Рішення

від 26.06.2018 по справі 804/3463/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Справа № 804/3463/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив:

- скасувати рішення комісії ДФСУ №537615/33248289 від 04.01.2018 р.; №537617/33248289 від 04.01.2018 р.; №511695/33248289 від 29.12.2017 р.; №538303/33248289 від 04.01.2018 р.; №538304/33248289 від 04.01.2018 р.; №520182/33248289 від 02.01.2018 р.; №538305/33248289 від 04.01.2018 р.; №539157/33248289 від 05.01.2018 р.; №539158/33248289 від 05.01.2018 р.; №539159/33248289 від 05.01.2018 р.; №539160/33248289 від 05.01.2018 р., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкових накладних №№3, 4 від 16.11.2017, №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р. в єдиному реєстрі податкових накладних, поданих на реєстрацію ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К ;

- зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р., подані для реєстрації в ЄРПН ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К ;

- судові витрати по сплаті судового збору визначити відповідно до ст.139 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №13 від 30.11.2017 року, яку згідно квитанції були отримано, але реєстрацію якої зупинене. Позивачем були подані усі належні документи, що відповідають критеріям та підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Вказані документи не були взяти контролюючим органом до уваги та комісією ДФС України було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі. Також, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняте відповідачем є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що подані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а отже спірні рішення прийняті на підставі та у спосіб передбачені чинним законодавством, а щодо вимоги позивача про реєстрацію податкових накладних зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключно компетенцією уповноваженого органу, а отже суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належить до компетенції такого суєта владних повноважень, оскільки таці дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавством, за таких обставин просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про день та час його проведення повідомлялися належним чином. В своїй заяві представник позивача просив суд розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К (код ЄДРПОУ 33248289) зареєстровано 26.10.2004 р. за юридичною адресою здійснення діяльності, яка співпадає з фактичним місцезнаходженням, а саме: 49000, м.Дніпро, вул.Комсомольська, б.76, кв.10.

Позивачем було складено податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017, №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р. та відповідними датами їх складення направлено на реєстрацію. У відповідь було отримано квитанції №1 з повідомленням про зупинку реєстрації, де було вказано, що відповідно до пп..201.16.3. п.201.16. ст.201 ПК України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЕРПН або відмову у такій реєстрації було відмовлено у реєстрації ПН на підставі: рішення від 04.01.2018 р. №537615/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №537617/33248289; рішення від 29.12.2017 р. №511695/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538303/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538304/33248289; рішення від 02.01.2018 р. №520182/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538305/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539157/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539158/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539159/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539160/33248289, через недостатність документів або їх складання з порушення законодавства.

Правомірність та обґрунтованість рішення від 04.01.2018 р. №537615/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №537617/33248289; рішення від 29.12.2017 р. №511695/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538303/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538304/33248289; рішення від 02.01.2018 р. №520182/33248289; рішення від 04.01.2018 р. №538305/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539157/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539158/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539159/33248289; рішення від 05.01.2018 р. №539160/33248289, є предметом позову, який подано на вирішення суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, у листопаді 2017 року позивачем було відвантажено товар (сепаратор магнітний ПБМ-ПП 120/300 ел. прив., сепаратор ПБМ-ПП-90/250, ванна противоточ. к. 215-05.00.0000 ) для ПрАТ Інгулецький ГЗК (код ЕДРПОУ 00190905) та ПАТ Центральний ГЗК (код ЕДРПОУ 00190977) на загальну суму 5 100 064,02 грн., у т.ч. ПДВ 850 010,67 грн., відповідно до укладених із покупцями договорів поставки №142-08 від 12.01.2017 р. з ПрАТ ІНГЗК та №1103-09-01 від 01.10.2015р. із ПАТ ЦГЗК відповідно.

Відповідний товар було придбано у виробника та постачальника ТОВ Науково-технічне підприємство МАКС І К (код ЕДРПОУ 20282880) відповідно до видаткових накладних №16/11-1/1, №16/11-2/2 від 16.11.2017 р.; №17/11-1/1 від 17.11.2017 р.; №22/11-1/1, 22/11-2/1 від 22.11.2017 р.; №23/11-1/1 від 23.11.2017 р.; №24/11-1/1, №24/11-2/1 від 24.11.2017 р.; №29/11-1/1, №29/11-2/1, №29/11-3/1 від 29.11.2017 р., який є платником податку на додану вартість, відповідно до договору поставки №10/01-17 від 10.01.2017 р., на умовах післяплати протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару. Оплату здійснено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Відповідно до поставок на адресу покупців, позивачем було складено податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №№6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р. та відповідними датами їх складення направлено на реєстрацію. У відповідь було отримано квитанції №1 з повідомленням про зупинку реєстрації, де було вказано, що відповідно до пп..201.16.3. п.201.16 ст.201 ПК України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Податкові накладні позивачем було складено та відправлено на реєстрацію вчасно, у встановлені законодавством України строки.

На підтвердження вищезазначеного, факту здійснення та реальності операції позивачем до податкового органу для реєстрації податкових накладних було надано в електронній формі наступні документи відповідно до кількості зупинених податкових накладних:

1) Повідомлення щодо документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена;

2) Договір на поставку обладнання №10/01-17 від 10.01.2017р. з ТОВ НТП МАКС І К ;

3) Специфікація №11 від 01.11.2017р.;

4) Рахунок №16/11-1/1 від 16.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

5) Видаткова накладна №16/11-1/1 від 16.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

6) Рахунок №16/11-2/2 від 16.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

7) Видаткова накладна №16/11-2/2 від 16.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

8) Рахунок №17/11-1/1 від 17.11.2017р. на загальну суму 111360 грн.;

9) Видаткова накладна №16/11-1/1 від 16.11.2017р. на загальну суму 111360 грн.;

10) Рахунок №22/11-1/1 від 22.11.2017р. на загальну суму 618000 грн.;

11) Видаткова накладна №22/11-1/1 від 22.11.2017р. на загальну суму 18000 грн.;

12) Рахунок №22/11-2/1 від 22.11.2017р. на загальну суму 430080 грн.;

13) Видаткова накладна №22/11-2/1 від 22.11.2017р. на загальну суму 430080 грн.;

14) Рахунок №23/11-1/1 від 23.11.2017р. на загальну суму 111360 грн.;

15) Видаткова накладна №23/11-1/1 від 23.11.2017р. на загальну суму 111360 грн.;

16) Рахунок №24/11-1/1 від 24.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

17) Видаткова накладна №24/11-1/1 від 24.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

18) Рахунок №24/11-2/1 від 24.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

19) Видаткова накладна №24/11-2/1 від 24.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

20) Рахунок №29/11-1/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

21) Видаткова накладна №29/11-1/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

22) Рахунок №29/11-2/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

23) Видаткова накладна №29/11-2/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 483600 грн.;

24) Рахунок №29/11-3/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 618000 грн.;

25) Видаткова накладна №29/11-3/1 від 29.11.2017р. на загальну суму 618000 грн.;

26) Паспорт на сепаратор ПБМ-ПП-90/250;

27) Договір поставки №142-08 від 12.01.2017р. з ПрАТ ІНГЗК ;

28) Специфікація №1 від 12.01.2017р.;

29) Специфікація №2 від 16.01.2017р.;

30) Рахунок №16/11-1 від 16.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

31) Видаткова накладна №16/11-1 від 16.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

32) Рахунок №16/11-2 від 16.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

33) Видаткова накладна №16/11-2 від 16.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

34) Товарно-транспортна накладна №16/11-1 від 16.11.2017р.;

35) Довіреність №03762 від 15.11.2017р.;

36) Рахунок №22/11-1 від 22.11.2017р. на загальну суму 657600 грн.;

37) Видаткова накладна №22/11-1 від 22.11.2017р. на загальну суму 657600 грн.;

38) Рахунок №22/11-2 від 22.11.2017р. на загальну суму 457600 грн.;

39) Видаткова накладна №22/11-2 від 22.11.2017р. на загальну суму 457600 грн.;

40) Товарно-транспортна накладна №22/11-1 від 22.11.2017р.;

41) Рахунок №24/11-1 від 24.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

42) Видаткова накладна №24/11-1 від 24.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

43) Рахунок №24/11-2 від 24.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

44) Видаткова накладна №24/11-2 від 24.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

45) Товарно-транспортна накладна №24/11-1 від 24.11.2017р.;

46) Рахунок №29/11-1 від 29.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

47) Видаткова накладна №29/11-1 від 29.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

48) Рахунок №29/11-2 від 29.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

49) Видаткова накладна №29/11-2 від 29.11.2017р. на загальну суму 515040 грн.;

50) Рахунок №29/11-3 від 29.11.2017р. на загальну суму 657600 грн.;

51) Видаткова накладна №29/11-3 від 29.11.2017р. на загальну суму 657600 грн.;

52) Товарно-транспортна накладна №29/11-1 від 29.11.2017р.;

53) Довіреність №03849 від 22.11.2017р.;

54) Договір на придбання технологічного обладнання №1103-09-01 від 01.10.2015р. з ПАТ ЦГЗК ;

55) Специфікація №10 від 20.06.2017р.;

56) Рахунок №17/11-1 від 17.11.2017р. на загальну суму 118512,00 грн.;

57) Видаткова накладна №16/11-1/1 від 16.11.2017р. на загальну суму 118512,00 грн.;

58) Товарно-транспортна накладна №17/11-1 від 17.11.2017р.;

59) Довіреність №02720 від 17.11.2017р.;

60) Рахунок №23/11-1 від 23.11.2017р. на загальну суму 118512 грн.;

61) Видаткова накладна №23/11-1 від 23.11.2017р. на загальну суму 118512 грн.;

62) Товарно-транспортна накладна №23/11-1 від 23.11.2017р.;

63) Довіреність №02783 від 23.11.2017р.;

64) Виписка по рахунку №2600612983 від 12.01.2018р.;

65) Платіжне доручення №4500004767 від 12.01.2018р.

66) Договір про надання транспортних послуг №01/01-2017 від 01.01.2017р.;

67) Акт виконаних робіт №30/11-АУЗ від 30.11.2017р. на загальну суму 67125,76 грн.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1. статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно інформації зазначеної у Квитанції №1 від 12.10.2017 р., яка була направлена ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.13.13 на адресу скаржника, реєстрація документа була зупинена відповідно до пункту 201.16. ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному пунктом 6 Наказу №567.

Згідно інформації зазначеної у рішеннях комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішеннями Комісії відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПКУ в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 ПКУ.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанцій №1 про зупинення реєстрації податкових накладних вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Таким чином, контролюючим органом грубо порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567, адже визначення фіскальним органом у Квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанцій №1 до податкових накладних вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, у Квитанціях №1 фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Проте, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 р. (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак, оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Крім того, як вже зазначалось платник податку надав податковому органу всі необхідні документи з яких випливає висновок про дотримання та відповідність первинних документів ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. №88, статтям 198, 201 ПК України, а отже останні засвідчують факт реального виконання платником податків та його контрагентами господарських зобов'язань під час здійснення господарської діяльності.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування та податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Якщо вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, адже законом іншого не передбачено.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту операції, що здійснюється, тощо.

Так, між позивачем та його контрагентом-постачальником ТОВ НТП МАКС І К (код ЕДРПОУ 20282880) було укладено договір, згідно якого останній зобов'язувався поставити товарно-матеріальні цінності, згідно із специфікаціями.

Відповідно, між позивачем та його контрагентами ПрАТ ІНГЗК (код ЕДРПОУ 00190905) та ПАТ ЦГЗК (код ЕДРПОУ 00190977) було укладено договори поставки №142-08 від 12.01.2017 р. та №1103-09-01 від 01.10.2015 р. відповідно, згідно яких останні зобов'язані придбати товарно-матеріальні цінності, згідно із специфікаціями та сплатити грошові кошти.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні доручення.

При придбанні товару, його перевезення здійснювалось зі складу постачальника - ТОВ НТП МАКС І К (м.Дніпро, вул.Богдана Хмельницького, 144) за рахунок позивача, відповідно до укладеного договору на перевезення з ТОВ ЛТД-57-Є на склад покупців ПрАТ ІНГЗК та ПАТ ЦГЗК , що підтверджується актом наданих транспортних послуг №30/11-АУЗ від 30.11.2017 р.

На підставі наведених доказів суд доходить висновку про документальне підтвердження фактичного придбання позивачем у його контрагента товару з метою використання у господарській діяльності.

Щодо вимоги про покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р., подані для реєстрації в ЄРПН ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р., подані для реєстрації в ЄРПН ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К .

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3 524 грн., що документально підтверджується квитанцією №626, від 26.03.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3 524 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України №537615/33248289 від 04.01.2018 р.; №537617/33248289 від 04.01.2018 р.; №511695/33248289 від 29.12.2017 р.; №538303/33248289 від 04.01.2018 р.; №538304/33248289 від 04.01.2018 р.; №520182/33248289 від 02.01.2018 р.; №538305/33248289 від 04.01.2018 р.; №539157/33248289 від 05.01.2018 р.; №539158/33248289 від 05.01.2018 р.; №539159/33248289 від 05.01.2018 р.; №539160/33248289 від 05.01.2018 р., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкових накладних №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р. в єдиному реєстрі податкових накладних, поданих на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №№3, 4 від 16.11.2017 р., №5 від 17.11.2017 р., №6 від 22.11.2017 р., №7 від 22.11.2017 р., №8 від 23.11.2017 р., №№9, 10 від 24.11.2017 р., №№11, 12, 13 від 29.11.2017 р., подані для реєстрації в ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАКС І К ;

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім МАКС І К (код ЄДРПОУ 33248289) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.