Рішення

від 17.07.2018 по справі 908/745/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 17.07.2018Справа №  908/745/18 За позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форос» про стягнення заборгованості з орендної плати                                                    Суддя Котков О.В.            Секретар судового засідання Кукота О.Ю.   Представники сторін: не з'явились.      СУТЬ СПОРУ: 25 квітня 2018 року до Господарського суду Запорізької області від Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач) надійшла позовна заява № 24/02-02 від 18.04.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форос» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди державного нерухомого майна № 654 від 31.01.2001 року в сумі 68 966,38 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 38 копійок). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди державного нерухомого майна № 654 від 31.01.2001 року щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 року позовну заяву                 № 24/02-02 від 18.04.2018 року передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва. 21 травня 2018 року матеріали позовної заяви № 24/02-02 від 18.04.2018 року з додатками надійшли до Господарського суду міста Києва. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 року позовну заяву № 24/02-02 від 18.04.2018 року передано для розгляду судді                   Коткову О.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/745/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 19.06.2018 року. 18.06.2018 року через канцелярію до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 року відкладено судове засідання на 17.07.2018 року. Представник позивача в судове засідання 17.07.2018 року не з'явився, проте 16.07.2018 року через канцелярію до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Представник відповідача в судове засідання 17.07.2018 року не з'явився, про причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву відповідач до суду не надав. Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду 17.07.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. За ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: 31.01.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі – орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форос» (надалі – відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового вбудованого підвального приміщення № 654 (надалі – договір або договір оренди), відповідно до п. п. 1.1.-1.4. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення в житловому будинку, розташованому за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Рад. України 42а, яке знаходиться на балансі ВАТ «Запорізький Алюмінієвий Комбінат», а саме: вбудоване підвальне приміщення, в чотириповерховому житловому будинку загальною площею 110,3кв.м. (літера А-4, приміщення ХІІ, номер кімнат з 5 по 13 включно, №15, №16, №17 відповідно до плану (поверхів будівлі). Призначення приміщень: для розміщення офісу. Приміщення передається для використання орендарем за цільовим призначенням - розміщення офісу орендаря, згідно п. 1.2 договору. Згідно з п. 2.1 договору вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна. Термін дії договору згідно п.10.1 договору з 31.01.2001 року по 31.01.2004 року (три роки). Договір було неодноразово продовжено додатковими угодами, в останнє до 31.01.2016 року. На виконання умов договору 31.01.2001 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна №654. Додатковою угодою від 20.10.2004 року до договору оренди № 654 нежитлового приміщення від 31.01.2001 року змінено площу приміщення з 110,30 кв.м. на 126,09 кв.м. Додатковою угодою від 01.06.2011 року до договору оренди №654 нежитлового приміщення від 31.01.2001 року змінено орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за договором в сумі 68 966,38 грн., згідно розрахунку наданого позивачем, яка виникла за період з листопада 2015 року по вересень 2017 року (включно) з урахуванням індексу інфляції. За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 31.01.2001 року є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України. З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон). Так, стаття 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні договору. Частиною 3 статті 18 Закону встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. У відповідності до ч.ч. 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 3.1 договору оренди та додаткової угоди від 01.12.2011 року орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 з врахуванням доповнень внесених постановою  Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 року № 75 та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 року № 63. Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи п. 3.5 договору оренди з урахуванням додаткової угоди від 08.02.2010 року орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету проводиться щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає сплаті. Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 0937/01/01-07 від 26.02.2016 року, відповідача було повідомлено про те, що договір припинив свою дію 31.06.2016 року, відповідачеві необхідно у 10-ти денний термін здати орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передачі. Суд встановив, що 30.09.2017 року об'єкт оренди було повернуто орендарю згідно акту прийому-передачі. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За висновками суду, всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем, який представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 68  966,38 грн. Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі об'єкту оренди орендарю в користування, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов'язків щодо внесення орендної плати, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог та стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 68 966,38 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 38 копійок). Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Форос” (код ЄДРПОУ 22134451, адреса: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Вознесенівського (Орджонікідзевського) району (розрахунковий рахунок №33212871700007, УДКСУ у м. Запоріжжя Запорізької області, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 22080401), грошові кошти: заборгованість по орендній платі - 68 966,38 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 38 копійок). Стягувач: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573068, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206). 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Форос” (код ЄДРПОУ 22134451, адреса: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573068, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судовий збір - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні). Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 24.07.2018р. Суддя                                                                                                                                        О.В. Котков