Рішення

від 18.06.2007 по справі 4/896-23/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/896-23/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.06.07                                                                                           Справа № 4/896-23/130

18.06.2007 р.                                                                                         Справа № 4/896-23/130

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства (надалі –ЗАТ) “Львівсистеменерго”, м. Червоноград,

до відповідача Державного підприємства (надалі –ДП) “Львіввугілля”, м. Сокаль,

про стягнення 9512361,99 грн.

За участю представників:

від позивача  - Кріль Н.Г. –заступник генерального директора, Парамонов С.О. –представник,

від відповідача – не з”явився

Суть спору:

ЗАТ “Львівсистеменерго”, м. Червоноград, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДП “Львіввугілля”, м. Сокаль, 9512361,99 грн., у тому числі: 7 195 495,51 грн. основного боргу, 716 668,48 грн. пені, 1 320 325,19 грн. інфляційних нарахувань, 279 872,81 грн. 3-х процентів річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України. ст.ст. 16, 525, 526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, а також невиконанням пунктів 3.1., 4.2. договорів № 1/29-04 від 29 квітня 2005 р., № 22/12 від 22 грудня 2005 р. та п. 4.3. договору № 22/12. Позивачем  в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву від 01.06.2007 р. № 17-юр про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій останній інформує суд, що за період з січня 2005 р. по грудень 2006 р. ЗАТ “Львівсистеменерго” згідно договорів № 1/17.12 від 17.12.2004 р., № 1/29.04 від 29.04.2005 р. та № 22/12 від 22.12.2005р надавало відповідачу послуги з переробки і збагачення рядового вугілля. Зазначені послуги відповідачем оплачені частково. При підготовці, підписаної сторонами у справі довідки про стан розрахунків від 29.05.2007 р., позивачем виявлено, що заборгованість ДП “Львіввугілля” перед ЗАТ “Львівсистеменерго” за надані протягом січня 2005 р. – грудня 2006 р. послуги з переробки і збагачення рядового вугілля становить 11518504,61 грн., у тому числі: по договору № 1/29.04 від 29.04.2005 р. –1545635,56 грн., по договору № 22/12 від 22.12.2005 р. –9 972869,05 грн. Відтак, позивачем збільшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, та 3-х відсотків річних. У заяві № 17-юр від 01.06.2007 р. ЗАТ “Львівсистеменерго” просить стягнути з відповідача на свою користь 11518504,61 грн. основного боргу, 903586,11 грн. пені, 1375910,26 грн. інфляційних нарахувань, 311222,95 грн. трьох відсотків річних та судові витрати у справі.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду від 30.05.2007 р. і 11.06.2007 р.

У судовому засіданні представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення.

За наведених обставин справа розглядається відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню частково. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, відповідно до яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Способи захисту прав суб'єктів господарювання визначені у ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України.

Між сторонами у справі укладено договори підряду на переробку і збагачення рядового вугілля № 1/17.12 від 17 грудня 2004 р., № 1/29.04 від 29 квітня 2005 р. та № 22/12 від 22 грудня 2005 р. Згідно з вказаними договорами ДП “Львіввугілля” (замовник) доручало ЗАТ “Львівсистеменерго” (підрядник) здійснити переробку рядового вугілля давальницької сировини в продукти збагачення (концентрат) з матеріалу замовника. Пунктами 2.1 та 2.3 вищезазначених договорів визначено умови поставки та порядок приймання сировини за кількісними і якісними показниками. Згідно з п. 3.1 цих договорів вартість наданих послуг по переробці сировини в концентрат відповідач зобов'язувався оплачувати позивачу 10-го, 20-го, 30-го числа поточного місяця по результатах оперативного обліку. Кінцевий розрахунок за надані послуги мав проводитись до 10-го числа місяця, наступного за звітним, згідно з додатками № 3 до договорів, які сторонами визначено як невід”ємні частини договорів.

З наявних у матеріалах справи копій договорів підряду на переробку і збагачення рядового вугілля № 1/17.12 від 17 грудня 2004 р., № 1/29.04 від 29.04.2005 р., № 22/12 від 22.12.2005 р. та актів виконаних на підставі цих договорів ЗАТ “Львівсистеменерго” робіт (оригінали оглянуто у судовому засіданні) вбачається, що позивач з січня 2005 р. по грудень 2006 р. надавав відповідачу послуги по переробці рядового вугілля в концентрат. Загальна вартість послуг, наданих ЗАТ “Львівсистеменерго” ДП “Львіввугілля” з січня 2005 р. по грудень 2006 р. згідно з актами виконаних робіт становить 97 248 699,71 грн. З вказаної суми заборгованості відповідачем погашено платіжними дорученнями 49 720 400 грн. Факт сплати цієї суми позивачем визнається і не заперечується, а також підтверджується реєстром документів про розрахунки між ДП “Львіввугілля” і ЗАТ “Львівсистеменерго”, який підписано керівниками та головними бухгалтерами сторін і скріплено їхніми мокрими печатками. Згадані платіжні доручення за клопотанням позивача витребовувались у відповідача, однак на вимогу ухвал суду останнім представлені не були. Крім цього, в рахунок погашення наведених вище 97 248 699,71 грн. позивачем зараховано 22 700 000 грн., які ЗАТ “Львівсистеменерго” заборгувало ДП “Львіввугілля”, в зв”язку з виконанням останнім перед ВАТ “Львівобленерго” зобов”язань поручителя, взятих на себе за договорами поруки. Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи договорами поруки та актами про виконання договорів поруки за період з січня 2005 р. по січень 2007 р. (оригінали оглянуто у судовому засіданні). Позивачем також виключено з загальної суми заборгованості відповідача 13 309 795,1 грн., які ЗАТ “Львівсистеменерго” заборгувало ДП “Львіввугілля” за придбане у нього протягом січня 2005 р. –грудня 2006 р. рядове вугілля. Вказану суму обчислено відповідно до відомостей Довідки про стан розрахунків від 29.05.2007 р. за вирахуванням проведених позивачем часткових оплат придбаного вугілля. Так, платіжним дорученнями № 383 від 11 січня 2007 р. ним перераховано відповідачу 2 100 000 грн., а з суми, перерахованої платіжним дорученням № 1870 від 06.02.2007 р., зараховано в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у вищезгаданому періоді, 281 092,97 грн. Вказане підтверджується довідкою про стан розрахунків за період з 01.01.2005 р. по 28.02.2007 р., реєстром документів про розрахунки між ДП “Львіввугілля і ЗАТ “Львівсистеменерго”, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їхніми печатками 29.05.2007 р. Відтак, позивач просить стягнути на його користь з відповідача 11 518 504,61 грн. заборгованості за надані послуги. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не подані докази, які б спростовували наведені вище обставини, вимоги позивача, уточнені заявою № 17-юр від 01.06.2007 р., про стягнення з відповідача 11 518 504,61 грн. основного боргу обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені, трьох відсотків річних та втрат, зумовлених інфляцією, то суд виходить з такого.

Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У розділі 4 договорів № 1/17.12, № 1/29.04, № 22/12 сторони погодили, що за порушення термінів розрахунків відповідач сплачує позивачу суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки. Крім цього, відповідно до п.4.5 Договору № 1/17.12. від 17.12.2004 р. та п. 4.3. Договору № 22/12 від 22.12.2005 р. сторони погодили, що в разі порушення стороною грошового зобов'язання, винна сторона зобов'язана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час користування чужими коштами. Таким чином, ЗАТ “Львівсистеменерго” обгрунтовано та відповідно до норм ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 258, 625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення з відповідача 903 558,67 грн. пені на підставі п. 4.3. Договору № 22/12 від 22 грудня 2005 р. за період з 11.10.2006 р. по 01.04.2007 р. При розрахунку пені позивач підставно виходив із 0,04657534246 % розміру подвійної облікової ставки НБУ за один день прострочення платежу (8,5% х 2 / 365 днів), а також лише із заборгованості, яка виникла по Договору № 22/12, оскільки Договором № 1/29.04 пеня за несвоєчасне виконання зобов”язань не передбачена. Проте у рядку 4 розрахунку пені (додаток № 1 до заяви про уточнення та збільшення позовних вимог № 17-юр від 01.06.2007 р.) позивачем допущено арифметичну помилку. Сума пені за період часу з 01.01.2007 р. по 02.01.2007 р. становитиме 12725,27 грн., а не 12752,71 грн. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 27,44 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім цього, позивач підставно вимагає стягнення 260 137,44 грн. інфляційних нарахувань в період з травня 2005р. по березень 2007р., 76 739,77 грн. 3-х процентів річних за період з 11.06.2006 р. по 01.04.2007 р. включно, які випливають з прострочення грошового зобов'язання по оплаті за виконані роботи згідно договору від 29.04.2005р. № 1/29.04, а також 1 115 772,82 грн. інфляційних нарахувань в період з січня 2006 р. по березень 2007 р. включно та 234 483,18 грн. 3-х процентів річних за період з 11.02.2006 р. по 01.04.2007 р., які випливають з прострочення грошового зобов'язання по оплаті за виконані роботи згідно договору від 22.12.2005р. №22/12. Суми основного боргу по згаданих договорах підтверджуються відповідними актами виконаних робіт по переробці і збагаченню рядового вугілля. У матеріалах справи відсутні та на вимогу суду відповідачем не подані докази, які б спростовували наведені вище розрахунки інфляційних та трьох відсотків річних. Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення 1 375 910,26 грн. інфляційних нарахувань та 311 222,95 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідач, при наданому йому праві, належними та допустимими доказами доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості суду не представив.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 16, 202, 257, 258, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 624, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 173-175, 230, 232 ГК України, ст.ст. 2, 12, 33, 34, 36, 38, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля” (80000, вул. Б. Хмельницького, 26, м. Сокаль, код ЄДРПОУ 32323256) на користь Закритого акціонерного товариства “Львівсистеменерго” (80100, вул. Б. Хмельницького, 20а, м. Червоноград, код ЄДРПОУ 22396085) –11 518 504,61 грн. основного боргу; 903 558,67 грн. пені; 1 375 910,26 грн. інфляційних нарахувань; 311 222,95 грн. трьох відсотків річних.; 25499,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

5. Рішення офрмлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписане 22.06.2007 р.

     Суддя