Рішення

від 19.07.2018 по справі 481/619/18

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/619/18

Провадж.№ 2/481/295/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

19.07.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря Кузьміної Н.П., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг, Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 481/619/18 за позовом органу опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог: Новобузький районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області ,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

Встановив :

11 травня 2018 року позивач Орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, відсутність турботи про їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також створенням небезпеки для життя, здоров'я і морального виховання малолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтовуються тими обставинами, що відповідач ОСОБА_2 разом зі співмешканцем зловживають спиртними напоями. Неповнолітній ОСОБА_5 часто підміняв матір по догляду за братом-інвалідом, іноді повністю беручи всю турботу по догляду за ним на себе. Контроль за навчанням сина -відсутній. Неповнолітній ОСОБА_6, маючи захворювання ДЦП згідно висновку № 534 від 03.04.2013 року, навчається на індивідуальній формі навчання згідно рішення засідання ПМПК. Однак на наступний перегляд рекомендації який було заплановано на травень 2017 року відповідач сина не відвезла і як наслідок дитина втратила можливість навчатися вдома, на індивідуальній формі навчання, а до школи відповідач сина не возила.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 29.05.2018 року провадження у даній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження, та призначено до підготовчого судового засідання.

06.07.2018 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, та просила окрім позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2, стягнути з неї аліменти на утримання малолітніх дітей у розміні 1/3 частини з усіх видів її доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, просила допитати в якості свідків сільського голову Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області Турчак О.Ф. та педіатра Новобузької ЦРЛ ОСОБА_8

В ході судового розгляду Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 06.07.2018 року підготовче судове засідання було закрите, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 просила позовну заяву задовольнити, позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав та стягнути аліменти на утримання дітей.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що не ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Дійсно, певний час вона мала проблеми та зловживала спиртними напоями внаслідок чого діти інколи залишались недоглянутими. Однак на даний час вона усвідомила протиправність своєї поведінки та змінила повністю свій спосіб життя. Відповідач покинула свого співмешканця та переїхала проживати за іншою адресою де створила належні умови для проживання, влаштувалась офіційно на постійну роботу, більше не вживає спиртні напої.

В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_3 пояснили, що на час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 дійсно змінила повністю спосіб свого життя, усвідомила наслідки своєї поведінки та наслідки ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому позов про позбавлення відповідача батьківських прав не підтримала.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.11.2003 року, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.11.2008 року.

Так, 11.12.2017 року комісією в складі представників соціальних служб, обстеживши матеріально - побутові умови проживання дітей, було виявлено, що житло знаходилось в занедбаному стані: брудно, не прибрано, електропостачання відключене через наявність боргу, запас харчових продуктів відсутній.

В результаті даного обстеження, комісією Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області було вирішено вилучити дітей з родини та влаштувати в дитяче відділення Новобузької ЦРЛ для медичного обстеження та тимчасового проживання в зв'язку з загрозою здоров'ю та життю дітей.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а також показами свідка ОСОБА_8, яка працює лікарем Новобузької ЦРЛ, малолітній ОСОБА_6 має статус дитини з особливими потребами. Він не має можливості самостійно пересуватися, у зв'язку із чим потребує індивідуальної форми навчання та постійного лікування і реабілітації. Маючи можливість надавати сину таке лікування відповідач ОСОБА_2 не лікувала сина, не займалась його здоров'ям, у зв'язку із чим на сьогоднішній день ОСОБА_6 має набагато гірші показники покращення здоров'я, аніж він міг мати при належному догляду зі сторони матері та лікарів.

Із характеристик Майорівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Новобузької районної ради Миколаївської області встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають належного контролю зі сторони матері у зв'язку із чим діти часто пропускали зайняття, та як наслідок більшість дисциплін засвоєно на початково-середньомурівні, а тому загальний рівень розвитку з навчальної сфери -низький.

Згідно характеристики Новобузького ВП ГУНП Миколаївської області ОСОБА_2 станом на 28.04.2018 року характеризувалась з негативного боку, ніде не працювала, жила за рахунок соціальних виплат які витрачала не за призначенням. Від вчителів Майорівської ЗОШ неодноразово надходили звернення з приводу перешкоджання ОСОБА_2 вчителям навчати сина-інваліда.

Згідно довідки Новобузької ЦРЛ від 20.02.2018 року за вих. № 31-01-09 ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога.

Новобузьким районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новобузької РДА було прийнято висновок від 23.03.2018 року № 110/01-07 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно двох її малолітніх синів. Аналогічний висновок було прийнято і органом опіки та піклування Новобузької РДА Миколаївської області 08.05.2018 року за № 1897/01-34.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності та вирішуючи даний спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В абз.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пунктом 15 указаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Статтями 111, 112 Закону України Про охорону дитинства закріплене право кожної дитини проживати в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків, а також наголошено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини, та визначено обов'язок держави надати батькам допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей.

Конвенція ООН про права дитини, яка ратифікована Україною 28.08.1991 року, передбачає, що держава має дбати про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини.

У Прикінцевих висновках Комітету ООН з прав дитини від 09.10.2002 року стосовно Другої періодичної доповіді України, визначено занепокоєння з приводу високого зростання кількості дітей, залишених без батьківського піклування та невиконання державою його попередніх рекомендацій щодо розроблення комплексної стратегії допомоги уразливим сім'ям.

Рада Європи у додатку до Рекомендації Rec(2005)5 Комітету міністрів, прийнятої 16.03.2005 року, зазначила основні принципи забезпечення прав дітей, які передбачають, що сім'я є природним середовищем для розвитку і забезпечення добробуту дитини, і, наскільки це можливо, мають вживатися профілактичні заходи з підтримки дітей і сімей з урахуванням їхніх особливих потреб; що встановлення опіки над дитиною має залишатися винятком, і головною метою такого заходу є захист інтересів дитини; що рішення про встановлення опіки над дитиною і сам такий захід не повинні бути предметом дискримінації за ознакою інвалідності або іншого статусу батьків дитини.

Згідно з Рекомендацією Rec (2006)19 Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками , прийнятою 13.12.2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних).

Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов'язків. Особливу увагу слід приділяти сім'ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Європейський Суд з прав людини при розгляді конкретних справ неодноразово наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції, якщо воно не відповідає законним цілям і не може вважатися необхідним у демократичному суспільстві .

Фактичне розірвання сімейних зв'язків, що означає позбавлення дитини її коріння, може бути виправдане лише за виняткових обставин, має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа Савіни проти України , рішення від 18 грудня 2008 року, п.39,47-50 та інші справи, зазначені в цьому рішенні).

Враховуючи наведені норми національного та міжнародного законодавства (міжнародних договорів) суд, за результатами повного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, приходить до висновку, що такі виняткові обставини, як позбавлення батьківських прав (розірвання сімейних стосунків) не є єдиним способом вирішення даного спору.

Суд враховує, що на час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 влаштувалась на постійне місце роботи до Баратівського психоневрологічного інтернату оператором пральних машин, має стабільний дохід, що підтверджується довідкою від 04.07.2018 року за вих. № 45.

Відповідно до характеристики від 15.06.2018 року вих. № 65, яка складена директором Баратівського психоневрологічного інтернату, ОСОБА_9 характеризується позитивно, серед колег користується авторитетом.

З характеристики депутата Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області Водоп'ян О.В. встановлено, що станом на 18.06.2018 року ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, створила належні умови проживання та має підсобне господарство.

Актом від 14.06.2018 року обстеження соціально-побутових умов проживання ОСОБА_2 встановлено, що вона створила належні умови проживання, будинок чистий, маються запаси харчування та є самі необхідні меблі.

Результати проведеної перевірки умов проживання відповідачів, яка відбулась 14.06.2018 року засвідчили певні позитивні зміни. ОСОБА_2 спиртними напоями не зловживає, придбала підсобне господарство - курей та каченят, та почала обробляти город, який був засаджений городніми культурами.

Отже, за переконанням суду, це вказує на доцільність перебування відповідача під контролем та можливість досягти нею позитивних змін без вжиття крайніх заходів, таких як позбавлення батьківських прав, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючисьст.51 Конституції України,ст.14 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст.5, ч.7,8ст.7,19,151,164 СК України, ст.ст.12,13,81,263-265 ЦПК України,суд,

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4) про необхідність змінити ставлення до виховання малолітніх дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, виконуючи в подальшому обов'язки щодо виховання та утримання дітей, передбачені сімейним законодавством, і покласти контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 на орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Орган опіки та піклування Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, адреса місця знаходження : 55601, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гребеннікова,1, код ЄДРПОУ 04056517.

Відповідач ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_2 Баратівської сільської ради РНОКПП НОМЕР_1.

Третя особа: Новобузький районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, адреса місця знаходження : 55601, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гребеннікова,1, код ЄДРПОУ 25992296.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2018 року.

Суддя