Рішення

від 12.07.2018 по справі 809/735/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. справа № 809/735/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

за участю: секретаря судового засідання Бунич Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, архівного відділу Івано-Франківської міської ради ОСОБА_4,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську ОСОБА_5,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: архівний відділ Івано-Франківської міської ради, голова експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_6, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного архіву Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: архівний відділ Івано-Франківської міської ради, голова експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_6, про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог чинного законодавства України, не прийнято на зберігання подані позивачем книги нарахування заробітної плати працівникам ТОВ Старкол за 1993-1997 роки.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Вказали, що відповідно до витягу з протоколу засідання експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області за №11 від 27.10.2017 року відповідачем не прийнято на державне зберігання до архівного відділу Івано-Франківської міської ради відомості нарахування заробітної плати працівникам ТОВ Старкол за 1993-1998 роки, що порушує право позивача на належне нарахування пенсії. Зазначили, що в період з 1993 по 2001 роки позивач був директором вищевказаного Товариства, а тому відповідна документація зберігалася в нього. Звернули увагу суду, що у зв'язку з кримінальним переслідуванням та подальшим ув'язненням ОСОБА_1 не було відомо про ліквідацію ТОВ Старкол в 2012 році, а тому позивач не мав змоги здати відповідні документи на зберігання до Державного архіву в Івано-Франківській області у встановленому порядку. При цьому, вказали, що позивачу стало відомо про відсутність відповідних документів у відповідача лише після відмови УПФУ в м. Івано-Франківську у зарахуванні до стажу роботи періоду праці ОСОБА_1 з 1993 року по 1997 рік у ТОВ Старкол . Вважають, що оскільки строк зберігання відомостей щодо нарахування заробітної плати працівникам товариства за 1993-1997 роки не сплинув, то дії та рішення відповідача щодо неприйняття та повернення таких документів є протиправними.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у поданому суду відзиві.

Представник архівного відділу Івано-Франківської міської ради проти задоволення позову заперечив. Пояснив, що відомості нарахування заробітної плати працівникам ТОВ Старкол з 1998 року під час ліквідації підприємства були передані на архівне зберігання директором товариства ОСОБА_7 Зазначив, що комісією Державного архіву Івано-Франківської області при прийнятті оскарженого рішення досліджувалась відповідна документація, яка наявна у відповідача, та документація по заробітній платі, надана позивачем. При цьому було виявлено, що у книгах нарахувань заробітної плати працівникам ТОВ Старкол за 1998 рік містяться розбіжності у кількості працюючих та у переліку працівників, так як деякі особи зазначені у обох книгах, а деякі - взагалі відсутні у одній із них. Дані обставини, на переконання представника архівного відділу Івано-Франківської міської ради, свідчать про ведення подвійної бухгалтерії в товаристві, а тому ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у прийнятті вищевказаних документів.

Представник управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську проти задоволення позову заперечила. Вказала, що на її думку, документи, які позивач просить прийняти на зберігання у Державний архів Івано-Франківської області, викликають підставний сумнів у їх достовірності, так як відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 займав у ТОВ Старкол посаду виконроба, а не директора, як зазначено у поданих відомостях. Крім того вважає, що не вбачається за можливе прийняття документів на зберігання, так як останні мали знаходитись у Товаристві до моменту його ліквідації та у встановленому порядку повинні були бути передані відповідачу згідно акту прийому-передачі до ліквідації ТОВ Старкол .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, голова експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився повторно, хоча в обох випадках про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Згідно пояснень представника відповідача ОСОБА_6 із займаної посади звільнений. З огляду на зазначене, оскільки третя особа залучена до участі у даній справі як посадова особа, однак у зв'язку із звільненням на час судового розгляду дане посадове становище вже не займає, суд визнав за можливе розглянути адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності третьої особи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова позивача та представників сторін, дослідивши подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що 14.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови м. Івано-Франківська із заявою про прийняття на державне зберігання у архівний відділ Івано-Франківської міської ради документів із кадрових питань по ТОВ Старкол за період з 1993 по 1997 роки (а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що 12.09.2017 року позивач надав письмові пояснення начальнику архівного відділу ОСОБА_4 в яких зазначив, що у зв'язку з перебуванням з 2010 року під кримінальним переслідуванням не мав можливості подати відповідну документацію до Державного архіву в Івано-Франківській області (а.с.51).

Відповідно до наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу протоколу архівного відділу Івано-Франківської міської ради за №6 від 20.09.2017 року останній вирішив передати на розгляд ЕКП Державного архіву Івано-Франківської області для детальної експертизи відомості нарахування зарплати працівникам ТзОВ Старкол за 1993-1998 роки (а.с. 36-37).

Згідно з наявними в матеріалах справи протоколами за №№9, 10 від 29.09.2017 року та 12.10.2017 року відповідно, питання про передачу на постійне зберігання документів Товариства розглянуто на засіданні ЕКП Державного архіву в Івано-Франківській області (а.с. 38-41).

Як вбачається з протоколу Державного архіву в Івано-Франківській області за №11 від 27.10.2017 року під час виступу заступника начальника архівного відділу Івано-Франківської міської ради останнім зазначено, що представлені позивачем документи включають відомості нарахування заробітної плати за 1998 рік, однак такі документи за вказаний період уже містяться в архівному відділі. При проведенні порівняльного аналізу відомостей нарахування заробітної плати працівникам ТзОВ Старкол за 1998 рік, представлених на розгляд позивачем, та тих, що містяться в архівному відділі, встановлено, що не всі прізвища працівників співпадають, наявно багато прізвищ працівників, які не числяться у відомостях нарахування заробітної плати працівникам за 1998 рік, що зберігаються у архівному відділі.

Крім того заступник начальника відділу обслуговування громадян УПФУ в м. Івано-Франківську зазначила, що у трудовій книжці відсутній запис про те, що ОСОБА_1 працював на посаді директора товариства, так як останній значиться виконробом. Водночас у пенсійній справі наявна довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за 1993-1997 роки, видана бухгалтером товариства у 2015 році, однак дана довідка не є допустимою, як така, що видана вже після ліквідації ТзОВ Старкол у 2012 році.

З огляду на зазначені обставини, члени ЕКП вирішили не приймати на державне зберігання до архівного відділу Івано-Франківської міської ради відомості нарахування заробітної плати працівникам ТзОВ Старкол за 1993-1998 роки (а.с.15-16).

Суд вважає дії відповідача щодо відмови у прийнятті вищевказаних документів правомірними з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Про Національний архівний фонд та архівні установи , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.2 вищевказаного Закону законодавство України про Національний архівний фонд та архівні установи базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону Національний архівний фонд формується у порядку, встановленому цим Законом, з архівних документів державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також архівних документів громадян і їх об'єднань.

Статтею 32 Закону визначено, що підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. Зазначені юридичні особи зобов'язані забезпечити збереженість документів, що нагромадилися за час їх діяльності, до

проведення експертизи їх цінності в порядку, встановленому цим Законом, та протягом року з дня реєстрації цих юридичних осіб в установленому законодавством порядку погодити свою номенклатуру справ з однією з державних архівних установ або архівним відділом міської ради.

У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов'язані забезпечити впорядкування та збереженість документів, у тому числі документів з кадрових питань (особового складу), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам, і за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб.

Водночас відповідно до п.12.1 ст.12 наказу Державного комітету архівів України від 16.03.2011 року за №16 Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в редакції на липень 2001 року, тобто на час до якого за словами позивача він перебував на посаді директора товариства, під час зміни керівника установи наявність і стан документів (справ), що знаходяться в діловодстві структурних підрозділів та в архіві, а також обліково довідкового апарату до них відбиваються окремим розділом в акті приймання-передавання установи. Відповідно до облікових даних служби діловодства і архіву в акті наводяться окремо кількість документів, що знаходяться в діловодстві, та кількість справ, що зберігаються в архіві, в тому числі кількість справ, що внесені до Національного архівного фонду.

Однак, як вбачається з пояснень позивача, вимоги даної норми ним не було дотримано, так як книги нарахувань заробітної плати працівникам ТзОВ Старкол за 1993-1997 роки знаходились у нього, незважаючи на те, що з липня 2001 року на посаді директора товариства він вже не перебував.

Крім того, як вбачається з копії вироку Кіцманського районного суду Чернівецької області у кримінальній справі за №1-192/12 від 11.07.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209, ч.2 ст.366 КК України, позивач був взятий під варту 11.07.2014 року. Тобто, на момент ліквідації ТзОВ Старкол у 2012 році ОСОБА_1 мав повну і безперешкодну можливість дізнатись про важливі для нього обставини та вчинити інші дії, пов'язані з передаванням відповідних документів до Національного архівного фонду України.

Водночас, судом встановлено, що ТзОВ Старкол було ліквідоване 20.04.2012 року та ліквідатором було подано до архівного відділу Івано-Франківської міської ради всі документи Товариства, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Так, відповідно до ст.36 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , в редакції чинній на 20.04.2010 року, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури

ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові в тому числі довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Виходячи з системного аналізу вищевказаної норми, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено вичерпний перелік осіб, які можуть передати на зберігання до архівної установи документи ліквідованого товариства.

Проте, як встановлено судом, позивач не має та не набував статусу голови ліквідаційної комісії, уповноваженої ним особи або ліквідатора ТзОВ Старкол , а тому не може бути суб'єктом даних правовідносин.

Разом з тим, як вбачається з протоколу за №11 від 27.10.2017 року та наданих в судовому засіданні учасниками справи пояснень, при проведенні порівняльного аналізу відомостей нарахування заробітної плати працівникам ТзОВ Старкол за 1998 рік, представлених на розгляд позивачем, та тих, що містяться в архівному відділі, встановлено, що не всі прізвища працівників співпадають, наявно багато прізвищ працівників, які не числяться у відомостях нарахування заробітної плати працівникам за 1998 рік, що зберігаються у архівному відділі.

З огляду на зазначене, наявність розбіжностей у документах Товариства, відсутність у трудовій книжці запису про те, що ОСОБА_1 працював на посаді директора Товариства на момент його ліквідації, так як останній значився виконробом, на переконання суду, викликало у відповідача підставний і обґрунтований сумнів у достовірності документів, наданих позивачем.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність відповідних документів, що підтверджують його посадове становище та періоди роботи в ТзОВ Старкол і відхиляє відповідні докази, надані позивачем на підтвердження цих обставин, з огляду на нижчевикладене.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, адміністративний суд позбавлений можливості встановлювати юридичні факти, які мають значення для виникнення цивільних прав і обов'язків, а виключно надає оцінку рішенням, діям та бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ Старкол за 1993-2000 роки не підлягає встановленню в даній справі.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а оскаржені дії та рішення Державного архіву в Івано-Франківській області є правомірними, повністю відповідають положенням діючого законодавства України та належним чином обґрунтовані, а відтак позов до задоволення не підлягає.

Згідно з ст.139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, ст.2, ч.1 ст.5, ст.32 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи , п.12.1 ст.12 наказу Державного комітету архівів України від 16.03.2011 року за №16 Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій , керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного архіву Івано-Франківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, архівний відділ Івано-Франківської міської ради, голова експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_6, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, вул. Й.Сліпого, 20/1, м. Івано-Франківськ, 76018. ідентифікаційний код 009913996;

відповідач: Державний архів Івано-Франківської області, вул. Сагайдачного, 42 а, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 03494623;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

архівний відділ Івано-Франківської міської ради, вул. Грюндвальська,15, м. Івано-Франківськ, 76018;

голова експертно-перевірної комісії Державного архіву Івано-Франківської області ОСОБА_6, вул. Сагайдачного, 42а, м. Івано-Франківськ, 76006;

управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську вул. Незалежності,44, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20550895.

Рішення складене в повному обсязі 24 липня 2018 року.

Суддя Гундяк В.Д.