Постанова

від 23.07.2018 по справі 591/5387/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року

м.Суми

Справа №591/5387/17

Номер провадження 22-ц/788/1188/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - Сумська міська рада;

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська Кераміка ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2018 року, в складі судді Клименко А.Я., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

27 вересня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, мотивуючи тим, що між нею та Сумською міською радою 12 лютого 2014 року був укладений договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0716 га. Вказаний договір укладено строком до 18 грудня 2018 року та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 березня 2014 року за № 5164871.

13 вересня 2017 року нею був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 та передано його новому власнику.

В подальшому вона звернулась до Сумської міської ради з заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки, але відповідач не вчиняє жодних дій з цього приводу.

Просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 12 лютого 2014 року між нею та Сумською міською радою, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 березня 2014 року за № 5164871.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 від 12 лютого 2014 року, укладений між Сумською міською радою та ОСОБА_1

Зобов'язано Сумську міську раду у десятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили прийняти орендовану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 1280 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

В апеляційній скарзі Сумська міська рада, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому зазначає, що ні умовами договору оренди, ні чинним законодавством України не передбачено такої підстави розірвання договору оренди землі, як укладення орендарем земельної ділянки договору відчуження об'єкта нерухомості, який розташовано на цій ділянці.

Судове рішення мотивовано положеннями законодавства, які регулюють підстави припинення права користування земельною ділянкою, перехід права користування земельною ділянкою, тоді як предметом позову є розірвання договору у зв'язку з набуттям права іншою особою права власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться на спірній земельній ділянці.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Учасники справи повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно із свідоцтвом про шлюб, НОМЕР_2, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2014 року, укладеного між Сумською міською радою та ОСОБА_1, зареєстрованого в Державному реєстрі прав речових прав на нерухоме майно 28 березня 2014 року за № 5164871, остання отримала в оренду земельну ділянку площею 0,0716 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком до 18 грудня 2018 року, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 11-14).

Згідно з п. 2.1 Договору, земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним магазином (землі громадської забудови (03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

13 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Сумська Кераміка укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким товариство придбало у позивача нежитлову будівлю, а саме магазин № 107, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 654,8 кв.м (а.с. 16-17).

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивоване тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, а тому є підстави для розірвання договору.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.6 договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2014 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за взаємною згодою сторін за умови письмового попередження про це іншої сторони зацікавленою стороною не пізніше, ніж за два місяці до дати розірвання.

Відповідно до п.4.2 вказаного договору, орендар зобов'язаний письмово повідомити орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання земельної ділянки. Орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), цей договір розривається за згодою сторін після укладення договору оренди земельної ділянки з новим власником об'єктів, які були відчужені.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач виконала цю умову договору та повідомила Сумську міську раду про відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці та просила припинити дію договору оренди шляхом його розірвання (а.с. 20).

Таким чином, ОСОБА_1 використала всі можливі важелі для вирішення питання про розірвання договору оренди земельної ділянки за згодою сторін.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що умовами договору оренди та чинним законодавством України не передбачено такої підстави розірвання договору, як укладення орендарем земельної ділянки договору відчуження об'єкта нерухомості, який розташовано на цій ділянці, є безпідставними.

Пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється у тому числі у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. ч. 1, 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі, як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Крім того, ч. 2 ст. 120 ЗК України встановлено, що у випадку коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко

С.С.Ткачук