Постанова

від 11.07.2018 по справі 753/12264/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 липня 2018 року

м. Київ

справа № 753/12264/16-ц

провадження № 61-35890св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5 ,

представник позивача - ОСОБА_1

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю F1 Продакшн

представник відповідача - Булко Юрій Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Українець Л. Д., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю F1 Продакшн (далі - ТОВ F1 Продакшн ) про стягнення неустойки, відшкодування моральної шкоди та витрат на лікування.

Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2015 року ним у магазині МОYО придбано ноутбук марки Lenovo вартістю 35 739 грн, гарантійним обслуговуванням якого займається сервісний центр ТОВ F1 Продакшн . У листопаді 2015 року придбаний ноутбук припинив належним чином працювати, у зв'язку з чим 30 листопада 2015 року він здав ноутбук до сервісного центру. Протягом 14 днів його не відремонтували, неодноразово повертали, проте при перевірці ним виявлялося, що останній належним чином не працював, й він знову повертав ноутбук до сервісного центру для ремонту. Вказував, що загалом ремонт тривав протягом 50 днів з 01 грудня 2015 року по 21 січня 2016 року.

Посилався на те, що за наслідками ремонту були виявлені дефекти, які не підлягають ремонту, у зв'язку з чим йому замінили придбаний ним товар на новий, проте зробили це лише у квітні 2016 року.

Вважав, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України Про захист прав споживачів та завдали йому моральних страждань.

Крім того, за час ремонту придбаного товару він зазнав значного психо-емоційного стресу, що виявилось у постійних перемовинах з відповідачем, отримання й неодноразового повернення неякісно відремонтованого товару, невиконання зобов'язань щодо його заміни, внаслідок чого він переніс операцію по видаленню геморою. Вказував, що саме поведінка відповідача, яка виявилась у недотриманні вимог закону щодо вчасного й належного ремонту придбаного товару або його заміні на товар належної якості, вплинули на його стан, що загострив хворобу, тому просив стягнути з відповідача понесені ним матеріальні збитки на лікування (операцію та післяопераційний період).

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_5 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 12 866 грн неустойки за прострочення строку усунення недоліків товару, 12 108,45 грн понесених ним витрат на лікування, 35 000 грн моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року у складі судді Коренюк А. М. позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ F1 Продакшн на користь ОСОБА_5 12 866 грн неустойки за прострочення строку усунення недоліків товару та 551,2 грн судового збору, а всього 13 417,2 грн.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач прострочив усунення недоліків товару, тому у силу вимог частини п'ятої статті 709 ЦК України зобов'язаний сплатити позивачу, як покупцю товару, неустойку у розмірі одного відсотка вартості товару за кожен день прострочення.

Інші вимоги ОСОБА_5 суд вважав недоведеними.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ F1 Продакшн задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року в частині стягнення неустойки за прострочення строку усунення недоліків товару та судового збору скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 у цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зобов'язання відповідача з усунення недоліків товару (ремонту) було припинено, оскільки позивач обрав інший спосіб захисту порушеного права, передбачений частиною першою статті 708 ЦК України, а саме заміну товару на аналогічний товар належної якості. При цьому така вимога позивача була задоволена продавцем і жодних претензій щодо порушення строків заміни товару позивачем не заявлено, тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення строку усунення недоліків товару.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що вимога про здійснення гарантійного ремонту, термін виконання якого прострочив відповідач, та вимога про заміну товару на новий у цьому випадку не є тотожними, оскільки були заявлені до різних дефектів придбаного ним товару. Після ремонту, який є предметом розгляду у цій справі, він користувався ноутбуком близько двох місяців, після чого товар знову вийшов з ладу з інших причин.

Вказує, що під час досудового вирішення спору відповідач визнавав його вимоги про стягнення неустойки за невчасно виконаний ремонт, проте потім відмовився від своїх зобов'язань, що не врахував апеляційний суд.

У травні 2017 року ТОВ F1 Продакшн подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких вказує про те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Вважає, що товариство, як виконавець робіт, є неналежним відповідачем у цій справі, проте рішення апеляційного суду по суті ухвалено правильне, тому не підлягає скасуванню з формальних міркувань.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною першою статті. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Частиною першою статті 708 ЦК України встановлено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором,недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором :

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до частини першої статті 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків . Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, встановивши, що після здійснення ремонту відповідачем та виявлення іншого недоліку товару позивачем, останній звернувся до продавця з вимогою про заміну товару на аналогічний товар належної якості, яка негайно була виконана продавцем, апеляційний суд дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення неустойки за прострочення строку усунення недоліків товару.

Доводи касаційної скарги про те, що вимога про здійснення гарантійного ремонту, термін виконання якого прострочив відповідач, та вимога про заміну товару на новий у цьому випадку не є тотожними, оскільки були заявлені у зв'язку із виявленням різних дефектів придбаного ним товару, є безпідставними, оскільки вищенаведені норми матеріального права передбачають обов'язок продавця або виготовлювача (чи уповноважені ними представники) виконати одну з вимог покупця товару неналежної якості за його вибором.

Апеляційний суд правильно вказав, що зобов'язання відповідача з усунення недоліків товару (ремонту) було припинено, оскільки позивач обрав інший спосіб захисту порушеного права, передбачений частиною першою статті 708 ЦК України, - заміну товару на аналогічний товар належної якості.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_5 фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, та закон, який їх регулює, вірно відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення неустойки, які були помилково задоволенні судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк