Постанова

від 17.07.2018 по справі 909/809/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Справа № 909/809/17

Місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання - Борщ І.О.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, посвідчення №044926 від 17.11.2016

від відповідача 1 - ОСОБА_3, довіреність № 06-16/34 від 03.01.20

від відповідача 1 - ОСОБА_4 (представник за довіреністю)

від відповідача 2 - не зявився

від третьої особи 1 на стороні відповідача - ОСОБА_5, посвідчення № 340/045 довіреність № 06-16/34 від 03.01.18

від третіх осіб 2, 3 - не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вих.№05-5076вих-18 від 11.04.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 ( головуючий суддя Шіляк М.А., судді Кавлак І.П., Булка В.І.), повний текст рішення складено 29.03.2018

у справі №909/809/17

за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ

до відповідача 1: ОСОБА_6 управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача 2: ОСОБА_7 селищної ради, смт. Верховина, Івано-Франківська область,

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 селищної ради: Верховинського районного суду Івано-Франківської області, смт. Верховина, Івано-Франківська область

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", м. Коломия, Івано-Франківська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області: Кабінет Міністрів України, м. Київ

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 20 від 31.07.2007 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстроване Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008, реєстраційний номер 24014554

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції: Першим заступником прокурора Івано-Франківської області подано позов до ОСОБА_6 управління Державної судової адміністрації України (далі - ТУ ДСА України) та ОСОБА_7 селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 20 від 31.07.2007 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (далі - ОКП КМ БТІ ) 30.07.2008, реєстраційний номер 24014554.

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 20 від 31.07.2007 Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008 зареєстровано право власності за державою в особі Кабінету Міністрів України, в оперативному управлінні ТУ ДСА України в Івано-Франківській області на приміщення за адресою вул. Жаб'євська (вул. Леніна), буд. 76, смт. Верховина (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серія САВ 317625). Прийняття такого рішення та подальше отримання відповідачем-1 правовстановлюючих документів суперечить вимогам законодавства та грубо порушує інтереси прокуратури Івано-Франківської області. При реєстрації у 2008 році права власності на спірне приміщення відповідачам було достовірно відомо про розміщення в частині першого поверху будівлі Прокуратури Верховинського району. Про порушене право прокуратурі Івано-Франківської області стало відомо з листа начальника ТУ ДСА України в Івано-Франківській області № 05-16/345 від 01.04.2016.

Нормативна підстава позову, зазначена позивачем, - ст.ст. 319, 393 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 (головуючий суддя Шіляк М.А., судді Кавлак І.П., Булка В.І.), у справі №909/809/17 у позові Першого заступника прокурора Івано-Франківської області до відповідача ОСОБА_6 управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, до відповідача ОСОБА_7 селищної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 селищної ради Верховинського районного суду Івано-Франківської області та Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області Кабінету Міністрів України, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 20 від 31.07.2007 та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008, реєстраційний номер 24014554 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України наявності обставин, за яких спірні рішення виконкому селищної ради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують його права та законні інтереси. Посилання відповідача на пропуск позовної давності не підлягає застосуванню, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнених доводів скаржника: в апеляційній скарзі позивач / прокуратура просить скасувати Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 у справі №909/809/17 та прийняти нове, яким позов задоволити, мотивуючи це тим, що оскільки правовстановлюючих документів на спірну будівлю до 2008 року не було як в ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, так і в прокуратури Івано-Франківської області, то суд безпідставно прийшов до висновку про першочергове право ТУ ДСА України в Івано-Франківській області на отримання технічного паспорту на приміщення загалом. Незважаючи на те, що в частині першого поверху приміщення постійно розміщувалася прокуратура Верховинського району, а з 2015 року - ОСОБА_7 відділ Надвірнянської місцевої прокуратури, ТУ ДСА України в Івано-Франківській області у 2008 році звернулося до ОКП КМ БТІ про проведення поточної технічної інвентаризації, на основі якої в подальшому виготовлено свідоцтво про право власності на всю будівлю. Земельна ділянка під будівництво будинку правосуддя у 1976 році виділялася за клопотанням народного суду та прокуратури. Частина спірного приміщення, в якому розміщувалась районна прокуратура, ніколи не перебувала в користуванні суду, не передавалась в оперативне управління ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, і не могла входити до технічного паспорту на приміщення від 09.07.2008. Тобто у правовстановлюючі документи ТУ ДСА України в Івано-Франківській області (свідоцтво про право власності) незаконно включено частину приміщення першого поверху спірної будівлі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТУ ДСА України в Івано-Франківській області просить оскаржуване рішення залишити без змін, мотивуючи це тим, що: 1) ані рішення селищної ради про виділення земельної ділянки, ані проект будівництва будівлі не наділяють правом власності прокуратуру на частину будівлі; 2) в акті приймання - передачі зазначено, що 144м.кв. - це площа будови, а не площа приміщення. Оскільки технічний стан приміщення був незадовільний, тому корисну площу визначили - 110 м.кв. Після проведення капітального ремонту та технічної інвентаризації площу приміщення у 2008 році визначили - 414,4 м.кв. Натомість прокуратурі не передавалось жодних приміщень у спірній будівлі; 3) прокуратурі Івано-Франківської області надано земельну ділянку для обслуговування будівлі прокуратури Верховинського району, яка розташована біля земельної ділянки Верховинського районного суду і жодної будівлі на ній не розміщено; 4) позивачем не доведено наявності обставин, за якими спірні рішення селищної ради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують його права та інтереси. Прокуратура перебувала і перебуває у приміщенні суду надалі; 5) прокуратурі відомо про наявність оскаржуваного свідоцтва з 2008 року, але офіційно це підтверджується з травня 2013 року з листа прокуратури від 20.05.2013 року № 13/2-27; 6) звертає увагу, що позовна давність у даному спорі спливла у травні 2016 року.

У письмових поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7 селищної ради - Верховинський районний суд Івано-Франківської області за підписом керівника апарату суду, зазначив, що правовстановлюючі документи на будівлю суду виготовлені з дотриманням норм чинного законодавства і скасуванню не підлягають. Доводи позивача в апеляційній скарзі та позові не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень та свідоцтва.

У судове засідання відповідач - 2 - ОСОБА_7 селищна рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Обласне комунальне підприємство "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", Кабінет Міністрів України) не забезпечили явку представників, хоча всі учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи процесуальні строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу без участі відсутніх представників на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 29 від 26.04.1976 виділено земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва Будинку правосуддя в межах плану відведення земельної ділянки за рахунок земель державного фонду (а.с. 53 Т.1).

З моменту побудови вказаного Будинку, у частині приміщення 1 поверху за адресою вул. Жаб'євська (вул. Леніна), 42 розміщувалась прокуратура Верховинського району, а з грудня 2015 року - ОСОБА_7 відділ Надвірнянської місцевої прокуратури. Також, у даному приміщенні знаходився та знаходиться на даний час Верховинський районний суд Івано-Франківської області. Учасники справи не заперечують зазначеного.

Однак, до 2008 року у вищезазначених суб'єктів, розміщених у спірному приміщенні, правовстановлюючих документів на будівлю за адресою: вул. Жаб'євська, 76, смт. Верховина, Івано-Франківська область, не було.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради №20 від 31.07.2007 Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна вирішено оформити право власності на будівлю нежитлового приміщення суду площею 414,3 м.кв., гаража площею 34,8 м.кв. за державою в особі Кабінету міністрів України в оперативному управлінні територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області в селищі Верховина, вул. Жаб»євська, 76, побудованого в 1979 році (п.1 Рішення); вирішено КМ БТІ виготовити та зареєструвати свідоцтво про право власності на будівлю нежитлового приміщення територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області (п.2 Рішення).

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008 зареєстровано право власності за державою в особі Кабінету Міністрів України, в оперативному управлінні ТУ ДСА України в Івано-Франківській області на приміщення за адресою вул. Жаб'євська (вул. Леніна), буд. 76, смт. Верховина, частка 1/1 (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серія САВ 317625: опис об'єкта - нежитлова будівля суду, А, 414,3 м.кв.; гараж, Б, 34,8 кв.м.).

На підставі рішення ОСОБА_7 селищної ради 5 скликання від 17.10.2008 Верховинському районному суду Івано-Франківської області виготовлено Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1727 га для обслуговування адміністративного будинку від 02.02.2009, серія ЯЯ 135226, кадастровий номер 2620855100:02:002:0375 (а. с. 132 Т.1).

ТУ ДСА України в Івано-Франківській області звернулось до ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" листом від 09.06.2008 № 02-01/561 з метою проведення поточної технічної інвентаризації, державної реєстрації та виготовлення свідоцтва про право власності. ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" складено технічний паспорт на приміщення від 09.07.2008, реєстровий номер 131. Згідно з технічним паспортом приміщення складається з двох поверхів та мезоніну загальною площею 414,3 кв.м., по першому поверсі - 181,7 кв.м., по другому поверсі - 187,1 кв.м., по мезоніну - 45,5 м.кв.

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року присвоєно будівлі прокуратури Верховинського району адресний номер - смт. Верховина, вул. Жабєвська, 76/1 Верховинського району Івано-Франківської області. 11 жовтня 2013 року Реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САК №349942, а саме: будівля (адміністративна будівля), загальною площею 100,5 м 2 ; адреса об'єкта - смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76/1; власник майна: держава в особі Кабінету Міністрів України; орган, уповноважений здійснювати управління майном - Генеральна прокуратура України; право оперативного управління - Прокуратура Івано-Франківської області.

Надалі, вищезазначене Рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року та Свідоцтво про право власності серії САК № 349942 від 11.10.2013 стало предметом спору у господарській справі № 909/423/17 за позовом ТУ ДСА України в Івано-Франківській області до ОСОБА_7 селищної ради, Головного управління юстиції Івано-Франківської області, прокуратури Івано-Франківської області,

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2017 по справі № 909/423/17 позов ТУ ДСА України в Івано-Франківській області до ОСОБА_7 селищної ради, Головного управління юстиції Івано-Франківської області, прокуратури Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прокуратури Івано-Франківської області обласне комунальне підприємство "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Верховинський районний суд Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державна судова адміністрація України, - задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради від 09.10.2013 № 140. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області від 11.10.2013 серії САК № 349942. Позовну вимогу про зобов'язання ОСОБА_7 відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звільнити частину першого поверху приміщення суду за адресою: вул. Жаб'євська, 76, смт. Верховина, Івано-Франківська область шляхом виселення - залишено без розгляду.

Як встановлено апеляційним судом, після нового розгляду справи в апеляційному суді Львівським апеляційним господарським судом ухвалено Постанову від 21.05.2018 у справі № 909/423/17, якою рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2017 - залишено без змін.

Згідно ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, у Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 909/423/17 встановлено наступні обставини.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради №140 від 09 жовтня 2013 року присвоєно будівлі прокуратури Верховинського району адресний номер - смт. Верховина, вул. Жабєвська, 76/1, Верховинського району Івано-Франківської області; Прокуратурі Верховинського району керуватись присвоєним адресним номером на даний об'єкт нерухомості при оформленні подальших документів.

11 жовтня 2013 року Реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САК №349942, а саме: будівля (адміністративна будівля), загальною площею 100,5 м2; адреса об'єкта - смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76/1; власник майна: держава в особі Кабінету Міністрів України; орган, уповноважений здійснювати управління майном - Генеральна прокуратура України; право оперативного управління - Прокуратура Івано-Франківської області.

З листа МБТІ №173 від 22 липня 2015 року вбачається, що останнім виготовлено технічний паспорт на частину першого поверху на підставі звернення прокуратури Івано-Франківської області від 12..06.2013 року №13/2-32 вих.13 та згоди Верховинського районного суду в особі голови суду від 30.05.2013 року №1.1/2125/13.

Таким чином, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області від 11.10.2013 серії САК № 349942 скасоване в судовому порядку.

Предметом позову в даній справі є вимоги про:

1) про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_7 селищної ради № 20 від 31.07.2007;

2) визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстрованого ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008, реєстраційний номер 24014554.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Аналогічне положення унормовано в частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Способи захисту порушених прав встановлені статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 ЦК України, до яких відноситься, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти.

Також обов'язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв'язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

Згідно ст. 17 Закону Державна реєстрація речових прав проводиться в такому

порядку: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

Згідно ст. 26 Закону у документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових

прав, про відмову в державній реєстрації речових прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації їх обмежень, що обтяжують нерухоме майно, про скасування записів у Державному реєстрі прав та внесення до них змін повинні зазначатися: кадастровий номер об'єкта нерухомого майна; час, дата і місце прийняття рішення; підстави для прийняття рішення, а в разі прийняття рішення

про відмову в державній реєстрації прав - обґрунтування такого рішення; посилання на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис. Документ (свідоцтво) підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.

Водночас пунктами 1, 2, 3 наказу Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що це Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності. Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна будівля за адресою: смт Верховина, вул. Жаб?євська, 76, перебуває у власності держави в особі Кабінету Міністрів України в оперативному управлінні ТУ ДСА України в Івано-Франківській області відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, виданого Виконавчим комітетом ОСОБА_7 селищної ради (опис об'єкта - нежитлова будівля суду, А, площа - 414,3 кв.м; гараж, Б, 34,8 кв.м; частка власності 1/1); це свідоцтво видано на підставі рішення ОСОБА_7 селищної ради від 31.07.2007 № 20; право власності зареєстровано ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 30.07.2008 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.07.2008.

Суд також звертає увагу на те, що земельна ділянка надана розпорядженням голови ОСОБА_7 райдержадміністрації № 344 від 28.09.2015 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" прокуратурі Івано-Франківської області площею 0,010 га по вулиці Жаб'євська для обслуговування будівлі прокуратури Верховинського району, кадастровий номер 2620855100:02:002:0882, розташована біля земельної ділянки Верховинського районного суду, кадастровий номер 26208551000:02:002:0375, і жодної будівлі на ній не розміщено. Це відображено на публічній кадастровій карті України.

Отже, позивачем не наведено доказів невідповідності оспорюваного рішення селищної ради та свідоцтва про право власності вимогам чинного законодавства, не наведено доказів порушення відповідними органами процедури при прийнятті та видачі таких актів, а також не доведено прийняття оспорюваного рішення селищної ради та видачу свідоцтва про право власності поза межами компетенції відповідних органів. Позивачем не доведено порушення його права у зв'язку з прийняттям та видачею оскаржуваних актів, порушень при прийняття та видачі яких судами не встановлено.

Відтак, судами у даній справі не встановлено обставин, з якими закон пов'язує визнання рішення селищної ради незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно є безпідставними, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України наявності обставин, за яких спірні рішення виконкому селищної ради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують його права та законні інтереси.

Стосовно заявленої в суді першої інстанції вимоги про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У відповідності до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Посилання відповідача в суді першої інстанції на пропуск позовної давності не підлягає застосуванню, оскільки судами не встановлено порушення прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 у справі №909/809/17 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Розподіл судового збору: згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 281, 282, 286-289 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вих. №05-5076 вих-18 від 11.04.2018 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 у справі №909/809/17 - залишити без змін.

3. Сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного ОСОБА_3 протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

ОСОБА_1

Повний текст постанови складений 23.07.2018.