Постанова

від 19.07.2018 по справі 815/6701/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/6701/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника відповідача - Садардінової І.В. (довіреність від 18.12.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 24.07.2017 року №0020691212 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37 958,28 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати грошових зобов'язань є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, а використані під час перевірки дані не давали відповідачу встановити дійсні обставини щодо внесення платником податкових зобов'язань до бюджету. Зазначені обставини свідчать про те, що застосування штрафу за наслідками такої перевірки відбулось не у відповідності до закону, що є безумовною підставою для скасування рішення відповідача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.07.2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ТОВ ГРІН-ПОРТ з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за 2016 рік, за результатом якої складено акт №4366/15-32-12-12 (а.с. 16).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ ГРІН-ПОРТ п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати позивачем самостійного визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Так, під час перевірки контролюючий орган врахував, що податкова декларація з податку на додану вартість №9038798652 за лютий 2016 року подана позивачем 18.03.2016 року.

Водночас, суму податку у розмірі 44 486,9 грн. позивач перерахував до бюджету 27.07.2016 року, чим порушив строки погашення самостійно визначеного зобов'язання на 119 днів.

Разом з цим, узгоджене грошове по податку на додану вартість, з урахування переплати у сумі 10 923,51 грн., у розмірі 223 418,49 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001252206, і строк сплати якого настав 25.09.2016 року, позивач сплатив у сумі 50 000 грн., 50 000 грн., 45 304,5 грн. відповідно 17.11.2016 року, 21.11.2016 року та 28.11.2016 року, чим допустив затримку у внесенні до бюджету зобов'язання на 63, 67 та 74 дні.

На підставі виявлених порушень відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 року №0020691212, яким за затримку сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість більше тридцяти днів у загальному розмірі 189 791,4 грн. застосував до позивача штраф у сумі 37 958,28 грн. (а.с. 18).

Не погоджуючись із прийнятими податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на необґрунтованість штрафних санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки перевіркою встановлено несвоєчасність перерахування платником узгоджених грошових зобов'язань, ці обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і не спростовані позивачем, підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема: при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, згідно акту перевірки, самостійно визначені зобов'язання платником у деклараціях та узгоджені грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом, зараховано до бюджету з порушенням 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності та узгодження рішень контролюючого органу.

Термін затримки у зарахуванні зобов'язань перевищив 30 календарних днів.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями самостійно зараховувати в рахунок погашення податкового боргу кошти платника з черговістю його виникнення, що в свою чергу не виключає відповідальність платника у вигляді застосування до нього санкцій в разі, якщо кошти до бюджету не перераховувались ним самостійно.

При цьому, позивачем не заперечується та обставина, що всі надходження до бюджету зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу.

Водночас, відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

За таких обставин, оскільки предметом камеральної перевірки була своєчасність сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, в тому числі за результатом судового оскарження рішення контролюючого органу, ці відомості перевірялись на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах органу, а також відомостей звітності платника, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що контролюючим органом у повній мірі дотримано порядок проведення перевірки по відношенню податкових даних позивача.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права та надано вірну правову оцінку обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко