Ухвала

від 17.07.2018 по справі 16/29/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 липня 2018 року Справа № 16/29/10

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі № 16/29/10

за позовом: відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (в особі філії м. Миколаєва) (поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. (Погранична) Чигрина, 94; юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів,128)

про: стягнення 27390,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 01/54-298 від 02.05.2018 року,

від відповідача ОСОБА_2, дов. від 20.09.2017 року

ВСТАНОВИВ

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (в особі філії м. Миколаєва) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» 27390,21 грн. заборгованості, з яких: 21257,94 грн. - борг за активну електричну енергію, 738,71 грн. - пеня, 3928,78 грн. -інфляційні витрати, 1464,78 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.04.2010 року (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» (м.Миколаїв, вул. Космонавтів,128; р/р 2600030011395 в Електронному відділенні УСБ, МФО 326609, код 30737818) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (в особі філії м. Миколаєва) (поштова адреса:54055, м. Миколаїв, вул.Чигрина,94; юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40) 21257,94 грн. боргу за активну електричну енергію на (р/р 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 738,71 грн. - пені, 3928,78 грн. -інфляційних витрат, 1464,78 грн. - 3% річних, 273,90 грн. -держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк» , МФО 326610, код 24789699).

19.04.2010 року на виконання рішення судом був виданий відповідний наказ.

20.06.2018 року до суду від боржника надійшла заява № 581 від 20.06.2018 року, в якій боржник просить визнати наказ господарського суду Миколаївської області у справі № 16/29/10 таким, що не підлягає виконанню.

У зв'язку зі звільненням судді Фролова В.Д. з посади судді господарського суду Миколаївської області, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 16/29/10.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2018 року головуючим суддею призначено суддю Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2018 року.

Представник відповідача (боржника за наказом) заяву № 581 від 20.06.2018 року про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 таким, що не підлягає виконанню підтримала, просила її задовольнити.

Представник позивача (стягувача за наказом) проти задоволення заяви заперечувала.

02.07.2018 року до суду від стягувача надійшов відзив № 01/22-4972 від 27.06.2018 року на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (а.с. 32-34), в якому стягувач просить відмовити у задоволенні заяви боржника з наступних підстав.

На момент відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, відповідно до ст. 25 якого державний виконавець надав боржнику строк до 22.02.2012 року на добровільне виконання наказу суду, про що зазначив у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2012 року. У зв'язку з невиконанням у повному обсязі судового наказу в добровільному порядку у визначений державним виконавцем строк, розпочалась стадія примусового виконання. 22.06.2018 року стягувач звернувся до Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою, якою повідомив про повне виконання боржником наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10. Оскільки виконання наказу суду від 19.04.2010 року відбувалось шляхом часткового стягнення за допомогою відділу ДВС, стягувач просить відмовити у задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено наступне.

08.02.2012 року стягувачем було подано до Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10.

Постановою державного виконавця від 15.02.2012 року відкрито виконавче провадження № 31256585 з виконання наказу суду від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10, надано боржнику строк для добровільного виконання наказу до 22.02.2012 року.

03.11.2014 року боржником та стягувачем проведено звірку взаєморозрахунків станом на 01.11.2014 року та встановлено, що станом на 01.11.2014 року залишок заборгованості за рішенням суду від 07.04.2010 року у справі № 16/29/10 становить 5290,51 грн.

05.06.2018 року боржником на користь стягувача було сплачено грошові кошти у сумі 5290,51 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1052739347.1 від 05.06.2018 року.

06.06.2018 року боржником надіслано на адреси стягувача та ДВС листи про повну сплату боргу за рішенням суду від 07.04.2010 року у справі № 16/29/10 та про сплату витрат на проведення виконавчих дій.

Оскільки станом на 19.06.2018 року в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень був відсутній запис про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10, боржник 20.06.2018 року звернувся до суду з заявою № 581 від 20.06.2018 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви № 581 від 20.06.2018 року боржник зазначає, що 05.06.2018 року ним у повному обсязі погашено заборгованість за наказом господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10. Проте, станом на 19.06.2018 року стягувач не надав до ДВС відомості про відсутність боргу, державним виконавцем не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Із посиланням на приписи ст. 328 ГПК України боржник просить визнати наказ господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 таким, що не підлягає виконанню.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви боржника з огляду на наступне.

22.06.2018 року стягувач звернувся до Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою про повне фактичне виконання боржником наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10, а також повідомив що станом на дату відкриття виконавчого провадження заборгованість за наказом складала 25100,11 грн.

Відповідно до частин 1-3 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, який діяв на час відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Оскільки боржником не надано доказів добровільного виконання наказу суду від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 у строк до 22.02.2012 року, розпочалась стадія примусового виконання рішення суду, яка продовжувалась до 05.06.2018 року.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень).

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, у випадку:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Коли стягнення за наказом, визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, уже відбулося, господарський суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Враховуючи викладене, виконання боржником наказу на стадії примусового виконання рішення суду органами ДВС не є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, отже у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 таким, що не підлягає виконанню - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання наказу господарського суду Миколаївської області від 19.04.2010 року у справі № 16/29/10 за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (в особі філії м. Миколаєва) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про стягнення 27390,21 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Повний текст ухвали складено і підписано 23.07.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв