Справа № 200/19631/16-ц
Провадження № 2о/200/222/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" червня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.,
народних засідателів: Агаєвої Т.В., Михайлюк М.В.,
за участю секретаря: Санжаровської Я.В.,
представника заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_3 про визнання громадянина недієздатним, -
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною заявою.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є його рідною матір'ю. Після смерті у 2014 році її чоловіка, ОСОБА_3 почала зловживати алкогольними напоями та лікарськими психотропними препаратами, такими як гідазепам, феназепам, всілякі антидепресанти та заспокійливі препарати. Від вживання їх поведінка ОСОБА_3 різко змінюється, інколи заходить про мова про дії суїцидального характеру. Останнім часом її стан здоров'я значно погіршився, вона стала конфліктною, з нею неможливо досягти згоди з будь-яких побутових питань, вона майже постійно знаходиться вдома, не в змозі працювати, постійно приймає невідомі ліки, від чого не усвідомлює наслідки своєї поведінки та не може орієнтуватися у простих життєвих ситуаціях, а тому потребує постійного нагляду. Заявник бажає доглядати свою матір та бути її опікуном, має для цього можливості. Але з невідомих причин ОСОБА_3 відмовляється від його допомоги, та взагалі відмовилася спілкуватися з ним.У серпні 2016 року ОСОБА_3, перебуваючи у безпорадному стані під впливом алкоголю та медикаментів, уклала договір дарування своєї квартири на ім'я колишньої дружини заявника ОСОБА_4, хоча знає, що заявник та ОСОБА_4 не підтримують фактичні шлюбні стосунки майже півроку.
Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд визнати недієздатною громадянку ОСОБА_3, починаючи з липня 2016 року. Призначити опікуном ОСОБА_3 - ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 15 листопада 2016 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3.
В судових засіданнях, які відбулись 13.02.2017 року, 10.03.2017 року заявник підтримав свої вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві.
Заінтересована особа ОСОБА_3 вимоги заявника не визнала, просила суд відмовити в їх задовленні.
Свідок ОСОБА_4 - невістка ОСОБА_3, опитана в судовому засіданні 10.03.2017 року, пояснила, що вона постійно спілкується з ОСОБА_3, остання є повністю дієздатною, до алкоголю відношення як у всіх людей, кожного дня не вживає. ОСОБА_2 достатнього догляду та піклування матері не надає, відносини між ними завжди були складними, зараз вони критичні.
Вислухавши заявника та заінтересовану особу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч.3 ст.296 ЦПК УкраїниЗаяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Встановлено, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника.
З матеріалів справи вбачається, що 18 і 19 березня 2014 року ОСОБА_3 зверталась у Дніпропетровську кооперативну медичну фірму Глорія зі скаргами на депресивний стан з безсонням, поєднаний із вживанням алкоголю. ОСОБА_3 був поставлений діагноз: Розлади поведінки і психіки, викликані вживанням алкоголю (F10.2), депресивний епізод (F32).
Ухвалою суду від 13 лютого 2017 року з комунального закладу Дніпропетровський наркологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради було витребувано медичну карту стаціонарної хворої ОСОБА_3
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2017 року по справі призначена судово-психіатрична експертиза, на вирішення якої поставлені питання:
-чи страждає ОСОБА_3 будь-якою психологічною хворобою та з якого часу?
-чи здатна ОСОБА_3 розуміти, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?.
Із висновку судово-психіатричного експерта № 48 від 24.04.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 в даний час проявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.
Вказаний висновок підтверджується анамнестичними відомостями, матеріалами цивільної справи, медичної документації, результатами цього психіатричного дослідження про тривале, на протязі близько десяти років, систематичне зловживання спиртними напоями з наявністю тяжіння до них, високої толерантності до спиртного, втратою захисних рефлексів, абстинентним синдромом, амнестичними формами алкогольного сп'яніння, психотичними розладами; про формування протягом алкоголізму так званого алкогольного характеру : посилення афективного забарвлення усіх переживань, прояви нестриманості, образливості, роздратування, применшення свого пияцтва, наростання соціальної невлаштованості, що послужило причиною її неодноразових госпіталізацій в наркологічний та психіатричний стаціонари для лікування алкогольної залежності.
Відмічені зміни з боку психіки ОСОБА_3 виражені в такій мірі і супроводжуються такими емоційно-вольовими порушеннями, розладами пам'яті, мислення, критики, що позбавляють її можливості у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Експерти прийшли до висновку, що ОСОБА_3 за своїм психічним станом на даний час не в повній мірі може розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, вимоги заявника ОСОБА_2 щодо визнання ОСОБА_3 недієздатною не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Так, судово-психіатрична експертиза не встановила наявності у ОСОБА_3хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд також критично ставиться до показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки, по-перше, вони не є спеціалістами у сфері психіатрії; по-друге, вони не є об'єктивно налаштованими відносно ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6. - друзі заявника, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - рідні бабуся і дідусь заявника.
Пояснення свідка ОСОБА_4 щодо наявності у ОСОБА_3 повної дієздатності також спростовуються висновком судово-психіатричного експерта, та тією обставиною, що свідок також не є спеціалістом в області психіатрії.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає. Висновок судової експертизи узгоджується з матеріалами справи.
За таких обставин, відсутні підстави визнати ОСОБА_3 недієздатною. Разом з тим, наявні підстави для визнання останньої обмежено дієздатною.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Оскільки згідно висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_3 за своїм психічним станом на даний час не в повній мірі може розуміти значення своїх дій та керувати ними, наявні законодавчі підстави для визнання її обмежено дієздатною.
Також, не можуть бути задоволені вимоги щодо часу, з якого заявник просить визнати ОСОБА_3 недієздатною, а саме з липня 2015 року, оскільки жодними доказами не підтверджено недієздатність або обмежену здатність ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними саме в той час. Експертиза встановила обмежену здатність ОСОБА_3розуміти значення своїх дій та керувати ними на час проведення експертизи, тобто на квітень 2018 року. Жоден із свідків також не надав пояснень, з яких можна було б встановити обмежену можливість ОСОБА_3 розуміти значення своїх дій та керувати ними в липні 2015 року. Сам факт дарування ОСОБА_3 квартири невістці та конфліктні стосунки із рідним сином ще не свідчать самі по собі про те, що ОСОБА_3 не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ст. 37 ЦК України, над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами цивільна дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно приписів ч. 4 ст. 63 ЦК України піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов'язки піклувальника.
Крім того, пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним №3 від 28 березня 1972 р. передбачено, що в резолютивній частині рішення слід зазначити лише висновок суду про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним або про відмову в задоволенні заявлених про це вимог.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що з огляду на обмежену дієздатність ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, остання потребує встановлення піклування над нею, однак заявник ОСОБА_2 не звертався до органу опіки та піклування із заявою про визнання його опікуном чи піклувальником, до суду станом на час вирішення справи не надходило відповідне подання органу опіки та піклування, тому правових підстав для задоволення цієї частини вимог заяви немає.
У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви та визнати ОСОБА_3 обмежено дієздатною.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_3 про визнання громадянина недієздатним - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 обмежено дієздатною.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В.Женеску
Народні засідателі: Т.В. Агаєва
М.В. Михайлюк
Суд | Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2018 |
Оприлюднено | 24.07.2018 |
Номер документу | 75430478 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
Женеску Е. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні