Рішення

від 17.07.2018 по справі 904/2650/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2650/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Михайлової К.С., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, 1; ідентифікаційний код 00130850)

до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 13; ідентифікаційний код 23068437)

про стягнення 458 071 грн. 60 коп.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2568/18 від 18.06.2018р.), в якій просить суд стягнути з відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" 458 071 грн. 60 коп., що складає 393 494 грн. 22 коп. - заборгованості, що виникла на підставі договору від 18.11.2013р. №623 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, 30 881 грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 8 200 грн. 27 коп. - 3% річних, 12 457 грн. 10 коп. - пені та 13 038 грн. 27 коп. - 7% штрафу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/2650/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 17.07.2018р.

Сторони витребуваних господарським судом документів не надали, відповідач проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечив, представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судовогозасідання були повідомлені належним чином.

Оскільки у судове засідання всі учасники провадження у справі не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (стаття 222 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013р. між позивачем - Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", як теплопостачальною організацією-продавцем (в подальшому було перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (позивач у справі)), та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-13", як споживачем-покупцем, було укладено договір № 623 купівлі-продажу теплової енергії (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 17 листопада 2014 року, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України; договір припиняє свою дію у випадках: - закінчення строку, на який він був укладений; - взаємної згоди сторін про його припинення; - прийняття відповідного рішення Господарським судом; - ліквідацією однієї із сторін (пункт 10.1 Договору).

Згідно пунктів 10.2, 10.3 Договору припинення дії договору не звільняє споживача-покупця від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи не містять письмових заяв сторін про припинення дії договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності – розрахунковим способом.

Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації-продавця та споживача-покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (пункт 5.2 Договору).

Межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) сторін оформлюється у вигляді акта зі схемами теплових мереж, підписаного у двосторонньому порядку, який є невід'ємною частиною договору та не може бути змінено в односторонньому порядку (пункт 5.3 Договору).

Пунктом 5.8 Договору визначено, що у разі відсутності, пошкодження та/або некоректної роботи приладів комерційного обліку оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем відповідно до визначених у договорі навантажень по опалюванню та гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації-продавця, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця в розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 4.2.5 Договору теплопостачальна організація-продавця зобов'язана виписувати рахунки та акти передачі-прийняття теплової енергії споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти передачі-прийняття теплової енергії, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному, зі своєї сторони, вигляді теплопостачальній організації-продавцю до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається позивачем в період з 01.12.2016 року по 17.04.2018 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 501 268 грн. 56 коп., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були підписані відповідачем:

- від 31.12.2016р. №7024 на суму 66 825 грн. 68 коп. (а.с.16);

- від 31.01.2017р. №138 на суму 74 543 грн. 77 коп. (а.с.17);

- від 28.02.2017р. №2273 на суму 77 857 грн. 45 коп. (а.с.18);

- від 31.03.2017р. №3505 на суму 37 831 грн. 07 коп. (а.с.19);

- від 30.11.2017р. №3943 на суму 38 618 грн. 06 коп. (а.с.20);

- від 31.12.2017р. №5161 на суму 44 952 грн. 94 коп. (а.с.21);

- від 28.02.2018р. №1206 на суму 62 991 грн. 65 коп. (а.с.22);

- від 31.03.2018р. №2298 на суму 81 096 грн. 29 коп. (а.с.23);

- від 17.04.2018р. №3293на суму 16 551 грн. 65 коп. (а.с.24).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем, проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до встановлених тарифів.

Згідно частин 1 та 2 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 Договору).

У пункті 6.3 Договору узгоджено, що оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання; решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії; кошти, які надійшли від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за договором; остаточний розрахунок за фактичну спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідно до пункту 6.5 Договору у випадку, якщо споживач-покупець, не має приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання споживача-покупця у розрахунковому періоді; розрахунки здійснюються згідно з пункту 6.3 Договору.

За приписами підпункту 3.2.5 Договору споживач-покупець зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк оплати за спожиту відповідачем теплову енергію вважається таким, що настав.

Відповідач розрахувався за теплову енергію частково, що останнім не спростовано, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 393 494 грн. 22 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.2.7. Договору за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7-ми відсотків вказаної суми; період, за який нараховується штрафні санкції, становлять три роки; строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій встановлено сторонами у три роки.

Таким чином, згідно розрахунку штраф становить 13 038 грн. 27 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 30 881 грн. 74 коп. (з 01.02.2017р. по 01.05.2018р.), а річні – 8 200 грн. 27 коп. (з 23.01.2017р. по 30.05.2018р.).

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 12 457 грн. 10 коп. - пені, то така вимога є неправомірною, з огляду на таке.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського процесуального кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, вказавши у договорі про сплату пені у розмірі не більше подвійної обліковою ставки НБУ, сторони фактично не визначили розмір пені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 6 684 грн. 21 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 13; ідентифікаційний код 23068437) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, 1; ідентифікаційний код 00130850) 393 494 (триста дев'яносто три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 22 коп. - заборгованості, 30 881 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 8 200 (вісім тисяч двісті) грн.27 коп. - річних, 13 038 (тринадцять тисяч тридцять вісім) грн. 27 коп. - штрафу та 6 684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 21 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

23.07.2018р.