Рішення

від 17.07.2018 по справі 910/5440/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.07.2018Справа №  910/5440/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокс Групп” про стягнення грошових коштів Суддя Котков О.В. Секретар судового засідання Кукота О.Ю. Представники сторін: не з'явились. СУТЬ СПОРУ: 02 травня 2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 471/2018 від 19.04.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокс Групп” (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року в сумі 67 798,42 грн. з них: основного боргу – 47 713,08 грн. (сорок сім тисяч сімсот тринадцять гривень 08 копійок), втрат від інфляції – 2183,09 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 09 копійок) та процентів за користування чужими грошовими коштами – 17 902,25 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот дві гривні 25 копійок). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем за видатковими накладними № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року,                   № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2018 року у справі № 910/5440/18 позовну заяву № 471/2018 від 19.04.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокс Групп” про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” строк до 25.05.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків. 16 травня 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” надійшло клопотання № 490/2018 від 11.05.2018 року на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2018 року з доданими до нього документами. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5440/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14.06.2018 року. В судовому засіданні 14.06.2018 року судом оголошувалася перерва до 17.07.2018 року. Представники сторін в судове засідання 17.07.2018р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду 17.07.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: В період з 16.12.2016 року по 20.12.2016 року позивач (надалі - продавець або постачальник) передав, а відповідач (надалі - покупець або отримувач) прийняв від постачальника товар на загальну суму 425  613,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року, за який, як зазначає позивач, покупець в повному обсязі не розрахувався внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 47  713,08 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару по видатковим накладним. Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Як свідчать матеріали справи, в період з 16.12.2016 року по 20.12.2016 року продавець передав, а покупець прийняв від постачальника товар на загальну суму на загальну суму 425  613,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року, а також довіреностями на отримання товару (копії довіреностей містяться в матеріалах справи). За приписами ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні  Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"  і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і  Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку  та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.  Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.). Оскільки спірні видаткові накладні мають найменування юридичних осіб, перелік товару, його вартість та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції. З матеріалів справи слідує, що на загальну суму 377  900,45 грн. покупець оплатив отриманий від продавця згідно видаткових накладних товар, що підтверджується платіжними дорученнями (копії містяться в матеріалах справи). Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати покупцем вартості отриманого по видатковим накладним товару, 14.11.2017 року звернувся до відповідача з претензією                 № 317/2017 від 13.11.2017 року з проханням сплатити у строк до 17.11.2017 року суму заборгованості за отриманий спірний товар (копія претензії міститься в матеріалах справи). Факт надсилання позивачем 14.11.2017 року вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком від 14.11.2017 року (копія фіскального чеку міститься в матеріалах справи). Вказана претензія була отримана уповноваженим представником покупця 17.11.2017 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Державного підприємства «Укрпошта» за поштовим ідентифікатором №0209006665760. Проте, відповідач залишив претензію позивача про сплату заборгованості без відповіді та задоволення. Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату вартості отриманого по видатковим накладним № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року товару. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав. Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по видатковим накладним № ЕТП РТ1612/003 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1612/008 від 16.12.2016 року, № ЕТП РТ1912/001 від 19.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/001 від 20.12.2016 року, № ЕТП РТ2012/008 від 20.12.2016 року матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 47  713,08 грн. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин пред'явлення продавцем покупцю 14.11.2017 року претензії № 317/2017 від 13.11.2017 року, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару по видатковим накладним, то нарахування втрат від інфляції та процентів за користування чужими грошовими коштами у спірному випадку можливе лише з 25.11.2017 року (17.11.2017 року (дата отримання претензії) + 7 днів = 24.11.2017 року), на підставі ч. 2 ст. 530 та ст. 625 Цивільного кодексу України, що становить: - загальна сума втрат від інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 2582,26 грн., згідно наведеного нижче розрахунку: Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 25.11.2017 - 17.04.201847713.081.0542582.26 Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення суми втрат від інфляції, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 2183,09 грн. Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку процентів за користування чужими грошовими коштами, суд встановив, що загальна сума процентів за користування чужими грошовими коштами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 564,71 грн., згідно наведеного нижче розрахунку: Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 47713.0825.11.2017 - 17.04.20181443 %564.71 Таким чином, загальна сума процентів за користування чужими грошовими коштами, яка підлягає стягненню з відповідача становить 564,71 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами позивачу належить відмовити. Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 50  460,88 грн. з них основного боргу – 47 713,08 грн. (сорок сім тисяч сімсот тринадцять гривень 08 копійок), втрат від інфляції – 2183,09 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 09 копійок) та процентів за користування чужими грошовими коштами – 564,71 грн. (п'ятсот шістдесят чотири гривні 71 копійка). Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1311,42 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фокс Групп” (код ЄДРПОУ 40103852, адреса: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 22, кімната 24), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” (код ЄДРПОУ 33090871, адреса: 93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 47 713,08 грн. (сорок сім тисяч сімсот тринадцять гривень 08 копійок), втрат від інфляції – 2183,09 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 09 копійок) та процентів за користування чужими грошовими коштами – 564,71 грн. (п'ятсот шістдесят чотири гривні 71 копійка) та судовий збір – 1311,42 грн. (одна тисяча триста одинадцять гривень 42 копійки). 3. В задоволені решти позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 24.07.2018р. Суддя                                                                                                                                                         О.В. Котков