Рішення

від 10.07.2018 по справі 911/886/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/886/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Світлозаводський завод Скло

прo стягнення 1 746 917,06 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Секретар судового засідання: Абраменко М.К.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1

Відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Світлозаводський завод Скло (надалі - відповідач) прo стягнення 1 746 917,06 грн.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 року № 1207.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.05.2018 року відкрито провадження у справі № 911/886/18, підготовче засідання призначено на 29.05.2018 року.

У зв'язку з лікарняним судді А.Ю. Кошика судове засідання, призначене на 29.05.2018 року не відбулося, ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2018 року підготовче засідання у справі № 911/886/18 перенесено на 14.06.2018 року.

У підготовчому засіданні 14.06.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 14.06.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмовий відзив на позов не подав.

Ухвалою від 14.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2018 року.

В судовому засіданні 10.07.2018 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 10.07.2018 року відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, уповноваженого представника не направив, відзиву на позов не надав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 10.07.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 22.09.2008 року між Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в особі директора Черкаської філії (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Світловодський завод Скло (надалі - Покупець) був укладений Договір на постачання природного газу №21/812 (надалі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність покупця 100000 куб.м природного газу імпортованого походження (далі - газ) протягом періоду з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року, а Покупець - прийняти та оплатити природний газ.

Згідно з додатковою угодою №1 від 28.12.2008 року, додатковою угодою №2 від 30.01.2009 року, додатковою угодою №3 від 16.03.2009 року до Договору №21/812 від 22.09.2008 року сторонами змінювались обсяги, періоди та порядок приймання-передачі газу.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві в період з грудня 2008 року по травень 2009 року природний газ на загальну суму 1 406 050,72 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу для промислових споживачів від 31.12.2008 року на суму 187038,75 грн., від 28.02.2009 року на суму 231170,20 грн., від 31.03.2009 року на суму 233879,71 грн., від 30.04.2009 року на суму 258094,94 грн., від 30.04.2009 року на суму 247033,98 грн., від 31.05.2009 року на суму 248833,15 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за природний газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі газу.

Як зазначає позивач, він свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив Покупцю імпортований природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість зі сплати основного боргу у сумі 966 000,72 грн.

Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010 року у справі № 17/85.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010 року у справі №17/85 встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати 966 000,72 грн. основного боргу за Договором.

Як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду, встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010 року у справі №17/85 заборгованість в с умі 966 000,72 грн. погашена відповідачем частково, несплачено 959 676,29 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін;через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 599-600 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних, аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Сума основного боргу, стягнута з відповідача за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010 року у справі №17/85 і на момент звернення до суду з даним позовом складає 959 676,29 грн., відповідачем не надано доказів сплати наведеної заборгованості станом на момент подання даного позову.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з тим, що боржник продовжив порушувати виконання грошового зобов'язання зі сплати присудженого за судовим рішенням боргу в сумі 959 676,29 грн., позивач в позові просить стягнути з відповідача інфляційні за період з вересня 2010 року - березень 2018 року в сумі 1530398,31 грн., 3 % річних за період з 23.09.2010 року по 31.03.2018 року в сумі 216518,75 грн.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що інфляційні та річні нараховані на несплачену суму основного боргу 959 676,29 грн., яка встановлена рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2010 року у справі №17/85, за фактичний період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, є арифметично вірним, відповідачем не заперечений та не спростований, тому вимоги про стягнення 1530398,31 грн. інфляційних та 216518,75 грн. річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 8 952,96 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Світлозаводський завод Скло прo стягнення 1 746 917,06 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Світлозаводський завод Скло (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10, код 02970627) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 1530398,31 грн. інфляційних, 216518,75 грн. 3% річних та 26 203,76 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик