Постанова

від 15.06.2007 по справі 2/227н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/227н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15.06.07                                                                                 Справа № 2/227н-ад.

Суддя Седляр О.О.,  розглянувши матеріали справи за позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області, м. Луганськ

про скасування постанови  

від позивача –Маргаль О.Е., дов. від 23.04.07 б/н,

від відповідача – Чередниченко Н.Л., дов. від 29.09.06 № 41/2-8-1639,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування постанови територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 01.02.07 № 003003.

Клопотанням від 07.06.07 на підставі ст.52 КАС України, позивач просить замінити відповідача у справі  - Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області, оскільки він не юридичною особою, на належного –Головну інспекцію на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному  транспорті в Луганській області.

Клопотання позивача від 07.06.07 слід задовольнити. Належним відповідачем вважати - Головну інспекцію на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному  транспорті в Луганській області.

           Відповідач заявою від 29.05.07 № 1944 відповідно до вимог ст. 111 КАС України взнав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін,  суд дійшов до наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що:

01.02.07 відповідачем у справі -  Головною інспекцію на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному  транспорті в Луганській області було винесене постанову № 003003 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн.  Дане рішення було винесено на підставі акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 05.01.07 № 005576, яким було встановлено що підприємство в подорожньому листі автомобіля, який належав ТОВ «МТК»не встановило відмітки медика та механіка. Постановою від 01.02.07 № 003003 до позивача застосовані фінансові санкції передбачені аб. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт».   

В порядку, визначеному ч. 5 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»та п. 32 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.06 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», позивачем було оскаржено Постанову № 003003 від 01.02.07 про застосування фінансових санкцій, яку відповідач залишив без задоволення.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду та просить визнати Постанову від 01.02.07 № 003003 незаконною, з посиланням на те, що відповідачем неправомірно застосовані вимоги діючого законодавства, а саме позивач здійснював вантажні перевезення з власних потреб, у зв'язку з чим його суб'єктний склад не підпадає під дію ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог аб. 3 ч. 1 ст. 60  Закону України  «Про  внесення змін до  закону України  про автомобільний транспорт»від 05.04.01 № 2344-ІІІ (надалі –Закон № 2344-ІІІ) передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 39, ст. 48 Закону № 2344-ІІІ регламентований перелік документів, необхідних при наданні послуг з перевезення пасажирів та вантажів. При цьому суб'єктний склад осіб, правовідносини між якими регулюються ст.ст. 39, 48 Закону № 2344-ІІІ чітко визначений, і обмежений перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно вимог ст.1 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що підприємство  здійснювало вантажні перевезення тільки для власних потреб, що підтверджено договором поставки від 08.01.06 № 0801-1, довіреністю від 04.01.07 серії ЯВО № 431455 на ім'я Бонка А.В., накладною від 05.01.07 № 1 та подорожним листом вантажного автомобіля від 05.01.07.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, документами для юридичної особи, що здійснює   вантажні   перевезення   для   власних   потреб,   є:   для   автомобільного перевізника -  документ,   що   засвідчує   використання   транспортного   засобу   на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб,   дорожній   лист,   товарно-транспортна   накладна   або   інший   визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Дані документи і були надані водієм при проведенні перевірки відповідачем. Таким чином, відповідачем не правильно застосовані норми діючого законодавства у частині визначення позивача за суб'єктним складом, а саме таким, який здійснює послуги з перевезення вантажів.

Крім того, слід зазначити, що актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 05.01.07 № 005576 зовсім не визначено норми порушені позивачем за які передбачена відповідальність передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Враховуючи вищевикладене та відзив відповідача, постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному  транспорті в Луганській області від 01.02.07 № 003003 про застосування фінансових санкцій  слід визнати незаконною та скасувати.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір позивача у сумі  3 грн. 40 коп. по сплаті державного мита стягуються на його користь з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

 1.  Позов задовольнити.

               2.  Скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному  транспорті в Луганській області від 01.02.07 № 003003 про застосування фінансових санкцій.

  3.   Стягнути з  Державного бюджету України ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582 рахунок № 31114095500006  банк УДК в Луганській області МФО 804013 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК», м. Северодонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 104, кв. 108, код 31713599  судовий збір: 3 грн. 40 коп. на оплату державного мита. Виконавчий лист направити до ВДВС Северодонецького міського управління юстиції до виконання.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.06.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           О.О.Седляр