Рішення

від 05.07.2018 по справі 925/490/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Черкаси справа № 925/490/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ігіс до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія про стягнення 97951 грн. 81 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Ігіс звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № ДП 10-00-02-15 від 01.09.2015 року, 97 951 грн. 81 коп. боргу за поставлену продукцію та відшкодування понесених судових витрат - сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/490/18, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, зобов'язано відповідача у встановлений строк надіслати суду відзив на позов, а позивача - відповідь на відзив. Крім того, відповідачу роз'яснено його право в порядку ст. 250 ГПК України на подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Копії ухвал суду від 29.05.2018 направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві, їм вручені 04.06.2018, що підтверджується повідомленнями відділень поштового зв'язку про вручення, які приєднані до матеріалів справи (а. с. 89, 90).

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував.

В засідання суду 05.07.2018 року сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч про місце, дату і час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач у позовній заяві просив суд розгляд справи провести без участі його представника, за наявними матеріалами, за результатами розгляду справи позов задовольнити повність. Відповідач явку свого представника не забезпечив без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

01.09.2015 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Ігіс , як постачальник, і відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія уклали договір поставки № ДП 10-00-02-15 (далі - Договір, а. с. 11-14), за умовами пункту 1 якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця оболонки для ковбасних виробів виробництва компаній міжнародної групи « Viscofan« (Іспанія) та іншу продукцію Постачальника (далі - товар), а Покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар.

Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - договір складений для забезпечення та проведення багаторазових операцій поставки;

п. 2.1. - найменування (асортимент), одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, зазначаються у відпускних документах постачальника;

п.п. 5.1.-5.4 - загальна ціна товару за цим договором складає сукупність накладних та рахунків. Ціна за одиницю товару(в тому числі ПДВ) вказується в накладних та рахунках, які є невід'ємною частиною договору, і з моменту передачі товару зміні не підлягає. Покупець сплачує повну вартість за кожну партію поставленого товару згідно рахунку Постачальника на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника;

п. 11.1. - усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушенням умов договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Із видаткових накладних: № ІГ-0000002 від 02.01.18 на суму 6 317,98 грн.; № ІГ-0000007 від 03.01.18 на суму 5968,58 грн.; № 1Г-0000012 від 04.01.18 на суму 11 661,58 грн.; № ІГ-0000016 від 05.01.18 на суму 7506,42 грн.; № ІГ-0000024 від 09.01.18 на суму 6 540,94 грн.; № ІГ-0000029 від 10.01.18 на суму 9 446,00 грн.; № ІГ-000038 від 12.01.18 на суму 6 305,83 грн.; № ІГ-000046 від 15.01.18 на суму 3812,75 грн.; № ІГ-000066 від 17.01.18 на суму 12 088,99 грн.; № ІГ-000074 від 18.01.18 на суму 9046,93 грн.; № ІГ-000079 від 19.01.18 на суму 8284,67 грн.; № ІГ-000090 від 22.01.18 на суму 6487,93 грн.; № ІГ-000108 від 24.01.18 на суму 6151,92 грн.; № ІГ-000118 від 25.01.18 на суму 10378,19 грн.; № ІГ-000131 від 26.01.18 на суму 12616,06 грн.; № ІГ-000135 від 29.01.18 на суму 7962,61 грн.; № ІГ-000142 від 30.01.18 на суму 3399,88 грн.; № ІГ-000152 від 31.01.18 на суму 6939,25 грн.; № ІГ-000162 від 01.02.18 на суму 4076,58 грн.; № ІГ-000174 від 02.02.18 на суму 8134,55 грн.; № ІГ-000181 від 05.02.18 на суму 5242,54 грн.; № ІГ-000201 від 07.02.18 на суму 2493,34 грн.; № ІГ-000209 від 08.02.18 на суму 6160,50 грн.; № ІГ-000220 від 09.02.18 на суму 4998,10 грн.; № ІГ-000235 від 12.02.18 на суму 7463,53 грн.; № ІГ-000253 від 14.02.18 на суму 4991,74 грн.; № ІГ-000264 від 15.02.18 на суму 11132,52 грн.; № ІГ-000277 від 16.02.18 на суму 6929,93 грн.; № ІГ-000287 від 19.02.18 на суму 6189,92 грн.; № ІГ-000307 від 21.02.18 на суму 5047,64 грн.; № ІГ-000314 від 22.02.18 на суму 8588,28 грн.; № ІГ-000323 від 23.02.18 на суму 5834,34 грн.; № ІГ-000329 від 26.02.18 на суму 8953,24 грн.; № ІГ-000343 від 28.02.18 на суму 15295,63 грн.; № ІГ-000366 від 02.03.18 на суму 4904,11 грн.; № ІГ-000386 від 06.03.18 на суму 9959,50 грн.; № ІГ-000399 від 07.03.18 на суму 12457,26 грн.; № ІГ-000409 від 12.03.18 на суму 5081,38 грн.; № ІГ-000425 від 14.03.18 на суму 5049,95 грн.; № ІГ-000447 від 16.03.18 на суму 5638,91 грн.; № ІГ-000453 від 19.03.18 на суму 9019,92 грн.; № ІГ-000464 від 21.03.18 на суму 8623,94 грн.; № ІГ-000481 від 22.03.18 на суму 8277,28 грн.; № ІГ-000491 від 23.03.18 на суму 7563,31 грн.; № ІГ-000503 від 26.03.18 на суму 9248,47 грн.; № ІГ-000511 від 28.03.18 на суму 8709,26 грн.; № ІГ-000522 від 29.03.18 на суму 6029,94 грн.; № ІГ-000541 від 02.04.18 на суму 5972,72 грн.; № ІГ-000553 від 03.04.18 на суму 353,56 грн.; № ІГ-000561 від 04.04.18 на суму 5064,11 грн.; № ІГ-000573 від 06.04.18 на суму 7180,80 грн.; № ІГ-000580 від 10.04.18 на суму 5007,53 грн.; № ІГ-000595 від 12.04.18 на суму 5919,22 грн.; № ІГ-000603 від 13.04.18 на суму 5032,68 грн.; № ІГ-000614 від 16.04.18 на суму 6121,57 грн. вбачається, що за період з 01 січня по 16 квітня 2018 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 393 664,31 грн., для оплати поставленого товару виписав і передав покупцю рахунки-фактури, зазначені у відповідних видаткових накладних (а.с. 15- 69).

05.05.2018 сторони склали та підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.18 по 05.05.18, згідно з яким у відповідача на початок періоду існувала визнана сторонами заборгованість перед позивачем на суму 215022,50 грн., яка зазначена у даному акті як початкове сальдо . На кінець періоду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 111368,65 грн. (а.с. 70-72).

За розрахунком позивача, на момент подання позовної заяви, тобто 22.05.2018, зобов'язання відповідача по оплаті товару, прийнятого ним 18.04.2018 р. на суму 7784.89 грн. та 20.04.2018 р. на суму 5631,95 грн. ще не настали, тому заборгованість відповідача перед позивачем складала (111368,65 - 7784.89 - 5631,95) 97951,81 грн. Вимога позивача до відповідача про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № ДП 10-00-02-15 від 01.09.2015, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що договір поставки укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, ними виконувався. Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 97951,81 грн. позивачем доведено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога позивача підлягає задоволенню у судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому вимога про стягнення 97951,81 грн. основного боргу судом визнається обґрунтованою, доказаною і задовольняється повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська продовольча компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 24350064, місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 122/1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ігіс , ідентифікаційний код 32380077, місцезнаходження: 04211, АДРЕСА_1,) - 97951 грн. 81 коп. (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну гривню 81 копійок) основного боргу, 1762 грн. (тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20.07.2018 року.

Суддя В.М. Грачов