Рішення

від 17.07.2018 по справі 923/202/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року Справа № 923/202/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Головльової Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (місто Херсон),

до Фізичної особи-підприємця Темнікова Олександра Олександровича (місто Херсон),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Об'єднання співвлісників багатоквартирного будинку "Херсонець" (місто Херсон),

про визнання укладеним договору,

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - Шраменко Д.С., адвокат, договір № 37 від 25.05.17р.;

третя особа - Ростова О. Д. , голова правління ОСББ "Херсонець".

Позивач 23.03.18 р. звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати укладеним договір №133 від 01.11.2017 між Фізичною особою- підприємцем Темніков Олександр Олександрович та Приватним акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль , на умовах поданого проекту договору № 133 від 01.11.2017 Приватним акціонерним товариством „Херсонська теплоелектроцентраль", з дня набрання рішенням законної чинності, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. ст. 181, 187 Господарського кодексу України, Закону України Про теплопостачання .

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

- як стверджує позивач, фізична особа-підприємець Темніков Олександр Олександрович має у користуванні нежитлове приміщення площею 7,0 кв.м. по АДРЕСА_2, яке підключене до центральної системи опалення і опалюється внутрішньо домовою системою опалення, підключеного до теплових мереж ПрАТ Херсонська ТЕЦ ;

- відповідно до актів обстеження від 02.08.2016 року та від 09.03.2017 року у вказаному приміщенні розміщено приміщення Питна вода ФОП Темніков О.О.;

- 07.12.2017 року на адресу Відповідача було направлено Лист №06-1/2575 від 30.11.2017 року, про укладення договору, яким останньому роз'яснено, що ПрАТ Херсонська ТЕЦ надсилає Вам, як орендарю приміщення за адресою АДРЕСА_1, в якому знаходиться Питна вода , та користувачу послуг централізованого опалення, Договір № 133 від 01.11.2017 Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води із повідомленням, що розглянувши договір, просимо його підписати та один примірник повернути на адресу нашого підприємства;

- станом на 01 березня 2018 року Відповідач ухиляється від укладення договору №133 від 01.11.2017 та не вчинив жодних дій, щодо його узгодження та підписання;

- обов'язок укладання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлено законом;

- на думку позивача, відмова Відповідача як споживача послуг від укладення договору на основі Типового, фактично суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 ЗУ Про житлово-комунальні послуги ;

- факт користування Відповідачем нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення господарської діяльності є обставиною, що визнається учасниками справи, оскільки зазначену у позовній заяві, у відзиві на позовну заяву та у наданому до суду Договору оренди, а тому, не підлягає доведенню;

- згідно витягу із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.04.2017 року, нежитлове приміщення, загальною площею 7,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_7, тобто, вищенаведене нежитлове приміщення є окремим об'єктом нерухомості, у розумінні п. 3 ч. 1. ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , оскільки належить окремій фізичній особі і є відокремленим та самостійним об'єктом правовідносин, тому посилання відповідача на те, що згідно вимог чинного законодавства не передбачено облік оплати за опалення місць загального користування, на думку позивача, жодним чином не спростовує доводи, викладені у позовній заяві, оскільки вищевказане приміщення не є приміщенням загального користування, а є окремим об'єктом нерухомого майна. Крім того, у відзиві не зазначено, які саме норми із наведених нормативно-правових актів забороняють теплопостачальній організації здійснювати облік тих, чи інших приміщень;

- нежитлове приміщення, загальною площею 7,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не є спільним майном багатоквартирного будинку, у розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , оскільки не є приміщенням загального користування або допоміжним приміщенням;

- також на думку позивача, зазначення Відповідачем у Відзиві про те, що ОСББ Херсонець та ФОП Темніков О.О. узгодили розмір орендної плати за користування вказаним приміщенням та погодили включення до такої плати витрати по сплаті комунальних послуг не створює будь-яких правових наслідків, оскільки домовленість лише із власником нежитлового приміщення - ОСОБА_7 може створювати будь-які правові наслідки, пов'язані із майном, яке йому належить.

Позивач повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

- приміщення, загальною площею 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, є у власності Третьої особи у справі, оскільки є допоміжним приміщенням і не є самостійним об'єктом нерухомого майна, у зв'язку із чим, позивач, як теплопостачальна організація, не має права здійснювати облік опалення у таких приміщеннях;

- плата за тепло місць загального користування (в т.ч. допоміжних приміщень, і колясочної, яка перебуває в оренді у відповідача) в будинку АДРЕСА_2 здійснюється на підставі даних лічильника, що підтверджується довідкою, наданою Головою правління ОСББ Херсонець Ростовою О.Д.;

- укладення ще одного Договору Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з ФОП Темніковим О.О., на думку відповідача, є фактично наміром позивача стягнути подвійну оплату за такі послуги з одного і того ж об'єкта;

- відповідно до умов укладеного між відповідачем та третьою особою у справі договору № 3 на оренду приміщення під пункт продажу питної води від 01.01.2017 року та додаткової угоди до нього, розмір орендної плати за користування нежитловим приміщенням складає 500 грн. на місяць і така плата включає в себе опалення, а також, інші витрати, в тому числі, з централізованого постачання гарячої води та теплової енергії;

- відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно на праві приватної власності ОСОБА_7 дійсно належать нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_2;

- відповідно до умов Договору № 3 на оренду приміщення під пункт продажу питної води від 01.01.2017 року ПП Темніков О.О. орендує приміщення колясочної загальною площею 7 кв м , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 отже, як стверджує відповідач, позивач у позовній заяві та відповіді на відзив невірно вказав приміщення, які в дійсності займає відповідач.

Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву та письмових заперечень.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог, з тих же підстав, що й відповідач. Письмових пояснень на позовну заяву суду третя особа не надала.

Позивачем, під час судового розгляду справи, подані наступні заяви та клопотання:

- 11.04.18 письмова заява про відкладення розгляду справи (аркуш справи 34), яка задоволена судом;

- 08.05.18 усне клопотання про перерву у підготовчому засіданні, для подання відповіді на відзив, яке задоволено судом;

- 24.05.18 письмова заява про зміну назви позивача (аркуш справи 73), яка прийнята судом до уваги;

29.05.18 письмова заява про долучення до справи письмових доказів (аркуш справи 76), яка задоволена судом.

Відповідачем, під час судового розгляду справи, подані наступні заяви та клопотання:

- 12.04.18 письмове клопотання про долучення до справи письмових доказів (аркуш справи 36), яке задоволено судом;

29.05.18 письмова заява про ознайомлення з матеріалами справи (аркуш справи 84), яка задоволена судом.

Третьою особою, під час судового розгляду справи, заяви та клопотання не подавались.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.18, справа розподілена судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 26.03.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження призначено на 11.00 годину 12.04.18 р.

Підготовче судове засідання відкладалось з 12.04.18 до 08.05.18, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання 12.04.18.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 08.05.18, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.05.18 по 29.05.18.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 29.05.18, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21.06.18.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.06.18 по 17.07.18.

У судовому засіданні 17.07.18 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши вступне та заключне слово учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15 червня 1993 року № 210 „Про корпоратизацію підприємств ".

Метою діяльності Товариства є виробництво та постачання електричної та теплової енергії.

Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. (

Відповідно до статуту Позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії; підігрів води.

05 травня 2018 року Приватне акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль перейменоване в Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль (скорочена назва АТ Херсонська ТЕЦ ) (надалі за текстом рішення - Позивач). Зазначені зміни в найменуванні юридичної особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців у встановленому Законом порядку, що підтверджується Випискою зазначеного реєстру (копія додається). Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль є правонаступником усіх прав та обов'язків Приватного акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль . Ідентифікаційний код юридичної особи та банківські реквізити залишилися без змін.

Фізична особа-підприємець Темніков Олександр Олександрович (надалі за текстом рішення - ФОП Темніков О.О., Відповідач) має у користуванні нежитлове приміщення площею 7,0 кв.м. по АДРЕСА_2, що підтверджується укладеним між відповідачем та Об'єднанням співвлісників багатоквартирного будинку "Херсонець" (надалі за текстом рішення - Третя особа) договором № 3 на оренду приміщення під пункт продажу питної води від 01.01.2017 року та додатковою угодою до нього (договір та додаткова угода на аркушах справи 37, 51, 53). Зазначене нежитлове приміщення площею 7,0 кв.м. підключене до центральної системи опалення і опалюється внутрішньодомовою системою опалення, підключеною до теплових мереж позивача, що не заперечується (визнається) відповідачем і третьою особою та не підлягає доказуванню, відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач додає два акти обстеження від 02.08.2016 року та від 09.03.2017 року, складені позивачем, відповідно до яких у нежитловому приміщенні площею 7,0 кв.м. по вул. Карбишева, буд. 34 (без зазначення номеру під'їзду) у м. Херсоні розміщено об'єкт Питна вода ФОП Темнікова О.О. (Акт обстеження від 02.08.2016 року та від 09.03.2017року на аркушах справи 19, 20).

Законом України Про житлово-комунальні послуги дано визначення поняття споживач: фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

07.12.2017 року на адресу відповідача позивачем було направлено лист № 06-1/2575 від 30.11.2017 року, про укладення договору, яким роз'яснено, що позивач надсилає відповідачу, як орендарю приміщення за адресою АДРЕСА_2, в якому знаходиться Питна вода , та користувачу послуг централізованого опалення, Договір № 133 від 01.11.2017 Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води із повідомленням, з вимогою його підписати та один примірник повернути на адресу позивача (копія Листа № 06-1/2575 від 30.11.2017 та оригінал договору на аркушах справи 21, 24-26).

Відповідно до інформації сайту Укрпошти Лист № 06-1/2575 від 30.11.2017 року за ідентифікатором №7303602652708 було отримано Відповідачем особисто 11.12.2017 року (Роздруківка із сайту Укрпошти на аркуші справи 23).

Станом на 01 березня 2018 року відповідач не вчинив жодних дій, щодо узгодження та підписання договору №133 від 01.11.2017.

Оскільки обов'язок укладання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води встановлено законом, та у зв'язку з ухиленням відповідача від укладання договору в добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, натомість аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, що свідчить про відсутність порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду та дає підстави для відмови у позові, за наступних обставин (мотивів).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги .

Закон України Про житлово-комунальні послуги належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Поняття комунальних послуг при цьому конкретизовано: комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством ( ст. 1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги ).

Разом з тим стаття 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Одним з таких окремих нормативних актів спеціальної дії є Закон України Про теплопостачання N 2633-ІУ від 02.06.2005р. Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання дано визначення поняття споживач: це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Аналогічний обов'язок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії закріплено також статтею 24 Закону України Про теплопостачання .

Частиною. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону України Про житлово-комунальні послуги типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету міністрів України N 630 від 21 липня 2005 р. Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Постанова № 630).

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19-21 ЗУ Про житлово- комунальні послуги , постанови № 630 умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, право виконавця послуг вимагати укладення договору та обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг передбачено законом, а тому, в разі ухилення чи відмови споживача від укладення договору, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.10.2012 року №6-11 Оце 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Верховний суд України у постанові від 10.10.2012 року № 6-110цс12 дійшов висновку, що серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів). Але, разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків, можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України).

Зазначені вище норми права, на які посилається позивач, підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з тим, позивачем не враховано, що приміщення, загальною площею 7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, перебуває у власності третьої особи у справі, оскільки є допоміжним приміщенням і не є самостійним об'єктом нерухомого майна, у зв'язку із чим, облік опалення у таких приміщеннях не здійснюється, крім того відповідно до умов зазначеного вище договору № 3 на оренду приміщення під пункт продажу питної води від 01.01.2017 року, укладеного між відповідачем та третьою особою у справі, та додаткової угоди до нього, розмір орендної плати за користування нежитловим приміщенням складає 500 грн. на місяць і така плата включає в себе опалення, а також, інші витрати, в тому числі, з централізованого постачання гарячої води та теплової енергії. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (аркуші справи 88, 89) на праві приватної власності ОСОБА_7 дійсно належать нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_2, за тією ж адресою.

Власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створено юридичну особу - Об 'єднання співвласників багатоквартирного будинку Херсонець (код 24104885).

Відповідно до ст. 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання має право встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

01.01.2017 року між ФОП Темніковим О.О. та Правлінням ОСББ Херсонець укладено Договір № 3 на оренду приміщення під пункт продажу питної води.

Предметом Договору є оренда приміщення колясочної загальною площею 7 кв. м, розташованої за адресою: м. Херсон АДРЕСА_2, під'їзд №7, для використання під пункт продажу питної води. П. 4 та п. 5 Договору узгоджено, що оплата за оренду здійснюється щомісячно в сумі 500 грн, розмір орендної плати включає опалення та всі інші витрати. Відповідно до Додаткової угоди, укладеної Сторонами до Договору № 3 від 01.01.2017 року сторони дійшли взаємної згоди, що визначена п. 5 Договору орендна плата в сумі 500 грн. включає оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізованого опалення / постачання теплової енергії, вивезення побутових відходів та ін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку :

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення),

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Отже, приміщення колясочної, передане в оренду відповідачу, є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, і не є самостійним об'єктом нерухомого майна, не облаштовано окремими засобами обліку теплової енергії.

Оплата послуг з централізованого опалення місць загального користування (допоміжних приміщень, в тому числі колясочної, яка перебуває в оренді у відповідача) у будинку АДРЕСА_2 здійснюється на підставі даних лічильника, що підтверджується довідкою, наданою Головою правління ОСББ Херсонець (аркуш справи 52).

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити, повністю.

2. Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного рішення 23 липня 2018 р.

Суддя Ю.В. Гридасов