Рішення

від 20.06.2018 по справі 275/1056/17

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/1056/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі: Столярчук А.Ю,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представника відповідача за довіреністю ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що 5 жовтня 2017 року в 04 години 15 хвилин під час виконання нею робіт по встановленню металевих механізмів на папки на автоматі клепальному SYS - 13TR, який знаходиться в приміщенні цеху № Б-6 ВСК № 1 ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ , вона отримала пошкодження вказівного пальця лівої руки при наступних обставинах.

Так, працюючи на підприємстві ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ на посаді укладальника - пакувальника в ніч з 15 на 16 жовтня нею виконувалися роботи по встановленню металевих механізмів на папки на автоматі клепальному SYS - 13TR, який розташований в цеху № Б-6 ВСК № 1 зазначеного підприємства. Після короткої перерви, приблизно в 04 год. 15 хв. вона, підійшовши до автомата клепального, вставила в направляючі штоки, розмістила заготовку для папки та натиснула приводну педаль. Автомат не спрацював, оскільки не була увімкнена кнопка включення автомата. Після того, як вона нажала цю кнопку, спрацював ударний механізм автомата, і вона одразу відчула сильний біль, оскільки в ліву руку вказівного пальця впилася металева скоба. Після отримання травми її було доставлено в Брусилівську центральну районну лікарню та надано медичну допомогу.

Після отриманої травми в період з 17 жовтня по 27 жовтня 2017 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні, а в період з 20 жовтня по 13 грудня 2017 року - на амбулаторному лікуванні в Брусилівській центральній районній лікарні Житомирської області. Відповідно до листка непрацездатності з 14 грудня 2017 року позивачка повинна була приступити до роботи. Однак через те, що вона не мала змоги виконувати роботу укладальника - пакувальника, а іншої роботи їй на підприємстві не запропонували, вона вимушена була звільнитися з роботи. Виконувати попередню роботу вона не мала змоги, оскільки травма на пальці ще не вилікувана, і вона продовжує лікування в хірургічному відділенні Науково-практичному центрі профілактичної та клінічної медицини.

Позивачка зазначила, що за весь період проходження лікування нею були понесені витрати на придбання медичних препаратів та ліків, зокрема, були витрачені особисті кошти в сумі 1908 гривень, що підтверджується фіскальними чеками.

Крім того, у зв'язку з тим, що лікування в Брусилівській центральній районній лікарні Житомирської області було малоефективним, вона вимушена була неодноразово зверталася до медичних закладів в міста Житомир та Київ, проїзд до яких вимагав витрат власних коштів, сума яких становить 196 грн. Таким чином, їй було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 2102 гривні.

Також позивачка зазначила, що внаслідок отриманої нею травми на підприємстві відповідача їй було спричинено й моральну шкоду.

При цьому, оскільки відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 08.11.2017 року, складеного відповідачем, нещасний випадок стався при експлуатації автомата клепального SYS - 13TR, який відноситься до джерела підвищеної небезпеки, та вона отримала ушкодження здоров'я, а саме джерелом підвищеної небезпеки, яке належить відповідачу, який є юридичною особою, то незалежно від вини юридичної особи, шкоду повинна відшкодувати юридична особа, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ .

У зв'язку з тим, що внаслідок ушкодження її здоров'я позивачка перенесла сильну фізичну біль, нервове потрясіння, тривале лікування та пов'язані з цим моральні страждання та переживання за стан свого здоров'я, втрату нормальних життєвих зв'язків, так як на даний час вона не має можливості в повній мірі виконувати домашню роботу, ОСОБА_1 вважає, що їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 250000 гривень і яку повинен виплати відповідач.

На підставі викладеного і відповідно до ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 173, 237-1 КЗпПУ позивачка просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ матеріальну шкоду в розмірі 2102 гривні та моральну шкоду в розмірі 250000 гривень, а також понесені нею судові витрати в розмірі 800 гривень.

Відповідачем ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ було надіслано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, вважаючи їх недоведеними та необгрунтованими через наступне.

Так, згідно наказу № 464-К від 22.05.2017 р. ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ на посаду укладальник-пакувальник. 22.05.2017р. ОСОБА_1 було проведено вступний інструктаж, наказом № 85/1 від 23.05.2017 р. було прийнято рішення про проведення стажування ОСОБА_1 протягом 14-ти календарних днів, а до початку самостійної роботи - допуск ОСОБА_1 до роботи під керівництвом начальника цеху ОСОБА_4 Наказом № 93/2 від 07.06.2017 р. на підставі результатів стажування було прийнято рішення допустити ОСОБА_1 до самостійної роботи.

22.08.2017 року відповідачем було проведено перевірку знань працівників, в тому числі і позивача, з питань охорони праці та пожежної безпеки згідно діючих на підприємстві інструкцій.

Згідно протоколу № 1 від 22.08.2017 р. відповідач перевірив, що позивач знає положення інструкцій: з охорони праці укладальника-пакувальника № 1; з охорони праці № 24 при роботі на автоматі клепальному для встановлення металевих механізмів; з охорони праці № 26 при роботі на автоматі збірки конвертів; з охорони праці №27 для оператора автомату гарячої штамповки SYS - 509HS; з охорони праці, № 28 при роботі на автоматі термопайки; з охорони праці № 29 при роботі на автоматичній лінії зовнішнього карману; з охорони праці № 30 при роботі на автоматі ультразвукової пайки. Повторний інструктаж з питань охорони праці ОСОБА_1 було проведено 02.10.2017 р.

Згідно паспорта автомату клепального для прикріплення фурнітури, серії SYS - 13TR та фотознімку місця нещасного випадку, що стався на автоматі з позивачем, чітко видно, що відповідачем були здійснені заходи щодо безпечних умов праці, а саме: місця небезпечної зони ударного механізму автомату, на які не можна класти руки та/чи інші частини тіла, про що зазначено в інструкції з охорони праці № 24, відмічені спеціальною попереджувальною стрічкою (ярко-жовтого кольору).

Отже, відповідачем, на його переконання, були здійснені усі можливі та передбачені законодавством заходи для забезпечення позивача та інших працівників безпечними умовами праці та захисту від настання нещасних випадків на виробництві.

16.10.2017року о 04 год. 15 хв. під час виконання роботи з позивачем стався нещасний випадок. При цьому з особистих пояснень позивача при розслідуванні цього випадку було встановлено, що ОСОБА_1 налаштовувала папку на стержень при ввімкненому станку.

Проте, п. 3.11. розділу III Обов'язки оператора під час роботи Інструкції з охорони праці № 24 визначає, що встановлювати пластикову заготовку в упори необхідно, тримаючи руки за межами небезпечної зони (позначеної попереджувальною стрічкою), та після цього натискати на приводну педаль. Згідно ж п. 3.14.4 Інструкція з охорони праці № 24, при виконанні виробничих операцій на обладнанні забороняється класти руки в зону рухомих частин обладнання, чи поправляти пальцями заклепки та механізми на направляючих штоках при ввімкненому електроживленні, нахиляти голову на рівень рухомих частин обладнання.

Даний нещасний випадок було розслідувано відповідачем та складено акт. Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 16.10.2017року з позивачем, причиною настання нещасного випадку стало невиконання та порушення позивачем вимог інструкції з охорони праці № 24, а саме: позивач ввімкнула автомат, не прийнявши руки з небезпечної зони ударного механізму автомата, яка позначена спеціальною стрічкою.

Отже, відповідач вважає, що саме через нехтування умовами охорони праці та порушення вимог з охорони праці і через неуважність під час роботи, позивач отримала дане ушкодження на виробництві. Після настання нещасного випадку з ОСОБА_1 відповідач вжив усіх можливих заходів для невідкладного надання медичної допомоги позивачу, аби полегшити завдані ушкодження здоров'ю, про що позивач також зазначає в пояснювльній записці та в позовній заяві: невідкладно, в цеху була надана перша медична допомога; через 20 хвилин позивача було доставлено в лікарню, де була надана відповідна медична допомога; після надання медичної допомоги позивача було доставлено додому.

Згідно відповіді виконуючого обов'язки головного лікаря КУ Брусилівська ЦРЛ ОСОБА_5 № 402 від 07.11.2017 р. та листків непрацездатності АГТ № 081189 АГТ № 081260 та АГТ № 081365, ОСОБА_1 отримала ушкодження у вигляді відкритого перелому кінцевої фаланги II пальця лівої кісті. З 17.10.2017 р. по 27.10.2017 р. позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні, а з 28.10.2017 р. по 14.12.2017 р. перебувала на амбулаторному лікуванні в поліклінічному відділенні КУ Брусилівська ЦРЛ .

Відповідно до наказу МОЗ № 370 від 07.08.2007 р. № 902/14/69, дане ушкодження позивача віднесено до легких травм.

Згідно листка непрацездатності АГТ № 081365, стати до роботи позивач мала 14.12.2017р. Проте, позивач 14.12.2017 р. написала та подала відповідачу заяву про звільнення з займаної посади з 14.12.2017 р. за власним бажанням. На підставі наказу № 761-К від 14.12.2017 р. позивача було звільнено з 14.12.2017 р.

Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що вона не могла виконувати роботу укладальника-пакувальника, оскільки ще продовжувала лікуватися в хірургічному відділені Науково-практичному центрі профілактичної та клінічної медицини, нічим не підтверджені. Позивач не додала жодних доказів проведення обстеження після 14.12.2017р. Надані суду чеки та заключення з Науково- практичного центру профілактичної та клінічної медицини датовані до 14.12.2017 р. Окрім того, дані твердження позивача спростовуються листком непрацездатності АГТ № 081365, в якому чітко вказано: стати до роботи 14.12.2017 р., а отже станом на 14.12.2017 р. позивач була здорова та могла приступити до роботи.

Більш того, позивач не надала відповідачу медичного підтвердження, в якому було б зазначено, що виконання займаної посади після лікування неможливе та позивача необхідно перевести на іншу, легшу роботу. Позивач не зверталась до відповідача ані з усною, ані з письмовою заявою щодо отримання іншої роботи, а лише подала заяву на звільнення.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач навмисно вводить суд в оману, стверджуючи, що станом на 14.12.2017 року ще проходила лікування та не могла стати до роботи, а відповідач не запропонував їй іншої роботи.

Також ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необгрунтованими, оскільки вина відповідача у настанні нещасного випадку з ОСОБА_1 відсутня. Відповідач вжив усіх можливих заходів для невідкладного надання медичної допомоги позивачу. Відповідачем не було завдано позивачу моральних чи фізичних страждань. Фізичні страждання позивача виникли саме через нехтування останньою правилами безпеки та інструкціями з охорони праці. Отримане ушкодження позивача віднесено до легких травм. Позивач має можливість на відновлення стану здоров'я до попереднього. Істотних змін у виробничих стосунках позивача після отримання ушкодження та лікування не виявлено. Стан здоров'я позивача не забороняє виконувати попередню роботу. У позивача відсутні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводять до необхідності соціального захисту і допомоги.

Окрім того, на думку відповідача, позивач не зазначає і не обґрунтовує, з яких міркувань вона виходить, визначаючи розмір моральної шкоди в 250000 гри.

Відповідач також заперечує в повному обсязі з приводу заявленої позивачем матеріальної шкоди в розмірі 2102,00 грн. та вважає, що не повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок ушкодження його здоров'я на виробництві, оскільки матеріальні витрати на лікування, пов'язані зі страховим випадком, за законом відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Крім того, позивачем, як вважає відповідач, не додано жодного доказу на підтвердження понесених судових витрат за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 800,00 грн., а тому відповідач заперечує з приводу задоволення даних витрат, вважає їх не доведеними та необгрунтованими. Окрім того, дані витрати позивач поніс не з вини відповідача.

Таким чином, ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ , в якій зазначила, що відповідно до Акту проведення розслідування нещасного випадку від 07.11.2017 року, 15 жовтня 2017 року в 04 години 15 хвилин під час виконання нею робіт по встановленню металевих механізмів на папки на автоматі клепальному SYS - 13TR, який знаходиться в приміщенні цеху № Б- 6 ВСК № 1 ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ та відноситься до джерела підвищеної небезпеки, стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого нею було отримано пошкодження вказівного пальця лівої руки.

Після отриманої нею травми в період з 17 жовтня по 27 жовтня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Брусилівській ЦРЛ Житомирської області, а в період з 20 жовтня по 13 грудня 2017 року перебувала на амбулаторному лікуванні у Брусилівській ЦРЛ Житомирської області. У зв'язку з тим, що травму нею було отримано з підстав нещасного випадку, а не з того, що вона мала умисел, направлений на отримання зазначеної травми, то відповідно до ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України вона має право на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.

ОСОБА_1 вважає, що додані до позовної заяви докази щодо понесених нею матеріальних витрат на придбання ліків та відвідування лікувального закладу в м. Києві, так як лікарі Брусилівського ЦРЛ не надавали їй належного лікування, підтверджують матеріальні витрати, відшкодування яких повинно відбуватися за рахунок коштів відповідача.

Також оскільки внаслідок ушкодженням її здоров'я позивач перенесла сильну фізичну біль та нервове потрясіння в період отримання травми, а після цього вона вимушена була проходити тривале лікування і переносила пов'язані з цим моральні страждання та переживання за стан свого здоров'я, а крім того проходячи лікування, вона втратила нормальні життєві зв'язки, так як повинна була їздити до лікарів, та на даний час не має можливості в повній мірі виконувати домашню роботу, тому ОСОБА_1 вважає, що їй було заподіяно моральну шкоду. Завдану моральну шкоду вона оцінюю в 250 000 гривень, і зазначену шкоду, на її переконання, повинен відшкодвати відповідач.

Також зазначила, що за надання правничої допомоги при підготовці та поданні позовної заяви нею були понесені судові витрати в розмірі 800 гривень. На даний час вона знову звернулася до адвоката з тим, щоб він надавав їй професійну правничу допомогу та представляв її інтереси в судовому засіданні, і за вказані послуги нею сплачено гонорар адвокату в розмір 5 000 гривень, які на підставі ст.ст. 133, 137, 139, 141 повинен відшкодувати відповідач.

Просила її позовні вимоги задовольнити.

ТОВ ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ було подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач вважає недоведеним розмір витрат позивача на правову допомогу, оскільки подаючи позовну заяву та вказуючи про сплату адвокату 800 грн. за надання правничої допомоги, доказів сплати таких витрат ОСОБА_1 не надала. Лише подаючи відповідь на відзив, після звернення уваги відповідачем на цю обставину, позивач надала суду копію договору, укладеного 12.02.2018р. між нею та адвокатом ОСОБА_2, та копію квітанції від 12.02.2018р. про сплату 5800 грн. за складання позовної заяви та представництво її інтересів в суді. Відповідач вважає, що зазначені документи є неналежними доказами понесення позивачкою витрат в розмірі 800 грн. за надання правничої допомоги, оскільки станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 не було укладено договору на надання правничої допомоги та не було сплачено суму в 800 грн. за це. Крім того, позивач не надала детального опису робіт, виконаних адвокатом.

Також зазначив, що оскільки позивач не направив відповідачу копії документів, доданих до відповіді на віздив, суд у відповідності до ст. 83 ЦПК України має не брати такі докази до уваги.

Стосовно вимоги позивачки щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі витрат на лікування ОСОБА_1 у Науково-практичному центрі профілактичної та кліничної медицини, відповідач зазначив, що Брусилівська центральна районна лікарня, де проходила лікування ОСОБА_1, не надавала останній направлення до Науково-практичного центру профілактичної та кліничної медицини, тобто вибір платного медичного обстеження був ініційований самою позивачкою, яка доказів його необхідності суду не надала. Крім того, з копій чеків не можна дійти висновку, що оплата була здійснена саме за лікування ушкоджень здоров я, пов язаних з отриманою травмою на виробництві. Крім того, позивачкою не надано жодного призначення від лікаря на використання та вживання медичних препаратів, чекі на купівлю яких позивач додала до позову. Більш того, з вказаних чеків неможливо встановити, чи купувала вказані ліки саме ОСОБА_1, а також за призначенням лікаря, а крім того для особистих потреб тощо.

Також відповідач вказав, що надаючи чеки на проізд до м. Житомира, позивач не надала жодних доказів відвідування медичного закладу у м. Житомирі, через що, на думку відповідача, такі чеки не підтверджують витрат на лікування та пов язані з відвідуванням м. Житомира в особистих справах. Чеки на проізд до м. Києва 18.12.2017р. також не підтверджені жодним медичним документов від лікаря за такою датою, тобто таку поїздку також не можна вважати пов язаною з лікуванням позивачки. Просили в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити. Також не заперечували, що додані до відповіді на відзив докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ними відповідачу направлені не були.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на віздив, просила в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши в порядку загального позовного провадження вказану цивільну справу, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наказу № 464-К про прийняття на роботу від 22.05.2017 року, з копії трудової книжки позивачки ОСОБА_1, з акту форми Н-1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом від 16.10.2017 року, з акту розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-5 від 16.10.2017 року, з позивачкою ОСОБА_1 Ю,М., яка працювала на підприємстві відповідача на посаді укладальника - пакувальника, стався нещасний випадок з причин невиконання позивачкою вимог Інструкції з охорони праці, внаслідок якого остання отримала відкритий перелом кінцевої фаланги ІІ пальця лівої кісті, що також підтверджують заключення Державної наукової установи Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини м. Києва від 15.11.2017 року, від 27.11.2017 року, лист Брусилівської ЦРЛ № 402, від 07.11.2017р. (а.с. 8-10, 13-20, 28, 98).

З листків непрацездатності серії АГТ № 081189, серії АГТ № 081260, серії АГТ № 081365 виданих Комунальною установою Брусилівська центральна районна лікарня випливає, що позивачка з отриманою травмою проходила стаціонарне лікування з 17.10.17 року по 27.10.2017 року, та знаходилась на амбулаторному лікуванні з 28.10.2017 року по 25.11.2017 року та 02.12.2017 року по 08.12.2017 року (а.с. 5-7).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Ст. 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки несуть власники (володільці) механізму, якшо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, заявляючи позовні вимоги щодо відшкодування спричиненої ушкодженням здоров я внаслідок нещасного випадку на виробництві шкоди, позивач ОСОБА_1 вказала, що за час лікування нею були понесені витрати на придбання медичних препаратів та ліків на загальну суму 1908 грн., а також витрачені кошти на проїзд до медичних закладів у м. Києві та Житомирі, в які вона зверталась у зв язку з малоефективним лікуванням в Брусилівській ЦРЛ, в сумі 196 грн.

Разом з тим, копії чеків, які надані позивачкою на підтверження таких витрат (а.с. 11, 12, 24-26), на думку суду, самі по собі не свідчать, що ОСОБА_1 у зв язку з отриманою на підприємстві відповідача 15.10.2017р. виробничою травмою для її лікування були призначені такі ліки та вказані ліки купувались саме позивачкою для лікування отриманої травми. Жодних доказів, які б свідчили, що вказані ліки призначались позивачці у зв язку з даною травмою, суду надано не було.

Також суд не може прийняти до уваги копії чеків про оплату ОСОБА_1 медичних послуг НПЦ профілактичної та кліничної медицини Державного управління справами, оскільки з вказаних чеків неможливо встановити, за які саме медичні послуги було сплачено позивачкою та чи пов язані такі послуги з лікуванням отриманої ОСОБА_1 травми.

Стосуючись витрат позивачки на проїзд до лікувальних закладів м. Києва та м. Житомира, слід зазначити, що надані суду копії квітків не підтверджують, що саме позивачкою були здійснені такі поїздки і саме з метою звернення до лікувальних закладів. До того ж жодних доказів відвідування медичних закладів у м. Житомирі, а також 18.12.2017р. (згідно дати у квітку) у м. Києві позивач не надала.

Інших належних та допустимих доказів понесених на лікування витрат позивачкою не надано.

Також суд погоджується з міркуваннями відповідача, що фінансування лікування, в тому числі й витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення потерпілих від нещасних випадків на виробництві здійснюється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про що вказано у ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а також у Положенны про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010р. № 18.

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2102 грн. слід відмовити.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

П. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 3 та 5 своєї Постанови № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (із відповідними змінами), при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Враховуючи, що в ході розгляду справи було встановлено, що нещасний випадок з позивачкою ОСОБА_1 стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яким в розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України є належний відповідачу автомат клепальний, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди є обґрунтованими.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості і справедливості, враховує характер і обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнала позивачка у зв язку з отриманою травмою, а також ту обставину, що нещасний випадок на виробництві стався через порушення позивачкою Інструкції з охорони праці, та вважає, що сума в 10000 грн. буде належною сатісфакцією, співмірнною спричиненій моральній шкоді ОСОБА_1

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, враховуючи визначену судом суму такого відшкодування, підлягають частковому задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат в даній справі, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача понесених нею судових витрат, пов язаних з наданням правничої допомоги в сумі 5800 грн., не можуть бути задоволені судом, оскільки докази на підтвердження їх понесення не були у встановленому процесуальному порядку надані відповідачу, чого не заперечували позивач та її представник в судовому засіданні, з огляду на що такі докази у відповіданості до ч. 9 ст. 83 ЦПК України не беруться до уваги судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовних вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ (адреса: вул. Базарна, 25, смт. Брусилів Житомирської області, код ЄДРПОУ 40959684) на користь ОСОБА_1 Миколайовича (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.к.2495814211, паспорт серія ВН № 319207, виданий Брусилівським РВ УМВС України в Житомирській області 10.12.2010 року, адреса: с. Хомутець, вул. Миру, 7, Брусилівського району Житомирської області) в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень .

В решті позову, - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2018 року.

СУДДЯ ОСОБА_6