УХВАЛА
20 липня 2018 року
Київ
справа №607/15760/17
адміністративне провадження №К/9901/55870/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №607/15760/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комбінат Будіндустрія ТзОВ Тернопільбуд , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо відмови позивачу у встановленні статусу учасника війни; 2) зобов'язати Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановити позивачу статус учасника війни.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у встановленні статусу учасника війни. Зобов'язано Тернопільську міську комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановити ОСОБА_2 статус учасника війни.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями 09.07.2018 Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме:
- щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
- щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
- щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, у даній справі оскаржується відмова у наданні позивачу статусу учасника війни.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач брав безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, а саме брав участь будівництві фортифікаційних споруд у м. Попасне Попаснянського району Луганської області з 31 липня 2015 року по 22 серпня 2015 року. Відтак, в Управління соціальної політики були відсутні підстави для відмови у наданні позивачу статусу учасника війни.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, Верховний Суд приходить до висновку про наявність законних підстав вважати дану справу такою, що є незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 КАС України у касаційній скарзі не містяться.
Скаржник у касаційній скарзі не наводить підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.
Отже, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 у справі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, висловленими у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, держави-члени Ради Європи мають вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №607/15760/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Тернопільської міської комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комбінат Будіндустрія ТзОВ Тернопільбуд , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2018 |
Оприлюднено | 23.07.2018 |
Номер документу | 75429549 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мороз Л.Л.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Адміністративне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Черніцька І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні