить фактичним обставинам справи, умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Однак, всупереч взятим на себе зобов'язанням, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок Постачальника кошти в загальному розмірі 561,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №119 від 19.03.2018, №120 від 20.03.2018., №121 від 21.03.2018 та №1222 від 27.03.2018 (а.с. 69-72).

При цьому, відповідачем на електронну адресу позивача направлено гарантійний лист №150-03/18 від 21.03.2018 з проханням відстрочити відповідачу, як Покупцю, погашення існуючої заборгованості за Договором до 02.04.2018 включно (а.с. 66-68).

12.04.2018 на електронну та поштові адреси відповідача позивачем було скеровано претензійний лист №12042018-1, згідно якого вимагається сплата відповідачем заборгованості за Договором, а також нарахованих Постачальником сум пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, Постачальник наголошує на тому, що на момент написання даного претензійного листа, позивачем не отримано свій примірник Договору, підписаного відповідачем (а.с. 73-82).

25.04.2018 на електронну пошту позивача від відповідача надійшла відповідь відповідача на претензійний лист №153-04/18 від 25.04.2018, згідно якої відповідач визнає факт укладення між сторонами Договору, існування за Покупцем заборгованості за Договором в сумі 116360,00 грн. та просить відстрочити її погашення до 01.06.2018 з проведенням розрахунку штрафних санкцій за Договором станом на вказану дату (а.с. 83-87).

16.05.2018 позивачем на електронну адресу відповідача було скеровано лист №16052018-1 з доданими до нього розрахунками штрафних санкцій станом на 16.05.2018 та станом на 01.06.2018 (а.с. 88-92).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, заборгованість за поставлений товар в сумі 116 319,00 грн. (116 880,00 грн. - 561,00 грн.) не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладення договорів.

Так, згідно з ч.ч. 1-3 наведеної норми, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За частиною 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В нормах частин 1, 2 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства, фактичні обставини справи щодо досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов Договору та здійснення фактичних дій щодо його виконання, господарський суд вважає укладеним між позивачем і відповідачем договір поставки від 28.02.2018 № 280218.

При цьому, згідно п. 9.5. Договору, сторони погодили, що факсимільні копії та/або копії, передані сторонами одна одній електронною поштою, цього Договору, рахунків-фактур, додаткових угод до нього, а також інших документів, що додаються до цього Договору і складають його невід'ємні частини, підтверджують відповідні зобов'язання сторін, мають силу оригіналів та являються належними доказами у суді до передачі сторонами належним чином оформлених оригіналів.

За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша ст. 662), натомість покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарського зобов'язання.

За нормою ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 116319,00 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 388,25 грн. та 3% річних в розмірі 774,39 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень п. 5.2 Договору, у випадку порушення строків оплати вартості товару, відповідно до умов цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 4 388,25 грн. та 3% річних у розмірі 774,39 грн. (а.с. 12), господарський суд дійшов висновку, що він відповідає зазначеним нормам законодавства та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як визначено ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що неналежне виконання відповідачем взятого на себе за Договором зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, а саме: оплата лише 0,48 % його вартості з порушенням строків такої оплати, є істотним порушенням укладеного між сторонами Договору та підставою для розірвання Договору в судовому порядку, оскільки значною мірою позбавила позивача того, на що він розраховував, укладаючи Договір.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги посилання позивача на ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України та твердження останнього, що виконання відповідачем зобов'язання втратило для позивача інтерес, у зв'язку з систематичним ухиленням Покупця від виконання умов Договору, оскільки таке твердження суперечить змісту пред'явленої позивачем позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, яка по суті є примусовим зобов'язанням відповідача виконати умови Договору щодо оплати поставленого Постачальником товару, а не стягненням збитків.

Крім того, як вже зазначалось судом, в силу вимог ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, одним із правових наслідків порушення зобов'язання є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, однак лише у випадках, якщо це встановлено договором або законом.

Обов'язковість встановлення договором або законом права на односторонню відмову від договору передбачена також ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, ані умовами укладеного між сторонами Договору, ані чинним законодавством не передбачено право Продавця на односторонню відмову від зобов'язання Покупця оплатити товар.

Однак, при вирішенні спору господарським судом враховано, що основною метою звернення позивача до суду із вимогою про розірвання договору є припинення дій відповідача, які порушують право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за поставлений ним товар. Одним із законодавчо визначених способів захисту порушеного права, який відповідає вказаній меті, є розірвання договору у судому порядку. При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, не виходячи за межі позовних вимог та у спосіб, визначений позивачем у позовній заяві, вважає за необхідне захистити порушене право позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Смарт парк" підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 256, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт парк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" за №280218 від 28.02.2018 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім продекспорт" (25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка (ОСОБА_3), буд. 213А, ідентифікаційний код 40192717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт парк" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-Б, ідентифікаційний код 41198070) вартість поставленого товару у сумі 116 319, 00 грн., пеню у сумі 4 388, 25 грн., 3 % річних у сумі 774, 39 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3 584, 23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 5-Б;

відповідачу за адресою: 25014, м. Кропивницький, вул. Руслана Слободянюка (ОСОБА_3), буд. 213 А.

Повне рішення складено 23.07.2018 року.

Суддя Л.С. Вавренюк