Рішення

від 16.07.2018 по справі 910/4865/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 910/4865/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національного авіаційного університету до товариства з обмеженою відповідальністю „НК Плюс» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, про стягнення 28718,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Національний авіаційний університет звернувся до господарського суду м. Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „НК Плюс» (далі по тексту - ТОВ „НК Плюс» ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 28 718,58 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 24 973,06 грн., збитків від інфляції у розмірі 1698,44 грн., пені у розмірі 2047,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань прийнятих на себе за умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6992 від 10.12.2014р. в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою від 24.04.2018р. господарським судом м. Києва у порядку, встановленому ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Національного авіаційного університету було передано за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області, яка після надходження її до господарського суду Одеської області була передана на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою суду від 06.06.2018р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

ТОВ „НК Плюс» не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, хоча належним чином було повідомлене про розгляд даної справи. Відзиву на позовну заяву з боку відповідача до господарського суду не надходило.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву у письмових поясненнях було наголошено про відсутність заборгованості ТОВ „НК Плюс» перед державним бюджетом за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6992 від 10.12.2014р., умовами якого передбачено необхідність перерахування орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісячно. При цьому, позовні вимоги Національного авіаційного університету до ТОВ „НК Плюс» про стягнення боргу, Регіональне відділенням Фонду державного майна України по м. Києву просило суд розглянути відповідно до приписів чинного законодавства та за відсутності представника останнього.

Національний авіаційний університет у судові засіданні з розгляду даної справи не з'явився, проте у поданих до суду клопотаннях просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.12.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та ТОВ „НК Плюс» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6992, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 100,0 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 1, на першому поверсі будівлі автотранспортного цеху, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, вартість якого станом на 30.06.2014р. складає 775200,00 грн. Вказаний договір погоджено балансоутримувачем - Національним авіаційним університетом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

В силу положень ст.ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно з умовами п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. за №786 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2016р.) - 8941,51 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Положеннями п. 3.7 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Умовами п. п. 5.1, 5.3 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. передбачено, що Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його мети використання та умов цього договору; своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. цей договір укладено строком на 1 рік та діє з 10.12.2014р. до 10.12.2015р. включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством України за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об'єктом оренди, який наданий Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

На виконання умов договору оренди №6992 від 10.12.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, Національним авіаційним університетом та ТОВ „НК Плюс» було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна, з якого вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення площею 100,0 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 1, на першому поверсі будівлі автотранспортного цеху, яка перебуває на балансі Національного авіаційного університету.

17.07.2017р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, Національним авіаційним університетом та ТОВ „НК Плюс» було підписано акт приймання-передачі (повернення) державного нерухомого майна, з якого вбачається, що Орендарем було повернуте, а Орендодавцем прийнято із користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення площею 100,0 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 1, та перебувають на балансі Національного авіаційного університету.

Листом №30-06/9175 від 31.08.2017р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було повідомлено ТОВ „НК Плюс» , що у зв'язку з поверненням Орендарем майна, договір оренди №6992 від 10.12.2014р. вважається таким, що припинив свою дію 17.07.2017р.

29.11.2017р. Національний авіаційний університет звернувся до ТОВ „НК Плюс» із претензією, відповідно до якої вимагало перерахувати заборгованість за договором №6992 від 10.12.2014р. у загальному розмірі 21538,52 грн. з ПДВ, яка виникла у зв'язку з неналежним виконання ТОВ „НК Плюс» зобов'язань зі сплати орендних платежів протягом періоду з березня 2017р. по червень 2017р. Претензія позивача була залишена з боку ТОВ „НК Плюс» без відповіді та задоволення.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „НК Плюс» , Національним авіаційним університетом було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору оренди №6992 від 10.12.2014р. зобов'язань не було у повному обсязі сплачено орендних платежів, в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати орендних платежів у загальному розмірі 24 973,06 грн., а також збитки від інфляції у розмірі 1698,44 грн. та пеня у розмірі 2047,08 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, господарський суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Приписами ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов'язань ТОВ „НК Плюс» не в повному обсязі вносило орендну плату протягом періоду з березня 2017р. по липень 2017р., у зв'язку з чим, за відповідачем рахується прострочена заборгованість з орендної плати у розмірі 24 973,06 грн., що є порушенням умов договору оренди №6992 від 10.12.2014р.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених Національним авіаційним університетом позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором оренди №6992 від 10.12.2014р. у загальному розмірі 24 973,06 грн., що має наслідком задоволення позову у названій частині вимог.

З посиланням на умови п. 3.7 договору оренди №6992 від 10.12.2014р. позивачем було нараховано ТОВ „НК Плюс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України у загальному розмірі 2047,08 грн. за порушення строків сплати орендних платежів та вартості наданих комунальних послуг, яка була розрахована позивачем по кожному із виставлених відповідачеві рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є сума у розмірі 2046,29 грн. В результаті викладеного позовні вимоги Національного авіаційного університету в частині стягнення із ТОВ „НК Плюс» підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача пені у розмірі 2046,29 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором оренди №6992 від 10.12.2014р. позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано ТОВ „НК Плюс» до сплати збитки від інфляції у загальному розмірі 1698,44 грн.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення позовних вимог Національного авіаційного університету в частині стягнення із відповідача збитків від інфляції у загальному розмірі 1698,44 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „НК Плюс» перед Національним авіаційним університетом в загальній сумі 28717,79 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 24973,06 грн., пені у розмірі 2046,29 грн., збитків від інфляції у розмірі 1698,44 грн. витікає з умов укладених між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позов Національного авіаційного університету до товариства з обмеженою відповідальністю „НК Плюс» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 24973,06 грн., пені у розмірі 2046,29 грн., збитків від інфляції у розмірі 1698,44 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 509, 525, 530, 526, 547, 549, 610, 611, 612, 617, 759, 762, 765, 766, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 286, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 1, 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НК Плюс» /65000, м. Одеса, вул. Героїв Крут, буд. 15, ідентифікаційний код 31107266/ на користь Національного авіаційного університету /03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, ідентифікаційний код 01132330/ суму основного боргу у розмірі 24973,06 грн. /двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три грн. 06 коп./, пеню у розмірі 2046,29 грн. /дві тисячі сорок шість грн. 29 коп./, збитки від інфляції у розмірі 1698,44 грн. /одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 44 коп./, судовий збір у розмірі 1761,95 грн. /одна тисяча сімсот шістдесят одна грн. 95 коп./.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 липня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна