Рішення

від 18.07.2018 по справі 923/288/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року Справа № 923/288/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Олешківська центральна районна лікарня Олешківської районної ради Херсонської області, місцезнаходження: 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Софіївська, 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 02004083

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь-Юг , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 25, офіс 711 Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 34786015

про стягнення 14468,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 46/01-01 від 12.01.2018 року

від відповідача - в судове засідання не прибув

Комунальне підприємство Олешківська центральна районна лікарня Олешківської районної ради Херсонської області (далі - Позивача) звернулося із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь-Юг (далі - Відповідач) заборгованості за договором поставки № 140917 від 14.09.2017 року у розмірі 14468,00 грн.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. 526 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань з оплати товару - брухту чорних металів (опалювальні котли, медичне обладнання), поставленого за договором поставки № 140917 від 14.09.2017 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.05.2018 року. Розгляд справи, на підставі ст. ст. 12, 247 ГПК України, здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в судових засіданнях 06.06.2018 року, 27.06.2018 року, 18.07.2018 року за межами, встановленого процесуальним законом строку. Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз'яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Так, до завдань господарського судочинства статтею 2 ГПК України віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України, до принципів господарського судочинства віднесено змагальність сторін та розумність строків розгляду справи.

Під змагальністю, виходячи із змісту ч. ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, розуміється, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. На суд покладений обов'язок сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

У п. 63 Рішення у справі Руїс-Матеос проти Іспанії , від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87 зазначено, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.

Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

За змістом ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Судове засідання, призначене на 06.06.2018 року, для належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, та надання йому часу для подання відзиву на позовну заяву, відкладалося на 27.06.2018 року.

19.06.2018 року Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду кримінального провадження № 1201730240002396 від 25.10.2017 року за ч. 1 ст. 191 КПК України. Обґрунтовуючи неможливість розгляду даної справи до розгляду вищеназваного кримінального провадження, Відповідач зазначає, що товар, поставлений Позивачем, за договором поставки № 140917 від 14.09.2017 року їх підприємство не отримувало, оскільки його привласнив гр. ОСОБА_2, який зловживаючи повноваженнями, незаконно заволодів товаром, поставленим Позивачем. Вказав, що лише після винесення рішення по справі винна сторона зобов'язана буде сплатити Позивачу, призначені йому кошти.

Розглянувши клопотання Відповідача, суд відмовив у його задоволенні, оскільки Відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявність обставин, які є підставою для зупинення провадження за пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Судове засідання, призначене на 27.06.2018 року, для надання Відповідачу додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву відкладено на 18.07.2018 року.

В судове засідання 18.07.2018 року відповідач не з'явився. В строки, встановлені судом, відзив на позов суду не надав. За таких обставин, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

16.07.2018 року від Відповідача повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване обставинами, розглянутими судом при вирішенні аналогічного клопотання в судовому засіданні 27.06.2018 року.

За приписами частин 1, 2 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Оскільки Відповідачем подано клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено судом, на підставі частин 3, 4 статті 43 ГПК України, клопотання про зупинення провадження у справі залишається без розгляду.

Подане Позивачем в судове засідання клопотання про виклик свідків судом відхилене з мотивів не дотримання вимог ст. 89 ГПК України за відсутності заяв свідків, в яких викладено письмові показання.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги, з підстав, зазначених у позові підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідача на їх користь заборгованість за договором поставки № 140917 від 14.09.2017 року у розмірі 14468,00 грн.

Надаючи усні пояснення під час розгляду цього спору, Відповідач проти позову заперечив та послався на не отримання за договором поставки № 140917 від 14.09.2017 року товару, оскільки його привласнив гр. ОСОБА_2, який зловживаючи повноваженнями, незаконно заволодів майном. За цим фактом Олешківським ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201730240002396 від 25.10.2017 р., порушеному за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КПК України.

В судовому засіданні, 18.07.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

14.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сталь-Юг (покупець) та Комунальним підприємством Олешківська центральна районна лікарня Олешківської районної ради Херсонської області (постачальник) був укладений договір поставки № 140917 (далі - Договір) (а.с. 69-73).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити брухт чорних металів у кількості, визначеній у видаткових накладних, та за ціною (вартістю), визначеною у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору та підписуються і скріплюються печатками обох сторін.

Перелік, комплектність, асортимент товару та код визначено у Специфікації (п. 1.2. Договору). Кількість товару визначається по мірі його накопичення у постачальника (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна сума договору визначається у видаткових накладних (актах прийому-передачі), які являються невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.2. Договору ціна за одиницю товару визначається в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах післяплати 100 % вартості (ціни) товару, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту прийняття товару та підписання обома сторонами видаткової накладної.

За змістом п. п. 5.3., 5.4. Договору передача товару у власність покупця здійснюється постачальником за адресою постачальника. Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами, шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Покупець несе ризик випадкової загибелі (або пошкодження) товару лише з моменту підписання обома сторонами видаткової накладної.

Згідно п. 5.5. Договору постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки по поставці товару з моменту відвантаження їх покупцю.

Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається дата підписання сторонами вищевказаної видаткової накладної (п. 5.6. Договору).

Згідно п. 10.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у постачальника та діє до 31.12.2017 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами.

У Специфікації до Договору (а.с. 77) сторони узгодили поставку брухту чорних металів (опалювальні котли, медичне обладнання) у кількості 3420,00 кг, на загальну суму 14468,00 грн.

Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками обох сторін.

На виконання умов Договору, Позивачем здійснено поставку товару на суму та у кількості, визначеними у Специфікації.

Факт поставки та відвантаження товару підтверджується:

- видатковою накладною № 01 від 14.09.2017 року на суму 14468,00 грн., підписаною та скріпленою печатками обох сторін (а.с. 75);

- товарно-транспортною накладною № 885557 від 14.09.2017 року (а.с. 74). Із зазначеної товарно-транспортної накладної вбачається, що перевезення товару здійснювалося транспортом Відповідача. Підписами вантажовідправника, водія/експедитора та вантажоодержувача у товарно-транспортній накладній, та завірення їх печатками постачальника та покупця, а також відсутністю будь-яких зауважень на ній підтверджується факт загрузки товару у кількості та на суму, визначену у Специфікації та отримання його Відповідачем у такій же кількості.

На вищевказану суму поставки Позивачем був виставлений рахунок на оплату № 1 від 14.09.2017 року (а.с.76).

Проте, Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, та за поставлений Позивачем товар не розрахувався.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором № 140917 від 14.09.2017 року складає 14468,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звертався до Відповідача із відповідною претензію, яка направлена листом за вих. № 1360/01-01 від 20.10.2017 року (а.с. 78-79), на яку Відповідач за вих. № 22 від 20.10.2017 року (а.с. 80) відповів відмовою, мотивуючи її привласненням товару гр. ОСОБА_2 та відсутністю у зв'язку із цим обов'язку сплачувати Позивачу вартість поставленого товару.

Невиконання Відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого Позивачем на підставі Договору № 140917 від 14.09.2017 року, зумовили звернення останнього до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки, до якого відносяться і укладені сторонами Договори, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Доказів на спростування правомірності договору № 140917 від 14.09.2017 року, відповідачем не надано, отже, відповідно до статті 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України ,особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем підтверджено належне виконання ним зобов'язань з поставки товару на визначену суму. Натомість, Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав та за отриманий товар у встановлені строки не розрахувався.

Доводи Відповідача щодо привласнення товару особою, яка підробила підпис та заволоділа печаткою товариства є безпідставними, оскільки не підтверджені доказами та не спростовують правомірності позовних вимог щодо стягнення боргу.

Доказом підтвердження вчинення громадянином ОСОБА_2 дій із протиправного заволодіння товаром, поставленим за договором № 140917 від 14.09.2017 року, є такі що набрали законної сили вирок суду в кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які Відповідачем не надані.

Всупереч вищенаведеним нормам, Відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги Позивача.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства Олешківська центральна районна лікарня Олешківської районної ради Херсонської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь-Юг боргу у розмірі 14468,00 грн. за поставлений товар підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» Олешківської районної ради Херсонської області - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-Юг» ( 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 25, офіс 711 Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 34786015 ) на користь Комунального підприємства «Олешківська центральна районна лікарня» Олешківської районної ради Херсонської області ( 75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Софіївська, 85, ідентифікаційний код юридичної особи: 02004083 ) заборгованість у розмірі 14468,00 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.07.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко