Рішення

від 20.07.2018 по справі 823/1324/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року           справа № 823/1324/18

                                                                      м. Черкаси

          Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК “Вайпер” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “ТПК “Вайпер” (далі – відповідач), на користь Державного бюджету через позивача податкового боргу в сумі 57013,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав з невідомих причин, суд на підставі ч.6 ст.162 КАС України вирішив справу за наявними матеріалами.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, суд ухвалою від 09.07.2018 вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження на підставі ч.9 ст.205 КАС України. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з розглядом справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований юридичною особою 09.04.2014 (код ЄДРПОУ 39173036). Згідно з довідкою позивача від 06.02.2018 №5414/23-00-17-02-018 позивач має відкриті рахунки у банківських установах.

Відповідач самостійно задекларував зобов'язання з податку на додану вартість згідно з декларацією від 16.07.2015 №9149880745 за червень 2015 року в сумі 56954,00 грн., та з авансових внесків податку на прибуток на 2015 рік згідно з декларацією від 02.03.2014 №9081442534, якою визначив до сплати 471,00 грн. щомісячно.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України на вищевказану суму заборгованості нарахована пеня в сумі 23,68грн.

Крім того, суд встановив, що позивач станом на час подання вищевказаних декларацій мав переплату, у зв'язку з чим, недоїмка згідно з підставами позову становить з ПДВ становить 54218,59 грн., з податку на прибуток – 2795,04 грн.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми “Ю” від 15.02.2016 №227-23 на суму 57013,63грн. В установленому законом порядку відповідач її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П.95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача вищевказаного податкового боргу.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “ТПК “Вайпер” (18001, Черкаська обл., м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 266; код ЄДРПОУ 39173036), на користь Державного бюджету України через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг в сумі 57013,63 грн. (п'ятдесят сім тисяч тринадцять гривень 63 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель